Українці демонструють високий запит на свободу слова, особисту автономію та захист приватної власності, однак у питаннях економічної та соціальної політики значна частина суспільства водночас очікує активної ролі держави, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Цінності свободи в Україні”, презентованого Міжнародним Інститутом Свободи (ILI).
Згідно з дослідженням, 85% опитаних підтримали право громадян без страху переслідування критикувати владу, 67% – гарантування свободи висловлювання навіть щодо поглядів, які можуть вважатися неприйнятними або образливими. Майже половина респондентів – 49% – виступили проти цензури в інтернеті навіть в умовах війни, а 57% – проти покарання з боку держави за висловлювання або думки, якщо вони не несуть прямої фізичної загрози.
«Майже 85% українців, якщо об’єднати відповіді “повністю згоден” і “скоріше згоден”, підтримують право публічно критикувати владу без страху переслідування. При цьому близько двох третин вважають, що свобода слова має бути гарантована навіть для поглядів, які сприймаються як хибні або образливі. Для нас це один із найбільш виразних показників запиту суспільства на особисту свободу», – зазначив директор Міжнародного Інституту Свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
Ще 68% опитаних виступили проти ситуації, коли більшість може нав’язувати свої цінності меншості. В ILI вважають, що сукупність цих показників свідчить про виражений запит на обмеження втручання держави у сферу особистих переконань і висловлювань.
Водночас ідеологічна самоідентифікація респондентів виявилася значно менш ліберальною. 52% насамперед визначили себе як вільну особистість із власними цінностями, яка сама відповідає за своє життя, 31% – передусім як громадянина України. Лише 13% віднесли себе до прихильників ліберальних або лібертаріанських поглядів, тоді як 46,5% тяжіють до ідеологій, що передбачають активнішу роль держави. Майже половина – 48% – повідомили, що їхні політичні та ідеологічні переконання змінилися або сформувалися під впливом війни та її наслідків.
Окремий блок дослідження стосувався мовної політики. За представленими даними, 65% респондентів назвали українську рідною мовою, 23,6% ідентифікували себе як двомовних, 11% – назвали рідною російську. При цьому 76% підтримали обов’язкове використання української мови в публічній державній сфері, водночас близько двох третин погодилися з правом людей спілкуватися рідною мовою в публічному житті без державних обмежень.
Значну підтримку отримало й право людини на самозахист. Близько половини опитаних висловилися за право на легальне носіння зброї для самозахисту, а близько 80% – за право застосовувати її для захисту життя та приватної власності у разі незаконного вторгнення до житла.
Понад 80% респондентів погодилися, що навіть під час воєнного стану влада не повинна виходити за межі, встановлені Конституцією. 53% підтримали суттєвий перегляд чинної Конституції або ухвалення нової. 77% опитаних погодилися, що закриття медіа або блокування інтернет-ресурсів може бути виправданим лише за умови доведеної співпраці з ворогом або координації військових ударів.
Одним із найбільш чутливих питань став принцип комплектування Збройних сил. 46% респондентів виступили за виключно професійну або добровільну армію, майже половина – за змішану модель, що поєднувала б професійну контрактну основу з обов’язковою підготовкою молоді у мирний час. Традиційну мобілізаційну модель підтримали 3% опитаних, а понад 80% схвалили залучення професійних військових за рахунок високих зарплат і пільг.
«Ми бачимо, що традиційна мобілізаційна модель не користується підтримкою громадян – її обрали лише близько 3% опитаних. Натомість суспільство набагато більше орієнтоване або на професійну добровільну армію, або на змішану модель із професійним ядром і підготовкою громадян у мирний час. Понад 80% також підтримують залучення військових через конкурентні зарплати та систему пільг», – зазначив Камчатний.
В економічній частині дослідження суспільство виявилося значно більш поляризованим. 44% респондентів підтримали розширену роль держави в економіці та наданні соціальних послуг, з них 29% зайняли найбільш виражену позицію на користь активного державного регулювання. Водночас 44% опитаних заявили, що в забезпеченні власного добробуту покладаються насамперед на власні сили, а 43,5% очікують від держави невтручання в їхні особисті ризики.
Президент ILI Ярослав Романчук, в свою чергу, звернув увагу на те, що ставлення українців до приватної власності та підприємництва є більш ринковим, ніж їхня формальна ідеологічна самоідентифікація. Зокрема, 69% респондентів продемонстрували розуміння поняття приватної власності, а майже 70% погодилися з тезою, що надмірна бюрократія та регулювання стримують розвиток бізнесу.
«Українці в цілому не відторгають приватну власність – навпаки, в багатьох відповідях бачимо розуміння того, що приватний власник ефективніше управляє підприємством, ніж призначений державою керівник. Для майбутньої економічної політики це принципово важливо: стратегічний розвиток країни не повинен автоматично означати домінування державної власності. Потрібні приватна ініціатива, конкуренція і захищені права власника», – наголосив Романчук.
Він також пов’язав проблеми підприємницького середовища з надмірними дискреційними повноваженнями чиновників.
«Коли чиновник, правоохоронець або інспектор отримує можливість на власний розсуд інтерпретувати нечітко виписану норму, виникає джерело дискреції, а разом із нею – і корупційного ризику. Майже 70% опитаних прямо говорять, що надмірна бюрократія та регулювання є гальмом для розвитку бізнесу. Тому закони мають бути максимально чіткими й залишати якомога менше простору для довільного трактування», – додав президент ILI.
За словами Романчука, результати щодо знання економічних концепцій також свідчать про необхідність оновлення економічної освіти. 46% респондентів чули або читали про марксизм, 12% – про монетаризм, 4% – про австрійську економічну школу. Вільноринкову модель економіки без державного втручання як найбільш бажану для України обрали 18%, модель активного державного регулювання – 10%, соціалізм – 6,5%.
Окремо Романчук виступив за збереження та розвиток інституту ФОП як форми не лише оподаткування, а й самозайнятості та підприємницької культури. Він зазначив, що мікробізнес має розглядатися як важлива складова економічної та соціальної самостійності громадян.
У соціальній сфері президент ILI закликав переходити до більш адресної допомоги, яка враховувала б не лише поточний дохід людини, а й заощадження, активи, стан здоров’я та інші критерії потреби. На його думку, після війни питання поєднання значних соціальних зобов’язань держави з необхідністю зберегти умови для розвитку бізнесу стане одним із ключових для фіскальної політики.
«Україні доведеться знайти баланс між потребами людей, які потребуватимуть соціальної підтримки та реабілітації, і можливостями економіки це фінансувати. Якщо соціальні зобов’язання формуються без урахування того, яке податкове навантаження здатен витримати бізнес, ми не отримаємо ні інвестицій, ні модернізації. Тому допомога має бути максимально адресною, прозорою і прив’язаною до реальної потреби конкретної людини», – підкреслив Романчук.
Він також виступив за розвиток альтернатив виключно державній пенсійній системі та ширше використання накопичувальних механізмів, а в освіті й медицині – за конкуренцію державних і приватних постачальників послуг. За словами Романчука, ринкова модель у цих сферах не передбачає повної відмови держави від фінансування, а насамперед зміну механізмів розподілу коштів та підвищення відповідальності постачальників за результат.
Під час дискусії після презентації Романчук окремо звернув увагу на зв’язок свободи з відповідальністю та якістю правових інститутів.
«Свобода без відповідальності не існує. Якщо право приватної власності формально є, але за його порушення ніхто не несе відповідальності, то фактично ця власність не захищена. Так само і в інших сферах: право працює лише тоді, коли існує зрозумілий механізм відповідальності за його порушення», – резюмував він.
Дослідження охопило питання особистої свободи, держави і політики, економіки, соціальної сфери, приватної власності та підприємництва, податків, виборів, військової служби, освіти, медицини, пенсійного забезпечення, індивідуальної відповідальності та суспільної солідарності.
Соціологічне опитування проведене компанією New Image and Marketing Group у липні 2026 року на замовлення Міжнародного Інституту Свободи. В онлайн-опитуванні взяли участь 1,6 тис. респондентів, які на момент дослідження проживали на підконтрольній Україні території.
Ставлення українців до Іраку за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club характеризується значною часткою нейтральних та негативних оцінок, що формує загалом стриманий і дистанційований образ країни. За результатами дослідження, позитивне ставлення становить лише 8,4%, тоді як негативне — 35,2%, що свідчить про суттєвий дисбаланс у сприйнятті. Водночас понад половина респондентів (50,6%) займає нейтральну позицію, що вказує на обмежений рівень сформованих уявлень про Ірак.
Структура позитивних оцінок є досить слабкою: лише 2,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 6,3% — «здебільшого позитивне». Це один із найнижчих показників серед країн, представлених у дослідженні. Натомість негативне сприйняття є значно більш вираженим: 24,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а 11,0% — «повністю негативне».
Попри це, у порівнянні з серпнем 2025 року спостерігається певна позитивна динаміка. Частка позитивних оцінок зросла з 5,7% до 8,4%, тоді як негативні дещо скоротилися — з 37,0% до 35,2%. Це може свідчити про поступове пом’якшення сприйняття, хоча загальний баланс залишається негативним.
Висока частка нейтральних відповідей у поєднанні зі значним рівнем негативу свідчить про специфічний характер сприйняття Іраку в Україні. З одного боку, значна частина населення не має достатнього інформаційного або особистого досвіду для формування чіткої позиції. З іншого — наявні уявлення, ймовірно, пов’язані з глобальним інформаційним контекстом, який формує радше обережне або критичне ставлення.
«Якщо ми бачимо високу частку нейтральних оцінок разом із відчутним негативом, це означає, що країна присутня в інформаційному полі, але ця присутність не формує позитивного образу. У таких випадках важливо працювати не лише з економічною взаємодією, а й із комунікацією та репутацією. Без цього нейтральність може поступово трансформуватися у стійке негативне сприйняття», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Ірак залишається для українців країною з обмеженим рівнем довіри та слабкою позитивною ідентифікацією. Подальша динаміка сприйняття залежатиме від того, чи зможе ця країна посилити свою присутність у позитивному інформаційному та економічному контексті України.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Ірак посідає 44-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $392,8 млн. Це один із найяскравіших прикладів позитивного торговельного балансу для України, адже майже весь обсяг двосторонньої торгівлі формує український експорт, а позитивне сальдо сягає $392,2 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють, що ставлення українців до Саудівської Аравії залишається переважно нейтральним, водночас із незначним зниженням позитивних оцінок та поступовим зростанням негативного сегмента. Це формує характерний для частини країн Близького Сходу профіль сприйняття — низька поляризація при високій частці невизначеності.
Сумарний рівень позитивного ставлення до Саудівської Аравії становить 28,0%. З них 8,4% респондентів оцінюють країну «повністю позитивно», ще 19,6% — «здебільшого позитивно». Водночас негативні оцінки досягають 8,2% (5,6% — «здебільшого негативне», 2,6% — «повністю негативне»). Найбільшу частку, як і у попередніх хвилях дослідження, становить нейтральне ставлення — 58,7%, а ще 5,1% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією.
Порівняно із серпнем 2025 року, позитивне ставлення зменшилося з 33,3% до 28,0%, тоді як негативні оцінки дещо зросли — з 7,7% до 8,2%. Така динаміка вказує на поступове зміщення балансу оцінок у бік більш критичного сприйняття, хоча зміни залишаються помірними і не виходять за межі загальної нейтральної моделі.
Висока частка нейтральних відповідей свідчить про те, що Саудівська Аравія не займає чітко окресленого місця у свідомості українського суспільства. Сприйняття країни формується фрагментарно, без системної інформаційної присутності або інтенсивних контактів, які могли б змістити баланс у бік більш визначених оцінок. У таких умовах навіть незначні інформаційні або політичні сигнали можуть впливати на динаміку громадської думки.
«Коли ми бачимо, що країна залишається переважно в зоні нейтрального сприйняття, це означає, що вона фактично не має достатньої “ваги” у повсякденному інформаційному полі українців. У такій ситуації навіть невеликі зміни в інформаційному фоні можуть змінювати баланс оцінок у той чи інший бік. Саме тому для таких країн ключовим є не лише збільшення присутності, а й формування зрозумілого та позитивного образу», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Саудівська Аравія залишається у групі країн із переважно нейтральним іміджем в Україні, де рівень позитивного сприйняття поступово знижується, а негативний сегмент повільно зростає. Подальша еволюція цього балансу залежатиме від інтенсивності економічних, політичних та інформаційних контактів між країнами, а також від того, наскільки активно Саудівська Аравія зможе формувати власний образ у сприйнятті українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Саудівська Аравія посідає 34-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $530,8 млн. Водночас Україна має позитивне сальдо в торгівлі з цією країною, адже експорт перевищує імпорт більш ніж у 1,6 раза.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Франції у березні 2026 року залишається одним із найвищих серед досліджуваних країн. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 74,6% респондентів оцінюють своє ставлення до Франції як позитивне, що лише незначно менше порівняно з 75,0% у серпні 2025 року. Водночас частка негативних оцінок зросла з 4,0% до 4,7%, що свідчить про мінімальні, але помітні зміни в балансі громадської думки.
У структурі відповідей 30,3% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення до Франції, ще 44,3% — «здебільшого позитивне». Нейтральну позицію зайняли 20,3% респондентів. Негативні оцінки залишаються низькими: 3,3% відповіли «здебільшого негативно», 1,4% — «повністю негативно», тоді як 0,5% не змогли визначитися з відповіддю.
Попри загальну стабільність показників, незначне зниження частки позитивних оцінок та одночасне зростання негативних відповідей може свідчити про поступове ускладнення сприйняття. Це не означає кардинальної зміни ставлення, але демонструє, що громадська думка стає більш чутливою до зовнішньополітичного контексту та інформаційного фону.
Франція традиційно залишається для українців важливим партнером у політичній та безпековій площині, що значною мірою пояснює високий рівень позитивного сприйняття. Водночас навіть незначні коливання показників свідчать про те, що оцінки українців не є статичними і можуть змінюватися залежно від актуальних подій та сигналів у міжнародній політиці.
Важливим є і те, що частка нейтральних відповідей залишається відносно невеликою порівняно з іншими країнами. Це означає, що у більшості респондентів сформоване чітке уявлення про Францію, що, як правило, є ознакою більш глибокої присутності країни в інформаційному та суспільному просторі України.
«Ставлення до Франції демонструє приклад сформованого і стабільного партнерського сприйняття. Навіть за наявності незначних коливань, загальний рівень довіри залишається високим, що свідчить про сталість політичних і гуманітарних зв’язків. Для України важливо підтримувати цю динаміку через практичні проєкти співпраці, які зміцнюють відчуття взаємної вигоди», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Франція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття в Україні. Невеликі зміни в показниках не впливають на загальну тенденцію, але вказують на необхідність постійного підтримання активного діалогу та взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Франція посідає тринадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $2,93 млрд. Імпорт із Франції істотно перевищує обсяги експорту українських товарів, що формує значне негативне сальдо.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно позитивне, але водночас більш диференційоване ставлення українців до Польщі. Загалом 56,4% респондентів оцінюють Польщу позитивно, тоді як 14,7% — негативно. У порівнянні з серпнем 2025 року частка позитивних оцінок майже не змінилася (56,7%), натомість негативні оцінки зросли з 12,7% до 14,7%.
Структура відповідей свідчить про переважання поміркованих оцінок. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 19,3%, тоді як «здебільшого позитивного» — 37,1%. Водночас значною залишається і частка нейтральних оцінок — 27,5%. Це означає, що для значної частини респондентів Польща не викликає чітко визначених емоційних реакцій, а сприймається скоріше через прагматичну призму.
Негативне ставлення також має переважно помірний характер: 12,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», і лише 2,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, є мінімальною (1,4%), що свідчить про достатній рівень сформованості уявлень про країну серед українців.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками вказує на певне зростання критичності у сприйнятті Польщі. При збереженні загального позитивного балансу, поступово скорочується частка однозначно позитивних оцінок і водночас збільшується частка негативних. Така тенденція може свідчити про перехід від емоційно позитивного до більш зваженого і раціонального сприйняття.
Важливо, що при цьому Польща залишається країною з переважаючим позитивним іміджем в українському суспільстві. Співвідношення позитивних і негативних оцінок більш ніж у три рази на користь позитиву свідчить про збереження високого рівня довіри та загалом сприятливого ставлення. Водночас зростання негативної складової сигналізує про появу нових факторів, які впливають на громадську думку.
Окремої уваги заслуговує висока частка нейтральних відповідей. Це може вказувати на те, що для частини респондентів Польща не є емоційно поляризуючим фактором, а сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер. У такій ситуації навіть незначні зміни інформаційного фону або практичної взаємодії можуть впливати на баланс оцінок у майбутньому.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і доволі об’єктивно оцінюють інші країни. Там, де є більше інформації та досвіду взаємодії, формується більш зважене ставлення. Водночас навіть невеликі зміни в політичному чи інформаційному середовищі можуть впливати на динаміку оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що ставлення до Польщі в Україні залишається стабільно позитивним, але поступово стає більш складним і багатовимірним. Це відображає загальну тенденцію до раціоналізації громадської думки, коли країни оцінюються не лише на основі емоцій, а й з урахуванням конкретного досвіду взаємодії та актуального контексту.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Польща посідає друге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, з показником понад $13 млрд., поступаючись лише Китаю. Водночас Польща залишається одним із ключових торговельних партнерів України в ЄС, хоча баланс торгівлі також є від’ємним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стійко високий рівень позитивного ставлення українців до Німеччини. Загалом 77,4% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення зафіксовано лише у 3,5% опитаних. Порівняно з серпнем 2025 року показники практично не змінилися: позитивні оцінки зросли незначно (з 76,7%), а негативні навіть дещо знизилися (з 4,0%).
Структура відповідей демонструє домінування саме стійкого позитивного сприйняття. Частка тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», становить 32,9%, тоді як «здебільшого позитивне» — 44,5%. Це означає, що переважна більшість респондентів не просто схильна оцінювати Німеччину позитивно, а робить це впевнено і без суттєвих застережень.
Водночас частка нейтральних оцінок становить 18,4%, що є помірним показником і свідчить про достатньо сформоване ставлення до країни. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,8% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,7% — «повністю негативне». Такий рівень негативу є одним із найнижчих серед ключових міжнародних партнерів України.
Стабільність показників у динаміці підтверджує, що ставлення до Німеччини має довгостроковий характер і не піддається суттєвим коливанням під впливом короткострокових факторів. На відміну від деяких інших країн, де спостерігається зростання поляризації або зміщення оцінок, у випадку Німеччини громадська думка залишається консолідованою.
З аналітичної точки зору це свідчить про високий рівень довіри та стабільний імідж країни в українському суспільстві. Поєднання значної частки «повністю позитивних» і «здебільшого позитивних» відповідей вказує на те, що Німеччина сприймається не лише як важливий партнер, а й як надійний і передбачуваний учасник міжнародних процесів.
«У випадку Німеччини ми бачимо один із найвищих рівнів стабільного позитивного сприйняття серед усіх країн. Це означає, що оцінка формується не ситуативно, а на основі довготривалого досвіду взаємодії та чітких уявлень про роль цієї держави. Саме такі показники свідчать про високий рівень довіри в суспільстві», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що Німеччина займає особливе місце в уявленнях українців про міжнародних партнерів. Поєднання високого рівня позитиву, мінімального негативу та стабільної динаміки свідчить про сформований і стійкий позитивний образ, який, на відміну від інших країн, майже не піддається коливанням у короткостроковій перспективі.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України із загальним обсягом торгівлі понад $9 млрд. Значний обсяг імпорту німецьких товарів формує від’ємне сальдо, що свідчить про високий попит на продукцію німецької промисловості.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НІМЕЧЧИНА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
