Як повідомляє Сербський Економіст, за перші шість місяців 2026 року Будву відвідали близько 245 тис. туристів, які провели на курорті майже 800 тис. ночей, свідчать попередні дані MONSTAT, наведені Туристичною організацією Будви. Показник ночівель виявився трохи вищим за торішній.
Станом на 7 серпня на Будванській Рів’єрі перебували 44 534 зареєстрованих туристів, з яких 44 143 — іноземці та лише 391 — мешканці Чорногорії. Таким чином, на іноземних гостей зараз припадає понад 99 % зареєстрованого туристичного потоку. У приватному секторі розміщено 24 888 осіб, у готелях — 18 525.
За підсумками першого півріччя найбільшим іноземним ринком Будви залишається Сербія — близько 13 % туристичного потоку. Туристична організація також відзначає зростання західноєвропейського напрямку.
Точна оперативна розбивка нинішніх відпочивальників за кожною національністю не публікується, проте офіційні дані TO Budva дозволяють побачити провідні ринки.
У колективному розміщенні — насамперед у готелях — зараз найбільше туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії, Польщі, України та Туреччини.
У приватних квартирах та апартаментах структура дещо інша: лідирують Сербія, Росія, Боснія, Україна, Польща, Німеччина, Туреччина, Велика Британія, Північна Македонія та Румунія. Таким чином, українці зараз посідають четверте місце серед основних ринків приватного розміщення Будви та входять до першої десятки готельного сегмента.
Незважаючи на зміну структури міжнародного туризму після 2022 року, кількість російських туристів також залишається на високому рівні. Зараз росіяни посідають друге місце як у колективному, так і в приватному розміщенні після туристів із Сербії.
Водночас структура стає більш диверсифікованою. У готелях помітно зросла роль Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини та Польщі, а представники найбільшої готельної групи Budvanska rivijera відзначають у поточному сезоні також присутність гостей із країн Балтії, України, Казахстану, Єгипту та Китаю.
Таким чином, основний туристичний потік Будви сьогодні формують Сербія та сусідні країни, Росія та Україна, а також ринки Західної Європи та Ізраїлю, що швидко зростають.
https://t.me/relocationrs/3425
Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
