Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський 8 серпня здійснить офіційний візит до Сербії та зустрінеться в Белграді з президентом країни Александром Вучичем. Інформацію про візит офіційно підтвердила прес-служба президента Сербії. Це стане першим візитом Зеленського до Сербії за час його президентства.
Детальна програма переговорів поки що не опублікована. Однак центральними темами, судячи з контактів Белграда та Києва останніх місяців, можуть стати двосторонні відносини, європейська інтеграція двох країн, розширення економічного співробітництва, можлива угода про вільну торгівлю, регіональна безпека та участь Сербії у відновленні України.
У травні Зеленський і Вучич уже обговорювали по телефону розвиток двосторонніх відносин. Тоді український президент особливо наголосив на відновленні переговорів щодо зони вільної торгівлі з Сербією. Вучич, зі свого боку, називав економічне співробітництво одним із ключових напрямків подальшого зближення двох країн.
Після цього в Белграді відбулися переговори представників урядів двох країн. 21 травня сербський міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ягода Лазаревич та український віцепрем’єр і торговий представник Тарас Качка підписали спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Одночасно відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю представників близько 30 компаній.
Майбутній візит продовжує помітне пожвавлення політичних контактів між Белградом і Києвом.
У червні 2025 року Вучич уперше після початку повномасштабної російсько-української війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він підтвердив підтримку територіальної цілісності України та запропонував участь Сербії у відновленні одного або кількох українських міст чи районів.
15 липня 2026 року Вучич знову перебував в Україні — на V саміті «Україна — Південно-Східна Європа» у Києві.
При цьому позиція Сербії щодо війни залишається особливою. Белград підтримує територіальну цілісність України та голосував на підтримку низки відповідних міжнародних документів, надає гуманітарну допомогу, однак не приєднався до санкцій ЄС проти Росії. Вучич також неодноразово уникав підписання окремих регіональних декларацій у тій частині, де вони передбачали посилення тиску на Москву.
Тому сам факт візиту українського президента до Белграда має політичне значення: Сербія намагається одночасно зберігати традиційні відносини з Росією, розвивати відносини з Києвом і продовжувати рух до членства в ЄС.
Додатковою темою може стати запропонована Україною нова регіональна Карпатська ініціатива. Зеленський раніше заявляв, що до неї планується залучити, зокрема, Сербію, а співпраця може охоплювати економіку, логістику, безпеку, туризм та відновлення України.
Економічна складова візиту стає особливо актуальною на тлі відновлення двосторонньої торгівлі.
За офіційними даними МЗС Сербії та Статистичного управління країни, у 2025 році товарообіг Сербії та України становив 391,8 млн євро. Сербія експортувала до України товарів на суму 179,6 млн євро, а імпортувала української продукції на суму 212,2 млн євро. Таким чином, торговельний баланс залишався на користь України приблизно на 32,6 млн євро.
У доларовому вираженні, за даними президента ТПП Сербії Марко Чадежа, двосторонній товарообіг досяг 442,2 млн доларів, практично повернувшись до рівня останнього довоєнного 2021 року. Сербський експорт становив $202,9 млн, український експорт до Сербії — $239,3 млн. Близько 900 сербських компаній здійснюють торговельні операції з Україною, зокрема приблизно 670 імпортують українську продукцію.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
