У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Як повідомляе Гардіан, Тайвань вийшов на перше місце серед світових імпортерів російської нафти — легкого нафтопродукту, який особливо затребуваний у напівпровідниковій та хімічній промисловості, повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Centre for Research on Energy and Clean Air.
У першій половині 2025 року Тайвань імпортував російської нафти на суму близько $1,3 млрд, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Середні місячні обсяги імпорту виявилися майже в шість разів вищими, ніж у 2022 році.
Збільшення імпорту спостерігається з початку війни в Україні: з лютого 2022 року по червень 2025 року Тайвань ввіз 6,8 млн тонн російської нафти на загальну суму $4,9 млрд, що становить приблизно 20% всіх експортних поставок цього продукту РФ.
Хоча Тайбей формально приєднався до санкцій проти Росії і виступає на підтримку України, обмеження на імпорт викопного палива з Росії не введені. Експерти відзначають, що зростання закупівель з боку Тайваню може підірвати довіру демократичних союзників і посилити критику з боку міжнародного співтовариства.
Нафта (naphtha) — це легка рідка фракція нафти або нафтопродукт, що отримується при переробці сирої нафти.
Використовується як сировина (feedstock) в нафтохімії, особливо при виробництві олефінів і полімерів. Може змішуватися з бензином або брати участь в процесах риформінгу для поліпшення октанового числа палива. Застосовується також як розчинник в хімічній промисловості, для розведення важких нафт і у виробництві лакофарбових матеріалів.
Для Тайваню нафта особливо важлива, оскільки острівна економіка залежить від напівпровідникової промисловості, яка вимагає високочистих хімічних компонентів. Стабільний доступ до нафтопродуктів забезпечує ланцюжки поставок в електроніці та мікроелектроніці.
Збройні сили Філіппін будуть захищати свої територіальні інтереси в Південно-Китайському морі, заявив президент країни Фердинанд Маркос.
«Берегова охорона, флот, які захищають територіальні інтереси Філіппін у Південно-Китайському морі, ніколи не відступлять і будуть стояти на своєму в спірних водах після того, як у понеділок китайська берегова охорона здійснила небезпечні блокуючі маневри і застосувала потужний водомет в районі рифу Скарборо», – цитує в понеділок заяву Маркоса агентство Associated Press.
Президент також зазначив, що в разі загострення ситуації навколо Тайваню його країна неминуче опиниться втягнутою в конфлікт. «Ми не хочемо війни, але, думаю, якщо буде війна через Тайвань, ми будемо втягнуті в неї, хочемо ми цього чи ні», – сказав Маркос.
3-4 липня, за даними філіппінської сторони, кораблі китайської берегової охорони переслідували і здійснювали «небезпечні блокуючі маневри» щодо філіппінських суден берегової охорони і рибальських суден біля рифу Скарборо біля північного узбережжя Філіппін. Риф Скарборо знаходиться в спірних водах в Південно-Китайському морі, на нього претендують Китай, Філіппіни і Тайвань.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував порівняльний аналіз військового потенціалу Китаю і Тайваню – https://expertsclub.eu/porivnyalnyj-analiz-vijskovogo-potenczialu-kytayu-i-tajvanyu-vid-experts-club/
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
Міністерство економіки Тайваню заявило про повне припинення поставок верстатів до Росії через посилення правил експортного контролю. Ці заходи вжито після публікації в ЗМІ серії розслідувань про такі поставки.
Міністерство економіки Тайваню в п’ятницю, 1 листопада заявило
про повне припинення поставок верстатів, які можуть використовуватися на військових підприємствах, до Росії. Правила експортного контролю були посилені після публікації серії розслідувань про такі поставки в засобах масової інформації.
Зокрема, істотно збільшено – до 1 млн тайванських доларів (приблизно 31 100 доларів США) – розмір штрафу за первинне порушення санкцій, введених проти РФ і Білорусі. Крім того, Мінекономіки повідомило, що веде «активну роз’яснювальну роботу» з виробниками, закликаючи їх дотримуватися законів і контролювати кінцевий потік продукції.
За даними відомства, це вже дало результат, і обсяг експорту верстатів із Тайваню в Росію «впав до нуля».
У січні нинішнього року російське видання The Insider і тайванське The Reporter опублікували спільне розслідування,
у якому йшлося про те, що Тайвань, незважаючи на проукраїнську позицію влади, став головним постачальником металообробних верстатів для підприємств військово-промислового комплексу Росії. У публікації вказувалося, що цей експорт йде через треті країни, такі як Туреччина. Уже в лютому Тайбей запровадив санкції проти кількох російських компаній, які фігурували в статті).
У липні вийшло нове розслідування
The Insider – про те, що тайванська компанія Giant Force має намір в обхід обмежень поставити в РФ незамінний прилад для тестування термостійкого покриття корпусів ракет – «камеру соляного туману». У цій схемі, за даними видання, брали участь китайський завод тайванської фірми, малазійська транспортна компанія і киргизький банк. У підсумку поставки було зірвано завдяки пильності банків, зокрема китайських, які побоювалися санкцій за експорт товарів подвійного призначення, пише The Insider.
Про постачання тайванських верстатів у Росію йшлося також у доповідях британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень і Open Source Centre – урядового центру США, що аналізує інформацію з відкритих джерел для американських спецслужб.
У 2023 році Росія в обхід санкцій отримала понад 300 автоматизованих верстатів від виробників ФРН, ідеться в розслідуванні німецької телекомпанії SWR, яка проаналізувала митні документи, а також фото та відеозаписи. За цими даними, німецькі верстати з ЧПУ активно використовують підприємства, що постачають російську армію двигунами і деталями для літаків, зокрема «КамАЗ», НІР, «Індустріальні рішення».
Як з’ясували журналісти, російський ВПК використовує верстати понад 30 німецьких виробників, зокрема компанії Heller. За даними SWR, у двох третинах випадків обладнання з ФРН надходить до РФ через посередників у Туреччині.
Німецькі компанії заявили SWR, що дотримуються санкцій проти Москви і не знають, як їхні верстати опинилися в Росії. «Обхід санкцій – надзвичайно прибуткова справа. Як правило, у третій країні знайдеться людина, якій за це добре заплатять», – пояснив експерт із санкцій Бенджамін Гільгеншток із Київської школи економіки. Він вважає, що німецькі компанії дійсно не завжди знають, куди відправляється їхня продукція, але вони «однозначно могли б це з’ясувати, якби спробували». Експерт закликав уряд ФРН посилити експортні правила.
Джерело: https://www.dw.com/ru/tajvan-zaavil-o-polnom-prekrasenii-postavok-stankov-v-rossiu/a-70672790