Словаччина, Польща та низка європейських країн узгодили позицію щодо посилення контролю за імпортом української агропродукції, що надходить на європейський ринок, повідомив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач журналістам після засідання міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі в понеділок.
«Можу сказати, що на неформальному спільному обіді ми обговорювали посилення контролю при імпорті з третіх країн, що є головною темою для Словацької Республіки щодо України. Звичайно, для багатьох інших країн це, наприклад, частково МЕРКОСУР, але у нас є й інші угоди з третіми країнами», – сказав він.
Такач зазначив, що під час неформальних переговорів сторони погодили спільну позицію щодо впровадження регулярного моніторингу, зокрема, аудитів «у цих третіх країнах» і підтримку посилення контролю з точки зору безпеки харчових продуктів.
«У нас є велика проблема, наприклад, на кордонах з Україною, де ми повинні посилювати ці перевірки з точки зору захисту безпеки харчових продуктів при імпорті з цих третіх країн», – додав він.
За інформацією Такача, представник Польщі представив матеріали, які наочно демонструють необхідність посилення подібних заходів.
“Я радий, що в його матеріалі прозвучало і те, що Польща буде пропонувати створити спеціальний фонд для компенсацій при імпорті з третіх країн, якщо постраждають фермери або виробники продуктів. Я дуже радий, що вони перейняли цю риторику і ідею, про яку ми говоримо вже майже два роки – що необхідно створити такий компенсаційний фонд”, – підкреслив словацький міністр.
Він зазначив, що імпорт агропродукції з третіх країн є актуальною темою для багатьох європейських країн, які переконані в необхідності підвищувати захист своїх споживачів, підвищувати стандарти третіх країн і їх продуктів, щоб вони відповідали стандартам Європейського Союзу.
“Коли фермер в Європі повинен дотримуватися певних стандартів – скільки він може обприскувати (посіви сільгоспкультур), скільки удобрювати, яким повинен бути виробничий процес – того ж ми повинні вимагати і при імпорті з третіх країн. Ну і створення спеціального фонду на компенсації та регулярний моніторинг (агропродукції) щомісяця, а не раз на півроку”, – резюмував міністр сільського господарства Словаччини.
Як повідомлялося, Рада ЄС з питань сільського господарства 26 січня мала розглянути вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії про посилення захисту європейського ринку від аграрного імпорту з України. Країни-ініціатори стверджують, що діючі механізми угоди про вільну торгівлю не є достатніми для захисту їхніх фермерів, особливо в таких секторах, як виробництво цукру, м’яса, зернових і молочної продукції.
Головними вимогами є уніфікація стандартів виробництва, щоб українська продукція відповідала жорстким нормам ЄС щодо пестицидів і благополуччя тварин, а також створення спеціального компенсаційного фонду для аграріїв.
До впровадження цих заходів і більш суворого контролю на кордонах ці країни закликають Європейський Союз утриматися від подальшої лібералізації тарифів для України.
Розвиток індустріальних парків в Україні в 2026 році включатиме кілька ключових напрямків, які почали формуватися в останні три роки, зокрема, стабільне зростання кількості як зареєстрованих, так і працюючих індустріальних парків (на рік зареєстрованих до 30, працюючих 15-20), вважає СЕО групи компаній «Індустріальні парки України» Валерій Кирилко.
Як зазначається в наданому Кирилко підсумковому матеріалі щодо розвитку індустріальних парків, вони будуть розвиватися в напрямку більшої спеціалізації, інноваційності та екологічності.
«Державна підтримка, залучення іноземних інвесторів і розвиток інфраструктури дозволять створити потужні промислові кластери, які стануть локомотивами економічного відновлення і зростання країни», – йдеться в повідомленні.
У матеріалі нагадується, що на кінець 2025 року в реєстрі індустріальних (промислових) парків України було зареєстровано 118 індустріальних парків (у січні 2026 року виключено сім парків, тому зараз їх 111).
При цьому за період воєнного часу з 2022 року по 2025 рік зареєстровано 80 ІП – майже 70% від загальної кількості. Минулого року зареєстровано 27 парків, виключено з реєстру вісім.
Як повідомлялося, на кінець 2025 року в ІП було побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з них 22 заводи побудовані, ще 15 – у процесі будівництва. Це підприємства у сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування.
За даними, наданими Кирилко, за областями лідером за кількістю реєстрацій стала Київська область – чотири ІП, по три мають Житомирська, Одеська, Хмельницька, по два – Вінницька, Закарпатська та Львівська. Ще 8 областей зареєстрували по одному індустріальному парку.
«Окремо відзначаємо появу першого індустріального парку, зареєстрованого в Кіровоградській області», – наголошується в матеріалі.
Загалом лідером за кількістю зареєстрованих ІП є Львівська область, в якій на сьогоднішній день зареєстровано 20 парків, на другому місці Київська область – 15, і на третьому Закарпатська – 12.
«Найбільший приріст під час війни продемонструвала також Львівська область – 12 парків, Закарпатська область – 11, Київська – вісім парків. У трьох областях немає жодного індустріального парку – Харківська, Херсонська, Запорізька», – йдеться в повідомленні.
З ініціаторів у 2025 році реєстрували більше приватні ініціатори (19), ніж комунальні (8).
“Серед комунальних парків слід відзначити появу нового типу синергії при створенні парку, так звані комбіновані індустріальні парки. Це комунальні ІП, які створюються комунальним ініціатором під конкретного інвестора, який потім заходить як керуюча компанія і починає розвивати його як залучений девелопер або виробничий «якірний» оператор. З восьми комунальних парків як мінімум три були створені за таким принципом”, – наголошується в матеріалі.
Найбільша кількість спеціалізованих індустріальних парків пов’язана з промисловим агросектором і виробництвом харчової промисловості, на другому місці виробництво будівельних матеріалів, і окремо серед них виробництво металоконструкцій.
«Далі йдуть складські нерухомості, хоча це не є ознакою ІП, але багато парків останнім часом реєструються як бази перевалки і зберігання з додатковим промисловим блоком. І далі вже йдуть змішані парки, які не мають будь-якої спеціалізації», – наголошується в повідомленні.
З’явився також окремий вид учасників, який відповідає вимогам часу – енергетичні компанії-оператори сонячних електростанцій, газопоршневі електростанції, заводи, що переробляють відходи в електрику і біогаз, оператори накопичення енергії та інші комбінації таких учасників.
«У зв’язку з цим починають виникати питання і проблеми, коли планується розміщення таких операторів електроенергії на промисловій землі. Але поступово практичні кейси адаптують умови для реалізації таких проектів у складі індустріальних парків», – зазначають експерти.
У матеріалі нагадується, що загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, і ще понад 4 млрд грн профінансував приватний бізнес – 98% цих інвестицій українського походження.
“На жаль, на сьогодні можливості залучення міжнародних грантів або програм технічної допомоги для розвитку інфраструктури ІП обмежені. Основна причина в тому, що міжнародні організації та донори зосереджені на підтримці конкретних підприємств або резидентів, які вже працюють або планують працювати на території парків, а не на фінансуванні інфраструктурних проєктів, таких як підведення комунікацій, будівництво доріг або залізничних гілок”, – йдеться в матеріалі.
Крім того, інвестиції в інфраструктуру є ризикованими для МФО, оскільки вони не мають гарантій повернення коштів.
«Єдиний відомий випадок – це індустріальний парк »Рясне-2«/»М-10 Lviv Industrial Park” у Львові, який управляється Dragon Capital. Вони отримали кредит від ЄБРР на суму понад $24,5 млн, застрахований від військових ризиків компанією MIGA. Однак ці кошти спрямовувалися не тільки на інфраструктуру, а й на будівництво об’єктів для резидентів”, – йдеться в матеріалі.
Експерти також відзначають, що на сьогодні чітко вимальовуються три основні типи ініціаторів індустріальних парків: промисловий (приватний ініціатор створює індустріальний парк під свої виробничі проекти); комунальний (громада у вигляді місцевої ради, муніципалітет); девелопер (приватний власник або орендар земельної ділянки або промислової зони).
При цьому вони відзначають різке зростання приватних парків по відношенню до комунальних – якщо до 2022 року комунальних було близько 80% від загальної кількості, то за останні три роки частка зареєстрованих комунальних парків склала 35%, а приватних відповідно 65%.
Експерти серед тенденцій розвитку ІП в поточному році також називають все більший перехід від кількості до якості, збільшення державної підтримки та стимулів; активне залучення іноземних інвесторів; екологічність.
Крім того, вони вважають, що ІП все більше орієнтуються на створення технологічних кластерів, промислові кластери, де резиденти доповнюють один одного, стануть більш поширеними.
Очікується також збільшення кількості мережевих керуючих компаній, що спеціалізуються на розвитку ІП, а іноземні керуючі компанії, особливо з Європи та Азії, почнуть активніше виходити на український ринок.
Важливим кроком також стане створення Всеукраїнської асоціації індустріальних парків, а девелоперські компанії будуть все більше цікавитися індустріальними парками.
Україна посіла 9-те місце серед країн, громадяни яких найчастіше приїжджали до Грузії 2025 року – 136 826 візитів (зростання на 15,4% до 2024 року), випливає з даних Національної адміністрації туризму Грузії.
Загалом Грузія за 2025 рік зафіксувала 6 856 809 міжнародних візитів (плюс 6,2% до 2024 року). Лідером стала Росія – 1 579 764 візити, або близько 23% загального показника (плюс 11,1%).
У топ-10 країн-джерел турпотоку (міжнародних візитів) також увійшли Туреччина, Вірменія, Ізраїль, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Індія і Китай.
В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.
37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.
86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.
Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.
Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12
Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
