Як повідомляє Сербський Економіст, українська компанія «Каспіт Трейд» за два роки співпраці з сербським хімічним холдингом Elixir Group втричі збільшила поставки його мінеральних добрив на український ринок. У 2026 році імпортер планує відвантажити українським аграріям близько 90 тис. тонн продукції, повідомила компанія.
Інформацію оприлюднили за підсумками четвертого партнерського візиту українських сільгоспвиробників на підприємства Elixir Group у Сербії. Представники агрокомпаній відвідали завод Elixir Zorka у Шабаці та виробничий комплекс Elixir Prahovo, де ознайомилися з виробництвом добрив, контролем якості та логістичною інфраструктурою.
Найбільшим попитом в Україні, за даними імпортера, користуються комплексні NPK- та NP-добрива з додаванням сірки та мікроелементів. Вони застосовуються для основного та стартового підживлення зернових, олійних та технічних культур.
До асортименту Elixir Zorka входять понад 30 формул комплексних добрив.
Однією з переваг сербської продукції імпортер називає річкову логістику. Добрива завантажуються на баржі в Сербії та доставляються Дунаєм до порту Ізмаїл. За оцінками компанії, перевезення займає близько шести днів. Виробничі майданчики Elixir Group мають доступ до портової, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Зростання поставок сербських добрив відбувається на тлі загального збільшення залежності українського ринку від імпорту. У першому півріччі 2025 року Україна ввезла 1,563 млн тонн мінеральних добрив, що на 25% перевищувало показник аналогічного періоду 2024 року. Імпорт комплексних NPK-добрив склав близько 379 тис. тонн.
Elixir Group називає себе найбільшим виробником комплексних мінеральних добрив у Південно-Східній Європі. Виробничі комплекси компанії розташовані в Шабаці та Прахово. Сукупна потужність виробництва мінеральних добрив становить близько 1 млн тонн на рік, понад 70% продукції постачається на експорт у більш ніж 85 країн.
https://t.me/relocationrs/3238
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
До Сербії прибула група з 50 юних спортсменів із Сумської та Херсонської областей України. До складу делегації увійшли вихованці регіонального спортивного ліцею «Барса» та Нововоронцовської дитячо-юнацької спортивної школи, повідомдяє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Під час перебування в Сербії діти візьмуть участь у тренуваннях, спортивних змаганнях і спільних заходах зі своїми сербськими однолітками.
Організація табору стала можливою завдяки підтримці уряду Сербії, Міністерства спорту та Футбольного союзу Сербії. Подібні програми проводяться вже не перший рік і спрямовані на реабілітацію та відпочинок українських дітей, які постраждали від наслідків війни.
Останніми місяцями також помітно активізувалося гуманітарне та громадське співробітництво між Сербією та Україною, чому сприяє робота нового посла України в Белграді.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що майбутні парламентські та президентські вибори в країні будуть проведені окремо.
За словами Вучича, спочатку, найімовірніше, відбудуться парламентські вибори, а потім президентські. Він зазначив, що рішення про призначення виборів може бути ухвалено в серпні або вересні, а саме голосування може відбутися в жовтні або листопаді.
Президент пояснив, що підтримує роздільне проведення виборів, оскільки, за його словами, цього раніше домагалися опозиційні партії та інші учасники політичного процесу. Він додав, що такий формат дасть виборцям більше можливостей приймати рішення окремо щодо парламентської та президентської кампаній.
Під час звернення Вучич також повідомив, що пакет заходів допомоги громадянам, ймовірно, почне діяти в середині вересня. Раніше він зазначав, що ці заходи можуть включати одноразову допомогу пенсіонерам та зниження витрат на ліки. За його словами, влада також розглядає можливість додаткової підтримки для повнолітніх громадян, однак деталі поки що не розкриваються.
Крім того, Вучич анонсував запуск порталу «Ko si bre ti», через який громадяни зможуть анонімно повідомляти про недобросовісних чиновників та підозри в корупції. Він заявив, що особисто щодня читатиме частину звернень, а повідомлення, що стосуються корупції, передаватимуться до прокуратури.
Окремо президент прокоментував ситуацію щодо європейського напрямку, заявивши, що Сербія вже майже п’ять років не має суттєвого прогресу на шляху до ЄС, незважаючи на економічний розвиток. Він також сказав, що ні Сербія, ні Україна, за його оцінкою, не стануть членами Євросоюзу найближчим часом.
Заяви Вучича пролунали на тлі підготовки Сербії до нового виборчого циклу та триваючої політичної напруженості в країні. Роздільне проведення парламентських і президентських виборів може змінити динаміку кампанії, оскільки партії та кандидати будуть змушені проводити дві окремі політичні мобілізації.
https://t.me/relocationrs/3191
Як повідомляє Сербський Економіст, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прибув до Белграда, де 7 липня візьме участь у Конференції голів парламентів держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
В аеропорту «Нікола Тесла» його зустріла голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч. «Ласкаво просимо до Сербії, дорогий друже», — написала Брнабіч, вітаючи українського спікера.
7–8 липня Белград приймає конференцію спікерів парламентів країн-кандидатів до ЄС.
Візит Стефанчука є важливим для українсько-сербських відносин одразу з кількох причин. По-перше, це високий парламентський контакт на тлі європейської інтеграції обох країн. Україна та Сербія формально рухаються до членства в ЄС.
По-друге, Белград останніми місяцями намагається демонструвати більш активну парламентську лінію у відносинах із Києвом. У листопаді 2025 року Ана Брнабіч відвідувала Україну й зустрічалася зі Стефанчуком у Києві. Тоді сторони обговорювали міжпарламентське співробітництво, євроінтеграцію, енергетичну та гуманітарну допомогу, а Брнабіч заявляла, що Сербія підтримує європейський шлях України.
Для Сербії візит української спікерки — це можливість показати Брюсселю, що Белград бере участь у загальноєвропейському парламентському порядку денному та зберігає канали діалогу з Києвом. Для України — шанс посилити роботу з сербським політичним класом не лише через уряд, а й через парламент, експертні кола та європейський інтеграційний порядок денний.
Практичний зміст зустрічі може виходити за межі протоколу: Україна та Сербія можуть обговорювати спільні проєкти, зближення законодавства з ЄС, відновлення України, гуманітарні проєкти, енергетику, освіту, бізнес-контакти та роль парламентів у підтримці двостороннього діалогу.
Додатковим тлом візиту стало пожвавлення економічного діалогу між двома країнами. У травні в Белграді за участю ТПП України та ТПП Сербії відбувся сербсько-український бізнес-форум.
https://t.me/relocationrs/3172
Як повідомляє «Сербський економіст», рух Vetëvendosje чинного прем’єра Альбіна Курті посів перше місце на дострокових парламентських виборах у Косово, однак не отримав самостійної більшості у 120-місному парламенті.
За даними Центральної виборчої комісії Косово, «Vetëvendosje» набрало 47,13% голосів і отримало 53 депутатські мандати. Для формування уряду необхідно щонайменше 61 місце.
Друге місце посіла Демократична партія Косово (PDK) з 19,44% і 22 мандатами. Демократична ліга Косово (LDK) отримала 16,69% і 18 місць, Альянс за майбутнє Косово (AAK) — 6,74% і 7 мандатів.
З 20 місць, зарезервованих для національних меншин, Сербський список отримав 9 мандатів. Демократична турецька партія Косово отримала 2 місця, решта мандатів меншин розподілена між іншими політичними силами.
Для Курті результат виглядає як перемога, але не як вихід із політичного глухого кута. Його партія залишається найбільшою силою, однак для стабільного уряду їй знадобиться підтримка партій меншин або ширші домовленості. Особливо складним залишається питання обрання президента, для чого в перших турах потрібна присутність щонайменше 80 депутатів.
Саме президентське питання стало причиною нинішньої кризи. Після попередніх виборів партії не змогли домовитися про кандидатуру президента, парламент було розпущено, а Косово пішло на чергове дострокове голосування. Це вже треті парламентські вибори менш ніж за півтора року.
Для економіки регіону це важливий сигнал. Тривала політична нестабільність у Приштині гальмує роботу інститутів, ускладнює доступ до міжнародних фондів і заважає просуванню у напрямку ЄС та НАТО. Для Сербії ключовим питанням залишається не лише склад нового уряду, а й те, чи буде Приштина готова до практичного діалогу щодо півночі Косово, сербських муніципалітетів, торгівлі та безпеки.
Для Белграда перемога Курті означає збереження жорсткої політичної лінії в Приштині. Саме за його уряду відносини з Сербією залишалися напруженими, а кроки косовської влади на півночі викликали різку реакцію сербської сторони та критику з боку частини західних партнерів.
З економічної точки зору продовження кризи в Косово невигідне для всього регіону. Нестабільність знижує передбачуваність для інвесторів, ускладнює транспортні та торговельні зв’язки, заважає інфраструктурним проєктам і створює політичний ризик для компаній, що працюють між Сербією, Північною Македонією, Албанією, Чорногорією та ЄС.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, однак Белград не визнає цей статус і вважає Косово та Метохію частиною своєї території. Косово визнали США та більшість країн ЄС, але воно не є членом ООН через позицію Сербії та її союзників, зокрема Росії та Китаю.
Незалежність Косово також не визнають низка великих країн та держав ЄС, зокрема Росія, Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, Україна, Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина, Кіпр, Боснія і Герцеговина та Південна Африка. З 27 країн ЄС п’ять не визнають Косово — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр.
