Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія поступово стає одним із найпомітніших балканських торговельних партнерів України. Як випливає з даних аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року вона посіла 33-тє місце серед 50 найбільших партнерів країни, а двосторонній товарообіг сягнув $345,9 млн.
Поставки сербських товарів до України склали $243,2 млн, український експорт до Сербії — $102,7 млн. Лише в червні обсяг торгів між країнами становив $55,8 млн. Баланс поки що складається на користь Сербії: дефіцит України у двосторонній торгівлі сягнув $140,5 млн.
Тенденція до посилення позицій Сербії проявилася ще наприкінці 2025 — на початку цього року. У першому кварталі 2026 року сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як українські поставки на сербський ринок зросли на 5%. У торговельних операціях між країнами беруть участь близько 900 сербських компаній, з яких приблизно 670 закуповують українську продукцію.
Одним із чинників розвитку зв’язків стало повноцінне відновлення дипломатичної присутності Сербії в Києві. Посольство, яке призупинило роботу у 2022 році, повернулося до української столиці наприкінці 2024 року, а восени 2025 року офіційно відновило діяльність у новому приміщенні. Зараз місію очолює посол Андон Сапунджі.
Саме по собі відкриття посольства не визначає обсяг торгівлі, проте постійна дипломатична місія спрощує контакти між компаніями, торговими палатами та державними органами. Вона також може сприяти організації бізнес-місій, вирішенню логістичних і консульських питань та підготовці нових міждержавних угод.
Наступним важливим кроком може стати відновлення переговорів про вільну торгівлю та досягнення результату в цьому питанні. Для Сербії Україна залишається великим ринком із високим попитом на продовольство, промислову продукцію, обладнання та товари для відновлення. Для українських компаній Сербія може стати не лише ринком збуту, а й логістичним майданчиком для виходу на інші країни Західних Балкан.
Дані про всіх головних торговельних партнерів України доступні тут — https://www.experts.news/posts/analiz-naybilshykh-torhovelnykh-partneriv-ukrayiny-v-pershomu-pivrichchi-2026-roku
EXPERTS CLUB, Сербія, ТОВАРООБІГ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія продовжила до кінця 2026 року дію тарифних квот на імпорт цементу та окремих видів сталевої продукції. Після вичерпання встановлених обсягів поставки обкладаються додатковим митом у розмірі 50%.
Обмеження спочатку були введені з 1 січня до 30 червня 2026 року на підставі постанови уряду про захист галузей, що мають стратегічне значення для економіки Сербії. Однак дію цього заходу продовжили до 31 грудня, одночасно переглянувши частину квот та перелік товарних кодів.
Квотування поширюється на портландцемент, гарячекатаний та холоднокатаний прокат, арматурну сталь, гарячекатану катанку та окремі інші вироби з заліза та сталі.
Для деяких категорій також встановлено квоти на цвяхи та дріт, зварні труби, арматурні сітки та решітчасті конструкції. Товари, які не виробляються в Сербії, в окремих випадках були виведені з-під обмежень.
Додаткове мито додається до звичайної митної ставки. Наприклад, якщо стандартне мито становить 10%, після вичерпання квоти загальне навантаження на імпортера може сягнути 60%.
На першому етапі сукупний обсяг квот становив 421,1 тис. тонн. З них 250,35 тис. тонн припадало на цемент, 44,7 тис. тонн — на гарячекатаний прокат, близько 7,2 тис. тонн — на холоднокатану продукцію.
Ще 67,85 тис. тонн становили квоти на арматуру та катанку в рулонах, а 51 тис. тонн — на арматурну сталь у прутках.
Квоти розподілено між країнами з урахуванням їхньої частки в поставках на сербський ринок у 2020–2024 роках. Основні обсяги передбачені для Євросоюзу, Туреччини, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Албанії.
Окремі країнові квоти отримала й Україна, яка в попередні роки постачала до Сербії прокат, арматуру, дріт та інші вироби з заліза й сталі.
Для гарячекатаного прокату загальна квартальна квота становить близько 22 тис. тонн. На продукцію українського походження припадає трохи більше 1 тис. тонн на квартал.
Ще близько 600 тонн на квартал передбачено для поставок з України арматури та гарячекатаної катанки в рулонах. Після вичерпання цих обсягів відповідна продукція може обкладатися додатковим митом у розмірі 50%.
У 2024 році Сербія імпортувала з України заліза та сталі на $23,15 млн, а готових виробів із заліза та сталі — ще на $9,55 млн.
При цьому не весь український експорт підпадає під нові обмеження. Застосування квот залежить від конкретного митного коду продукції.
Для українських металургійних та металообробних підприємств рішення Сербії означає, що невеликі регулярні партії зможуть надходити на пільгових умовах лише в межах встановлених квот.
Більш масштабні поставки або товари, оформлені після вичерпання квоти, можуть стати неконкурентоспроможними через різке збільшення митних витрат.
Сербський уряд пояснює обмеження необхідністю зберегти внутрішнє виробництво цементу та сталі, підтримати традиційні торговельні потоки та забезпечити стабільність внутрішнього ринку.
Додатковими чинниками стали посилення європейських захисних заходів проти імпорту сталі та збільшення витрат сербських підприємств на енергію й дотримання екологічних вимог.
Для сербських виробників це рішення може забезпечити додатковий захист від іноземної конкуренції. Водночас квоти створюють ризик зростання вартості сировини для будівельних компаній, виробників металоконструкцій, труб, сіток та інших підприємств, що залежать від імпортного прокату та дроту.
https://t.me/relocationrs/3280
Як повідомляє Сербський Економіст, пасажирське сполучення по швидкісній залізниці між Белградом і Будапештом планується відкрити протягом найближчих одного-двох місяців, заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на прес-конференції 16 липня. Таким чином, за умови дотримання нових термінів перші поїзди можуть почати курсувати в серпні або вересні. Однак точну дату запуску угорська влада поки що не називає.
У найближчі дні міністр транспорту та інвестицій Угорщини Давид Вітезі має відвідати Сербію. Під час переговорів із представниками сербського уряду планується узгодити роботу сигнальних систем та обладнання, що забезпечує безпеку руху на транскордонній ділянці.
Запуск пасажирських поїздів уже неодноразово відкладався. Основною проблемою стала сертифікація встановленої на угорській частині лінії європейської системи управління рухом ETCS. Навесні перевірки виявили несправності, які могли вплинути на безпеку поїздів при швидкості до 160 км/год.
Реконструкція залізничної лінії вже завершена, а 27 лютого 2026 року на угорській ділянці розпочався вантажний рух. Перший транскордонний вантажний поїзд проїхав із Будапешта через Келебію та Суботицю в бік Нові-Сада. Пасажирські перевезення відкладено до завершення перевірки та сертифікації систем сигналізації.
Швидкісна магістраль Белград — Будапешт є одним із найбільших спільних інфраструктурних проєктів Сербії, Угорщини та Китаю. Після повноцінного запуску вона має суттєво скоротити час у дорозі між двома столицями та посилити транспортні зв’язки Сербії з Центральною Європою.
https://t.me/relocationrs/3252
Як повідомляє Сербський Економіст, українська компанія «Каспіт Трейд» за два роки співпраці з сербським хімічним холдингом Elixir Group втричі збільшила поставки його мінеральних добрив на український ринок. У 2026 році імпортер планує відвантажити українським аграріям близько 90 тис. тонн продукції, повідомила компанія.
Інформацію оприлюднили за підсумками четвертого партнерського візиту українських сільгоспвиробників на підприємства Elixir Group у Сербії. Представники агрокомпаній відвідали завод Elixir Zorka у Шабаці та виробничий комплекс Elixir Prahovo, де ознайомилися з виробництвом добрив, контролем якості та логістичною інфраструктурою.
Найбільшим попитом в Україні, за даними імпортера, користуються комплексні NPK- та NP-добрива з додаванням сірки та мікроелементів. Вони застосовуються для основного та стартового підживлення зернових, олійних та технічних культур.
До асортименту Elixir Zorka входять понад 30 формул комплексних добрив.
Однією з переваг сербської продукції імпортер називає річкову логістику. Добрива завантажуються на баржі в Сербії та доставляються Дунаєм до порту Ізмаїл. За оцінками компанії, перевезення займає близько шести днів. Виробничі майданчики Elixir Group мають доступ до портової, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Зростання поставок сербських добрив відбувається на тлі загального збільшення залежності українського ринку від імпорту. У першому півріччі 2025 року Україна ввезла 1,563 млн тонн мінеральних добрив, що на 25% перевищувало показник аналогічного періоду 2024 року. Імпорт комплексних NPK-добрив склав близько 379 тис. тонн.
Elixir Group називає себе найбільшим виробником комплексних мінеральних добрив у Південно-Східній Європі. Виробничі комплекси компанії розташовані в Шабаці та Прахово. Сукупна потужність виробництва мінеральних добрив становить близько 1 млн тонн на рік, понад 70% продукції постачається на експорт у більш ніж 85 країн.
https://t.me/relocationrs/3238
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
До Сербії прибула група з 50 юних спортсменів із Сумської та Херсонської областей України. До складу делегації увійшли вихованці регіонального спортивного ліцею «Барса» та Нововоронцовської дитячо-юнацької спортивної школи, повідомдяє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Під час перебування в Сербії діти візьмуть участь у тренуваннях, спортивних змаганнях і спільних заходах зі своїми сербськими однолітками.
Організація табору стала можливою завдяки підтримці уряду Сербії, Міністерства спорту та Футбольного союзу Сербії. Подібні програми проводяться вже не перший рік і спрямовані на реабілітацію та відпочинок українських дітей, які постраждали від наслідків війни.
Останніми місяцями також помітно активізувалося гуманітарне та громадське співробітництво між Сербією та Україною, чому сприяє робота нового посла України в Белграді.
