Як повідомляє Сербський Економіст, у Косово відбулися дострокові парламентські вибори — вже треті за менш ніж півтора року. За попередніми підсумками, рух Vetëvendosje прем’єр-міністра Альбіна Курти знову посів перше місце, набравши близько 43% голосів.
На другому місці Демократична партія Косово з приблизно 21%, далі йде Демократична ліга Косово з близько 18%. «Сербський список», головна партія косовських сербів, за прогнозами Democracy in Action набрав близько 6,4% голосів. Явка виявилася низькою — менше 37%, що свідчить про втому виборців від постійних виборів і затяжної політичної кризи.
Головна проблема для Курти полягає в тому, що перемога не дає йому стійкої більшості. Для формування уряду йому знову доведеться шукати партнерів або домовлятися з опозицією. Тому вибори можуть не вирішити головне питання — створення стабільних інститутів і вихід із політичного глухого кута.
Для Сербії ці вибори важливі насамперед через позицію Курти щодо діалогу Белграда і Приштини. Його партія традиційно займає жорстку лінію і не готова до серйозних поступок Сербії. Це означає, що швидкого прогресу в переговорах за посередництва ЄС чекати складно.
Окреме питання — представництво сербської громади. Якщо «Сербський список» збереже домінування серед сербських партій, Белград продовжить мати важливий політичний канал впливу на півночі Косово та в інститутах Приштини. Але за умови жорсткої лінії Курти це навряд чи швидко знизить напруженість.
Для регіону це також питання економіки. Політична нестабільність у Приштині гальмує реформи, заважає доступу до міжнародного фінансування та ускладнює європейський порядок денний. А для Сербії зберігається додатковий фактор тиску з боку Брюсселя, який продовжуватиме пов’язувати просування Белграда до ЄС із нормалізацією відносин із Приштиною.
Важливо пам’ятати й про міжнародний контекст. Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але його державність залишається частково визнаною. Косово не є членом ООН. Незалежність Косово не визнають багато країн, зокрема Сербія, Росія, Китай, Україна та Іспанія.
Тому нові вибори в Приштині — це не лише внутрішня політика Косово. Це частина ширшої балканської проблеми, де перетинаються інтереси Сербії, ЄС, США, Росії, Китаю та країн, які не визнають незалежність Косово.
https://t.me/relocationrs/2984
Як повідомляє Сербський Економіст, під територіями Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини та інших країн Південної Європи знаходяться фрагменти стародавнього масиву суші, який геологи називають Великою Адрією, пише Nova з посиланням на дослідження міжнародної групи вчених.
Велика Адрія розглядається геологами як стародавній континентальний блок розміром приблизно з Гренландію. Він відокремився від суперконтиненту Гондвана, десятки мільйонів років рухався на північ, а потім зіткнувся з Європою. У результаті більша частина цієї суші була занурена в мантію Землі, а окремі фрагменти виявилися «зішкреблені» і вбудовані в гірські системи Південної Європи.
За даними реконструкції, залишки Великої Адрії сьогодні можна виявити в геологічних структурах Італії, Греції, Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Північної Македонії, Албанії, а також в інших частинах Середземномор’я. Йдеться не про цілісний континент під Балканами, а про фрагменти стародавньої континентальної кори, перероблених рухом літосферних плит.
Ключове дослідження з цієї теми було опубліковано в 2019 році в журналі Gondwana Research. Вчені відтворили тектонічну історію Середземноморського регіону за останні 240 млн років, використовуючи палеомагнітні дані, відомості про рух розломів і комп’ютерні моделі плиткової тектоніки. Дослідники аналізували дані з тисяч геологічних точок Південної Європи, Північної Африки та Близького Сходу.
За цією реконструкцією, Велика Адрія почала відокремлюватися від північної частини Гондвани близько 240 млн років тому. Пізніше вона дрейфувала на північ і приблизно 120-100 млн років тому зіткнулася з південною околицею Європи. У процесі зіткнення значна частина масиву була втягнута під Європу, а верхні шари виявилися зім’яті, підняті та включені до гірських поясів регіону.
Саме з цим процесом пов’язують формування низки гірських систем Південної Європи та Середземномор’я, включаючи частини Альп, Апеннін, Динарських Альп, Балканських гір, Греції та Туреччини.
Схожі «загублені» або частково занурені континентальні блоки відомі й в інших регіонах світу. Одним із найвідоміших прикладів є Зеландія — переважно підводний континентальний масив, частиною якого є Нова Зеландія та Нова Каледонія.
Велика Адрія стала відомою широкій публіці після публікації 2019 року, хоча окремі фрагменти її геологічної історії вивчалися десятиліттями.
https://t.me/relocationrs/2976
Як повідомляє Сербський Економіст, угорський лоукостер Wizz Air заявив, що зміни в сербському авіаційному законодавстві можуть змусити компанію закрити свою базу в Белграді вже в листопаді 2026 року.
Перевізник вважає, що нові правила можуть обмежити конкуренцію на користь Air Serbia та суперечити зобов’язанням Сербії в рамках європейського авіаційного простору.
Wizz Air працює в Сербії з 2010 року. За даними компанії, за цей час вона перевезла понад 14 млн пасажирів і зараз обслуговує 29 маршрутів у 26 міст Європи. У разі закриття бази під загрозою опиняться понад 150 робочих місць в авіації та пов’язані з ними робочі місця в туризмі, готельному бізнесі та аеропортовому обслуговуванні.
Сербський авіаційний регулятор звинувачення відкидає. У Direktorat civilnog vazduhoplovstva Srbije заявляють, що жодній авіакомпанії не заборонені рейси між Сербією та ЄС, а нові правила лише уточнюють нормативну базу і застосовуються до всіх перевізників однаково.
https://t.me/relocationrs/2960
Як повідомляє Сербський Економіст, датська компанія Penning придбала бізнес з управління капіталом у литовської криптоінвестиційної платформи Veli, створеної сербською командою. Угода стосується саме напрямку wealth management, а не всієї компанії Veli.
Клієнтів Veli по Європі планують перевести на нову платформу Penning Wealth до кінця червня 2026 року. Penning позиціонує угоду як крок до створення MiCA-compliant платформи для довгострокових інвесторів у цифрові активи.
Veli — криптоінвестиційна платформа для довгострокових інвесторів та фінансових консультантів. Компанія була створена сербською командою з досвідом в інституційному бізнесі, криптоінвестиціях та управлінні портфелями.
Penning — датський провайдер криптопослуг і один із перших гравців у Данії, що отримав ліцензію за правилами MiCA. Після угоди напрямок Veli працюватиме як окремий підрозділ Penning, що займається управлінням активами.
Як повідомляє Сербський Економіст, Косово не запроваджуватиме обов’язкову військову службу, а натомість має намір розвивати модель загальної оборони, заявив виконувач обов’язків прем’єр-міністра Альбін Курти.
За його словами, такий підхід краще відповідає нинішнім умовам безпеки, ніж класична обов’язкова служба. Курти послався на досвід Фінляндії, де оборона розглядається не тільки як завдання армії, але й як система участі всього суспільства, включаючи державні інститути, бізнес, цивільний захист, інфраструктуру та резервні механізми.
Ідея обов’язкової служби в Косово обговорювалася кілька років. Курти ще раніше виступав за її введення, проте тепер уряд фактично змінює підхід: замість призову для молоді ставка робиться на ширшу концепцію. Така модель передбачає підготовку суспільства і держави до криз, а не лише збільшення чисельності армії.
План щодо загальної оборони був затверджений урядом Косово ще у вересні 2024 року. Він має поєднати військову готовність, цивільний захист, стійкість критичної інфраструктури, інформаційну безпеку, мобілізаційні можливості та взаємодію державних органів. Курти не назвав конкретних термінів запуску нової моделі.
Рішення прийнято на тлі триваючого зростання оборонних витрат Косово. За Курти Приштина збільшила фінансування сил безпеки, закупила турецькі безпілотники Bayraktar і отримала схвалення США на придбання протитанкових комплексів Javelin. Влада також заявляла про плани створити власне виробництво боєприпасів і лабораторію з розробки дронів. Reuters раніше повідомляв, що Косово планує спрямувати близько 1 млрд євро на оборону протягом чотирьох років і збільшити видатки на 60%.
Однак у цієї моделі є й обмеження. Фінський приклад, на який посилається Курти, будувався десятиліттями і поєднує загальну оборону з обов’язковою службою для чоловіків та розвиненою системою резерву. Тому для Косово простого копіювання недостатньо: країні доведеться створити власну систему підготовки, фінансування, цивільного захисту та координації між відомствами.
Для регіону це рішення буде сприйнято крізь призму відносин із Сербією. Белград не визнає незалежність Косово, проголошену у 2008 році, і розглядає Косово як частину своєї території. Приштина, у свою чергу, вважає зміцнення сил безпеки відповіддю на загрози з боку Сербії та нестабільність на півночі Косово, де проживає значна сербська громада.
Ситуацію додатково стримує присутність сил KFOR під командуванням НАТО. У Косово перебувають понад 4 тис. миротворців, особливо важливу роль вони відіграють на півночі, де регулярно виникають напруженість і зіткнення між місцевими сербами, владою Косово та силовими структурами.
Косово визнали понад 100 держав, включаючи США та більшість країн ЄС, проте його незалежність не визнають Сербія, Росія, Китай, Україна та кілька країн Євросоюзу, включаючи Іспанію, Грецію, Румунію, Словаччину та Кіпр. Через це Косово не є членом ООН та НАТО, хоча прагне до євроатлантичної інтеграції.
https://t.me/relocationrs/2908
Як повідомляє Сербський Економіст, Держдепартамент США представив Конгресу доповідь про політику Вашингтона щодо Західних Балкан, в якій фактично оголосив про перехід від колишньої моделі міжнародного втручання та «державотворення» до більш прагматичної політики партнерства, стабільності, енергетики, безпеки та економічного співробітництва.
Документ називається “United States Policy to Promote Regional Stability and Prosperity in the Western Balkans”.
У ньому йдеться про те, що епоха «nation-building» під керівництвом США минула, а нова політика Вашингтона в регіоні будуватиметься не навколо «рятування чи реконструкції», а навколо стабільності та взаємовигідних партнерств.
Для Сербії це важливий сигнал: Вашингтон розглядає Західні Балкани як регіон, що має безпосереднє значення для американських інтересів у сфері безпеки та економіки. У доповіді зазначається, що США мають намір співпрацювати з Сербією таким чином, щоб це сприяло просуванню американських інтересів, а у 2026 році планується започаткування офіційного стратегічного діалогу з Белградом.
Одним із головних пріоритетів названо стабільність. Держдепартамент вказує, що невирішені суперечки та тривалі політичні розбіжності, як і раніше, підривають регіональну стабільність. У випадку Сербії та Косово Вашингтон заявляє про продовження підтримки нормалізації відносин з метою досягнення переговорної та стійкої угоди, прийнятної для обох сторін.
Щодо Боснії та Герцеговини США підтверджують прихильність Дейтонській мирній угоді, суверенітету та територіальній цілісності країни. При цьому Вашингтон заявляє, що у 2025 році американська дипломатія допомогла завершити найсерйознішу кризу в БіГ з часів війни 1992–1995 років, зберігши конституційний порядок і правову цілісність держави.
Окремий акцент зроблено на енергетиці. Держдепартамент називає залежність регіону від російських енергоресурсів стратегічною вразливістю і пропонує диверсифікацію за допомогою американського СПГ, ядерних технологій, включаючи малі модульні реактори, та відновлюваної енергетики. Для Сербії це безпосередньо пов’язано з питаннями NIS, газової інфраструктури, майбутньої атомної програми та модернізації електроенергетики.
У доповіді також йдеться про конкуренцію з Росією та Китаєм. Вашингтон вважає, що Москва та Пекін використовують нестабільність, корупцію та слабке управління в регіоні для розширення впливу. Росія, за оцінкою США, спирається на енергетичні важелі та етнополітичні напруження, тоді як Китай зміцнює позиції через кредити, торгівлю, інфраструктурні проєкти та зв’язки з елітами.
Економічний блок нової стратегії особливо важливий для Сербії.
Регіон описується як простір з вигідним географічним положенням, транспортними коридорами, природними ресурсами, зростаючим технологічним сектором та кваліфікованою робочою силою. США мають намір знижувати регуляторні бар’єри, покращувати виконання контрактів, розвивати закупівельні процедури та просувати проекти, вигідні для американських компаній та економік регіону.
Для Сербії така стратегія відкриває можливості, але й створює тиск. Можливості пов’язані з потенційним стратегічним діалогом із США, інвестиціями в енергетику, інфраструктуру, технології та оборонне співробітництво. Тиск — з очікуванням, що Белград зменшуватиме залежність від російських енергоресурсів, обережніше ставитиметься до китайського капіталу та активніше братиме участь у забезпеченні регіональної стабільності.
Таким чином, нова доповідь Держдепартаменту фіксує зрушення в американській політиці: Західні Балкани залишаються важливими для США, але тепер насамперед як територія стратегічних коридорів, енергетики, ринків, безпеки та конкуренції великих держав. Для Сербії це може стати шансом посилити діалог з Вашингтоном, але лише за умови, що економічне співробітництво не буде постійно блокуватися невирішеними політичними питаннями.
https://t.me/relocationrs/2898
