Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Як повідомляе Гардіан, Тайвань вийшов на перше місце серед світових імпортерів російської нафти — легкого нафтопродукту, який особливо затребуваний у напівпровідниковій та хімічній промисловості, повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Centre for Research on Energy and Clean Air.
У першій половині 2025 року Тайвань імпортував російської нафти на суму близько $1,3 млрд, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Середні місячні обсяги імпорту виявилися майже в шість разів вищими, ніж у 2022 році.
Збільшення імпорту спостерігається з початку війни в Україні: з лютого 2022 року по червень 2025 року Тайвань ввіз 6,8 млн тонн російської нафти на загальну суму $4,9 млрд, що становить приблизно 20% всіх експортних поставок цього продукту РФ.
Хоча Тайбей формально приєднався до санкцій проти Росії і виступає на підтримку України, обмеження на імпорт викопного палива з Росії не введені. Експерти відзначають, що зростання закупівель з боку Тайваню може підірвати довіру демократичних союзників і посилити критику з боку міжнародного співтовариства.
Нафта (naphtha) — це легка рідка фракція нафти або нафтопродукт, що отримується при переробці сирої нафти.
Використовується як сировина (feedstock) в нафтохімії, особливо при виробництві олефінів і полімерів. Може змішуватися з бензином або брати участь в процесах риформінгу для поліпшення октанового числа палива. Застосовується також як розчинник в хімічній промисловості, для розведення важких нафт і у виробництві лакофарбових матеріалів.
Для Тайваню нафта особливо важлива, оскільки острівна економіка залежить від напівпровідникової промисловості, яка вимагає високочистих хімічних компонентів. Стабільний доступ до нафтопродуктів забезпечує ланцюжки поставок в електроніці та мікроелектроніці.
Збройні сили Філіппін будуть захищати свої територіальні інтереси в Південно-Китайському морі, заявив президент країни Фердинанд Маркос.
«Берегова охорона, флот, які захищають територіальні інтереси Філіппін у Південно-Китайському морі, ніколи не відступлять і будуть стояти на своєму в спірних водах після того, як у понеділок китайська берегова охорона здійснила небезпечні блокуючі маневри і застосувала потужний водомет в районі рифу Скарборо», – цитує в понеділок заяву Маркоса агентство Associated Press.
Президент також зазначив, що в разі загострення ситуації навколо Тайваню його країна неминуче опиниться втягнутою в конфлікт. «Ми не хочемо війни, але, думаю, якщо буде війна через Тайвань, ми будемо втягнуті в неї, хочемо ми цього чи ні», – сказав Маркос.
3-4 липня, за даними філіппінської сторони, кораблі китайської берегової охорони переслідували і здійснювали «небезпечні блокуючі маневри» щодо філіппінських суден берегової охорони і рибальських суден біля рифу Скарборо біля північного узбережжя Філіппін. Риф Скарборо знаходиться в спірних водах в Південно-Китайському морі, на нього претендують Китай, Філіппіни і Тайвань.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував порівняльний аналіз військового потенціалу Китаю і Тайваню – https://expertsclub.eu/porivnyalnyj-analiz-vijskovogo-potenczialu-kytayu-i-tajvanyu-vid-experts-club/