Сербія має потенціал стати ключовим логістичним і промисловим хабом між Україною, ринками Західних Балкан та Європейського Союзу, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Використовуючи дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можна ефективно перенаправляти до Коридору X і ринків Центральної Європи та Адріатичного регіону», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, розвиток інтермодальної логістики та вільних зон дає Сербії можливість бути не лише транзитною точкою, а й місцем, де до української сировини і напівфабрикатів може додаватися нова вартість перед виходом на регіональні та європейські ринки.
«Сербія позиціонує себе як важливий геоекономічний центр регіону, на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів», – наголосив президент ТПП Сербії.
Він також зазначив, що Сербія може бути для українських компаній виробничою і технологічною базою для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
Уряди Сербії та України підготували спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна – єдина європейська країна, з якою Сербія не має підписаної угоди про вільну торгівлю. Після того як минулого року було відновлено прямі контакти компетентних інститутів з цього питання, цього тижня, під час візиту української державно-бізнесової делегації до Белграда, ми маємо зробити цей давно очікуваний крок уперед», – сказав він.
За словами Чадежа, документ, як передбачається, підпишуть найближчими днями віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка та міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич.
Президент ТПП Сербії зазначив, що інтерес до такої угоди є як у сербського, так і в українського бізнес-співтовариства, особливо в секторах, де зниження мит, спрощення процедур і більш передбачувані умови ведення бізнесу могли б збільшити експорт компаній.
«Саме тому важливо, щоб у ході переговорів ми отримали добре підготовлену за секторами угоду, зосереджену на конкретних галузях», – підкреслив Чадеж.
Він також зазначив, що змінені та спрощені правила кумуляції преференційного походження в рамках Пан’євро-середземноморської конвенції, підписантами якої є і Сербія, і Україна, могли б розширити базу компонентів для продукції, що торгується на преференційних умовах з ЄС, ЄАВТ, Молдовою, Чорногорією, Північною Македонією та Туреччиною.
ЗВТ, переговори, Сербія, Чадеж
У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.
“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.
“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.
Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.
“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.
IT, БИЗНЕС, Сербія, ТПП Сербії, УКРАЇНА
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Сербію вже цього тижня на чолі української делегації, повідомила сербська телекомпанія N1 із посиланням на дипломатичні джерела в Белграді. Але офіційного підтвердження візиту з боку Києва поки немає.
Крім того, за даними телеграм-каналу «Сербський економіст», очікується, що українська делегація прибуде до Сербії найближчими днями, при цьому не виключено, що її особисто очолить Зеленський. Якщо поїздка відбудеться, це стане першим візитом українського президента до Сербії з моменту його вступу на посаду у 2019 році. N1 окремо вказує, що через воєнну ситуацію така поїздка може бути скасована будь-якої миті. Сербський телеканал також повідомив, що дипломатичні джерела очікують можливого підписання меморандуму про торговельне співробітництво між двома країнами.
Це напряму збігається за часом із уже анонсованою українською бізнес-місією в Белград 19–21 травня 2026 року, яка має пройти в межах візиту до Сербії віцепрем’єра України Тараса Качки.
Згідно з повідомленням Торгово-промислової палати України, метою бізнес-місії є участь української делегації в українсько-сербському бізнес-форумі, проведення B2B-зустрічей із сербськими компаніями, відвідання підприємств, встановлення нових ділових контактів та обговорення потенційних спільних проєктів. До участі запрошувалися компанії з АПК, виробництва добрив, будівництва, електротехнічного сектору, сільгоспмашинобудування, енергетики та інших галузей.
На українській офіційній стороні на момент підготовки матеріалу публічного підтвердження можливого візиту Зеленського до Белграда не було. При цьому факт підготовки економічної місії за участю українського бізнесу та візиту Тараса Качки був заздалегідь публічно оголошений через ТПП України та Інтерфакс-Україна.
Можливий приїзд Зеленського став би помітною дипломатичною подією для регіону. Сербія від початку війни зберігає складний баланс: Белград визнає територіальну цілісність України, включно з Кримом, але не приєднався до західних санкцій проти Росії. Контакти Зеленського і президента Сербії Александра Вучича після 2022 року переважно проходили на міжнародних майданчиках. У червні 2025 року Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він зустрівся із Зеленським, але відмовився підписати підсумкову декларацію саміту.
Для економічних відносин можливий візит української делегації має самостійне значення навіть без підтвердження участі Зеленського. Україна і Сербія в останні роки намагаються активізувати торговельні контакти, а новий бізнес-форум у Белграді може стати майданчиком для практичних домовленостей між компаніями, зокрема в агросекторі, енергетиці, будівництві та машинобудуванні.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
