Україна в 2025 році через зміни правил торгівлі з Європейським Союзом не змогла поставити на зовнішні ринки агропродукції на EUR2 млрд, з яких 95% не поставлено саме на європейський ринок, повідомила голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олександра Авраменко на конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Експерт нагадала, що 2025 рік був щедрим на формати співпраці України з Європейським Союзом. Вперше в історії Україна мала три framework торгівлі з ЄС. Перший – автономні торговельні заходи (АТЗ), тобто односторонні референції, які були введені Євросоюзом для підтримки України. Вони діяли до червня 2025 року. Другий – перехідний період після закінчення АТС тривав п’ять місяців. Третій – запрацював 29 жовтня 2025 року.
“Дестабілізація і відсутність прогнозованості (в торгівлі з ЄС – ІФ-У) призвели до того, що станом на 1 грудня 2025 року Україна не доекспортувала агропродукції на EUR2 млрд, 95% з яких – це недоекспорт до Європейського Союзу. Тобто продукція, яка не була експортована до ЄС, фактично нікуди не була експортована. Це досить критично в наших обставинах”, – зазначила Авраменко.
Вона підкреслила, що мати новий торговельний режим набагато краще, ніж його не мати.
Експерт висловила сподівання, що протягом 2025 року українські експортери отримають певний досвід поставок продукції на європейський ринок за новими правилами і в 2026 році будуть мати більше розуміння нового механізму торгівлі.
Авраменко також нагадала про введений ЄС в рамках оновленої торговельної угоди механізм Cyber Measures, який дозволяє будь-якій країні в разі відчуття тиску з боку української агропродукції звернутися до Єврокомісії, яка проведе розслідування і, при необхідності, введе обмеження на імпорт з України.
Експерт також підкреслила важливість впровадження Україною стандартів Європейського Союзу, викладених у 20 регламентах, до кінця 2028 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 1 листопада 2025 року Чорногорія стане учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, повідомляє Державна митна служба України.
Рішення прийнято Генеральним директоратом з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD). З моменту набрання чинності конвенції митні органи Чорногорії зможуть виконувати функції митниць відправлення та призначення при міжнародних перевезеннях за процедурою NCTS.
ДМС України підкреслила, що розширення мережі країн-учасниць Конвенції сприяє розвитку єдиних цифрових стандартів і скороченню часу митного оформлення на кордонах.
Конвенція про процедуру спільного транзиту (Common Transit Convention) і Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами — це міжнародні угоди, спрямовані на спрощення переміщення товарів між країнами через єдині митні процедури та електронну систему NCTS (New Computerized Transit System).
Учасники Конвенції можуть оформляти транзитну декларацію один раз на весь ланцюжок маршруту, що знижує адміністративні витрати і прискорює доставку вантажів. Для держав, що прагнуть до інтеграції з ЄС, участь у системі NCTS відкриває доступ до єдиного цифрового митного простору та підвищує привабливість для бізнесу, особливо логістичних та експортно-імпортних компаній.
Сербія офіційно приєдналася до Конвенції 1 лютого 2016 року. Цього дня країна розпочала практичне застосування системи NCTS.
https://t.me/relocationrs/1614
Сербія та Ізраїль ведуть переговори про підписання угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ), повідомляє телеграм-канал Сербський економіст з посиланням на портал Euronews Serbia.
Белград зацікавлений у розширенні торговельно-економічного співробітництва з Ізраїлем, з огляду на зростання взаємного товарообігу та інвестиційних зв’язків.
Економісти відзначають, що укладення ЗВТ з Ізраїлем може стати додатковим стимулом для сербського експорту, особливо в сфері сільського господарства, фармацевтики та IT-послуг. Водночас Белград прагне диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки, зберігаючи баланс між ЄС, Китаєм, Росією та країнами Близького Сходу.
Ізраїль — один з провідних торговельних партнерів Сербії на Близькому Сході. У 2024 році товарообіг двох країн перевищив $120 млн.
Джерело: https://t.me/relocationrs
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
