Президент Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко заявляє, що майже третину книжкового ринку становлять піратські видання, і більша їх частина продається через маркетплейси та сайти.
“Коли українська книга піратствується в день виходу, легальні видавці фізично не можуть купити права на офіційний переклад – правовласник бачить, що ринок залитий контрафактом, і відмовляє. Так у нас системно вбивається легальний переклад. Так автори не отримують роялті. Так перекладачі не отримують гонорари. Так держава не отримує податки. І так читач отримує машинний переклад «на туалетному папері» замість літератури. За нашими підрахунками, майже третина ринку — це нелегальний контент», — написав Біденко у мережі Facebook.
За його словами, більша частина нелегальних видань продається через маркетплейси та сайти, які легко знайти в пошуковій системі.
“І саме Google на сьогоднішній день є основним спонсором піратства в Україні, як не парадоксально. Тому що схема ідеально продумана саме під те, щоб обходити локальні блокування. СБУ блокує домен – пірати реєструють новий за добу. Держкомтелерадіо блокує цей – з’являється наступний. На рівні українського провайдера це нескінченна гра в кота й мишу. Але всі ці магазини живуть у Google – через індексацію, через Google Shopping, через рекламу, через відгуки на Google Maps», – зазначив Біденко.
На його думку, якщо Google почне прислухатися до офіційних запитів Держкомтелерадіо та СБУ і деіндексувати домени з підтвердженим піратством – мережам стане технічно нецікаво відкривати черговий сайт, тому що без видачі в пошуковику їх просто ніхто не знайде.
«Це робочий механізм. Він уже застосовується для DMCA у США, для безпеки дітей, для санкційних списків. Сьогодні індустрія спільно з Міністерством культури та Міністерством освіти і науки звернулася до Google Україна з проханням реалізувати механізм блокування нелегального контенту», – розповів президент УІА.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом травня та червня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: ВК Укрнафтобуріння, Оператор ГТС України, Укртрансінвест тощо. Протягом тижня у секції продано 2600 тис. куб. м природного газу. Успішними були позиції Оператора ГТС України. Крім того, теплогенеруючі підприємства, а саме: Черкаситеплокомуненерго та Концерн «Міські теплові мережі», вперше придбали природний газ на біржі для генерації електроенергії. Ціни реалізації перебували в діапазоні 22050-22700 грн./тис. куб. м без ПДВ з тенденцією на зниження.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 39 угод загальним обсягом 2227 тис. куб. м.
Минулого тижня європейські ціни на газ постраждали від суперечливих новин з Близького Сходу, при цьому на деяких ринках газові контракти М+1 зазнавали значних коливань – досягли 3-тижневих максимумів та 2-тижневих мінімумів протягом кількох днів поспіль. Геополітичні потрясіння, невизначеність поставок на зиму і зростаючий структурний попит означають, що обставини можуть швидко змінитися.
В четвер ціни на газ значно знизилися для більшості контрактів на 2026 рік, через новини про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту та забезпечення вільного руху морських перевезень через Ормузьку протоку: після успішного проходження танкера для перевезення СПГ «Мубараз» під ліберійським прапором, протокою, схоже, пройшли і інші завантажені танкери для перевезення СПГ.
Зранку п’ятниці ціни на газ DA продовжили цю тенденцію. Це зниження відповідає настроям щодо коментарів різних новинних агентів, які підтверджують готовність Ірану до переговорів щодо його ядерної програми, що є головною причиною розбіжностей між сторонами, що збільшує ймовірність завершення конфлікту. Ця термінова новина була частково компенсована зменшенням потоків з Осеберга в Норвегії за два дні до запланованого початку періоду технічного обслуговування, що посилило газову систему на 9 травня.
Короткострокові ціни продемонстрували, що швидко можуть реагувати на погодні умови і системний дисбаланс. Навіть поза пікових зимових періодів волатильність залишається характерною рисою ринку. Холодніший травневий прогноз стимулює додатковий попит, у той час як вироблення вітрової енергії в Європі працює нижче середнього рівня. Зниження вироблення відновлюваної енергії призводить до посилення енергосистеми та змушує до більшої залежності від газових електростанцій.
Хедж-фонди збільшили свої чисті довгі позиції на європейському газовому ринку, згідно з останнім звітом трейдерів про зобов’язання. За незначних змін у коротких позиціях, фонди додали ще 26 ТВт·год довгих позицій, довівши загальну чисту довгу позицію до 288 ТВт·год.
Заповненість газових сховищ ЄС становить 34%, але закачка газу йде швидкими темпами – приблизно на 10% в місяць. Це заспокоїло ринок у короткостроковій перспективі та допомогло зміцнити ціни, незважаючи на більш широкі ризики.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,11 (+0,3) млн куб. м на добу. Імпорт був присутній з Польщі та Угорщини. Експорт з митного складу був відсутнім. В сховищах України знаходилось 10,33 (+1,48%) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 31 млн куб. м на добу.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
780 465 одиниць втраченої та викраденої зброї нараховується від початку повномасштабної війни за даними Міністерства внутрішніх справ. Зброя, яка з’явилась у розшуку за час війни, наразі складає 66% від переліку у Реєстрі за весь час. Цьогоріч реєстр поповнився на 149 тисяч записів — це майже стільки ж, як і за весь 2025 рік. Найчастіше викрадають та втрачають автомати, мисливські рушниці та карабіни. Майже половина загубленої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину, Київ та Донеччину.
780 465 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 66% від загальної кількості втраченої та викраденої зброї — 1,17 млн одиниць.
Найбільше записів про розшук втраченої зброї з’явилось у перший рік повномасштабної — 266 086 одиниць. У 2023 році втраченої та викраденої зброї поменшало, проте з 2024 року показник знову почав зростати. Поточний рік тяжіє стати рекордним: вже 149 760 одиниць зброї у розшуку цьогоріч. До порівняння, за весь минулий рік було зафіксовано майже стільки ж втрат: 179 315 випадків.
Реєстр значно поповнився у березні: аж на 130 тисяч одиниць. Втім варто зауважити, що 60% цих записів стосуються зброї, яка зникла ще у перший рік повномасштабної (2022). Наразі у переліку фіксуються дві дати: дата зникнення/викрадення та дата внесення у Реєстр.
Більшість випадків втрати зброї фіксується доволі оперативно — протягом тижня з моменту зникнення: 512 350 випадків. Водночас 173 980 записів додаються із затримкою понад рік.
Лише 4% записів стосуються викраденої зброї, переважна більшість відзначена як втрачена.
Якої зброї у розшуку найбільше?
Найчастіше втрачають та викрадають автомати (252 369 одиниць), мисливські рушниці (210 712) та карабіни (102 616). Беззаперечний антилідер — автомат АК-74: кожен четвертий запис у Реєстрі стосується саме цієї моделі.
Кожен п’ятий випадок втраченої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину: 169 172 одиниць зброї. Наслідує Київ (104 864 одиниць) та Донеччина (86 188). Разом на ці 3 регіони припадає майже половина усієї втраченої та викраденої зброї у країні.
https://opendatabot.ua/analytics/lost-weapon-2026
З початку 2026 року в Україні на воді загинуло 135 осіб, врятувати вдалося 74, повідомив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький.
“З початку року, тобто фактично за чотири місяці, загинули 135 осіб. Це загибель людей на водних об’єктах. З них, на жаль, 10 дітей. Незважаючи на те, що у відсотковому вимірі це менше, ніж за аналогічний період минулого року, ви знаєте, це слабка втіха, тому що дуже важко виміряти життя якимись показниками», – розповів Вітовецький, зазначивши, що у 2026 році на воді загинуло на 44% людей менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, повідомив Вітовецький, 74 людини вдалося врятувати, з них 23 дитини.
За перші 4 місяці 2026 року в Україні сталося понад 11 тисяч пожеж в екосистемах, внаслідок яких загинули 27 осіб, ще 35 отримали поранення, повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
“В результаті цих пожеж загинули 27 осіб, ще 32 отримали поранення. Водночас лише близько 350 пожеж із загальної кількості сталися через агресію Росії – всі інші були спричинені саме людською недбалістю або навмисним спалюванням сухої рослинності», – цитують у телеграм-каналі служби директора Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктора Вітовецького.
За його словами, щоб запобігти пожежам, фахівці ДСНС провели понад 8 тис. превентивних заходів, з яких понад тисячу – із застосуванням БПЛА; використання дронів є новою практикою для ДСНС, яка допомагає не тільки виявляти підпали сухої рослинності, а й встановлювати винних.
” ДСНС продовжує притягати до відповідальності тих, хто випалює траву та листя, однак суми штрафів не здатні компенсувати завдані збитки. На сьогодні з початку 2026 року штрафи накладено на понад 1,6 тис. осіб на загальну суму близько 3,5 млн грн», – зазначив Вітовецький.
