Як повідомляє Сербський Економіст, Європол повідомив про новий прогрес у розслідуванні проти так званого «Балканського картелю»: у Чорногорії затримано одного з імовірних ключових учасників мережі, яку слідство пов’язує з постачанням великих партій кокаїну з Південної Америки на європейський ринок. За даними агентства, справа стосується контрабанди 2,7 тонни наркотиків.
Як уточнює Європол, чорногорські судові органи висунули звинувачення кільком підозрюваним, а саме розслідування зосереджено на міжнародній логістиці наркотрафіку, фінансових потоках та координації поставок всередині Європи. Йдеться про структуру, яка, за версією слідства, діяла через кілька країн і використовувала Балкани як частину ширшої кримінальної мережі.
Раніше, у грудні 2025 року, відомство повідомляло про окрему операцію в Німеччині проти ключових фігур цього середовища, тоді йшлося про трьох затриманих і конфіскацію активів приблизно на 5 млн євро.
Для країн Балкан подібні справи мають не тільки кримінальний, а й економічний вимір. Посилення міжнародних розслідувань, розширення обміну даними між поліцією та фінансовою розвідкою, а також тиск на тіньові транскордонні потоки стають частиною ширшого порядку денного щодо зниження репутаційних та інституційних ризиків регіону. Для Чорногорії, Сербії та сусідніх ринків це важливо й з точки зору інвестиційного іміджу, оскільки боротьба з організованою злочинністю залишається одним із постійних критеріїв оцінки з боку ЄС.
https://t.me/relocationrs/2642
Як повідомляє Сербський Економіст, у Нові-Саді відновили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку, який у лютому був пошкоджений і облитий чорною фарбою. Як повідомив міський Інститут охорони пам’яток культури, бюст і постамент повернуто до первісного стану після проведення оцінки пошкоджень і відновлювальних робіт на місці встановлення пам’ятника.
Відновлення виконав скульптор Любомир Щепанович. У ході робіт було відновлено втрачені літери у прізвищі Шевченка, сам пам’ятник і постамент очистили та додатково обробили воском. В інституті зазначили, що роботи було проведено в оптимальні терміни та без агресивних засобів, щоб зберегти оригінальний матеріал.
Пам’ятник було осквернено 24 лютого 2026 року. Пам’ятник було встановлено у 2021 році неподалік від університетського кампусу як подарунок від Львова.
https://t.me/relocationrs/2634
Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
Як повідомляє Сербський Економіст, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до Сербії прибуло понад 16 тис. біженців з України, проте переважна більшість згодом виїхала далі до інших країн Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на сьогодні в Сербії перебуває 2-3 тис. українських біженців, тоді як росіян налічується понад 100 тис.
Коментуючи присутність РФ на Західних Балканах, дипломат заявив, що Сербія для Росії залишається «воротами» до регіону, що дає Москві можливості зберігати політичну присутність і потенційно грати на внутрішніх протиріччях, насамперед на темі Косово, а також використовувати кілька каналів впливу.
Разом з тим Литвиненко закликав не переоцінювати російський вплив. Як ілюстрацію він навів ситуацію на книжковому ринку в центрі Белграда: за його оцінкою, у великих книжкових магазинах частка літератури російською мовою помітно поступається сегменту англомовних видань.
Говорячи про ставлення сербів до українців, посол відзначив низький «культурний бар’єр» і близькість мови, а також підкреслив роль релігійного чинника: за його словами, у масовому сприйнятті сербів українці, як православні, сприймаються «своїми».
Дипломат також вказав на взаємні стереотипи: частина сербського суспільства дивиться на Україну «через російські окуляри», тоді як українці нерідко сприймають Сербію як «Росію на Балканах», що, за його словами, не відображає складність сербської політики нейтралітету та травматичний досвід 1990-х років, включаючи події 1999 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, FAS/USDA прогнозує виробництво кукурудзи в Сербії у 2025/2026 МР (починається в жовтні 2025 року) на рівні 7,1 млн тонн при площі збирання 950 тис. га.
Експорт кукурудзи у 2025/26 МР оцінено у 2,5 млн тонн, внутрішнє споживання — у 4,25 млн тонн, а кінцеві запаси — у 827 тис. тонн. В огляді зазначається, що попит на сербську кукурудзу на умовах FOB дунайських портів стримується сильною конкуренцією з боку України та Росії.
https://t.me/relocationrs/2622
Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
