Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
Як повідомляє «Сербський економіст», відсутність прогресу Сербії в переговорах про вступ до Євросоюзу може створити додаткові складнощі для України та Молдови, оскільки частина країн ЄС вимагає зберігати географічний баланс між кандидатами зі Східної Європи та Західних Балкан.
Про це пише Euronews з посиланням на дипломатів ЄС.
Україна протягом останніх тижнів відкрила два з шести переговорних кластерів, однак подальше прискорення процесу може зіткнутися з вимогами одночасно просунути заявку Сербії.
«Просування в одному напрямку створює тиск для просування й в іншому», — заявив Euronews один із європейських дипломатів.
Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3, присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Переговори щодо Сербії фактично залишаються заблокованими з грудня 2021 року.
Однак проти відкриття кластера виступили вісім держав ЄС: Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Естонія, Литва, Болгарія та Хорватія. Данія, Люксембург і Латвія також поки що не готові підтримати це рішення. Для відкриття переговорного кластера потрібна згода всіх 27 країн ЄС.
Противники просування Сербії вказують на недостатній прогрес Белграда у сфері верховенства права, незалежності судової системи та демократичних стандартів. Ще однією причиною залишається відмова Сербії приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Росії.
Єврокомісія, навпаки, вважає, що Белград виконав частину рекомендацій, скасував спірні зміни в судовому законодавстві, покращив співпрацю з ЄС у зовнішній політиці та посилив контакти з Україною. При цьому Брюссель визнає, що Сербії необхідно продовжувати реформи судової та прокурорської систем.
Франція, Іспанія та група країн, які називають себе «друзями Західних Балкан», виступають за збереження перспективи членства Сербії. Вони побоюються, що швидке просування України на тлі тривалого застою Белграда буде сприйнято як застосування подвійних стандартів.
Euronews підкреслює, що формального об’єднання переговорних процесів України та Сербії поки що не відбулося. Однак у міру того, як Київ і Кишинів домагаються відкриття решти кластерів до кінця року, вимоги щодо забезпечення рівного ставлення до кандидатів можуть посилитися.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Александар Вучич підтвердив, що вступ країни до Європейського Союзу залишається стратегічною метою Белграда, і висловив сподівання прийняти президента України Володимира Зеленського з двостороннім візитом.
Про це Вучич заявив в інтерв’ю генеральному директору австрійського видання Die Presse Райнеру Новаку, опублікованому 23 липня.
«Європейський шлях є нашою стратегічною метою. Інших шляхів для нас немає. Це означає, що ми маємо тісно співпрацювати з усіма країнами-кандидатами», — сказав президент Сербії.
За його словами, саме в Європейському Союзі він бачить майбутнє країни.
Говорячи про відносини з Україною, Вучич заявив, що не бачить причин відмовлятися від співпраці з Києвом. Він нагадав, що Сербія підтримує територіальну цілісність України та надає їй фінансову, медичну, енергетичну та гуманітарну допомогу.
«Я сподіваюся, що ми зможемо прийняти його в Сербії на двосторонньому рівні», — сказав Вучич, маючи на увазі Зеленського.
Вучич також повідомив, що Сербія готова брати участь у відновленні одного з невеликих українських міст. Крім того, сторони обговорюють розвиток автомобільного та залізничного маршруту від Трієста через Хорватію, Сербію, Румунію та Молдову до України.
Сербський президент раніше підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, однак не приєднався до підсумкової декларації, яка містила засудження російської агресії та заклик посилити санкційний тиск на Москву.
Коментуючи критику співпраці з Києвом, Вучич заявив, що Україна не вживала заходів проти Сербії та не визнавала незалежність Косово.
«Ми не можемо виступати проти когось лише тому, що хтось інший виступає проти нього. Я не бачу причин, через які ми не повинні співпрацювати з Україною», — сказав він.
Водночас Вучич наголосив на необхідності враховувати відносини Сербії з азіатськими державами та Росією і підтвердив військовий нейтралітет країни.
Сербія отримала статус кандидата на вступ до ЄС у березні 2012 року, а переговори про членство розпочалися в січні 2014 року. В останні роки відкриття нових переговорних кластерів фактично зупинилося, незважаючи на заяви Белграда про готовність виконати технічні критерії членства.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія поступово стає одним із найпомітніших балканських торговельних партнерів України. Як випливає з даних аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року вона посіла 33-тє місце серед 50 найбільших партнерів країни, а двосторонній товарообіг сягнув $345,9 млн.
Поставки сербських товарів до України склали $243,2 млн, український експорт до Сербії — $102,7 млн. Лише в червні обсяг торгів між країнами становив $55,8 млн. Баланс поки що складається на користь Сербії: дефіцит України у двосторонній торгівлі сягнув $140,5 млн.
Тенденція до посилення позицій Сербії проявилася ще наприкінці 2025 — на початку цього року. У першому кварталі 2026 року сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як українські поставки на сербський ринок зросли на 5%. У торговельних операціях між країнами беруть участь близько 900 сербських компаній, з яких приблизно 670 закуповують українську продукцію.
Одним із чинників розвитку зв’язків стало повноцінне відновлення дипломатичної присутності Сербії в Києві. Посольство, яке призупинило роботу у 2022 році, повернулося до української столиці наприкінці 2024 року, а восени 2025 року офіційно відновило діяльність у новому приміщенні. Зараз місію очолює посол Андон Сапунджі.
Саме по собі відкриття посольства не визначає обсяг торгівлі, проте постійна дипломатична місія спрощує контакти між компаніями, торговими палатами та державними органами. Вона також може сприяти організації бізнес-місій, вирішенню логістичних і консульських питань та підготовці нових міждержавних угод.
Наступним важливим кроком може стати відновлення переговорів про вільну торгівлю та досягнення результату в цьому питанні. Для Сербії Україна залишається великим ринком із високим попитом на продовольство, промислову продукцію, обладнання та товари для відновлення. Для українських компаній Сербія може стати не лише ринком збуту, а й логістичним майданчиком для виходу на інші країни Західних Балкан.
Дані про всіх головних торговельних партнерів України доступні тут — https://www.experts.news/posts/analiz-naybilshykh-torhovelnykh-partneriv-ukrayiny-v-pershomu-pivrichchi-2026-roku
EXPERTS CLUB, Сербія, ТОВАРООБІГ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія продовжила до кінця 2026 року дію тарифних квот на імпорт цементу та окремих видів сталевої продукції. Після вичерпання встановлених обсягів поставки обкладаються додатковим митом у розмірі 50%.
Обмеження спочатку були введені з 1 січня до 30 червня 2026 року на підставі постанови уряду про захист галузей, що мають стратегічне значення для економіки Сербії. Однак дію цього заходу продовжили до 31 грудня, одночасно переглянувши частину квот та перелік товарних кодів.
Квотування поширюється на портландцемент, гарячекатаний та холоднокатаний прокат, арматурну сталь, гарячекатану катанку та окремі інші вироби з заліза та сталі.
Для деяких категорій також встановлено квоти на цвяхи та дріт, зварні труби, арматурні сітки та решітчасті конструкції. Товари, які не виробляються в Сербії, в окремих випадках були виведені з-під обмежень.
Додаткове мито додається до звичайної митної ставки. Наприклад, якщо стандартне мито становить 10%, після вичерпання квоти загальне навантаження на імпортера може сягнути 60%.
На першому етапі сукупний обсяг квот становив 421,1 тис. тонн. З них 250,35 тис. тонн припадало на цемент, 44,7 тис. тонн — на гарячекатаний прокат, близько 7,2 тис. тонн — на холоднокатану продукцію.
Ще 67,85 тис. тонн становили квоти на арматуру та катанку в рулонах, а 51 тис. тонн — на арматурну сталь у прутках.
Квоти розподілено між країнами з урахуванням їхньої частки в поставках на сербський ринок у 2020–2024 роках. Основні обсяги передбачені для Євросоюзу, Туреччини, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Албанії.
Окремі країнові квоти отримала й Україна, яка в попередні роки постачала до Сербії прокат, арматуру, дріт та інші вироби з заліза й сталі.
Для гарячекатаного прокату загальна квартальна квота становить близько 22 тис. тонн. На продукцію українського походження припадає трохи більше 1 тис. тонн на квартал.
Ще близько 600 тонн на квартал передбачено для поставок з України арматури та гарячекатаної катанки в рулонах. Після вичерпання цих обсягів відповідна продукція може обкладатися додатковим митом у розмірі 50%.
У 2024 році Сербія імпортувала з України заліза та сталі на $23,15 млн, а готових виробів із заліза та сталі — ще на $9,55 млн.
При цьому не весь український експорт підпадає під нові обмеження. Застосування квот залежить від конкретного митного коду продукції.
Для українських металургійних та металообробних підприємств рішення Сербії означає, що невеликі регулярні партії зможуть надходити на пільгових умовах лише в межах встановлених квот.
Більш масштабні поставки або товари, оформлені після вичерпання квоти, можуть стати неконкурентоспроможними через різке збільшення митних витрат.
Сербський уряд пояснює обмеження необхідністю зберегти внутрішнє виробництво цементу та сталі, підтримати традиційні торговельні потоки та забезпечити стабільність внутрішнього ринку.
Додатковими чинниками стали посилення європейських захисних заходів проти імпорту сталі та збільшення витрат сербських підприємств на енергію й дотримання екологічних вимог.
Для сербських виробників це рішення може забезпечити додатковий захист від іноземної конкуренції. Водночас квоти створюють ризик зростання вартості сировини для будівельних компаній, виробників металоконструкцій, труб, сіток та інших підприємств, що залежать від імпортного прокату та дроту.
https://t.me/relocationrs/3280
Як повідомляє Сербський Економіст, пасажирське сполучення по швидкісній залізниці між Белградом і Будапештом планується відкрити протягом найближчих одного-двох місяців, заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на прес-конференції 16 липня. Таким чином, за умови дотримання нових термінів перші поїзди можуть почати курсувати в серпні або вересні. Однак точну дату запуску угорська влада поки що не називає.
У найближчі дні міністр транспорту та інвестицій Угорщини Давид Вітезі має відвідати Сербію. Під час переговорів із представниками сербського уряду планується узгодити роботу сигнальних систем та обладнання, що забезпечує безпеку руху на транскордонній ділянці.
Запуск пасажирських поїздів уже неодноразово відкладався. Основною проблемою стала сертифікація встановленої на угорській частині лінії європейської системи управління рухом ETCS. Навесні перевірки виявили несправності, які могли вплинути на безпеку поїздів при швидкості до 160 км/год.
Реконструкція залізничної лінії вже завершена, а 27 лютого 2026 року на угорській ділянці розпочався вантажний рух. Перший транскордонний вантажний поїзд проїхав із Будапешта через Келебію та Суботицю в бік Нові-Сада. Пасажирські перевезення відкладено до завершення перевірки та сертифікації систем сигналізації.
Швидкісна магістраль Белград — Будапешт є одним із найбільших спільних інфраструктурних проєктів Сербії, Угорщини та Китаю. Після повноцінного запуску вона має суттєво скоротити час у дорозі між двома столицями та посилити транспортні зв’язки Сербії з Центральною Європою.
https://t.me/relocationrs/3252
