Кабінет міністрів України призначив Міхаеля Вайнштейна незалежним членом наглядової ради державного Сенс Банку; у 2019–2023 рр. він був незалежним членом наглядової ради Ощадбанку.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення уряд ухвалив розпорядженням від 20 травня 2026 року, Вайнштейн вступить на посаду після узгодження з Національним банком України.
Термін його роботи в наглядовій раді Сенс Банку визначено до завершення повноважень чинного складу ради – 3 жовтня 2028 року.
В останні роки Вайнштейн також працював у фінансових структурах Казахстану та Нідерландів.
З 2019 року він є членом дорадчого комітету обмежених партнерів Казахстанського фонду реструктуризації капіталу (Нідерланди). У 2023-2024 рр. Вайнштейн був незалежним членом ради директорів АТ «Мікрофінансова організація ОнлайнКазФінанс» (Solva, Казахстан), у 2019-2023 рр. – незалежним директором Експортно-кредитного агентства Казахстану, а у 2019-2022 рр. – незалежним членом ради директорів АТ «Національний керуючий холдинг «КазАгро» (Казахстан).
Як повідомлялося, на початку травня ВСК Верховної Ради з питань економічної безпеки звернулася до прем’єр-міністра, голови Нацбанку та міністра фінансів із проханням перевірити можливий сторонній вплив на діяльність органів управління Сенс Банку.
Комісія також просила на час перевірки відсторонити голову наглядової ради банку Миколу Гладишенка та голову правління Олексія Ступака.
Після цього 6 травня Гладишенко самовідсторонився від виконання повноважень голови наглядової ради на час з’ясування обставин, а виконання цих повноважень було покладено на незалежного члена ради Петра Новака.
Сенс банк був націоналізований у 2023 році. За даними Нацбанку станом на 1 квітня 2025 року з активами 159,22 млрд грн він посідав 9-те місце серед 58 банків України.
Україна і Сербія домовилися відновити роботу над угодою про вільну торгівлю, що може стати одним із найважливіших економічних кроків у відносинах двох країн за останні роки.
У Белграді віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, торговий представник України Тарас Качка і міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю.
Для Сербії цей документ має особливе значення, оскільки Україна залишається єдиною європейською країною, з якою Белград досі не має підписаної угоди про вільну торгівлю.
За словами Качки, робота над угодою є важливим етапом розвитку українсько-сербських відносин і має сприяти поглибленню торгівлі, промислової кооперації та створенню нових регіональних виробничих ланцюжків.
Окреме значення матиме можливість застосування діагональної кумуляції походження. Це дозволить виробникам України і Сербії використовувати сировину та комплектуючі з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю і які є учасниками Пан-євро-середземноморської конвенції, без втрати преференційного походження товарів. Для сербської промисловості це особливо важливо, оскільки українська сировина і напівфабрикати вже відігравали значну роль у низці галузей.
Економічна частина візиту української делегації до Белграда супроводжувалася проведенням Сербсько-українського бізнес-форуму, організованого торгово-промисловими палатами двох країн. За даними Торгово-промислової палати України, у заході взяли участь представники 30 компаній, а форум пройшов на тлі активізації політичного та економічного діалогу між Києвом і Белградом.
До складу української делегації увійшов президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Форум відкрили віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка, міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич, посол Сербії в Україні Андон Сапунджі, посол України в Сербії Олександр Литвиненко, президент ТПП Сербії Марко Чадеж і президент ТПП України Геннадій Чижиков.
«Для нас цей форум є практичною робочою платформою. Він об’єднує в одному залі представників уряду, дипломатичних місій, палат і компаній. Саме такий формат допомагає бізнесу перейти від загальних інтересів до конкретних контактів, контрактів і проєктів», — заявив Чижиков.
Він подякував ТПП Сербії та особисто Марко Чадежу за підготовку зустрічі, а також послам двох країн за підтримку двостороннього економічного діалогу.
«Ваша робота важлива, оскільки економічне співробітництво потребує політичної довіри, регулярного спілкування та інституційної підтримки», — зазначив президент ТПП України, звертаючись до дипломатів.
За словами Чижикова, бізнес-спільнота високо цінує те, що двостороння робота просувається на урядовому рівні.
«Для бізнесу передбачуваність, чіткі правила і кращий доступ до ринку є важливими. Коли державні установи і бізнес-організації рухаються в одному напрямку, компанії отримують набагато сильніший сигнал для інвестування часу, ресурсів і довіри у двостороннє співробітництво. Сербія для нас стратегічний партнер на Балканах», — наголосив він.
Чижиков також зазначив, що Україна зацікавлена у прагматичному співробітництві з Сербією, заснованому на взаємній повазі, економічній логіці, надійному партнерстві та практичних результатах.
«Є спектр груп товарів, який недооцінений у контексті співробітництва. Цей візит нашої делегації і форум стали чудовим майданчиком для зближення української та сербської сторони до нового етапу наших відносин. Тримаємо у фокусі уваги аграрний сектор, продовольчий, енергетичний», — додав президент ТПП України.
За даними BGNES, у першому кварталі 2026 року торгівля між Сербією та Україною становила $152,8 млн, при цьому Сербія зафіксувала позитивне сальдо у $36,8 млн, а покриття імпорту експортом досягло 163,4%.
За підсумками 2025 року товарообіг між двома країнами становив $442,2 млн. Сербський експорт в Україну досяг $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. Основними товарами сербського експорту є електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та інша промислова продукція, тоді як серед імпортованих з України товарів називаються напівфабрикати з прокату, залізна руда і заморожена малина.
Президент ТПП Сербії Марко Чадеж раніше в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» зазначав, що палати двох країн мають «відмінні двосторонні відносини», закріплені меморандумом про співробітництво, підписаним три роки тому в межах бізнес-форуму в Белграді. За його словами, ТПП Сербії і ТПП України вже мають досвід організації бізнес-форумів, B2B-переговорів, онлайн-бізнес-місій під час пандемії та спільних заяв із складних тем.
Чадеж також наголосив, що його з Чижиковим пов’язують роки спільної роботи в Eurochambres і Всесвітній федерації палат, взаєморозуміння, спільні погляди на проблеми та рішення, а також на європейське майбутнє економік двох країн.
«Я вважаю його не лише колегою, а й великим другом, зі щирою повагою до всього, що Українська палата і він особисто роблять для того, щоб навіть у неможливих умовах допомагати українським підприємцям у країні та пов’язувати їх із міжнародними партнерами», — сказав президент ТПП Сербії в інтерв’ю агентству.
За словами Чадежа, сторони також працюватимуть над створенням Сербсько-української ділової ради. Він висловив упевненість, що в майбутньому бізнес-форум може бути організований і в Україні за підтримки міністрів закордонних справ двох країн Марко Джурича й Андрія Сибіги.
Практичними напрямами співробітництва українського і сербського бізнесу сторони називають IT, будівництво, сільське господарство і харчову промисловість, енергетику, логістику і транспорт. Раніше ТПП України повідомляла, що програма бізнес-місії до Сербії включала B2B-зустрічі із сербськими компаніями, встановлення нових ділових контактів, відвідування підприємств і обговорення потенційних спільних проєктів.
Сербська сторона також бачить можливості для співробітництва у проєктах відновлення України. Йдеться про будівельні матеріали, енергетичне обладнання, сільськогосподарську техніку, іригаційні системи, насіннєвий матеріал, технології підвищення врожайності, а також про постачання продукції для енергетичного сектору.
Для України Сербія важлива не лише як торговий партнер, а й як потенційний логістичний і виробничий хаб для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки. Чадеж зазначав, що Сербія, перебуваючи в центрі Південно-Східної Європи, може використовувати свої логістичні зв’язки з ЄС, Сходом і Півднем для розвитку спільного виробництва й експорту українських і сербських компаній на треті ринки.
Окреме значення має дунайська логістика. Використовуючи маршрут з українських портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можуть ефективніше виходити до Коридору X, ринків Центральної Європи й Адріатичного регіону.
Таким чином, візит української делегації до Белграда, підписання заяви про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю і проведення Сербсько-українського бізнес-форуму переводять двосторонній економічний порядок денний із рівня намірів у практичну площину. На тлі відновлення торгівлі, активної ролі торгово-промислових палат і обговорення Сербсько-української ділової ради сторони формують нову інфраструктуру співробітництва, яка може посилити промисловий, логістичний та інвестиційний зв’язок між Україною і Сербією.
Інтерфакс-Україна — офіційний інформаційний партнер в організації Сербсько-українського бізнес-форуму у Белграді.
Аналітичний центр Experts Club повідомив, що Україна посіла 73-тє місце в Nomad Passport Index 2026 — рейтингу найцінніших громадянств світу, складеному Nomad Capitalist. Українське громадянство отримало 85 балів і поділило цю позицію з Тувалу та Сальвадором.
Згідно з рейтингом, український паспорт має високий показник свободи пересування — 146 балів за категорією travel. Це відображає досить широкий безвізовий та спрощений доступ для українців до інших країн, включаючи простір Європи. Однак підсумкова позиція України знижується через інші параметри, які враховує Nomad Passport Index.
За податковим критерієм Україна отримала 20 балів, за міжнародним сприйняттям — 40 балів, за можливістю подвійного громадянства — 30 балів, за особистими свободами — 10 балів. Саме низька оцінка за категорією personal freedom стала одним із факторів, що обмежили підсумковий результат країни в рейтингу.
Такий результат показує різницю між «силою паспорта» у вузькому сенсі та «цінністю громадянства» у ширшій методології. Якщо оцінювати лише мобільність, український паспорт виглядає помітно сильнішим, ніж місце України в загальному рейтингу Nomad Capitalist. Але якщо враховувати податки, свободи, репутацію та гнучкість громадянства, підсумкова позиція стає нижчою.
У європейському контексті Україна знаходиться нижче за більшість країн ЄС та низку держав Західних Балкан. Для порівняння, Сербія посіла 71-е місце, Північна Македонія — 78-е, Чорногорія — 82-е, Боснія і Герцеговина — 87-е, Албанія — 91-е, Молдова — 87-е.
При цьому Україна випереджає низку країн пострадянського простору та держав з більш обмеженою міжнародною мобільністю. Росія в рейтингу посіла 96-те місце, Білорусь — 123-тє, Казахстан — 114-те, Вірменія — 120-те, Азербайджан — 131-те.
Для України рейтинг важливий насамперед як індикатор того, що міжнародна мобільність уже є сильною стороною українського громадянства, але загальна «цінність паспорта» залежатиме від ширших факторів — якості інститутів, правового режиму, безпеки, сприйняття країни та майбутньої інтеграції в ЄС.
Після завершення війни та просування європейським шляхом Україна може поліпшити свої позиції в подібних рейтингах, особливо якщо будуть зміцнюватися правові інститути, захист свобод, інвестиційний клімат та міжнародна репутація країни.
https://expertsclub.eu/ukrayina-posila-73-tye-miscze-v-rejtyngu-najczinnishyh-gromadyanstv-svitu/
Понад 330 дорожньо-транспортних пригод, які стались через неналежний стан доріг, зафіксовано в Україні у 2025 році за даними Департаменту патрульної поліції. Це майже на третину менше, ніж у 2024 році. Найбільше таких аварій фіксують на Львівщині, у Києві та Тернопільщині.
332 ДТП через неналежний стан доріг оформила поліція в Україні торік. Це на третину менше, ніж у 2024 році, коли була зафіксована рекордна кількість від початку повномасштабної — 475 аварій. До порівняння, попередній рекорд був у 2021 році: тоді через неналежний стан доріг трапилось 849 автопригод.
Найбільше таких аварій традиційно фіксують на Львівщині — 72 ДТП. Водночас ситуація тут все ж покращилася: за рік кількість таких випадків скоротилася на 31%, а порівняно з 2021 роком — більш ніж удвічі.
Друге місце стабільно утримує Київ — 63 ДТП через порушення правил утримання доріг та вулиць. На відміну від Львівщини, тут ситуація дещо погіршилася: порівняно з 2024 роком кількість таких аварій зросла на 17%. Водночас показник усе одно значно нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення.
Трійку антилідерів цього року замикає Тернопільщина, де поліція оформила 29 ДТП через поганий стан доріг. За рік кількість аварій тут зросла на 16%. Загалом на ці 3 регіони припадає половина усіх таких ДТП.
Як діяти у випадку ДТП через неналежний стан доріг?
Якщо автомобіль пошкодився через яму чи поганий стан дороги, головне — правильно оформити ДТП та зібрати докази. Насамперед потрібно зупинитися, увімкнути аварійку, встановити знак аварійної зупинки та викликати поліцію.
Поки правоохоронці їдуть, варто максимально зафіксувати все самостійно: зробити фото й відео ями, пошкоджень авто, дорожніх знаків або їхньої відсутності. Бажано також знайти свідків та записати їхні контакти.
Поліція повинна оглянути місце ДТП, скласти схему аварії та внести всі обставини до протоколу. Важливо, щоб у документах було зазначено саме неналежний стан дороги. Також правоохоронці мають визначити, яка служба відповідає за цю ділянку дороги, та скласти протокол на відповідальних посадовців за ст. 140 КУпАП.
Після цього водію потрібно оцінити збитки. Для цього слід звернутися до незалежного оцінювача, який підготує офіційний звіт про вартість ремонту та суму завданих збитків.
Далі зібрані документи — протокол поліції, фото, відео та висновок оцінювача — потрібно направити до організації, яка відповідає за утримання дороги, з вимогою компенсувати збитки. Якщо добровільно кошти не відшкодовують, водій може звернутися до суду.
Водночас важливо, щоб водій сам не порушував правила дорожнього руху. Якщо поліція вирішить, що аварія сталася через перевищення швидкості чи неуважність, на самого водія можуть скласти протокол, а суд — оштрафувати або навіть тимчасово позбавити права керування авто.
https://opendatabot.ua/analytics/dtp-bad-roads-2026
Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася панельна дискусія «Українська кіноіндустрія: стійкість, дистрибуція та міжнародні можливості», присвячена розвитку українського кіноринку під час війни, міжнародній дистрибуції та перспективам співпраці з глобальною кіноіндустрією, повідомляє Держкіно на своїй сторінці у Facebook.
“Попри війну, український глядач продовжує повертатися до кінотеатрів і підтримувати локальне кіно. Це створює не лише культурну стійкість, а й реальний ринок для українського кіно”, — зазначив Андрій Ногін.
Як повідомляє ГО “УкрКіноФест”, у дискусії взяли участь голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов, заступниця міністра культури України Наталія Мовшович, генеральний продюсер UnitedContentHUB та голова ГО “УкрКіноФест” Андрій Ногін, менеджерка з міжнародних продажів FILM.UA Group Катерина Нагорна, співзасновниця “Сучасного Українського Кіно” Валерія Сочивець та генеральний продюсер Solar Media Entertainment Сергій Лавренюк. Модераторкою виступила режисерка та продюсерка Ксенія Бугрімова.
Під час дискусії учасники обговорили стан українського комерційного та авторського кіно, зміни глядацьких вподобань в умовах війни, нові міжнародні дистрибуційні моделі та інтеграцію української кіноіндустрії у світовий ринок.
Зокрема, Катерина Нагорна презентувала модель міжнародної дистрибуції Local for Local для українськомовних релізів за кордоном, орієнтовану на українську аудиторію поза межами країни. Серед кейсів були представлені «Мавка. Лісова пісня», франшиза The Christmas Express / December 31st Express та стрічка «Мавка. Справжній міф».
“Модель Local for Local демонструє, що українське кіно сьогодні має глобальну україномовну аудиторію, яка може існувати поза межами традиційної дистрибуції”, — підкреслила Нагорна.
Валерія Сочивець наголосила на важливості підтримки українського авторського кіно та ролі міжнародних фестивалів у збереженні видимості українських історій у світі. Вона також навела приклад фільму “Ля Палісіада” режисера Філіпа Сотниченка, який був представлений на низці міжнародних фестивалів.
Сергій Лавренюк розповів про досвід співпраці з міжнародними студіями, зокрема Lionsgate, та потенціал України як креативного й виробничого партнера для глобального ринку.
“Для великих міжнародних компаній Україна сьогодні — це не лише джерело сильних історій, а й креативний індустрійний партнер із талантом, досвідом та потужним виробничим потенціалом”, — зазначив Лавренюк.
Панельна дискусія стала частиною серії індустрійних подій Українського павільйону в Каннах. Павільйон організовано ГО “УкрКіноФест” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомлялося, Державне агентство України з питань кіно та Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Крім того, Україна та Литва підписали меморандум про співпрацю у сфері кіно в межах Каннського кінофестивалю.
https://interfax.com.ua/news/culture/1169392.html
