Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B з погашенням у 2030-2032 роках і виплатити за такий обмін грошову винагороду в розмірі до 7%, йдеться в пропозиції на Ірландській фондовій біржі та в постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
У ній зазначається, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів у черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди триватиме найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030-го і 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями становитиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% і 7,25% річних у період, що залишився до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодяться на обмін у період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додаткову грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зробить це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%.
Нарешті ті, хто не візьме участі в обміні, у разі, якщо він буде затверджений, отримають із сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації з погашенням у 2030 році і в 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року і 7,75% річних потім.
Відзначається, що кворум для прийняття рішення становить 75% від загальної номінальної суми, і рішення очікується 22 грудня. Водночас навіть за наявності згоди власників 50% ВВП-варантів Україна може ініціювати їх делістинг з біржі.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти подорожчали в понеділок на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Востаннє вони коштували дорожче ще в жовтні 2021 року, після чого в окремі періоди їхня вартість падала нижче 20% від номіналу.
Як повідомлялося, представники України з 16 жовтня по 5 листопада провели серію обмежених переговорів зі спеціальним комітетом, до якого входять інституційні власники ВВП-варантів, в ході яких сторони безрезультатно двічі обмінялися пропозиціями щодо їх реструктуризації.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP і PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP і Rothschild & Co.
За результатами осіннього раунду переговорів Мінфін підкреслив, що Україна має намір продовжувати взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти їх реструктуризації, що відповідають трьом раніше заявленим цілям: відновлення боргової стійкості відповідно до Програми з МВФ; зобов’язанням, взятим під час реструктуризації єврооблігацій у серпні 2024 року, щодо належного розподілу тягаря між усіма комерційними вимогами в рамках реструктуризації; затвердженим 27 серпня 2024 року урядом мораторієм на виплати за варантами з 31 травня 2025 року до завершення їх реструктуризації.
Повторна пропозиція України в ході тих осінніх переговорів полягала в компенсації за пропущений платіж за варантами за 2023 звітний рік, який повинен був бути здійснений 2 червня 2025 року, і обміні варантів на часткову грошову виплату і нову серію суверенних облігацій («Облігації типу C»). Згідно з пропозицією України, власники ВВП-варантів, які погодилися б на цей варіант реструктуризації, отримали б $60 готівкою та облігації типу C номінальною вартістю $1260 за кожні $1000 умовної вартості варантів. Ці облігації мали б бути погашені трьома рівними частинами 30 січня 2030, 2031 і 2032 років. Відсотки за ними виплачувалися б раз на півроку за ставками: на 2026-2027 роки – 2,50%, 2028-2029 роки – 4% і 2030-2032 роки – 6,00%.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в трьох університетах Сум і Житомира.
Згідно з повідомленнями міністерства, оголошено конкурси на посади ректорів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського державного університету та Поліського національного університету.
Відзначається, що в конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією з стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання і науковий ступінь та стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше десяти років.
Термін подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Міносвіти.
Як повідомлялося, 3 вересня Міносвіти скасувало конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД) у зв’язку з відсутністю кандидатів.
У жовтні-листопаді Міносвіти оголосило конкурси на заміщення посад ректорів в 11 університетах Одеси, Вінниці, Кропивницького, Харкова, Чернігова та Києва, зокрема: Одеської державної академії будівництва та архітектури, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Національного університету харчових технологій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету та Національного університету «Чернігівська політехніка».
26 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва.
Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
«Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.
Документ підготовлено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі на млн, що в 5,1 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вираженні імпорт картоплі зріс у 4,8 раза, до $66,086 млн проти $13,69 млн рік тому. При цьому основний імпорт здійснювався з Польщі (36,9% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,7%) і Нідерландів (11,6%).
Водночас експорт картоплі з України за звітний період зменшився на 13,4%, до 2,14 тис. тонн, тоді як у грошовому вираженні реалізація була вигіднішою і принесла на 2,4% ($521 тис.) виручки більше, ніж минулого року. Основним покупцем української картоплі була Молдова (58,5% всіх експортних поставок), Азербайджан (38,6%) і Сінгапур (0,6%).
У жовтні 2025 року Україна імпортувала картоплі 359 тонн, що в 11,4 рази (4,09 тис. тонн) менше порівняно з минулорічним аналогічним періодом, а експорт збільшився в 4,6 рази (269 тонн).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і нестачу насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький в подкасті Центру економічних стратегій зазначив, що в 2025 році врожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж минулого року, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
За прогнозом 7SDA загальне виробництво молока в Україні 2026 року скоротиться ще більше через зменшення поголів’я корів, проблеми з промисловим виробництвом, пов’язані з війною, та неефективне виробництво домогосподарств. Такий прогноз зробили аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA).
Виробництво молока в Україні 2026 року оцінюється у 6,8 млн т, що на 4% менше показника поточного року (7,1 млн т). Водночас очікується, що споживання молочної продукції в країні наступного року зросте незначно, а зростання доходів українців компенсується відтоком населення.
Прогноз USDA щодо виробництва та торгівлі окремими видами продукції
Сир
виробництво: 139 тис. т (+4 тис. т)
експорт: 20 тис. т (+4 тис. т)
імпорт: 45 тис. т (+2 тис. т)
Вершкове масло
виробництво: 73 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 14 тис. т (+1 тис. т)
зростання пов’язане з прогнозуванням високого попиту на міжнародних ринках та хорошою рентабельністю виробництва.
Сухе знежирене молоко
виробництво: 33 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 24 тис. т (+1 тис. т).
В Україні більше айтівців закривають свої фопи, аніж відкривають нові: -7,5 тисячі підприємців від початку року. Загалом айтіфопи серед довгожителів: майже 4 роки складає медіана життя тих, хто працював у сфері компʼютерного програмування та закрився цього року. Найстаріший підприємець з-поміж тих, хто закрився цьогоріч, пропрацював 34 роки.
18 605 нових фопів у сфері комп’ютерного програмування з’явилось цьогоріч — за рік кількість новачків у сфері майже не змінилась. Натомість чинні бізнеси закриваються все активніше: 26 158 айті-підприємців завершили свою діяльність. Загалом за рік втрати в галузі зросли втричі: – 7 553 фопів лише за десять місяців цьогоріч.
Найбільше нових ІТ-фопів традиційно зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Водночас позитивний баланс — коли відкрилося більше, ніж закрилося — зберігся лише у двох регіонах: на Волині (+19 фопів) та Тернопільщині (+12).
Серед нових ІТ-підприємців переважають чоловіки — 57% реєстрацій, тоді як жінки становлять 43%. І в жодному регіоні кількість жінок-фопів не перевищує чоловічу — це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки.
Медіана життя фопа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — 4 роки. Кожен шостий ІТ-фоп припиняє діяльність уже протягом першого року, ще третина працює від одного до чотирьох років. Найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991-го.
Втім закриття фопів не обов’язково свідчить про кризу у галузі — скоріше, про те, як змінюється формат працевлаштування айтівців. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як фопи. До порівняння, ще рік тому таких було 70%, а 2022-го — 87%.
Водночас за даними Джині кількість вакансій в ІТ-сфері лише за рік лише зросла. Так, якщо за 10 місяців минулого року було розміщено 72 396 пропозицій про роботу для айтівців, за цей самий час цьогоріч таких пропозицій вже на 11% більше: 80 297.
https://opendatabot.ua/analytics/it-foponomics-2025
