Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія готова надати свою територію як майданчик для переговорів між Україною та Росією, якщо обидві сторони вважатимуть таку участь Белграда корисною, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
«Якщо буде потреба у майданчику для діалогу чи переговорів, Сербія готова його запропонувати», — сказав дипломат в інтерв’ю українському виданню «Апостроф», опублікованому 27 серпня.
При цьому посол підкреслив, що Белград не має наміру нав’язувати сторонам власні умови врегулювання і вважає, що рішення про початок переговорів, їхній формат та умови мають ухвалювати безпосередньо Україна та Росія.
Сапунджі також відкинув трактування позиції Белграда як заклику до України відмовитися від частини своєї території заради припинення війни.
За його словами, Сербія послідовно підтримує територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах.
Разом із тим Белград не вважає себе стороною війни і розраховує зберегти можливість підтримувати політичний діалог з обома сторонами.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський відвідав Белград. Це був перший візит президента України до Сербії за вісім років. За словами Сапунджі, під час візиту Зеленський і президент Сербії Олександр Вучич провели три окремі зустрічі менш ніж за добу, включаючи майже чотиригодинну неформальну розмову за вечерею, офіційні переговори та зустріч тет-а-тет.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербські автоперевізники спільно з колегами з Чорногорії, Боснії та Герцеговини та Північної Македонії оголосили про намір з 14 вересня 2026 року розпочати блокаду вантажних прикордонних переходів у напрямку Євросоюзу, якщо до цього часу не буде знайдено рішення проблеми перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні.
Про це повідомила сербська асоціація міжнародних перевізників «Međunarodni transport». За її даними, водіїв із країн Західних Балкан продовжують затримувати, депортувати та розвертати на кордонах через перевищення дозволеного терміну перебування в Шенгенській зоні. Асоціація стверджує, що щодня на кордонах повертають кілька десятків сербських водіїв, а лише за останній тиждень таких випадків було понад 50.
Перед початком блокади перевізники мають намір зробити ще одну спробу домовитися з європейською владою. 31 серпня з 12:00 до 14:00 у Белграді відбудеться мирна акція перед представництвом ЄС за адресою Vladimira Popovića 40/V. Аналогічні акції заплановані перед представництвами Євросоюзу в Чорногорії, Боснії та Герцеговині та Північній Македонії.
Крім того, 1 вересня має відбутися чергова зустріч представників перевізників з Єврокомісією. Якщо вона не приведе до конкретного рішення, з 14 вересня перевізники чотирьох країн мають намір перейти до протестів на прикордонних переходах.
Причина конфлікту — чинне в Шенгенській зоні правило 90/180, згідно з яким громадянин третьої країни може перебувати на території Шенгену не більше 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів. Для звичайного туриста цього достатньо, проте міжнародні перевізники стверджують, що професійні водії фізично не можуть виконувати регулярні рейси до ЄС за такого обмеження.
Саме правило існувало й раніше, проте з впровадженням електронної системи Entry/Exit System (EES) контроль став значно суворішим. Система автоматично фіксує в’їзди та виїзди громадян третіх країн і з 10 квітня 2026 року повністю працює на зовнішніх кордонах Шенгенської зони, за винятком Ірландії та Кіпру. Можливість «втратити» частину днів між штампами в паспорті фактично зникла.
При цьому Єврокомісія офіційно визнає існування проблеми. У прийнятій 29 січня 2026 року Стратегії візової політики ЄС зазначено, що низка мобільних професій, зокрема водії вантажівок, які обслуговують європейський бізнес, можуть мати потребу перебувати в кількох країнах Шенгену понад 90 днів протягом 180-денного періоду.
Єврокомісія заявила, що шукатиме рішення, зокрема можливість запровадження на рівні ЄС спеціальних правил щодо подовженого короткострокового перебування. Однак конкретний механізм поки що не затверджено.
Для Сербії ця проблема є особливо гострою через значну залежність експорту від автомобільних перевезень до ЄС. Перевізники попереджають, що частина водіїв уже відмовляється виконувати рейси до країн Союзу.
Це буде вже друга велика регіональна акція перевізників у 2026 році. З 26 січня водії Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини й Північної Македонії одночасно блокували вантажні термінали на кордонах з ЄС. У Сербії акція тривала п’ять днів і була припинена 30 січня після того, як Єврокомісія включила проблему професійних водіїв до нової візової стратегії.
Економічний ефект попередньої блокади був значним. За оцінкою Торгово-промислової палати Сербії, обмеження торкнулися близько 93% експорту чотирьох країн Західних Балкан, а потенційні втрати бізнесу оцінювалися до 92 млн євро на добу.
Для України можлива блокада також має значення, хоча її вплив буде значно меншим, ніж для Сербії та інших країн Західних Балкан. Основні автомобільні потоки між Україною та ЄС проходять безпосередньо через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію, тому блокування сербських кордонів не зупинить українсько-європейську торгівлю.
Однак проблема може безпосередньо торкнутися українських вантажівок, що курсують у напрямках Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Греція, а також перевізників, які використовують Сербію як транзитну країну. Якщо акція відбудеться за січневим сценарієм і будуть перекриті вантажні термінали Батровці на кордоні з Хорватією, Хоргош — з Угорщиною, переходи з Румунією та Градина на кордоні з Болгарією, українські перевізники опиняться в тих самих чергах, що й решта міжнародних вантажівок.
Найбільш вразливими можуть стати маршрути з України через Угорщину або Румунію до Сербії та далі до Чорногорії, Боснії та Північної Македонії, а також транзит у напрямку Адріатики та півдня Балкан. Перенаправлення вантажів через Румунію та Болгарію або інші переходи можливе не в усіх випадках і означає додатковий пробіг, витрати палива та збільшення терміну доставки.
Для української логістики це особливо чутливе питання через високу залежність економіки від наземних транспортних коридорів. За даними Єврокомісії, у липні 2026 року створені після початку повномасштабної війни «Шляхи солідарності» забезпечували близько 90 % українського імпорту та 95 % експорту неаграрної продукції, хоча лише частина цих вантажів пов’язана з балканським напрямком. Тому сам по собі страйк на Західних Балканах не здатний паралізувати українську зовнішню торгівлю, але для компаній, що працюють саме з Балканами, він може суттєво збільшити логістичні витрати.
Окреме питання стосується й самих українських професійних водіїв. Україна має з ЄС спеціальну угоду про автомобільні перевезення, дія якої продовжена до 31 березня 2027 року. Вона лібералізує двосторонні та транзитні вантажні перевезення й дозволяє українським перевізникам працювати з ЄС без частини колишніх дозвільних обмежень.
Однак ця угода регулює насамперед доступ перевізників до ринку, а не тривалість перебування конкретного водія в Шенгенській зоні. Тому український водій, який в’їжджає до Шенгену як громадянин третьої країни в режимі короткострокового перебування та не має довгострокової візи, дозволу на проживання чи іншого відповідного статусу, у загальному випадку також повинен враховувати обмеження у 90 днів протягом 180 днів. Єврокомісія зазначає, що власники довгострокових віз та дозволів на проживання не підпадають під це обмеження.
https://t.me/relocationrs/3545
Як повідомляє Сербський Економіст, влада сербського міста Ніша зробила черговий крок до будівництва нового державного дата-центру вартістю 50 млн євро: міська рада схвалила передачу Республіці Сербія земельної ділянки площею 37,4 тис. кв. м поблизу Нішка-Бані.
Згідно з рішенням міської ради, незабудовану ділянку площею 3,74 га планується передати державі безоплатно. Остаточне рішення має ухвалити міська скупщина Ніша. Ділянка розташована поблизу промислового комплексу IMI у напрямку до Нішка-Бани.
Попередня вартість проєкту оцінюється приблизно в 50 млн євро. Точні технічні параметри майбутнього дата-центру поки що остаточно не опубліковані, проте раніше йшлося про потужність у кілька десятків мегават та використання об’єкта не лише для зберігання державних даних, а й як елемента ширшої цифрової інфраструктури півдня Сербії.
Однією з найцікавіших особливостей проєкту раніше називали можливість використання тепла, що виділяється серверним обладнанням, для системи централізованого опалення Ніша. Влада говорила про потенційне забезпечення теплом до 8 тис. квартир.
Для Ніша проєкт має стратегічне значення. Місто є головним економічним і транспортним центром півдня Сербії, розташоване на шляхах до Північної Македонії та Болгарії і вже має університет, Науково-технологічний парк та помітний кластер електронної та ІТ-промисловості.
Розміщення державного дата-центру в Ніші також дозволить географічно розподілити критично важливу цифрову інфраструктуру країни. Наразі її основним державним вузлом є дата-центр у Крагуєваці.
У квітні 2026 року в Державному дата-центрі Крагуєваца було введено в експлуатацію нові модулі потужністю 8 МВт, після чого сукупна енергетична потужність комплексу сягнула 14 МВт. Там же запущено новий суперкомп’ютер на базі графічних процесорів NVIDIA.
https://t.me/relocationrs/3546
Як повідомляє Сербський Економіст, дружина президента Сербії Тамара Вучич взяла участь у VI Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся 24 серпня в Києві в День незалежності України. Тема зустрічі цього року — «Мир-2026: знайти опору в часи невизначеності».
Особисто до Києва приїхали перша леді Литви Діана Науседене, дружина президента Естонії Сірьє Каріс, дружина президента Фінляндії Сюзанна Іннес-Стубб, перша леді Румунії Мірабела Гредінару, Тамара Вучич та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. Господинею саміту традиційно виступила Олена Зеленська. Представники Німеччини, Туреччини, Ізраїлю, Чехії, Грузії, Белізу та Гватемали долучилися онлайн. Загалом захід об’єднав представників 14 країн.
Цікавою частиною саміту стала презентація своєрідного «словника стійкості» — слів і традицій різних народів, які допомагають суспільству зберігати єдність у кризові часи.
Сербія представила в ньому «крсну славу» — унікальну сербську традицію вшанування сімейного святого-покровителя.
Вучич назвала славу «живим кодом нашої ідентичності» і пояснила, що ця традиція об’єднує сім’ю незалежно від того, де перебувають її члени.
Говорячи про історичні корені сербської стійкості, вона нагадала про середньовічних правителів, які замість палаців залишали після себе монастирі та задужбіни. Окремо Вучич згадала сербські монастирі в Косово та Метохії, що знаходяться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою.
За її словами, у важкі історичні періоди серби фактично «перенесли церкву під власний дах»: дім ставав місцем збереження віри, пам’яті та сімейної єдності, а слава — нематеріальною спадщиною, що передається з покоління в покоління.
Саміт перших леді та джентльменів було започатковано з ініціативи Олени Зеленської у 2021 році як міжнародний майданчик для гуманітарних і соціальних проєктів. Цього року основний акцент зробили на тому, що допомагає людям, сім’ям і державам зберігати стійкість у період воєн та глобальної невизначеності.
https://t.me/relocationrs/3532
Як повідомляє Сербський Економіст, дострокові парламентські вибори в Сербії, згідно з поточними планами, відбудуться 18 або 25 жовтня 2026 року, заявив 20 серпня президент країни Александар Вучич.
«Парламентські вибори в Сербії відбудуться, судячи з усього, або 18, або 25 жовтня, і ми дізнаємося точну дату через кілька днів», — сказав Вучич в ефірі Радіо та телебачення Сербії (RTS).
Раніше сербська влада розглядала можливість проведення голосування наприкінці жовтня або на початку листопада, проте тепер, за словами президента, можливий термін практично визначений. При цьому вибори поки що офіційно не призначені, тому 18 і 25 жовтня залишаються двома датами, що розглядаються.
Згідно із законом Сербії про вибори народних депутатів, парламентські вибори призначає президент республіки, а від моменту їх призначення до дня голосування має минути не менше 45 і не більше 60 днів. День голосування має припадати на неробочий день.
Ще 16 серпня Вучич заявляв, що вибори будуть призначені «дуже скоро» — протягом найближчих 15–25 днів. До цього, 14 серпня, він називав ширший період їхнього проведення — жовтень або листопад.
При цьому парламентські та президентські вибори, найімовірніше, відбудуться в різний час. У липні Вучич заявляв, що спочатку мають відбутися парламентські вибори, а президентські — пізніше. 6 серпня він також повідомив, що має намір подати у відставку з посади президента до свого включення у виборчу кампанію.
Коментуючи майбутню кампанію 20 серпня, Вучич також підтвердив, що Сербська прогресивна партія (SNS) піде на вибори зі своїм виборчим списком. Говорячи про рішення Соціалістичної партії Сербії (SPS) виступати самостійно, він зазначив, що громадяни повинні мати можливість обирати між різними політичними варіантами.
Попередні дострокові парламентські вибори в Сербії відбулися 17 грудня 2023 року. За підсумками голосування список «Александар Вучич — Сербія не повинна зупинятися» отримав найбільшу кількість голосів.
https://t.me/relocationrs/3504
