Уряди Сербії та України підготували спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна – єдина європейська країна, з якою Сербія не має підписаної угоди про вільну торгівлю. Після того як минулого року було відновлено прямі контакти компетентних інститутів з цього питання, цього тижня, під час візиту української державно-бізнесової делегації до Белграда, ми маємо зробити цей давно очікуваний крок уперед», – сказав він.
За словами Чадежа, документ, як передбачається, підпишуть найближчими днями віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка та міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич.
Президент ТПП Сербії зазначив, що інтерес до такої угоди є як у сербського, так і в українського бізнес-співтовариства, особливо в секторах, де зниження мит, спрощення процедур і більш передбачувані умови ведення бізнесу могли б збільшити експорт компаній.
«Саме тому важливо, щоб у ході переговорів ми отримали добре підготовлену за секторами угоду, зосереджену на конкретних галузях», – підкреслив Чадеж.
Він також зазначив, що змінені та спрощені правила кумуляції преференційного походження в рамках Пан’євро-середземноморської конвенції, підписантами якої є і Сербія, і Україна, могли б розширити базу компонентів для продукції, що торгується на преференційних умовах з ЄС, ЄАВТ, Молдовою, Чорногорією, Північною Македонією та Туреччиною.
ЗВТ, переговори, Сербія, Чадеж
У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.
“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.
“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.
Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.
“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.
IT, БИЗНЕС, Сербія, ТПП Сербії, УКРАЇНА
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Сербію вже цього тижня на чолі української делегації, повідомила сербська телекомпанія N1 із посиланням на дипломатичні джерела в Белграді. Але офіційного підтвердження візиту з боку Києва поки немає.
Крім того, за даними телеграм-каналу «Сербський економіст», очікується, що українська делегація прибуде до Сербії найближчими днями, при цьому не виключено, що її особисто очолить Зеленський. Якщо поїздка відбудеться, це стане першим візитом українського президента до Сербії з моменту його вступу на посаду у 2019 році. N1 окремо вказує, що через воєнну ситуацію така поїздка може бути скасована будь-якої миті. Сербський телеканал також повідомив, що дипломатичні джерела очікують можливого підписання меморандуму про торговельне співробітництво між двома країнами.
Це напряму збігається за часом із уже анонсованою українською бізнес-місією в Белград 19–21 травня 2026 року, яка має пройти в межах візиту до Сербії віцепрем’єра України Тараса Качки.
Згідно з повідомленням Торгово-промислової палати України, метою бізнес-місії є участь української делегації в українсько-сербському бізнес-форумі, проведення B2B-зустрічей із сербськими компаніями, відвідання підприємств, встановлення нових ділових контактів та обговорення потенційних спільних проєктів. До участі запрошувалися компанії з АПК, виробництва добрив, будівництва, електротехнічного сектору, сільгоспмашинобудування, енергетики та інших галузей.
На українській офіційній стороні на момент підготовки матеріалу публічного підтвердження можливого візиту Зеленського до Белграда не було. При цьому факт підготовки економічної місії за участю українського бізнесу та візиту Тараса Качки був заздалегідь публічно оголошений через ТПП України та Інтерфакс-Україна.
Можливий приїзд Зеленського став би помітною дипломатичною подією для регіону. Сербія від початку війни зберігає складний баланс: Белград визнає територіальну цілісність України, включно з Кримом, але не приєднався до західних санкцій проти Росії. Контакти Зеленського і президента Сербії Александра Вучича після 2022 року переважно проходили на міжнародних майданчиках. У червні 2025 року Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він зустрівся із Зеленським, але відмовився підписати підсумкову декларацію саміту.
Для економічних відносин можливий візит української делегації має самостійне значення навіть без підтвердження участі Зеленського. Україна і Сербія в останні роки намагаються активізувати торговельні контакти, а новий бізнес-форум у Белграді може стати майданчиком для практичних домовленостей між компаніями, зокрема в агросекторі, енергетиці, будівництві та машинобудуванні.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив, що Белград сподівається підтвердити участь України у спеціалізованій виставці Expo 2027, яка відбудеться в сербській столиці з 15 травня по 15 серпня 2027 року, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст“.
Про це Джурич написав у X після зустрічі з послом України в Сербії Олександром Литвиненком. За словами глави МЗС Сербії, сторони обговорили подальшу активізацію політичного діалогу, підтримку двосторонніх політичних консультацій та покращення торговельного співробітництва між двома країнами.
Він також подякував Україні за принципову позицію у питанні поваги до територіальної цілісності та суверенітету Республіки Сербія.
«Оскільки Сербія та Україна традиційно підтримують дуже якісні відносини, ми сподіваємося підтвердити участь української сторони у майбутній спеціалізованій виставці EXPO 2027», – підкреслив глава МЗС Сербії.
Для Белграда можлива участь України в Expo 2027 має не тільки дипломатичне, а й економічне значення. Сербія намагається використовувати виставку як інструмент розширення торговельних, інвестиційних та логістичних зв’язків, а також як майданчик для просування країни в якості регіонального хабу Західних Балкан.
Для України участь у Expo 2027 могла б стати можливістю представити в Сербії не тільки національний павільйон, а й бізнес-програму, пов’язану з відновленням, агропромисловим комплексом, енергетикою, IT, будівельними матеріалами, логістикою та промисловою кооперацією.
Expo 2027 Belgrade пройде під темою «Play for Humanity: Sport and Music for All». Це буде перша спеціалізована виставка Expo, яку прийматимуть Сербія та регіон колишньої Югославії. За даними Міжнародного бюро виставок, майданчик у Белграді має прийняти понад 130 країн, понад 6 млн відвідувачів і понад 8 тис. заходів протягом 93-денної програми.
За даними офіційного сайту Expo 2027, на даний момент участь формально підтвердили 137 країн. Серед них зазначені Японія, Південна Корея, Китай, Туреччина, Угорщина, Австрія, Швейцарія, Словаччина, Азербайджан, Еквадор, Монако, а також низка країн Африки, Азії, Океанії та Латинської Америки. У березні 2026 року в Белграді також відбулася друга міжнародна зустріч учасників Expo 2027, у якій, за даними уряду Сербії, взяли участь представники 138 країн.
Особливість белградської Expo полягає в тому, що вона має стати не універсальною всесвітньою виставкою, а спеціалізованою Expo, тобто більш сфокусованою міжнародною подією з обмеженою темою та терміном проведення. Для Сербії це найбільший іміджевий та інфраструктурний проєкт десятиліття: він пов’язаний із будівництвом нового виставкового комплексу в Сурчині, розвитком транспортної інфраструктури, готельного сектору, міської економіки та міжнародного позиціонування Белграда.
