Як повідомляє Сербський Економіст, міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович заявила, що після зустрічей операційних та юридичних команд уряду Сербії та угорської MOL щодо майбутнього NIS сторони розраховують до кінця тижня узгодити близько 90% позицій. За її словами, частина питань уже вирішена, а решта, ймовірно, буде винесена на вищий рівень переговорів.
Переговори стосуються двох паралельних напрямків: MOL веде діалог з російським мажоритарним власником щодо купівлі його частки в NIS, а з урядом Сербії окремо обговорює права та обов’язки акціонерів після можливої зміни структури власності.
Белград прагне використати переговори для поліпшення власної позиції порівняно з конфігурацією, що склалася після угод 2008 року. Серед сербських пріоритетів міністр назвала збільшення частки держави в капіталі NIS на 5%, збереження домінуючої ролі компанії на внутрішньому ринку, а також зобов’язання щодо підтримки певної потужності переробки на НПЗ у Панчево.
Для Сербії це питання має не тільки корпоративне, а й стратегічне значення. Міністр прямо пов’язала стабільну роботу NIS і панчевського НПЗ з ВВП, зайнятістю та безпекою постачання, підкресливши, що на тлі поточної енергетичної кризи особливо важливо мати власну нафтопереробну базу, на яку країна може спиратися.
Окремим блоком обговорюються фінансові зобов’язання NIS, прийняті в минулому, і те, як потенційний новий власник бачить їх подальше виконання або можливу заміну іншими інвестиціями.
Міністр також пов’язала переговори щодо NIS із ширшою сербсько-угорською енергетичною кооперацією. Вона заявила, що Белград розраховує на продовження будівництва спільного нафтопроводу Сербія — Угорщина, який має стати важливим альтернативним маршрутом поставок, зокрема для панчевського НПЗ. Додатково Джедович-Ханданович нагадала, що Угорщина отримує газ через Сербію, а частина сербських запасів газу зберігається на угорській території.
Якщо угода з MOL дійсно наблизиться до 90% узгодження вже найближчими днями, Белград отримає більш чіткі рамки для захисту власних інтересів у найбільшій нафтовій компанії країни.
https://t.me/relocationrs/2688
Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна відновила переговори з Сербією щодо створення зони вільної торгівлі, оскільки нинішній рівень товарообігу між двома країнами залишається порівняно низьким. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявив посол України в Сербії Олександр Литвиненко. За його словами, ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв’язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн. Серед перспективних напрямків дипломат назвав машинобудування, насамперед сільгосптехніку.
Для «Сербського економіста» в цій історії важливий не тільки політичний сигнал, а й суха арифметика. За офіційними даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України становив 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а сукупний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. При цьому частка України в сербському експорті та імпорті залишається всього близько 0,5%, що дійсно підтверджує тезу про поки що обмежений масштаб торгівлі.
Поточна номенклатура торгівлі між країнами поки що виглядає досить вузькою і багато в чому сировинною. За даними посольства України в Сербії, основними статтями українського експорту до Сербії є залізна руда та чорні метали, деревина та вироби з дерева, а також пластмаси та полімерні матеріали. Більш детальна продуктова статистика показує, що серед найбільших українських поставок до Сербії були залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн та напівфабрикати із заліза на $8,92 млн.
З сербського боку до України зараз в основному надходять добрива, пластмаси та полімерні матеріали, електричні машини, чорні метали, мило та гума.
Якщо розглядати можливий ефект ЗВТ уже в прикладній площині, то найбільш логічним виглядає розширення торгівлі в тих нішах, де одна сторона може запропонувати іншій або дешевший, або більш дефіцитний товар. Для України це, крім металургійних і сировинних позицій, що вже надходять до Сербії, можуть бути сільськогосподарська техніка, окремі види металовиробів, деревообробка, продукти харчування з доданою вартістю та нішева споживча продукція.
Для Сербії потенційно найцікавішими товарами на українському ринку в разі ЗВТ можуть стати добрива, полімери, електротехніка, фармацевтика, гумотехнічні вироби, шини та автокомпоненти. Іншими словами, ЗВТ теоретично могла б змістити торгівлю з вузького сировинного обміну в бік більшої кількості перероблених товарів з обох сторін.
Окреме чутливе питання — статус Сербії у СОТ. Сербія досі не є членом Світової організації торгівлі. Остання доповідь Єврокомісії щодо Сербії прямо вказує, що процес зупинився насамперед через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та через незавершені переговори щодо доступу на ринок з невеликою кількістю членів СОТ. Белград не завершив частину двосторонніх переговорів у рамках приєднання до СОТ, а старі сербські документи називали серед проблемних партнерів Україну, Бразилію, Росію та США.
https://t.me/relocationrs/2646
Як повідомляє Сербський Економіст, Європол повідомив про новий прогрес у розслідуванні проти так званого «Балканського картелю»: у Чорногорії затримано одного з імовірних ключових учасників мережі, яку слідство пов’язує з постачанням великих партій кокаїну з Південної Америки на європейський ринок. За даними агентства, справа стосується контрабанди 2,7 тонни наркотиків.
Як уточнює Європол, чорногорські судові органи висунули звинувачення кільком підозрюваним, а саме розслідування зосереджено на міжнародній логістиці наркотрафіку, фінансових потоках та координації поставок всередині Європи. Йдеться про структуру, яка, за версією слідства, діяла через кілька країн і використовувала Балкани як частину ширшої кримінальної мережі.
Раніше, у грудні 2025 року, відомство повідомляло про окрему операцію в Німеччині проти ключових фігур цього середовища, тоді йшлося про трьох затриманих і конфіскацію активів приблизно на 5 млн євро.
Для країн Балкан подібні справи мають не тільки кримінальний, а й економічний вимір. Посилення міжнародних розслідувань, розширення обміну даними між поліцією та фінансовою розвідкою, а також тиск на тіньові транскордонні потоки стають частиною ширшого порядку денного щодо зниження репутаційних та інституційних ризиків регіону. Для Чорногорії, Сербії та сусідніх ринків це важливо й з точки зору інвестиційного іміджу, оскільки боротьба з організованою злочинністю залишається одним із постійних критеріїв оцінки з боку ЄС.
https://t.me/relocationrs/2642
Як повідомляє Сербський Економіст, у Нові-Саді відновили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку, який у лютому був пошкоджений і облитий чорною фарбою. Як повідомив міський Інститут охорони пам’яток культури, бюст і постамент повернуто до первісного стану після проведення оцінки пошкоджень і відновлювальних робіт на місці встановлення пам’ятника.
Відновлення виконав скульптор Любомир Щепанович. У ході робіт було відновлено втрачені літери у прізвищі Шевченка, сам пам’ятник і постамент очистили та додатково обробили воском. В інституті зазначили, що роботи було проведено в оптимальні терміни та без агресивних засобів, щоб зберегти оригінальний матеріал.
Пам’ятник було осквернено 24 лютого 2026 року. Пам’ятник було встановлено у 2021 році неподалік від університетського кампусу як подарунок від Львова.
https://t.me/relocationrs/2634
Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
