Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
780 465 одиниць втраченої та викраденої зброї нараховується від початку повномасштабної війни за даними Міністерства внутрішніх справ. Зброя, яка з’явилась у розшуку за час війни, наразі складає 66% від переліку у Реєстрі за весь час. Цьогоріч реєстр поповнився на 149 тисяч записів — це майже стільки ж, як і за весь 2025 рік. Найчастіше викрадають та втрачають автомати, мисливські рушниці та карабіни. Майже половина загубленої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину, Київ та Донеччину.
780 465 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 66% від загальної кількості втраченої та викраденої зброї — 1,17 млн одиниць.
Найбільше записів про розшук втраченої зброї з’явилось у перший рік повномасштабної — 266 086 одиниць. У 2023 році втраченої та викраденої зброї поменшало, проте з 2024 року показник знову почав зростати. Поточний рік тяжіє стати рекордним: вже 149 760 одиниць зброї у розшуку цьогоріч. До порівняння, за весь минулий рік було зафіксовано майже стільки ж втрат: 179 315 випадків.
Реєстр значно поповнився у березні: аж на 130 тисяч одиниць. Втім варто зауважити, що 60% цих записів стосуються зброї, яка зникла ще у перший рік повномасштабної (2022). Наразі у переліку фіксуються дві дати: дата зникнення/викрадення та дата внесення у Реєстр.
Більшість випадків втрати зброї фіксується доволі оперативно — протягом тижня з моменту зникнення: 512 350 випадків. Водночас 173 980 записів додаються із затримкою понад рік.
Лише 4% записів стосуються викраденої зброї, переважна більшість відзначена як втрачена.
Якої зброї у розшуку найбільше?
Найчастіше втрачають та викрадають автомати (252 369 одиниць), мисливські рушниці (210 712) та карабіни (102 616). Беззаперечний антилідер — автомат АК-74: кожен четвертий запис у Реєстрі стосується саме цієї моделі.
Кожен п’ятий випадок втраченої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину: 169 172 одиниць зброї. Наслідує Київ (104 864 одиниць) та Донеччина (86 188). Разом на ці 3 регіони припадає майже половина усієї втраченої та викраденої зброї у країні.
https://opendatabot.ua/analytics/lost-weapon-2026
З початку 2026 року в Україні на воді загинуло 135 осіб, врятувати вдалося 74, повідомив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький.
“З початку року, тобто фактично за чотири місяці, загинули 135 осіб. Це загибель людей на водних об’єктах. З них, на жаль, 10 дітей. Незважаючи на те, що у відсотковому вимірі це менше, ніж за аналогічний період минулого року, ви знаєте, це слабка втіха, тому що дуже важко виміряти життя якимись показниками», – розповів Вітовецький, зазначивши, що у 2026 році на воді загинуло на 44% людей менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, повідомив Вітовецький, 74 людини вдалося врятувати, з них 23 дитини.
За перші 4 місяці 2026 року в Україні сталося понад 11 тисяч пожеж в екосистемах, внаслідок яких загинули 27 осіб, ще 35 отримали поранення, повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
“В результаті цих пожеж загинули 27 осіб, ще 32 отримали поранення. Водночас лише близько 350 пожеж із загальної кількості сталися через агресію Росії – всі інші були спричинені саме людською недбалістю або навмисним спалюванням сухої рослинності», – цитують у телеграм-каналі служби директора Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктора Вітовецького.
За його словами, щоб запобігти пожежам, фахівці ДСНС провели понад 8 тис. превентивних заходів, з яких понад тисячу – із застосуванням БПЛА; використання дронів є новою практикою для ДСНС, яка допомагає не тільки виявляти підпали сухої рослинності, а й встановлювати винних.
” ДСНС продовжує притягати до відповідальності тих, хто випалює траву та листя, однак суми штрафів не здатні компенсувати завдані збитки. На сьогодні з початку 2026 року штрафи накладено на понад 1,6 тис. осіб на загальну суму близько 3,5 млн грн», – зазначив Вітовецький.
У столиці 27 квітня відбувся міжнародний літературно-мистецький захід “Леся Українка в азербайджанському культурному просторі”, приурочений до 155-річчя від дня народження поетеси, повідомляють організатори.
“Проєкт демонструє взаємозв’язок культурної дипломатії та її вплив на гуманітарну підтримку України”, — зазначила директорка Українсько-Тюркського центру Марина Гончарук у коментарі агентству.
Як повідомляється, у межах заходу вперше представили комплексне дослідження присутності творчості Леся Українка в Азербайджані, зокрема історію встановлення пам’ятника поетесі у місті Локбатан (Баку), а також огляд перекладів її творів азербайджанською мовою, публікацій і досліджень місцевих авторів.
Окремою частиною програми стала презентація драми-феєрії “Лісова пісня” азербайджанською мовою, виданої за підтримки Українського інституту книги.
За словами Гончарук, культурна співпраця між Україною та Азербайджаном має практичний вимір.
“Ще у 2003 році Ірпінь і Локбатан підписали меморандум про співпрацю, а вже у 2004 році відкрили пам’ятники Лесі Українці та Заріфі Алієвій. У подальшому ця співпраця трансформувалася у гуманітарну допомогу Азербайджану для відновлення соціальної інфраструктури в Ірпені”, — сказала вона.
Голова представництва в Україні компанії NEQSOL Holding Володимир Лавренчук зазначив, що переклад творів поетеси азербайджанською мовою є продовженням культурних і ціннісних зв’язків.
“Леся Українка є символом сили духу, свободи та європейської ідентичності України, тому підтримка перекладів її творів є природним кроком для компанії”, — зазначив він.
Президент Українсько-азербайджанської бізнес асоціації “Терези” Джалал Гусейнов підкреслив значення культурного діалогу.
“Найвищий рівень взаєморозуміння — це слово”, — зазначив він.
Як повідомляється, у заході також взяла участь заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока, яка наголосила на ролі перекладів у міжкультурному діалозі.
“Переклади — це мости між народами, це те, що дає можливість краще розуміти одне одного”, — сказала вона.
У межах події було зачитано вітальне слово азербайджанського поета і перекладача Салама Сарвана.
Художня програма включала виступи українських артистів із хореографічними та вокальними номерами, що репрезентують азербайджанську культуру, а також виконання Державного гімну Азербайджану на бандурі.
Також презентували виставку мистецьких колажів студентки Маріупольського державного університету Марії Замай.
Після офіційної частини гостям запропонували традиційну азербайджанську чайну церемонію та частування.
Захід відбувся за участі представників МЗС України, дипломатичного корпусу, діячів культури та медіа. Партнерами виступили Radisson Blu Hotel Kyiv City Centre, NEQSOL Holding, SOCAR Energy Ukraine та інші організації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про укладення шести угод з Азербайджаном під час візиту до цієї країни, серед яких окремо відзначив питання безпеки.
«Ми сьогодні підписали шість документів. Наші команди обов’язково поділяться деталями пізніше. Це різні напрямки. Сьогодні напрямок номер один – це безпека, це оборонно-промисловий комплекс», – сказав Зеленський під час спільної заяви з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у місті Габала в суботу.
Також президент України повідомив про домовленості щодо спільного виробництва та про роботу українських експертів в Азербайджані.
«Безумовно, ми будемо розвивати нашу співпрацю, ко-продакшн. Це дуже важливі напрямки, які точно збільшать і безпеку наших країн, наших народів, і товарообіг, який ми дійсно дуже хочемо збільшити між нашими країнами», – сказав він.
Зеленський заявив про «дуже серйозний крок» у вигляді підписання документів про спільний розвиток оборонно-промислових комплексів країн.
Він також подякував Алієву за 11 пакетів підтримки у сфері енергетики та допомогу евакуйованим з прикордонних територій дітям, а також повідомив про домовленості у сфері освіти, зокрема навчання азербайджанських студентів в Україні.
Алієв, у свою чергу, зазначив, що між Україною та Азербайджаном зараз ведеться «досить серйозна співпраця» і вона під час візиту Зеленського «була ще раз підтверджена».
«Щодо військово-технічного співробітництва, ми також обговорювали це питання. Воно має досить широкі перспективи як в Україні, так і в Азербайджані. Ми бачимо розвиток військових галузей, ОПК, і ми можемо розглянути спільне виробництво. Але й загалом у виробництві у нас є чудові можливості. І сьогодні у нас також були широкі переговори з цього приводу», – розповів він.
Також, за словами глави Азербайджану, президенти обговорили необхідність розвитку товарообігу між країнами. «Він зараз становить понад 500 мільйонів доларів США, і, я думаю, буде зростати й надалі. Бо у нас є всі можливості», – сказав він.
Крім політичних діалогів, сторони також обговорили співпрацю у сфері енергетики. «Є певні досягнення, яких ми досягли. Сокар протягом багатьох років успішно працює в Україні. І зараз є дуже хороші перспективи. У нас є спільні проєкти, у нас є спільні ініціативи, інвестиції. Усі ці питання широко обговорені сьогодні», – розповів Алієв.
