У 2022 році Узбекистан наростив експорт урану в США майже на 80%.
Минулого року узбекистанський експорт урану становив 4,44 млн фунтів U3O8-еквівалента, збільшившись на 78% порівняно з 2021 роком. Таким чином частка Узбекистану на американському ринку зросла до 11%.
США закуповують там більше 95% уранової сировини. Головним постачальником урану є Канада з часткою 27% (11,1 млн футів). Далі йде Казахстан, що забезпечує близько чверті від усіх поставок (10 млн футів).
У березні 2022 року президент США Джо Байден оголосив про заборону імпорту енергоносіїв із Росії. Тим не менш, влада США не стала вводити санкції проти російського урану. Казахстан та Узбекистан із партнерами закривають приблизно половину потреби американських АЕС в урані.
У липні минулого року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв затвердив заходи щодо нарощування видобутку та переробки урану в країні. Зокрема, глава держави доручив збільшити вдвічі видобуток та переробку уранової сировини. Якщо у 2021 році було видобуто 3526 тонн урану, то на 2030 рік поставлено цільовий показник у 7100 тонн.
Віденський вищий земельний суд (Wiener Oberlandesgericht, OLG) у п’ятницю ухвалив рішення про перегляд справи про екстрадицію до США Дмитра Фірташа і повернення справи для розгляду в суді першої інстанції.
“Рішення Окружного суду Відня від лютого 2017 року (про екстрадицію Фірташа) скасовано. Тепер Земельний суд Відня (OG) у кримінальних справах буде повторно розглядати питання про допустимість екстрадиції на підставі нових доказів”, – зазначено в прес-релізі суду.
У повідомленні Group DF, що об’єднує активи українського бізнесмена, також ідеться про те, що суд першої інстанції розгляне справу з урахуванням нових доказів і фактів, наданих сторонами, а екстрадицію Фірташа наразі зупинено.
За словами адвоката українського бізнесмена Дітера Бемдорфера (Dieter Böhmdorfer), які наводяться в повідомленні, захист домагався цього рішення, починаючи з червня 2019 року.
“Дмитро Фірташ вдячний незалежній австрійській судовій системі за об’єктивний розгляд справи і цілком логічно – за призначення повторного судового розгляду на підставі нових фактів і доказів, наданих суду”, – зазначив адвокат.
Пресслужба Group DF і адвокати не коментують деталей судових баталій і аргументів, які переконали австрійський суд ухвалити об’єктивне рішення, уточнюється в релізі.
Як повідомлялося, главу ради групи компаній Group DF Фірташа заарештували в Австрії 12 березня 2014 року за запитом влади США, виданим у 2013 році, але потім відпустили під заставу EUR125 млн. За американської адміністрації Барака Обами українського бізнесмена обвинуватили в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму $18,5 млн хотів одержати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing. Фірташ усі звинувачення відкидає і називає їх політично мотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.
У квітні 2015 року OG відхилив запит Мін’юсту США про екстрадицію Фірташа, вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу. Однак у лютому 2017 року OLG переглянув це рішення за скаргою прокуратури, а в червні 2019 року Верховний суд Австрії (OGH) підтвердив законність екстрадиції.
Після цього Мін’юст Австрії ухвалив відповідну постанову про екстрадицію, але процес призупинили в липні 2019 року через клопотання захисту українського бізнесмена в OG про новий розгляд з урахуванням додатково зібраних даних. За інформацією Kurier, рішення OG затягнулося через велику кількість поданих документів, проблеми зі зв’язком через коронавірус і через зміну суддів.
У березні 2022 року адвокати Фірташа повідомили про подання апеляції в OLG на рішення OG відхилити клопотання про повторний розгляд справи про екстрадицію бізнесмена у США.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону знижуються слідом за аналогічною динамікою на ринку акцій США днем раніше.
Важливими подіями цього тижня будуть публікації даних про зміну споживчих цін у США та Китаї у квітні. Вони будуть оприлюднені відповідно в середу і четвер.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:36 кв опустився на 1,4%, гонконгський Hang Seng – на 0,7%. Обидва індикатори показують зниження другу сесію поспіль.
Істотне зниження в материковому Китаї демонструють котирування акцій представників фінансової галузі, зокрема China Galaxy Securities (-10%), Bank of China (-5,7%), Agricultural Bank of China (-5,5%), Citic Securities (-3,1%) і ICBC (-4,7%).
На Гонконгській фондовій біржі найбільш значно подешевшали папери девелопера Longfor Group Holdings Ltd. – на 3,9% і страховика China Life Insurance Co. (SPB: 2628) – на 2,8%.
Крім цього, знижується вартість виробника комп’ютерів Lenovo – на 2%, а також тих, що випускають спортивну продукцію Anta Sports Products Ltd. і Li Ning Co. – відповідно на 1,9% і 1,8%.
Водночас ціна акцій інтернет-гіганта Tencent (SPB: 700) зростає на 0,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 0,9%, автовиробників BYD і Geely – на 3,7% та 3,6% відповідно, чипмейкерів Sunny Optical Technology Group Co. і Semiconductor Manufacturing International Corp. – на 3,7% і 1,6% відповідно.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:31 МСК зменшилося на 0,4%.
До числа лідерів падіння котирувань входять акції виробників металів Pacific Metals Co. (-11,2%), Nippon Steel Corp. (-8,2%) і Kobe Steel Ltd. (-3,7%), а також автомобільної Mitsubishi Motors Corp. (-9,5%).
Крім цього, знижується ціна паперів виробника приставок Nintendo (-0,5%) і Sony Group, що випускає споживчу електроніку (-0,9%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:32 МСК зменшився на 0,5%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, сталеливарної Posco – на 0,5%.
Тим часом котирування паперів автовиробника Hyundai Motor зросли на 2,9%.
Значення австралійського індексу S&P/ASX 200 опустилося на 0,2%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилася на 0,2% і 0,8% відповідно.
Папери провідного австралійського виробника вина Treasury Wine Estates Ltd. втратили в ціні 2,1%.
Також слідом за зниженням нафтових котирувань дешевшають акції представників цієї галузі Woodside Energy і Santos – відповідно на 0,7% і 1,1%.
Адміністрація США анонсувала скасування з 12 травня вимоги про обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для іноземних громадян, які прибувають до країни.
“Ми оголошуємо, що адміністрація після закінчення 11 травня скасує вимогу про обов’язкову вакцинацію проти COVID-19 для працівників федеральних відомств, федеральних працівників за контрактом і пасажирів, які прибувають міжнародними повітряними рейсами”, – ідеться в заяві Білого дому.
США почали вимагати від іноземців, які в’їжджають у країну, свідоцтво про повне проходження вакцинації проти COVID-19 із листопада 2021 року. Водночас приймаються тільки довідки про зроблене щеплення вакцинами, схваленими медичним регулятором США або ВООЗ.
У квітні 2023 року президент США Джо Байден скасував дію режиму надзвичайного стану в країні, запровадженого 2020 року через COVID-19.
Державний бюджет України в п’ятницю отримав черговий транш грантових коштів від США в розмірі $1,25 млрд.
“Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку в рамках четвертого додаткового фінансування для Проекту “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE)”, – зазначив Мінфін.
Він уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від США вже близько $16,7 млрд у формі грантів.
“Партнерство зі США та командою Світового банку під час війни дає змогу уряду України фінансувати першочергові соціальні витрати в повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять понад $42 млрд.
Від початку цього року до 26 квітня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже сягнуло $15,285 млрд порівняно з $32,144 млрд за весь минулий рік. Зокрема цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів. Великі кредити вже також надали ЄС – $6,501 млрд, МВФ – $2,706 млрд і Канада – $1,757 млрд.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $4,839 млрд.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в п’ятницю знижуються слідом за негативною динамікою американського ринку акцій.
Споживчі ціни в Японії в березні зросли на 3,2% у річному вираженні, свідчать дані міністерства внутрішніх справ і комунікацій країни. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з лютневим значенням у 3,3% і стала мінімальною з вересня 2022 року.
Споживчі ціни в Японії без урахування свіжих продуктів харчування (ключовий показник, що відстежується Центробанком країни) у березні збільшилися на 3,1% порівняно з тим самим місяцем попереднього року. Це збіглося як із лютневим показником, так і з середнім прогнозом аналітиків, повідомляє Trading Economics.
Тим часом інфляція без урахування продуктів харчування та енергоносіїв посилилася до 3,8% з 3,5%.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:30 КВ зменшилося на 0,25%.
Лідерами падіння котирувань виступають акції автовиробників Nissan Motor Co. (-3,3%) і Mazda Motor (-2,5%), інтернет-компанії Rakuten (-2,6%).
Крім того, дешевшають представники фінансової галузі, включаючи Mizuho Financial Group Inc. – на 2,3%, SoftBank Group, Dai-ichi Life Holdings Inc. і Mitsubishi UFJ Financial Group Inc. – на 2,1%.
Тим часом зростає вартість газової Tokyo Gas Co. (+5,3%), виробника чипів Advantest Corp. (+3,6%), транспортної Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (+1,8%) і ритейлера J. Front Retailing Co. (+1,8%).
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:35 КВ впав на 1,4%, він демонструє негативну динаміку третю сесію поспіль.
Гонконгський індикатор Hang Seng втрачає близько 1,2%, зокрема через зниження технологічного сектора.
У тому числі істотно подешевшали акції чипмейкерів Semiconductor Manufacturing International Corp. і Sunny Optical Technology Group Co. – на 4,1% і 2,9% відповідно, алюмінієвої China Hongqiao Group – на 4,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 3,5%, страховика Ping An Insurance – на 3,2%, виробника споживчої електроніки Xiaomi (SPB: 1810) – на 2,8%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:31 КВ зменшився на 0,75%.
Котирування паперів сталеливарної Posco впали на 5,9%, автовиробника Hyundai Motor – на 1,3%.
Водночас ціна акцій одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. зросли на 0,3%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 до 8:31 КВ опустився на 0,3%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto падає на 2,5% і 3,5% відповідно.
Rio Tinto в першому кварталі скоротила поставки залізної руди на 6% щодо попередніх трьох місяців, видобуток алмазів – на 28%. Водночас компанія погіршила прогноз видобутку міді у 2023 році до 590-640 тис. тонн з 650-710 тис. тонн, яких очікували раніше.
