Україна 2026 року може зіткнутися з критичним дефіцитом сезонних працівників для збирання малини, заявив голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
За його словами, без залучення іноземної робочої сили країна не зможе зібрати врожай малини і зберегти позиції експортера цієї ягоди.
Як зазначається в публікації, площа малинників в Україні 2024 року становила близько 5 тис. га, а потреба в робочій силі оцінюється приблизно в 15 збирачів на 1 га. Таким чином, у сезон потрібно понад 70 тис. працівників тільки для малини. Дефіцит кадрів також зачіпає господарства з вирощування лохини та полуниці, а також яблуневі сади.
Керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій повідомив, що 2026 року українські компанії планують завозити працівників у сади, зокрема з Бангладеш і Непалу, за аналогією з практикою Сербії. При цьому, з урахуванням зростання площ садів, додаткова потреба може скласти не менше 100 тис. збирачів.
13 лютого 2026 року, 11:00
КМДА, Колонний зал
(м. Київ, вул. Хрещатик, 26)
Організатори конкурсу:
Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine» та Італійська асоціація VITAWORLD
13 лютого 2026 року в Колонному залі Київської міської державної адміністрації відбудеться урочистий фінал VIII Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Fashion PRORYV for Freedom and Peace» https://fashionglobusukraine.com/konkurs/ua/fashion-proryv-2026 — масштабної події, що поєднує моду, освіту, культуру та міжнародне партнерство України та Італії. Фінал конкурсу в Києві проходитиме у форматі показу колекцій спортивного та адаптивного одягу й нагородження переможців.
Конкурс Fashion PRORYV, започаткований у 2016 році, став унікальною платформою співпраці між освітянами, виробниками, молодими дизайнерами та майстрами швейної справи. Проєкт, ініційований організацією Fashion Globus Ukraine, створив ефективну модель взаємодії освіти, бізнесу та творчості.
«За роки війни з рф ми створили платформу миротворчої культурної дипломатії, де Україна говорить із світом не мовою жалю, а мовою гідності, творчості й культури, нами створено прецедент: коли конкурс в індустрії моди став наративом про людяність, силу, стійкість і надію», – говорить Президентка конкурсу Голда Виноградська.
За роки існування конкурс проходив під патронатом мерій Львова, Харкова, Хмельницького та Кривого Рогу. У 2025 році проєкт отримав підтримку Посольства США в Україні, а у 2026 році — мерії міста Мілана.
Мода як культурна дипломатія
У час війни Fashion PRORYV набув особливого значення, перетворившись на платформу культурної дипломатії та міжнародного діалогу. Щороку в конкурсі беруть участь від 60 до 100 закладів освіти з усіх регіонів України. У 2025 році колекції переможців були представлені в Парижі, Осло, Мілані та Люксембурзі.
Цьогорічний конкурс присвячений співпраці з Італією та тематиці спорту. У ньому беруть участь студенти 52 українських закладів індустрії моди та 4 університетів Італії (Венеція, Салерно, Мілан, Рим).
Міжнародний фінал у Києві та Мілані
Урочиста міжнародна презентація відбудеться 28 лютого 2026 року в Мілані Milan San Siro Hotel) в межах подій Milano-Cortina 2026 та Milan Fashion Week.
Такі проєкти демонструють інноваційний потенціал України, перспективи молоді та цінність людського капіталу.
Поважні гості та професійне журі
У заході візьмуть участь:
До складу журі входять провідні фахівці у сфері моди, освіти та креативних індустрій України та Італії: Іван Фролов, Катя Сільченко, Олена Голець, Тарас Притула, Катерина Мирошниченко, Галина Єрко, Емілія Аmetrano, Walter Togni, Еlena Каlencani.
Генеральний партнер конкурсу: компанія SOFTORG
Запрошення
Організатори запрошують журналістів та представників ЗМІ розділити свято Fashion PRORYV — подію про сміливість, талант і силу творити майбутнє навіть у найскладніші часи. Такі проєкти демонструють прорив України, перспективи для молоді і перш за все цінність людського капіталу!
Акредитація ЗМІ
Для акредитації та отримання додаткової інформації:
+38 067 220 86 37
Goldafashion.ua@gmail.com
www.fashionglobusukraine.com
Інтерфакс Україна – офаційний інформаційний партнер події.
У Чехії на 31 грудня 2025 року було зареєстровано 1 131 197 іноземців – на 37 108 більше, ніж роком раніше (+3,4%), випливає із даних МВС та статистичного блоку Чеського статистичного управління, які наводить інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За оцінкою МВС, іноземці становлять 10,38% населення країни (для розрахунку використовувалася чисельність населення 10 897 178 осіб станом на 30 вересня 2025 року). Це означає, що «корінне населення» (жителі без іноземного громадянства) становить близько 9,766 млн осіб (оцінка за різницею показників).
Структура легального перебування на кінець 2025 року включала 343 876 осіб із тимчасовим перебуванням, 394 265 — з ПМП і 393 056, зареєстрованих за режимом тимчасового захисту. Найбільша концентрація іноземців фіксується в Празі (32,4% усіх зареєстрованих іноземців) і в Середньочеському краї (14,5%).
Рейтинг: топ-10 громадянств серед іноземців у Чехії (31.12.2025)
| Місце | Країна | Кількість осіб |
|---|---|---|
| 1 | Україна | 612 953 |
| 2 | Словаччина | 125 280 |
| 3 | В’єтнам | 69 685 |
| 4 | Росія | 37 524 |
| 5 | Румунія | 21 287 |
| 6 | Польща | 17 631 |
| 7 | Болгарія | 17 562 |
| 8 | Монголія | 14 908 |
| 9 | Філіппіни | 14 530 |
| 10 | Угорщина | 12 111 |
Україна відкриє десять експортних центрів у країнах Європи до кінця поточного 2026 року, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це і Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв”, – сказав Зеленський під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова.
США та Україна на переговорах обговорювали «амбітну мету» узгодити проєкт мирної угоди з Росією до березня 2026 року, водночас строки можуть зсунутися через відсутність домовленостей із ключових питань, повідомило Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом консультацій.
За даними агентства, в обговорюваній рамці передбачається винести можливу домовленість на всеукраїнський референдум, а загальнонаціональні вибори провести того ж дня. Два джерела Reuters говорили, що як орієнтир обговорювався травень, однак кілька співрозмовників назвали такий графік «фантастичним».
Reuters окремо вказує на практичні та юридичні обмеження: проведення загальнонаціональних виборів в Україні заборонено в період дії воєнного стану, а організатори виборів раніше оцінювали, що підготовка голосування в нинішніх умовах потребуватиме близько шести місяців і законодавчих змін. Крім того, Київ, за версією джерел агентства, наполягає, що для кампанії потрібен режим припинення вогню, щоб забезпечити цілісність голосування.
Паралельно президент України Володимир Зеленський заявив, що США хотіли б знайти рішення щодо завершення війни «до літа», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив Reuters про прагнення Києва прискорити переговорний процес, назвавши роль США ключовою для досягнення підсумкової домовленості.
Логістичні обмеження, пов’язані з війною, призводять до перерозподілу імпорту кукурудзи в Європейський союз на користь альтернативних постачальників, при цьому частка України в сезоні 2025/26 помітно знизилася, випливає з огляду S&P Global Commodity Insights (Platts).
За даними S&P Global Market Intelligence Global Trade Analytics Suite (GTAS), імпорт кукурудзи в ЄС у 2024/25 маркетинговому році склав 18,79 млн т проти 19,83 млн т у 2023/24, а на 2025/26 GTAS прогнозує зростання імпорту до 21 млн т.
S&P відзначає, що в середньому за п’ять років Україна залишалася домінуючим постачальником кукурудзи в ЄС – близько 9,7 млн т на рік (53,5% імпорту), проте в 2025/26 МР (липень-червень) структура поставок змінилася: частка Бразилії зросла до 40%, США – до 28,3%, тоді як України – знизилася до 22,4%.
Учасники ринку повідомляли про затримки з отриманням законтрактованої української кукурудзи, через що покупці почали активніше переходити на Бразилію і США. Додатковим фактором вибору походження продукції учасники ринку називали рамкову торговельну повістку ЄС-Меркосур.
Серед найбільших імпортерів кукурудзи в ЄС залишаються Іспанія, Нідерланди та Італія. За даними Єврокомісії, Іспанія в 2024/25 МР імпортувала 7,2 млн т (7,6 млн т в 2023/24), Нідерланди – 3,3 млн т (2,6 млн т), Італія – 2,8 млн т (2,1 млн т).
При цьому Іспанія як ринок, чутливий до ціни, останнім часом переключилася на більш конкурентну за вартістю американську кукурудзу, тоді як українська кукурудза була відносно дорогою на тлі високого попиту з боку Туреччини, йдеться в огляді.
Цінові орієнтири Platts на 3 лютого: кормова кукурудза ex-works Таррагона (Іспанія) – 213 євро/т з навантаженням 3 лютого – 5 березня, українська кукурудза – $223/т FOB POC (порти Одеса-Південний-Чорноморськ) з навантаженням 3-17 березня, бразильська – $210,81/т FOB Сантос з навантаженням у серпні.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.