Експорт товарів з України в червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником із початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вівторок.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним ІЕД, вивезення агропродукції скоротилося на 2% – до $1,60 млрд, але експорт складових розвивався по-різному: обсяги експорту кукурудзи зросли на 12% (у фізичному вимірі – на 21%), вивезення пшениці та олії знизилося – на 32% і 5% відповідно.
Експорт продукції металургії в червні впав на понад 9% порівняно з торішнім показником – до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, імовірно, відображало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну й окремих видів прокату та зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
Крім того, експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, зріс на 33%, але був меншим, ніж у січні-квітні 2024 року.
В ІЕД наголосили, що завдяки відновленню експорту з одеських портів обсяги вивезення залізної руди в тоннах зросли на 87% у червні, хоча й були меншими, ніж у попередні місяці, через дефіцит електроенергії.
Експорт мінеральної продукції зріс лише на 33%.
Що стосується імпорту, то в червні він майже не змінився порівняно з травнем, але зріс на 12% – до $5,63 млрд до аналогічного періоду 2023 року.
У секторальному розрізі в червні-2024 зріс імпорт машин і устаткування – майже на 20% порівняно з попереднім роком (особливо імпорт дронів, акумуляторів і генераторів), водночас увезення автомобілів дещо знизилося в доларовому вираженні через нижчі ціни на імпорт.
Імпорт енергетичних продуктів зріс на 16% до показників попереднього року через зростання імпорту коксу та вугілля, ймовірно, для забезпечення потреб металургії, де збільшилася виплавка сталі.
При цьому знизився імпорт хімічних продуктів і продуктів харчування.
Зазначається, що найбільший вплив мало зростання імпорту «інших товарів» (передусім, закуплених для потреб ЗСУ) – під цією категорією ввезли в Україну товари на $752 млн ($400 млн за попередні місяці року).
Як пояснили в ІЕД, дефіцит електроенергії призвів до зростання її імпорту – з $6 млн у червні 2023 року до $78 млн у червні-2024, а також акумуляторів – з $18 млн роком раніше до $68 млн у червні-2024.
Міжнародна торгівля товарами в Україні за січень-червень 2024 року залишилася стабільною порівняно з аналогічним періодом 2023 року: експортовано товарів на $19,5 млрд, що відповідає торішньому показнику, повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка на фейсбук-сторінці.
За його даними, здатність фізичних обсягів експорту зросла на 35% – до 71 млн тонн.
“За рік відбулася значна кореляція цін на основні експортні товари, що й пояснює феномен, коли обсяг експорту у вазі значно більший, а виручка залишається стабільною”, – пояснив Качка.
Торгпред звернув увагу, що збільшення пропускної спроможності торговельних шляхів чинить цікавий вплив на темпи експорту за місяцями.
Після рекордних квітня і травня експорт у червні становив $2,7 млрд і 9,7 млн тонн відповідно, що є значним падінням порівняно з травнем, зазначив Качка, водночас додавши, що це на 18,4% менше в грошовому вираженні і на 20,2% – в обсягах.
Головна причина такого зниження експорту, за словами торгпреда України, – завершення вивезення врожаю минулого року. Кукурудзи в червні вивезли на 23,7% менше, пшениці – на 40,8% менше, олії – на 37,8%.
При цьому у десятці найпопулярніших 10 товарів експорту зберегли стабільність руда 239 млн (-1,5% до травня), м’ясо птиці – 79 млн (-3,5% до травня), плоский прокат – 79 млн (+7%), соя – 66 млн (+45%).
Як повідомив Качка, імпорт у червні також був нижчим на 5,6% і становив $4,8 млрд.
Водночас за перше півріччя 2024 року Україна імпортувала товари на $31,9 млрд, що на 4,9% більше, ніж за перше півріччя минулого року.
Він нагадав, що 1 липня розпочався новий маркетинговий рік у зернових та олійних культурах, і запропонував підбити підсумки 2023-2024 МР.
За даними Качки, Україна експортувала зернових та олійних культур, а також олій 69,86 млн тонн.
“Експорт пшениці становив 18,43 млн тонн, що на 9% більше, ніж у 2022/23 МР. Експорт кукурудзи 29,41 млн тонн, що на 0,2% більше до попереднього маркетингового року. Ячмінь – 2,48 млн, мінус 8,5%. Соя – 2,98 млн тонн і теж -8,2% до минулого року. Ріпак – 3,7 млн тонн, зростання 8,7%. Соняшникова олія – 6,54 млн тонн, зростання 22,8%. Шрот соєвий – 0,662 млн тонн, +12,5%, шрот соняшниковий – 5,15 млн тонн, +29,1%”, – повідомив він.
Качка також звернув увагу на “карколомне падіння експорту, яке радує”.
“Минулого маркетингового року Україна експортувала лише 324 тис. тонн соняшнику. Це -86,3%. Тобто ми повертаємося до ситуації, коли соняшник переробляється в Україні”, – резюмував торгпред України.
Канада продовжила ще на один рік – до 9 червня 2025 року – звільнення українських товарів від митних зборів, відповідне митне повідомлення опубліковано на сайті канадського уряду.
“Ми щиро вдячні нашим канадським партнерам за підтримку української економіки через збільшення експорту та тимчасове скасування митних зборів і торгових зборів на імпорт з України. Це неоціненний внесок у нашу стійкість”, – прокоментувала це рішення перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко у твіттері.
Це рішення забезпечує продовження безмитного ввезення української продукції в Канаду, розпочатого з 9 червня 2022 року.
Згідно з даними Держстату, експорт товарів з України до Канади в першому кварталі 2024 року зріс майже у 2,7 раза – до $47,43 млн, тоді як імпорт скоротився на 43,9% – до $45,42 млн.
Загалом експорт товарів з України в першому кварталі цього року знизився на 2,8% – до $10 млрд 60,85 млн, тоді як імпорт збільшився на 1,7% – до $15 млрд 751,91 млн.
“Коридори солідарності” дали змогу Україні з 2022 року експортувати понад 136 млн тонн такої продукції, як зерно, руда і сталь, та імпортувати понад 52 млн тонн товарів, включно з пальним, транспортними засобами, добривами, а також військовою і гуманітарною допомогою, повідомляє pap.pl з посиланням на Європейську Комісію.
“У 2022 році ЄК у співпраці з Україною та Молдовою створила так звані коридори солідарності для поліпшення роботи транспортних маршрутів ЄС-Україна-Молдова після вторгнення Росії в Україну. Це альтернативні логістичні маршрути, що дають змогу перевозити товари залізничним, автомобільним і внутрішнім водним транспортом. Коридори, створені для обходу російської блокади експорту українського зерна через Чорне море, тепер охоплюють торгівлю в усіх секторах”, – нагадали в Єврокомісії.
“Коридори солідарності” дають змогу Україні та Молдові експортувати всі види товарів на світові ринки і забезпечувати доставку необхідної продукції в Україну, пояснили в ЄК. Ці маршрути проходять через Дунайський регіон, Польщу, країни Балтії та Адріатичний регіон. Вони доповнюють маршрут через Чорне море, створений Україною восени 2023 року.
У Європейській Комісії впевнені, що Дунайський коридор і Польсько-Балтійський коридор мають вирішальне значення для всього імпорту, а Адріатичне море має особливе значення для українського експорту несільськогосподарських товарів.
Європейський Союз і міжнародні фінансові інститути на цей час виділили на ці маршрути понад EUR2 млрд. Великомасштабні проєкти включають фінансування ЄС поліпшення судноплавства на Дунаї та Сулинському каналі в напрямку Чорного моря. Річкові лоцмани пройшли навчання за рахунок коштів ЄС. Крім того, було покращено обмін інформацією з українськими портами. Ця співпраця допомогла підвищити безпеку і пропускну спроможність судноплавства Дунаєм.
“Два роки тому “коридори солідарності” змінили логістичні маршрути у Східній Європі, щоб підтримати функціонування економік України та Молдови і запобігти глобальній продовольчій кризі. На сьогодні вони принесли підприємствам близько EUR50 млрд доходу і водночас зміцнили економічні зв’язки України з ЄС”, – повідомила єврокомісар Адіна Валян.
Транспортні витрати на імпорт товарів до теперішнього часу зросли вчетверо порівняно з довоєнним рівнем, а затримки транспорту на кордоні становлять у середньому 20 днів, повідомив голова ради директорів мережа національного маркетплейса “Алло” Дмитро Деревицький.
“У довоєнний час вантажівка з Варшави до Львова коштувала десь EUR1,3 тис. Потім у 2022 році – EUR2-2,5 тис. Зараз фрахт близько EUR4,8 тис. і щодня змінюється, десь плюс-мінус EUR300”, – пояснив він на організованій Deloitte дискусії в Києві в середу.
При цьому зазначив, що пошук альтернативних (польському кордону) варіантів не є оптимальним. За його словами, компанія на тлі блокади польського кордону переспрямувала свої вантажівки в Словаччину, Угорщину та Румунію, однак пропускні пункти там не мають можливості швидко обробити збільшений потік вантажного транспорту. Очікування на кордоні з боку Румунії, Угорщини та Словаччини становлять від 3 до 6 діб, враховуючи чергу на українському кордоні на виїзд (14 днів), вантажівки стоять у черзі близько 20 днів.
“Ціна коштів в Україні дуже велика. Уявіть собі, який бізнес зможе платити цей простій на такий тривалий час”, – сказав Деревицький і закликав бізнес-асоціації лобіювати хоча б скорочення простою транспорту з боку українського кордону.
ТОВ “Алло” створено 1998 року. У мережу групи входять шоуруми під брендами “Алло Мах” і “Алло”, магазини “Mi” і точки продажів під брендами телеком-операторів.
За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.