Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
Україна отримала 300 генераторів у межах підтримки від Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі (SECI), повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Загальна потужність партії — 1,6 МВт, вартість — понад 417 тис. євро», — написав Кулеба в Telegram.
За його словами, генератори отримають Київ, Одеса, Суми, Херсон, Миколаїв і Львів. У пріоритеті — лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки та інші об’єкти соціальної сфери.
SECI (Southeast European Cooperative Initiative) — регіональний формат співробітництва країн Південно-Східної Європи; у 1999 році було підписано профільний договір SECI про співробітництво у сфері запобігання та боротьби з транскордонною злочинністю.
Операційний центр, створений у межах SECI (SECI Center), із 7 жовтня 2011 року діє як SELEC (Southeast European Law Enforcement Center) — міжнародна договірна організація, що об’єднує ресурси поліції та митниці для протидії транскордонній організованій злочинності.
Країни-учасниці (держави-члени SELEC): Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Туреччина.
Штаб-квартира SELEC розташована в Бухаресті (Палац парламенту Румунії).
Керівник партії «Слуга народу», перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оцінює вартість проведення виборів в Україні в 6 млрд грн.
“Тут немає складних розрахунків, оскільки 90% цих витрат становить заробітна плата членів комісії. З моменту останніх виборів, парламентських виборів 2019 року, прожитковий мінімум, середня заробітна плата зросли на кілька тисяч гривень, а деякі показники збільшилися в два рази. Тому, відповідно, якщо раніше вибори обходилися в 2,5-3 млрд грн, то якщо просто помножити на два, зараз ця цифра складе 6 млрд грн”, – сказав Корнієнко в інтерв’ю азербайджанському агентству Report.
Також він констатував наявність низки питань, пов’язаних з компенсаціями членам комісій за кордоном. «Як це реалізувати? Якщо, наприклад, ми підемо шляхом нашого регулювання, частина цих людей буде перебувати там, частина може бути у відрядженні. Це все ще додаткові витрати. Тобто залишаються такі відкриті питання», – сказав перший віце-спікер.
За словами Корнієнка, країни-партнери «розуміють, що ці вибори фінансуватимуть вони».
«Ми ведемо з ними переговори», – повідомив він.
Водночас керівник партії сказав, що не хотів би обговорювати питання учасників виборів, оскільки «зараз у країні є більш масштабні проблеми, наприклад енергетична криза».
«На жаль, країна-агресор позбавила нас і демократії, і можливості провести вибори вчасно… Давайте подивимося, як будуть розвиватися події, в тому числі політичні. Зараз потрібно зробити все, щоб у нас була можливість хоча б провести ці вибори», – резюмував Корнієнко.
На третину скоротилася кількість великих землевласників серед компаній з моменту відкриття ринку землі в Україні. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження, проведене opendatabot на підставі даних Державного земельного кадастру. Так, 91 компанія зменшила свої земельні банки до рівня менш як 100 гектари за два роки. 31% від усіх земельних ділянок, якими володіє бізнес, припадає на 10 компаній-землевласників. Наразі 192 компанії володіють земельними банками понад 100 га.
192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння, на момент відкриття ринку землі у 2024, таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній.
В умовах невизначеності, руйнування інфраструктури, складності розмінування територій та проблем із логістикою великі компанії не поспішають нарощувати земельний банк, що й пояснює скорочення кількості великих землевласників, пояснює Денис Марчук.
“Для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. У нинішніх умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, перекриття логістичних і експортних ризиків та на відновлення пошкодженої інфраструктури (елеватори, склади, техніка тощо). Наразі бізнес обирає модель мобільності — оренду замість власності. Це дозволяє швидше реагувати на ризики та змінювати регіони присутності. Землю купують переважно ті гравці, які чітко планують довгострокову роботу й обирають регіони з нижчими ризиками, що й пояснює значну різницю в цінах між заходом і півднем України“, — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Майже третиною української землі у власності бізнесу володіють лише 10 компаній. Сукупно ця десятка володіє 18 344,98 гектарами. Втім навіть у переліку лідерів великий розрив: найбільша компанія-землевласник, агрофірма Світанок, має у 10 разів більше земель, ніж компанія Куяльник, що замикає десятку.
“Для України це історично нормальна структура агросектору, коли 20–25% ринку припадає на великий бізнес. Ключова проблема — не концентрація як така, а доступ малого і середнього бізнесу до фінансових ресурсів. За наявності доступного кредитування вони можуть повноцінно конкурувати, зокрема, через аукціони державної землі“, — вважає Денис Марчук.
Лідером за скороченням земельного банку стала компанія Землетрейд: 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже у чотири рази. Компанія ж Агрофорест зменшила свої площі у 8,6 раза — з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара. Водночас 103 компанії взагалі не змінювали площі свої земельних угідь.
38 компаній із переліку великих землевласників зареєстровано на Київщині. Ще 28 компаній зареєстровані у Кіровоградській області, і стільки ж — безпосередньо в Києві. Водночас в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великі землевласники серед компаній відсутні.
Варто зазначити, що частина компаній зі списку найбільших землевласників, зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях. 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій.
67% великих землевласників працює у сфері сільського господарства — 129 компаній. Ще 33 компанії, або 17%, пов’язані з операціями з нерухомістю. У сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3 компанії.Серед великих землевласників також присутні дві компанії, що входять до Індексу Опендатаботу 2025 року. Це Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.
У вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна команда завтра проведе підготовчу нараду для узгодження рамок майбутніх переговорів і всіх організаційних деталей, а вже в понеділок, 2 лютого, вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів для участі в тристоронніх переговорах, запланованих на середу і четвер наступного тижня.
«Була доповідь нашої переговорної команди. Вже є домовленість про зустріч – тристоронню – на належному рівні. Відбудеться ця зустріч наступного тижня, як плануємо, в середу і четвер. В Еміратах, як і минулого разу», – підкреслив Зеленський.
Зеленський додав, що на понеділок призначено нараду для узгодження рамок розмови і підготовки до переговорів, а команда вже ввечері понеділка вирушить у дорогу.
«Багато лідерів, різні країни з нами в цьому процесі, підтримують Україну, і фактично щодня ми координуємося. У лютому буде досить серйозна наша зовнішньополітична активність, і вже з завтрашнього дня – контакти і зустрічі», – йдеться в заяві президента.
