За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
США запропонували провести зустріч радників з національної безпеки (NSA) України, США і РФ, повідомив президент України Володимир Зеленський, висловивши стриманий оптимізм щодо перспективи такої зустрічі.
«Що стосується Умерова (Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров, який перебуває в США, де проводив переговори з американськими та європейськими партнерами щодо завершення війни), він мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує зараз тристоронню зустріч NSA – Америка, Україна, Росія», – повідомив Зеленський у коментарі журналістам у суботу.
Президент зазначив, що не впевнений, що ця зустріч принесе щось нове, але зазначив, що результатом подібної зустрічі в Туреччині стало повернення полонених військових і цивільних осіб, тому їх варто проводити.
“Я вважаю, що це небагато з того, що ми хотіли, але це дуже важливо. Я дуже радий, що у нас були обміни. Наші люди, наші військові, перш за все полонені, повернулися додому. І цивільні. І тому треба робити такі кроки. І якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом тристоронньої зустрічі NSA може бути домовленість про тристоронню зустріч лідерів, а я про це неодноразово говорив, є складні питання, які повинні вирішувати лідери держав. Тому, якщо результати обміни або якісь інші домовленості, я не можу бути проти, ми підтримуємо тоді пропозицію Сполучених Штатів Америки. Подивимося, як буде”, – сказав Зеленський.
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист над Україною, зокрема Одеським регіоном та критично важливою портовою інфраструктурою Чорного моря.
Росія продовжує знищувати та принижувати американський бізнес в Україні. Останні ракетні та дронові атаки Росії, спрямовані на Україну та Одеський регіон:
Поточна ситуація несе прямий ризик порушення глобальних ланцюгів постачання продовольства та сировинних товарів, що матиме далекосяжні наслідки для міжнародних ринків і продовольчої безпеки, зокрема зростання цін на продукти харчування та погіршення показників голоду у вразливих країнах.
Оцінити обсяги втрат експортерів зернових та олійних культур у режимі реального часу складно, однак наразі вони оцінюються у сотні мільйонів доларів США щомісяця. Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів.
Палата закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист України з метою збереження життя цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури, портів, та безперервності глобальної торгівлі й ланцюгів постачання продовольства.
https://interfax.com.ua/news/press-release/1129438.html
АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, портова інфраструктура, УКРАЇНА, Чорне море
Будівництво з показником 31,5% зробило найбільший внесок у зростання ВВП України в третьому кварталі 2025 року, яке за попередніми даними склало 2,1%, повідомила Державна служба статистики в четвер.
Згідно з її оцінками ВВП за виробничим методом, у державному управлінні зростання склало 15,1%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – 6,7%, в оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів – 2,6%, в освіті – 2,2%.
У розрахунку ВВП методом кінцевого використання (або за витратами), який показує, на що були спрямовані ресурси в економіці – на споживання, інвестиції або державні послуги, основне зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року сформували витрати сектора загального державного управління – 12,2% і валове накопичення основного капіталу (або простіше – інвестиції) – 11,5%.
Крім того, кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 6,7%, зазначив Держстат.
“У третьому кварталі в структурі відбулися істотні зрушення: помітно посилилися державні фінанси, інвестиції в основний капітал і споживчі витрати домогосподарств. У виробничому розрізі головними драйверами стали будівництво, сектор державного управління, енергетика, торгівля та освіта. Саме вони і сформували позитивну динаміку кварталу”, – зазначив заступник голови Держстату Ігор Гончар.
Напередодні Держстат повідомив, що реальний ВВП України в третьому кварталі 2025 року зріс на 2,1% порівняно з третім кварталом 2024 року, тоді як у другому кварталі цього року аналогічний показник становив 0,8%, а в першому – 0,9%.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня також оцінив зростання реального ВВП України в третьому кварталі 2025 року проти аналогічного періоду минулого року в 2,1%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 2,4%.
Згідно з оновленим прогнозом, оцінка зростання реального ВВП у четвертому кварталі цього року погіршилася до 3,4% з 3,5% у липні.
В цілому Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%. Прогноз інфляції на цей рік покращено з 9,7% до 9,2%, а на наступний збережено на рівні 6,6%.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після переговорів із Володимиром Путіним в Ашхабаді (Туркменістан) висловив оптимізм щодо перспектив миру в Україні, повідомляє турецьке агентство Anadolu.
Ердоган заявив журналістам на бору літака, що Анкара також сподівається поспілкуватися з президентом США Дональдом Трампом для оцінки потенційного мирного плану.
“Після цієї зустрічі з Путіним ми сподіваємося мати можливість також обговорити мирний план із президентом США Трампом. Мир не за горами; ми його бачимо”, – сказав Ердоган, маючи на увазі свою двосторонню зустріч із Путіним у Туркменістані в суботу.
Говорячи про регіональну безпеку, Ердоган застеріг від перетворення Чорного моря на зону конфронтації. “Чорне море не слід розглядати як арену суперництва. Це не піде на користь Росії чи Україні. Усім потрібна свобода судноплавства і безпека в Чорному морі”, – сказав він.
