Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася панельна дискусія «Українська кіноіндустрія: стійкість, дистрибуція та міжнародні можливості», присвячена розвитку українського кіноринку під час війни, міжнародній дистрибуції та перспективам співпраці з глобальною кіноіндустрією, повідомляє Держкіно на своїй сторінці у Facebook.
“Попри війну, український глядач продовжує повертатися до кінотеатрів і підтримувати локальне кіно. Це створює не лише культурну стійкість, а й реальний ринок для українського кіно”, — зазначив Андрій Ногін.
Як повідомляє ГО “УкрКіноФест”, у дискусії взяли участь голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов, заступниця міністра культури України Наталія Мовшович, генеральний продюсер UnitedContentHUB та голова ГО “УкрКіноФест” Андрій Ногін, менеджерка з міжнародних продажів FILM.UA Group Катерина Нагорна, співзасновниця “Сучасного Українського Кіно” Валерія Сочивець та генеральний продюсер Solar Media Entertainment Сергій Лавренюк. Модераторкою виступила режисерка та продюсерка Ксенія Бугрімова.
Під час дискусії учасники обговорили стан українського комерційного та авторського кіно, зміни глядацьких вподобань в умовах війни, нові міжнародні дистрибуційні моделі та інтеграцію української кіноіндустрії у світовий ринок.
Зокрема, Катерина Нагорна презентувала модель міжнародної дистрибуції Local for Local для українськомовних релізів за кордоном, орієнтовану на українську аудиторію поза межами країни. Серед кейсів були представлені «Мавка. Лісова пісня», франшиза The Christmas Express / December 31st Express та стрічка «Мавка. Справжній міф».
“Модель Local for Local демонструє, що українське кіно сьогодні має глобальну україномовну аудиторію, яка може існувати поза межами традиційної дистрибуції”, — підкреслила Нагорна.
Валерія Сочивець наголосила на важливості підтримки українського авторського кіно та ролі міжнародних фестивалів у збереженні видимості українських історій у світі. Вона також навела приклад фільму “Ля Палісіада” режисера Філіпа Сотниченка, який був представлений на низці міжнародних фестивалів.
Сергій Лавренюк розповів про досвід співпраці з міжнародними студіями, зокрема Lionsgate, та потенціал України як креативного й виробничого партнера для глобального ринку.
“Для великих міжнародних компаній Україна сьогодні — це не лише джерело сильних історій, а й креативний індустрійний партнер із талантом, досвідом та потужним виробничим потенціалом”, — зазначив Лавренюк.
Панельна дискусія стала частиною серії індустрійних подій Українського павільйону в Каннах. Павільйон організовано ГО “УкрКіноФест” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомлялося, Державне агентство України з питань кіно та Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Крім того, Україна та Литва підписали меморандум про співпрацю у сфері кіно в межах Каннського кінофестивалю.
https://interfax.com.ua/news/culture/1169392.html
Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.
«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.
Сербські компанії зацікавлені й мають потенціал брати участь у повоєнній відбудові України, зокрема у транспортній інфраструктурі, енергетиці, житловому будівництві та промислових об’єктах, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Після завершення війни Україна стане найбільшим будівельним майданчиком Європи, а сербські компанії зацікавлені і мають потенціал брати участь у відновленні транспортної інфраструктури, енергетичних і житлових об’єктів, а також промислових підприємств», – сказав Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, потенціал співпраці охоплює будівельні компанії, виробників будівельних матеріалів, виробників трансформаторів для енергетичного сектору, виробників сільськогосподарської техніки, а також компанії, які мають технології для відновлення і модернізації промисловості.
Чадеж нагадав, що президент Сербії Александар Вучич уже заявляв про готовність Сербії брати участь у повоєнному відновленні України – зокрема у відбудові одного чи двох міст або невеликого регіону.
«Через контакти з Торгово-промисловою палатою Сербії та Посольством України в Белграді сербські підприємці вже зараз висловлюють готовність долучатися через постачання своєї продукції, наприклад, для потреб енергетичного сектору», – зазначив президент ТПП Сербії.
https://interfax.com.ua/news/interview/1169380.html
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
В Україні оновлено правила організації міжнародних регулярних перевезень автобусами, що передбачає зміну процедур та строків відкриття або продовження маршруту, йдеться в повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
«Нововведення орієнтовані на передбачувані правила організації міжнародних перевезень для бізнесу та розширення регулярної мережі міжнародних маршрутів для пасажирів, яка є безперебійною, безпечною та комфортною», – цитуються в релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад Олексія Кулеби.
Зміни, зокрема, передбачають встановлення 30 календарних днів на розгляд заяви щодо маршруту, поданої через онлайн-кабінет (відкриття, закриття, зміна або продовження). За умови узгодження з іноземною державою можливостей функціонування міжнародного маршруту рішення ухвалюватиметься протягом 10 календарних днів, а дозвіл видаватимуть перевізникам протягом п’яти робочих днів. При цьому перевізникам надаватимуть до 20 календарних днів на усунення недоліків у поданих заявках та документах в онлайн-кабінеті.
«Оновлений порядок також доповнено інформацією про кількість слотів на пунктах пропуску для відкриття маршрутів. Йдеться про пропускну здатність автобусів у конкретні години», – зазначається в повідомленні.
Мінрозвитку додало, що відтепер термін узгодження з суміжними країнами становитиме до шести місяців, з іншими країнами – до 12. Крім того, кожні 12 місяців (замість чотирьох місяців) відомство проводитиме верифікацію виконання міжнародних маршрутів. Зокрема, за відповідний період перевізник повинен виконати не менше 30% рейсів, передбачених дозволом. У разі недотримання цього показника термін дії дозволу на маршрут не підлягає продовженню і передбачає закриття міжнародного маршруту. Зазначається, що верифікація виконання маршрутів здійснюється на підставі даних із системи «еЧерга».
До інших оновлень додано нові терміни для запуску маршруту в міжнародному сполученні. Зокрема, відтепер перевізник повинен розпочати рух за маршрутом протягом 90 календарних днів з дня завантаження останнього дозволу в електронний кабінет перевізника.
«Раніше цей термін був меншим, тепер же Мінрозвитку затвердило довший термін, щоб перевізники точно могли підготуватися до початку руху», – зазначили в міністерстві.
Серед інших змін передбачено також облік сукупної кількості автобусів при обслуговуванні міжнародного маршруту у разі співпраці кількох українських перевізників.
«Новий порядок також доповнено зразками документів, таких як графік періодів керування та перерв водіїв, форма для заповнення списку пасажирів, форма тарифів на перевезення», – додали у відомстві.
Мінрозвитку нагадало, що вперше за 20 років порядок організації міжнародних перевезень було оновлено в листопаді 2024 року в рамках реформи міжнародних автобусних перевезень, де основною зміною стала цифровізація процедур управління міжнародним маршрутом через онлайн-кабінет.
У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.
“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.
“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.
Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.
“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.
IT, БИЗНЕС, Сербія, ТПП Сербії, УКРАЇНА
