За сім місяців 2025 року Україна експортувала заморожені овочі на суму 6,1 млн USD, повідомляє аналітичний огляд Державної служби з питань аграрної політики та інвестицій. У структурі експорту домінують такі продукти, як морожена морква, буряк, селера, салат, цикорій і картопля.
Зростання експорту заморожених овочів можна частково пояснити стрімким розвитком ягідного напряму в агросекторі. Після спритного збільшення виробництва малини багато підприємств вклалися в морозильні потужності. Використовуючи їх на повну, вони розширили асортимент продукції, включивши до нього різні овочі та фрукти.
Незважаючи на впевнене зростання, Україна досі залишається нетто-імпортером заморожених овочів – експорт поступається обсягам імпорту. Це свідчить про накопичений потенціал для подальшого зростання та диверсифікації асортименту в майбутньому.
До ключових ринків збуту української заморозки належать Німеччина, Ізраїль, Бельгія, Італія, Польща, Франція та Румунія.
Зростаючий експорт заморожених овочів – сигнал галузевої адаптації та ефективного використання ресурсів. Особливо вражає диверсифікація в бік заморожених продуктів – крок, що дає змогу українським виробникам виходити на нові ринки і стійко зміцнюватися на наявних. Проте дефіцит у балансі експорту та імпорту, що зберігається, вимагає уваги до якості, асортименту продуктів і розвитку брендів. Посилення підтримки місцевих переробників, модернізація ланцюжків заморожування і логістики, а також просування на зарубіжних ринках – ключові фактори для подальшого зростання.
У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.
“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.
Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.
“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.
За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).
Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.
“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.
За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.
Минулого тижня тривала торгівля ресурсом серпня 2025 року, вересня 2025 року та послідуючих місяців. Загалом позиції на купівлю та продаж природного газу формували 4 компанії: ЛТК Електрум, Оператор ГТС України, Д.Трейдінг, Укрзалізниця.
Стартові ціни ресурсів у секції «Середньо- та довгостроковий ринок» змінювались різносторонньо. У підсумку, станом на п’ятницю середня стартова ціна ресурсу вересня в ГТС була вищою за показник понеділка на 3,33%. Протягом минулого тижня були реалізованими позиції виключно на купівлю. Загалом продано 20 700,00 тис куб. м природного газу, 17700 із яких було придбано Оператором ГТС України. Учасники торгів минулого тижня сформували наступні котирувальні ціни:
У секціях «Транскордон, митний склад» та «Імпортований природний газ» ініціатори формували стартові позиції, проте цін реалізації в даних секціях протягом минулого тижня не було сформовано.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку. Угоди було укладено з постачанням у ГТС України. Середньозважена ціна КСП у п’ятницю, 15 серпня, склала 20200 грн без ПДВ.
Європейський ринок
Ціни на газ минулого тижня знизилися. Ф’ючерси на TTF опустилися до близько 32 євро/Мвт-год. Запаси газу продовжують зростати, геополітичні ризики на короткий термін не створили нового шоку. Частину проблем компенсувало стабільне постачання газу з Норвегії й високий рівень імпорту СПГ.
Водночас енергетичний ландшафт здригнувся від кількох стратегічних рухів: Centrica та ECP (Energy Capital Partners) купують найбільший у Європі СПГ-термінал Isle of Grain за приблизно 1,5 млрд євро — це дало ринку чіткий сигнал про довгострокову залежність від імпортованого газу, навіть при падінні попиту на його використання в електроенергетиці. Крім того, Centrica уклала угоду з американською Devon Energy на постачання еквіваленту п’яти СПГ-вантажів щорічно протягом десятиліття — це ще один фундамент, який закладає енергобезпеку Європи.
Контракти на місяць наперед, на всіх проаналізованих хабах мали різну тенденцію щодо спотових цін – здорожчання в середньому на 1,64%. Ціни квартал наперед були вищими за спотові ціни в середньому на 4,68%. Ціни сезон наперед із середнім значенням 35,50 євро/Мвт-год мали тенденцію до зростання у порівнянні зі спотовими у середньому на 5,77%.
Вересневий ф’ючерс на LNG в Азії, індекс JKM Platts Future, встановився 14 серпня на рівні 426,38 дол. США за тис куб. м. Ф’ючерс на LNG, що поставляється в Північно-Західну Європу (LNG North West Europe Marker) закрився на рівні 393,80 дол. США/тис куб. м.
Європейські термінали з прийому LNG працювали 13 серпня із середньою продуктивністю 79,81%.
Запаси СПГ у ЄС станом на 13 серпня 2025 р. становили 4,336 млн куб. м., згідно з даними Aggregated LNG Storage Inventors.
Рівень заповнення сховищ найкрупнішого експортера LNG, США, за останніми даними EIA на 8 серпня 2025 р. складав 3,186 млрд куб. футів., що на 6,6% вище середнього показника за останні п’ять років.
На цьому тижні ціни нафти знизилися – наприклад, Brent торгується в межах 66–67 дол./барель. ОПЕК+ оголосив про суттєве підвищення видобутку (понад 500 тис. барелів на добу з вересня), а нерівновага між попитом і пропозицією починає згладжуватися на фоні поступового завершення сезону пікових поставок.
Зустріч Трампа й Путіна в Алясці напружує ринок. Якщо санкції проти Росії послабшають, ціни можуть просунутися вниз — навіть до нижче 60 дол. Натомість, за протилежної ситуації протистояння загостриться — ціни можуть стрибнути вгору, наблизившись або навіть перевершивши 80–90 дол. за барель.
Баланс газу в Україні
Імпорт природного газу з європейського напрямку протягом тижня надходив у середньому розмірі 21 млн куб. м на добу (на 1 млн куб. м вище за попередній тиждень), із Угорщини, Польщі, Молдови та Словаччини. Переважно використовувався угорський напрямок, хоча питома вага інших напрямків залишається високою. В сховищах України знаходилось близько 10,4 млрд куб. м. Відбір був практично відсутнім. Закачування складало близько 51 млн куб. м на добу.
Цікаве за тиждень
Вперше кредит – €500 млн на імпорт газу Україні – надається під гарантію Євросоюзу за програмою UIF Hi-Bar, що не потребує держгарантії України, повідомляє Gas United. UIF – Ukraine Investment Framework – це інвестиційна складова програми Ukraine Facility для відновлення, зокрема, енергетичної інфраструктури. Фінансування було започатковано на URC-2024 в Берліні. Кошти на імпорт газу ЄБРР надав за напрямком Hi-Bar, його мета – усунення бар’єрів для мобілізації фінансування, необхідного для прискорення переходу енергетичного сектора до чистого нуля (net-zero), що передбачає максимально можливе скорочення викидів парникових газів.
В Україні розпочалося довгоочікуване пожвавлення у будівництві овочесховищ — наразі переважають малі та середні потужності, повідомив в інтерв’ю виданню SEEDS комерційний директор «Ван Дайк Технікс» Андрій Марущак. За його словами, саме цей формат дозволяє фермерським господарствам швидко закривати локальні потреби, однак «сховища — це не все»: без паралельного розвитку переробки ефект буде обмеженим.
За оцінкою експерта, будівництво нині найактивніше йде у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На рішення фермерів вплинула різка дорожнеча логістики: «везти цибулю на 400–800 км вже не так вигідно, як вирощувати і зберігати ближче до збуту», зазначив Марущак.
Найперспективніші напрями для швидкого запуску — картопля фрі, сушене пюре, чищена/готова картопля; для цибулі — чистка, заморозка та сушка. У країнах, де переробка вже працює, фермери поступово масштабували сховища з 3 до 30 тис. т і більше; українському ринку логічно рухатися тією ж траєкторією, підкреслює експерт.
Споживання овочів в Україні — менше 30% від рекомендацій ВООЗ (≈150–200 г на добу проти 600 г), що стримує попит поза «борщовим набором». У типовій структурі споживання частка картоплі — 50–60%, капусти — ~10%, моркви — ~5%, буряку — «зовсім трохи», зауважив Марущак.
Для стабільної роботи сховищ і заводів переробки фермерам важливо формувати товарні партії та виконувати довгострокові контракти через професійно керовані кооперації — модель, яка успішно працює в ЄС, наголошує експерт.
https://www.seeds.org.ua/ovochesxovishh-v-ukraini-stane-bilshe-fermeri-pochali-aktivne-budivnictvo/
Загальний прогноз виробництва пшениці в Україні на 2025-2026 маркетинговий рік (липень-червень) становить близько 21 млн тонн, з яких продовольчої пшениці буде 10,3 млн тонн, а врожай зерна 1-2 класу, необхідного для виробництва борошна хлібопекарської якості, прогнозується на рівні 1,7 млн тонн, повідомив голова спілки «Мукомоли України» Родіон Рибчинський.
“Ми вже сьогодні бачимо, що конкуренція між переробниками та експортерами за якісну пшеницю зростає, а аграрії, маючи можливість зберігати зерно протягом декількох років, не поспішають його продавати. Це створює ризики для цінової стабільності та доступності борошномельної та хлібопекарської продукції для споживача«, – процитувала на фейсбук-сторінці його виступ на конференції »Хліб.ua” прес-служба асоціації.
Рибчинський звернув увагу на ситуацію з житом. Власне виробництво цієї культури в Україні не покриває повністю внутрішніх потреб. У 2025/26 МР борошномелам доведеться імпортувати близько 9 тис. тонн, тоді як у попередньому сезоні цей показник був на рівні 1,6 тис. тонн. Експерт наголосив, що таке зростання імпорту вказує на формування стійкого дефіциту сировини.
«Нинішня структура виробництва і поведінка аграріїв можуть призвести до подальшого зростання цін на борошно. У той час як дефіцит сировини першого-другого класу вже сьогодні визначає перспективи роботи галузі, питання доступності продовольчого зерна створює ризики для продовольчої безпеки держави», – підкреслив глава асоціації «Мукомоли України».
Німецька Die Welt з посиланням на дипломатів ЄС повідомляє, що в китайських владних колах підтвердили готовність взяти участь у миротворчому контингенті для України.
Однак підкреслюється, що уряд у Пекіні буде готовий піти на це, «якщо миротворці будуть розгорнуті на основі мандата Організації Об’єднаних Націй».
«У Брюсселі план Пекіна викликав неоднозначну реакцію. З одного боку, кажуть, що включення країн Глобального Півдня, таких як Китай, може сприяти прийнятності розгортання іноземних військ для моніторингу миру», – пише Die Welt.
«Однак, з іншого боку, – продовжує видання, – існує також небезпека, що Китай в першу чергу захоче шпигувати в Україні і займе явно проросійську позицію замість нейтральної в разі конфлікту», – сказав високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з поточними дискусіями”.
