У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Державна податкова служба України (ДПС) попереджає про ймовірні обмеження в роботі з 31 грудня 2025 року до 2 січня 2026 року у зв’язку з регламентними та технічними роботами. Згідно з інформацією в її телеграм-каналі, роботи пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року і початком бюджетного 2026.
“У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС. 31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який триватиме до 15 год 00 хв”, – пояснила ДПС.
Водночас 2 січня 2026 року визначено першим операційним днем 2026 року для приймання до опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування, інформаційно-комунікаційні системи ДПС працюватимуть у штатному режимі.
Результати опрацювання електронних документів, окрім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.
Також у ДПС підкреслили, що фіскальний сервер контролюючого органу працює в штатному режимі з можливими обмеженнями в нічний час.
Український Червоний Хрест (УЧХ) розгорнув пункти обігріву в населених пунктах Київської області.
«Після чергової масованої російської атаки на Київ і Київську область багато людей залишилися без електропостачання, води і тепла. З метою підтримки населення в умовах відсутності базових комунальних послуг Український Червоний Хрест розгорнув пункти обігріву в населених пунктах Київської області», – повідомив УКХ у неділю в Фейсбуці.
У Броварах і Зазим’ї протягом двох днів працювали два мобільних теплопункти, встановлені волонтерами загону швидкого реагування Національного комітету Товариства Червоного Хреста України. За цей час за допомогою звернулися понад 100 осіб. Тут можна було зігрітися, випити гарячі напої, зарядити мобільні телефони і відпочити.
У Вишгороді вже другу добу поспіль працюють два теплопункти, розгорнуті Київським обласним загоном швидкого реагування Українського Червоного Хреста, де надається вся необхідна допомога місцевим жителям.
Двостороння зустріч президентів США і України Дональда Трампа і Володимира Зеленського розпочнеться в неділю, 28 грудня, на курорті Палм-Біч о 22:00 за київським часом.
Згідно з оприлюдненим на сайті американського парламентського видання Roll Call розкладом, зустріч запланована на 15:00 за місцевим часом.
Вона відбудеться в Палм-Біч, поруч з приватною резиденцією Трампа Мар-а-Лаго, куди Трамп прибув на вихідні.
Україна увійшла до групи країн із найвищим рівнем зрілості цифрового державного управління за оновленим GovTech Maturity Index 2025 (GTMI) Світового банку, йдеться в опублікованій доповіді організації.
Згідно зі звітом, GTMI 2025 охоплює 197 економік і ділить їх на чотири групи за рівнем розвитку GovTech: A – Extensive, B – Significant, C – Medium і D – Low.
Україну віднесено до групи A, куди входять 80 держав, що демонструють найбільш просунуті рішення у сфері цифрових держпослуг, базових інформаційних систем, відкритих даних і цифрової взаємодії з громадянами.
У документі наголошується, що за період з 2022 по 2025 рік збільшилася частка країн групи A і посилився розрив між лідерами й аутсайдерами цифрової трансформації держсектора. Європа і Центральна Азія загалом залишаються одним із найбільш зрілих регіонів за рівнем GovTech.
Раніше дослідники зазначали, що Україна за останні роки істотно поліпшила свої показники і перейшла з групи B до групи A за індексом GovTech, що відображає прогрес у цифровізації держпослуг, впровадженні систем електронного документообігу та розвитку відкритих даних.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
