Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Як повідомляє Сербський Економіст, у Футозі, передмісті Нові-Сада, відбувся чемпіонат світу з фрідайвінгу в басейні. Турнір тривав з 9 по 15 червня і зібрав понад 250 спортсменів із 34 країн усіх континентів.
На чемпіонаті спортсмени змагалися в кількох дисциплінах: хто далі пропливе під водою без ласт, з двома ластами, з моноластою, а також хто довше зможе протриматися під водою без руху.
Одним із головних героїв чемпіонату став польський спортсмен Матеуш Маліна. Він виграв золото в плаванні під водою без ласт із результатом 244 м і встановив новий світовий рекорд CMAS. У фінальний день він також переміг у плаванні з ластами, пропливши 322,5 м.
Серед жінок однією з найяскравіших учасниць стала хорватка Мірела Кардашевич. Вона перемогла у плаванні з двома ластами з результатом 278,5 м і встановила новий абсолютний світовий рекорд. Також Кардашевич виграла золото у плаванні з ластами, де показала результат 288 м.
Польська спортсменка Юлія Козерська перемогла серед жінок у плаванні без ласт, пропливши 211 м. У цьому виді боротьба була особливо напруженою: друге місце посіла Мірела Кардашевич з результатом 210,5 м, третє — Магдалена Соліх-Таланда з Польщі з результатом 210 м.
У дисципліні на затримку дихання без руху серед чоловіків переміг поляк Даміан Ватрач з результатом 9 хвилин 36 секунд.
Серед жінок золото виграла німкеня Хайке Швердтнер, яка протрималася під водою 9 хвилин 39 секунд і встановила новий світовий рекорд CMAS.
Україна також була представлена на чемпіонаті. Серед учасниць змагань фігурувала одна з найсильніших українських фрідайверок Катерина Садурська. У категорії Masters Садурська стала переможницею з результатом 181 м.
Турнір зібрав найсильніших спортсменів, приніс кілька світових і континентальних рекордів та дав Сербії помітний міжнародний спортивний привід.
Організатором змагань виступила CMAS — Всесвітня конфедерація підводної діяльності. Це міжнародна федерація, яка об’єднує різні види підводного спорту, включаючи фрідайвінг.
Фрідайвінг — підводне плавання із затримкою дихання без акваланга.
Як повідомляє Сербський Економіст, Європейська комісія вважає, що надання Сербією громадянства громадянам РФ створює потенційні ризики для безпеки ЄС, оскільки власники сербського паспорта мають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС.
Представник Європейської комісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що це питання вже порушувалося у доповіді про розширення за 2025 рік. У ньому Єврокомісія рекомендувала Сербії продовжити узгодження з візовою політикою ЄС та забезпечити ретельнішу перевірку громадян третіх країн, особливо з держав, які можуть становити ризики для безпеки або нелегальної міграції.
При цьому масштаб сербської натуралізації росіян залишається незрівнянно нижчим, ніж у країнах ЄС. Згідно з Міграційним профілем Сербії, у 2024 році сербське громадянство отримали 191 колишній громадянин РФ. У 2023 році таких було 532, у 2022 році — 275.
Для порівняння, лише Німеччина у 2024 році надала громадянство 12 980 колишнім або чинним громадянам РФ. Це майже в 68 разів більше, ніж Сербія за той самий рік. Іспанія надала громадянство 2 588 росіянам, Фінляндія — близько 1,6 тис., Швейцарія — 815, Норвегія — 782, Велика Британія — понад 2,3 тис.
За даними Eurostat, у 2024 році громадянство країн ЄС отримали близько 31 тис. росіян.
Орієнтовні дані щодо надання громадянства росіянам у Європі у 2024 році:
ЄС загалом – близько 31 тис. осіб
Німеччина – 12 980
Іспанія – 2 588
Велика Британія – понад 2 300
Фінляндія – близько 1 600
Швейцарія – 815
Норвегія – 782
Сербія – 191
Для Белграда це питання стає частиною ширшого діалогу з Брюсселем щодо візової політики, міграції та європейської інтеграції.
Для самої Сербії ситуація двозначна. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні відносин з Росією, залученні капіталу та мігрантів, а також у підтримці безвізового режиму для росіян. З іншого – саме візова та міграційна політика може стати одним із додаткових подразників у відносинах з ЄС.
https://t.me/relocationrs/3012
RF, ГРОМАДЯНСТВО, ЄС, Сербія
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія завершила переговори з угорською MOL щодо акціонерної угоди стосовно НІС і зможе придбати додаткові 5% акцій сербської нафтової компанії, якщо MOL домовиться з «Газпром нафтою» про викуп російського пакета і угода отримає схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Про це повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Наразі Сербія володіє 29,9% акцій НІС. Російські «Газпром нафта» та «Газпром» сукупно контролюють близько 56,2% компанії. Угорська MOL веде переговори про купівлю цього пакета, однак угода вимагає узгодження з OFAC через санкційний режим, пов’язаний з російською участю в НІС.
За словами Джедович-Ханданович, купівля додаткових 5% посилить позиції Сербії в ухваленні та блокуванні стратегічно важливих рішень для економіки країни. Для Белграда це принципово, оскільки НІС контролює ключову нафтову інфраструктуру Сербії, включаючи єдиний нафтопереробний завод країни в Панчево.
У рамках домовленостей MOL також зобов’язалася зберегти роботу нафтопереробного заводу в Панчево щонайменше на рівні середньорічних потужностей за останні чотири роки до введення американських санкцій.
Для Сербії угода навколо НІС — одне з ключових енергетичних питань 2026 року. Белграду потрібно одночасно зберегти стабільність поставок палива, знизити санкційні ризики та не втратити вплив на компанію, яка має системне значення для економіки країни.
https://t.me/relocationrs/3011
MOL, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Як повідомляє Сербський Економіст, у Косово відбулися дострокові парламентські вибори — вже треті за менш ніж півтора року. За попередніми підсумками, рух Vetëvendosje прем’єр-міністра Альбіна Курти знову посів перше місце, набравши близько 43% голосів.
На другому місці Демократична партія Косово з приблизно 21%, далі йде Демократична ліга Косово з близько 18%. «Сербський список», головна партія косовських сербів, за прогнозами Democracy in Action набрав близько 6,4% голосів. Явка виявилася низькою — менше 37%, що свідчить про втому виборців від постійних виборів і затяжної політичної кризи.
Головна проблема для Курти полягає в тому, що перемога не дає йому стійкої більшості. Для формування уряду йому знову доведеться шукати партнерів або домовлятися з опозицією. Тому вибори можуть не вирішити головне питання — створення стабільних інститутів і вихід із політичного глухого кута.
Для Сербії ці вибори важливі насамперед через позицію Курти щодо діалогу Белграда і Приштини. Його партія традиційно займає жорстку лінію і не готова до серйозних поступок Сербії. Це означає, що швидкого прогресу в переговорах за посередництва ЄС чекати складно.
Окреме питання — представництво сербської громади. Якщо «Сербський список» збереже домінування серед сербських партій, Белград продовжить мати важливий політичний канал впливу на півночі Косово та в інститутах Приштини. Але за умови жорсткої лінії Курти це навряд чи швидко знизить напруженість.
Для регіону це також питання економіки. Політична нестабільність у Приштині гальмує реформи, заважає доступу до міжнародного фінансування та ускладнює європейський порядок денний. А для Сербії зберігається додатковий фактор тиску з боку Брюсселя, який продовжуватиме пов’язувати просування Белграда до ЄС із нормалізацією відносин із Приштиною.
Важливо пам’ятати й про міжнародний контекст. Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але його державність залишається частково визнаною. Косово не є членом ООН. Незалежність Косово не визнають багато країн, зокрема Сербія, Росія, Китай, Україна та Іспанія.
Тому нові вибори в Приштині — це не лише внутрішня політика Косово. Це частина ширшої балканської проблеми, де перетинаються інтереси Сербії, ЄС, США, Росії, Китаю та країн, які не визнають незалежність Косово.
https://t.me/relocationrs/2984
Як повідомляє Сербський Економіст, під територіями Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини та інших країн Південної Європи знаходяться фрагменти стародавнього масиву суші, який геологи називають Великою Адрією, пише Nova з посиланням на дослідження міжнародної групи вчених.
Велика Адрія розглядається геологами як стародавній континентальний блок розміром приблизно з Гренландію. Він відокремився від суперконтиненту Гондвана, десятки мільйонів років рухався на північ, а потім зіткнувся з Європою. У результаті більша частина цієї суші була занурена в мантію Землі, а окремі фрагменти виявилися «зішкреблені» і вбудовані в гірські системи Південної Європи.
За даними реконструкції, залишки Великої Адрії сьогодні можна виявити в геологічних структурах Італії, Греції, Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Північної Македонії, Албанії, а також в інших частинах Середземномор’я. Йдеться не про цілісний континент під Балканами, а про фрагменти стародавньої континентальної кори, перероблених рухом літосферних плит.
Ключове дослідження з цієї теми було опубліковано в 2019 році в журналі Gondwana Research. Вчені відтворили тектонічну історію Середземноморського регіону за останні 240 млн років, використовуючи палеомагнітні дані, відомості про рух розломів і комп’ютерні моделі плиткової тектоніки. Дослідники аналізували дані з тисяч геологічних точок Південної Європи, Північної Африки та Близького Сходу.
За цією реконструкцією, Велика Адрія почала відокремлюватися від північної частини Гондвани близько 240 млн років тому. Пізніше вона дрейфувала на північ і приблизно 120-100 млн років тому зіткнулася з південною околицею Європи. У процесі зіткнення значна частина масиву була втягнута під Європу, а верхні шари виявилися зім’яті, підняті та включені до гірських поясів регіону.
Саме з цим процесом пов’язують формування низки гірських систем Південної Європи та Середземномор’я, включаючи частини Альп, Апеннін, Динарських Альп, Балканських гір, Греції та Туреччини.
Схожі «загублені» або частково занурені континентальні блоки відомі й в інших регіонах світу. Одним із найвідоміших прикладів є Зеландія — переважно підводний континентальний масив, частиною якого є Нова Зеландія та Нова Каледонія.
Велика Адрія стала відомою широкій публіці після публікації 2019 року, хоча окремі фрагменти її геологічної історії вивчалися десятиліттями.
https://t.me/relocationrs/2976
