Кільський інститут світової економіки повідомив у вівторок, що військова допомога Україні в липні та серпні скоротилася на 43% порівняно з першим півріччям.
За даними інституту, більша частина військової допомоги зараз надходить через програму «Пріоритетний перелік потреб України» (PURL). До неї входять союзники НАТО з Бельгії, Канади, Данії, Німеччини, Латвії, Нідерландів, Норвегії та Швеції.
Ініціатива PURL замінила американські пожертви зброї Україні і тепер вимагає від союзників оплачувати поставки американської зброї.
Україна та Словацька Республіка підписали угоду про технічне та фінансове співробітництво і спільну дорожню карту.
З української сторони угоду підписав віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка за результатами спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій у п’ятницю.
Також країни підписали протокол між урядами про пункти пропуску через спільний державний кордон. З української сторони документ підписав віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Крім того, підписано угоду між країнами про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словаччині та диппредставництва Словаччини в Україні. З українського боку документ підписаний міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко і прем’єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо підписали угоду про обмін інформацією про трудову мобільність, а також спільну дорожню карту.
Як повідомлялося, у п’ятницю проходять спільні міжурядові українсько-словацькі консультації за участю прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та прем’єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо.
Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
Україна з 2027 року припинить суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат і перейде на вибіркові «рубки переформування», заявив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Це революція. Ми дали галузі три роки, щоб підготуватися, навчити персонал і перейти на методи, наближені до природних”, – сказав він. За словами Смаля, новий підхід підвищить стійкість екосистем до кліматичних і біотичних чинників і забезпечить постійне природне відновлення лісу.
Держлісагентство: запас деревини за природоподібного лісівництва може зростати втричі швидше
Державне агентство лісових ресурсів України – центральний орган виконавчої влади, який координує управління, охорону, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів країни. Агентство курує понад 70 державних підприємств, включно з ДП «Ліси України», а також наукові, природоохоронні та інвентаризаційні установи.
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії відбувся перший Фестиваль української літератури, організований Українським центром «Триглав» спільно з Посольством України в Сербії.
Захід об’єднав українських письменників, перекладачів, літературознавців і сербських шанувальників української культури.
Як повідомили організатори, мета фестивалю – популяризація сучасної української літератури за кордоном і розвиток культурного діалогу між Україною та Сербією.
У рамках фестивалю відбулися читання українських авторів, презентації перекладів сербською мовою, панельні дискусії та зустрічі з перекладачами, які працюють над адаптацією творів українських письменників для місцевої аудиторії.
Під час фестивалю були представлені нові переклади українських творів сербською мовою. Сербські видавці підкреслили, що інтерес до української культури помітно зріс після 2022 року.
https://t.me/relocationrs/1569
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
