В Україні почали поступово знижуватися ціни на картоплю, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Зазначимо, що ще тижнем раніше продавцям вдавалося утримувати відпускні ціни на досить високому рівні, але при цьому активність торгівлі поступово знижувалася. Виробникам стало очевидно, що за усталеного рівня цін реалізувати обсяги картоплі, особливо такої, яка не придатна для подальшого зберігання, до настання морозів буде вкрай складно. В результаті більшість з них до середини поточного тижня почали синхронно знижувати відпускні ціни, намагаючись відродити інтерес оптовиків до свого товару.
Таким чином, наразі фермери в основних регіонах виробництва готові відвантажувати якісну картоплю по 18-28 грн/кг ($0,43-0,68/кг), залежно від обсягів і якості пропонованої продукції, що в середньому на 10% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Водночас оптові компанії, багато з яких піддалися ажіотажу в даному сегменті, і ті, що мають у наявності обсяги дорогої картоплі, закупленої на зовнішньому ринку раніше, наразі реалізують надлишкові партії собі у збиток.
Водночас власники якісної картоплі на сьогоднішній день вважають за краще не поспішати з реалізацією наявних обсягів своєї продукції, чекаючи на поліпшення цінової ситуації на ринку. Варто додати, що в умовах, що склалися, ціни на картоплю на ринку України на даний момент все ж таки в середньому в 2,3 раза вищі, ніж на початку листопада попереднього року.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку картоплі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-desheveet-kartofel-2/
Компанії «Глобал Білд Інжиніринг» (Тернопіль), «Спец-Буд Стандарт» (Тернопільська обл.) і «Юніонтрансбілдінг» (Луцьк) отримали дозвіл Антимонопольного комітету України на створення консорціуму під назвою «Глобал Роадс Груп». Відповідне рішення про надання дозволу на узгоджені дії компаній АМКУ ухвалив 31 жовтня.
За даними Opendatabot, власником і бенефіціаром ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» вказано Сергія Толстікова. Компанія займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, доріг і автострад.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, «Глобал Білд Інжиніринг» скоротила чистий дохід на 32% – до 45 млн грн, водночас збільшивши чистий прибуток утричі – до 340 тис. грн.
Власником і кінцевим бенефіціаром ТОВ «Спец-Буд Стандарт» значиться Петро Земба. Основний вид діяльності – будівництво доріг. За підсумками 2023 року чистий дохід компанії збільшився на 24% – до 67 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився в 11 разів – до 14,2 тис. грн.
Власником ТОВ «Юніонтрансбілдінг» вказано Андрія Подосовського. Підприємство також займається будівництвом будівель. За підсумками 2023 року компанія збільшила чистий дохід у 3,8 раза – до 186 млн грн, чистий прибуток – учетверо, до 2,7 млн грн.
Україна 1 листопада 2024 року розпочала сезон відбору природного газу зі своїх поземних сховищ (ПСГ), свідчать дані асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE). Якщо 30 і 31 жовтня фіксувалося невелике заповнення сховищ, то 1 листопада обсяг їх заповнення зменшився на 0,05%.
Глава «Нафтогазу» Олексій Чернишов 31 жовтня на своїй сторінці у Facebook констатував, що в українських містах активно починається опалювальний сезон.
Він нагадав, що Україна в період опалювального сезону 2023/2024 використала близько 6,7 млрд куб. м газу зі своїх підземель, і в сезон 2024/2025 розраховує на такі ж показники.
Як повідомлялося, у листопад 2023 року Україна увійшла із запасами в ПСГ 16 млрд куб. м. Загалом за опалювальний сезон-2023/24 зі сховищ відібрано 8,5 млрд куб. м природного газу, з них Україна використала 6,7 млрд куб. м. Загалом сезон відбору газу тривав 145 днів.
Україна планувала увійти в опалювальний сезон-2024/25 із запасами газу в ПСГ щонайменше 13 млрд куб. м. Водночас низька активність закачування газу нерезидентами змусила «Нафтогаз» закуповувати газ і складувати його в ПСГ України в режимі «митний склад» (МС),
Чернишов на початку жовтня в коментарі «Енергореформі» зазначав, що на 1 листопада закупівля компанією газу в режимі МС, що здійснюється як резерв за рахунок кредиту ЄБРР, становитиме близько 0,5-0,6 млрд куб. м.
За даними екс-міністра енергетики Ольги Буславець, загалом запаси в ПСГ України станом на 1 листопада 2024 року становили 12,9 млрд куб. м.
Підвищення торговельної активності стимулює зростання цін на моркву в українських господарствах, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами самих виробників, наразі цей коренеплід активно закуповують як оптові компанії, які закладають її на зберігання, так і населення, яке формує запаси на зиму. Крім того, досить стабільним залишається збут і в роздрібні мережі.
Сьогодні фермери в основних регіонах виробництва відвантажують якісну моркву по 18-25 грн/кг ($0,16-0,22/кг), що в середньому на 12% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Однак при цьому галузеві експерти підкреслюють, що тенденція зростання цін спостерігається виключно в сегменті моркви високої якості, яку закуповують для закладання в сховища.
Зазначимо, що наразі ціни на якісну моркву в Україні вже в середньому в 3,3 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому деякі виробники планують і далі підвищувати ціни на моркву за умови збереження сьогоднішніх темпів збуту.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-rastut-tseny-na-kachestvennuyu-morkov/
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
«Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху», – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
«Поки що протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху», – наголосив заступник голови Держспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин», – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
DW Akademie працює в Україні з 2014 року, сприяючи свободі слова, життєздатності ЗМІ та збалансованому висвітленню подій. Вона підтримує суспільного мовника в інформуванні населення під час війни, що триває.
Український медіа-ландшафт докорінно змінився відтоді, як у лютому 2022 року розпочалася війна. Однак, незважаючи на цензуру воєнного часу та додаткові обмеження свободи преси, країна значно піднялася в рейтингу «Репортерів без кордонів» у Всесвітньому індексі свободи преси. Посідаючи у 2022 році 106 місце зі 180 країн, у 2023 році вона піднялася на 79 позицію, а у 2024 році – на 61.
Таке підвищення рейтингу пов’язане з тим, що олігархи втратили свій вплив на журналістику та редакційну політику національних телеканалів. Їхній політичний та економічний вплив різко зменшився з початком війни, а публічні політичні суперечки тепер мало ведуться через ЗМІ. Як наслідок, олігархи втратили інтерес до власних ЗМІ (особливо національних телеканалів) як платформи для політичної боротьби. Цю зростаючу прогалину заповнює український суспільний мовник UA:PBC (Суспільне) та місцеві ЗМІ.
Тим не менш, постійні репортажі, які спільно готують і транслюють шість загальнонаціональних телеканалів, що контролюються Офісом президента і фінансуються з державного бюджету, підірвали довіру людей до засобів масової інформації.
Спостерігачі вказують на дві чіткі тенденції на медіаринку з 2022 року: люди відходять від телебачення як основного джерела інформації та переходять до соціальних та онлайн-медіа (особливо Telegram). Водночас зростає довіра людей до незалежних (онлайн) медіа та їхня актуальність. Хоча протидія (російській) дезінформації є серйозним викликом, оскільки люди все частіше споживають новини через (анонімні) Telegram-канали, ми заохочуємо посилення актуальності місцевих ЗМІ в Україні.
Наша діяльність
DW Akademie працює в Україні з 2014 року, підтримуючи місцеві незалежні медіа, суспільне мовлення (НСТУ) та фріланс-журналістику. Її поточні проекти допомагають підвищити стандарти журналістської кваліфікації та зробити базову та поглиблену підготовку більш орієнтованою на практику. Він також надає всебічну та орієнтовану на потреби підтримку місцевим незалежним ЗМІ.
Незалежна, достовірна інформація є життєво важливою під час війни. Тому суспільний мовник НСТУ інформує людей про обстріли, навіть якщо система оповіщення не працює. DW Akademie підтримує тісний контакт зі своїми співробітниками та партнерськими організаціями в Україні, зокрема з НСТУ.
DW Akademie підтримує спонсора проєкту – Український інститут медіа та комунікації (УІМК) – у розробці навчальних форматів. Мета – підвищити медіа- та цифрові навички людей старшого віку та зруйнувати старі жорсткі способи мислення. Супровідне дослідження аналізує потреби та способи охоплення цієї цільової групи. Одним із прикладів є підтримка молодшими родичами літніх людей у їхній активній участі в суспільному дискурсі та трансформаційних процесах.
Через Академію викладачів журналістики (АВЖ) УІМК пропонує тренінги з методології та дидактики для викладачів факультетів журналістики українських університетів. Мета полягає в тому, щоб засоби масової інформації поповнювалися молодими, краще підготовленими медіа-професіоналами. Планується співпраця з шістьма українськими університетами.
Освітній центр «Накипіло » продовжує пропонувати практико-орієнтовані тренінги в рамках Школи універсального редактора (ШУР), щоб кваліфіковані редактори могли підтримувати персонал незалежних ЗМІ. Фінансування школи забезпечується за рахунок фінансового консалтингу та організаційного розвитку.
DW Akademie надає широку підтримку місцевим незалежним ЗМІ в Україні. Вона пропонує орієнтовані на потреби тренінги для журналістів та медіа-менеджерів, а також семінари та навчальні поїздки до Німеччини, які дають простір для дискусій, роздумів та нетворкінгу. Разом із «Maje Sens», новим партнером проєкту та неурядовою організацією, медіаменеджери пройдуть навчання та отримають підтримку у фандрейзингу. Проєкт розрахований на 2024-2025 роки.
DW Akademie спільно з українським суспільним мовником «Суспільне “ та медіаорганізацією ”Львівський медіафорум» реалізує проект «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України» (2024-2026). Він фінансується Європейською Комісією за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Проект спрямований на підвищення довгострокової спроможності незалежних ЗМІ, зокрема українського суспільного мовника, та сприяння відкритому конструктивному діалогу серед населення України. Він також має на меті підтримати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення у її прагненні відповідати стандартам ЄС.
DW Akademie та Львівський медіафорум застосовують свій досвід у підтримці незалежних регіональних ЗМІ в Україні, приділяючи особливу увагу нішевим медіа, конструктивній журналістиці та громадській участі. Суспільне більше працює над журналістськими розслідуваннями та дитячим контентом, а також просуває процес цифрової модернізації.
Проєкт «Молодіжна МІГ-ініціатива» від DW Akademie у партнерстві з Громадською академією «Суспільного» розрахований на молодь (12-18 років) і дає їм можливість висловити свою думку у місцевих демократичних процесах.
Фінансування: Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини (AA), Європейська комісія (ЄС)
Програмні директори: Д-р Кирило Савін (BMZ), Елен Шампань (ЄС)
Місця проведення: Київ, Львів, Черкаси, Тернопіль, Харків, Одеса, Дніпро, Чернігів, Миколаїв, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Маріуполь, Донецьк, Луганськ
Місцеві партнери: Суспільна телерадіокомпанія України UA:Суспільне, Освітній центр «Накипіло», ГО «Мажорні сенси», Український інститут медіа та комунікації (УІМК),Львівський медіафорум (ЛМФ).
Фокус: Кваліфікація та навчання журналістів, життєздатність медіа, бізнес-журналістика, громадянська участь (місцева), соціальна участь, (місцеві) партисипативні формати медіа та громадські медіа, медіа та інформаційна грамотність (МІГ), професіоналізм та журналістські мережі
https://akademie.dw.com/en/dw-akademie-in-ukraine/a-18549630
