Найбільш експортованим товаром за січень-лютий 2025 року стала кукурудза, частка якої в експорті сільгосппродукції становила 26,5% і 16% від експорту України загалом, повідомила пресслужба
Державної митної служби (ДПС) у Telegram.
У відомстві зауважили, що якої на зовнішні ринки у січні-лютому 2025 року було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
До п’ятірки імпортерів української кукурудзи увійшли Іспанія – 933 тис. тонн, Італія – 725 тис. тонн, Туреччина – 639 тис. тонн, Єгипет – 593 тис. тонн та Нідерланди – 514 тис. тонн.
На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
Експорт товарів з України в червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником із початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вівторок.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним ІЕД, вивезення агропродукції скоротилося на 2% – до $1,60 млрд, але експорт складових розвивався по-різному: обсяги експорту кукурудзи зросли на 12% (у фізичному вимірі – на 21%), вивезення пшениці та олії знизилося – на 32% і 5% відповідно.
Експорт продукції металургії в червні впав на понад 9% порівняно з торішнім показником – до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, імовірно, відображало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну й окремих видів прокату та зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
Крім того, експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, зріс на 33%, але був меншим, ніж у січні-квітні 2024 року.
В ІЕД наголосили, що завдяки відновленню експорту з одеських портів обсяги вивезення залізної руди в тоннах зросли на 87% у червні, хоча й були меншими, ніж у попередні місяці, через дефіцит електроенергії.
Експорт мінеральної продукції зріс лише на 33%.
Що стосується імпорту, то в червні він майже не змінився порівняно з травнем, але зріс на 12% – до $5,63 млрд до аналогічного періоду 2023 року.
У секторальному розрізі в червні-2024 зріс імпорт машин і устаткування – майже на 20% порівняно з попереднім роком (особливо імпорт дронів, акумуляторів і генераторів), водночас увезення автомобілів дещо знизилося в доларовому вираженні через нижчі ціни на імпорт.
Імпорт енергетичних продуктів зріс на 16% до показників попереднього року через зростання імпорту коксу та вугілля, ймовірно, для забезпечення потреб металургії, де збільшилася виплавка сталі.
При цьому знизився імпорт хімічних продуктів і продуктів харчування.
Зазначається, що найбільший вплив мало зростання імпорту «інших товарів» (передусім, закуплених для потреб ЗСУ) – під цією категорією ввезли в Україну товари на $752 млн ($400 млн за попередні місяці року).
Як пояснили в ІЕД, дефіцит електроенергії призвів до зростання її імпорту – з $6 млн у червні 2023 року до $78 млн у червні-2024, а також акумуляторів – з $18 млн роком раніше до $68 млн у червні-2024.
Міжнародна торгівля товарами в Україні за січень-червень 2024 року залишилася стабільною порівняно з аналогічним періодом 2023 року: експортовано товарів на $19,5 млрд, що відповідає торішньому показнику, повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка на фейсбук-сторінці.
За його даними, здатність фізичних обсягів експорту зросла на 35% – до 71 млн тонн.
“За рік відбулася значна кореляція цін на основні експортні товари, що й пояснює феномен, коли обсяг експорту у вазі значно більший, а виручка залишається стабільною”, – пояснив Качка.
Торгпред звернув увагу, що збільшення пропускної спроможності торговельних шляхів чинить цікавий вплив на темпи експорту за місяцями.
Після рекордних квітня і травня експорт у червні становив $2,7 млрд і 9,7 млн тонн відповідно, що є значним падінням порівняно з травнем, зазначив Качка, водночас додавши, що це на 18,4% менше в грошовому вираженні і на 20,2% – в обсягах.
Головна причина такого зниження експорту, за словами торгпреда України, – завершення вивезення врожаю минулого року. Кукурудзи в червні вивезли на 23,7% менше, пшениці – на 40,8% менше, олії – на 37,8%.
При цьому у десятці найпопулярніших 10 товарів експорту зберегли стабільність руда 239 млн (-1,5% до травня), м’ясо птиці – 79 млн (-3,5% до травня), плоский прокат – 79 млн (+7%), соя – 66 млн (+45%).
Як повідомив Качка, імпорт у червні також був нижчим на 5,6% і становив $4,8 млрд.
Водночас за перше півріччя 2024 року Україна імпортувала товари на $31,9 млрд, що на 4,9% більше, ніж за перше півріччя минулого року.
Він нагадав, що 1 липня розпочався новий маркетинговий рік у зернових та олійних культурах, і запропонував підбити підсумки 2023-2024 МР.
За даними Качки, Україна експортувала зернових та олійних культур, а також олій 69,86 млн тонн.
“Експорт пшениці становив 18,43 млн тонн, що на 9% більше, ніж у 2022/23 МР. Експорт кукурудзи 29,41 млн тонн, що на 0,2% більше до попереднього маркетингового року. Ячмінь – 2,48 млн, мінус 8,5%. Соя – 2,98 млн тонн і теж -8,2% до минулого року. Ріпак – 3,7 млн тонн, зростання 8,7%. Соняшникова олія – 6,54 млн тонн, зростання 22,8%. Шрот соєвий – 0,662 млн тонн, +12,5%, шрот соняшниковий – 5,15 млн тонн, +29,1%”, – повідомив він.
Качка також звернув увагу на “карколомне падіння експорту, яке радує”.
“Минулого маркетингового року Україна експортувала лише 324 тис. тонн соняшнику. Це -86,3%. Тобто ми повертаємося до ситуації, коли соняшник переробляється в Україні”, – резюмував торгпред України.
Канада продовжила ще на один рік – до 9 червня 2025 року – звільнення українських товарів від митних зборів, відповідне митне повідомлення опубліковано на сайті канадського уряду.
“Ми щиро вдячні нашим канадським партнерам за підтримку української економіки через збільшення експорту та тимчасове скасування митних зборів і торгових зборів на імпорт з України. Це неоціненний внесок у нашу стійкість”, – прокоментувала це рішення перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко у твіттері.
Це рішення забезпечує продовження безмитного ввезення української продукції в Канаду, розпочатого з 9 червня 2022 року.
Згідно з даними Держстату, експорт товарів з України до Канади в першому кварталі 2024 року зріс майже у 2,7 раза – до $47,43 млн, тоді як імпорт скоротився на 43,9% – до $45,42 млн.
Загалом експорт товарів з України в першому кварталі цього року знизився на 2,8% – до $10 млрд 60,85 млн, тоді як імпорт збільшився на 1,7% – до $15 млрд 751,91 млн.
