Німецька Die Welt з посиланням на дипломатів ЄС повідомляє, що в китайських владних колах підтвердили готовність взяти участь у миротворчому контингенті для України.
Однак підкреслюється, що уряд у Пекіні буде готовий піти на це, «якщо миротворці будуть розгорнуті на основі мандата Організації Об’єднаних Націй».
«У Брюсселі план Пекіна викликав неоднозначну реакцію. З одного боку, кажуть, що включення країн Глобального Півдня, таких як Китай, може сприяти прийнятності розгортання іноземних військ для моніторингу миру», – пише Die Welt.
«Однак, з іншого боку, – продовжує видання, – існує також небезпека, що Китай в першу чергу захоче шпигувати в Україні і займе явно проросійську позицію замість нейтральної в разі конфлікту», – сказав високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з поточними дискусіями”.
Кількість письмових звернень до Національного банку України на діяльність страхових компаній у другому кварталі 2025 року скоротилася на 9,3% – до 321, усних звернень через контакт-центр – на 18%, до 41, повідомляється у звіті про роботу зі зверненнями споживачів фінансових послуг у згаданий період.
“Спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості письмових звернень щодо роботи фінансових, колекторських компаній та страховиків. Водночас відзначаємо збільшення кількості запитань щодо роботи банків усіх форм власності”, – повідомляється у звіті.
Зазначається, що частка виявлених порушень у письмових зверненнях щодо діяльності страховиків становить 22%, державних банків – 2,8%, приватних банків – 1,8%, іноземних банків -1,3%, фінансових компаній – 21%, колекторських компаній – 34%.
Звернення щодо діяльності страховиків стосуються спорів, коли споживач отримував відшкодування не в повному обсязі або не отримував його взагалі.
На думку НБУ, причини такої проблематики різні – від порушень норм законодавства з боку страховиків до надання неправдивих даних про настання страхового випадку з боку споживача. Окрім цього, розмір відшкодування матеріальної шкоди може відрізнятися від фактичних через експертний висновок залученого фахівця страховика та застосування зносу під час розрахунку матеріальної шкоди, що визначений чинним законодавством або умовами договору.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав наступні 15 днів “критичними” і привітав намір президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки для України.
В інтерв’ю суспільному мовнику LCI, оприлюдненому 19 серпня, він заявив, що у найближчі кілька тижнів необхідно зробимо все можливе, щоб зустріч президента України Володимира Зеленського та Володимира Путіна відбулася. “Потім, за задумом, на початку вересня може відбутися тристоронній саміт”, – додав Макрон.
“Але є робота, яку потрібно виконати щодо гарантій безпеки. Тому наступні 15 днів є абсолютно критичними. Щоб завершити роботу з американцями, щоб надати зміст гарантіям безпеки. Але перш за все, ми збираємося усунути неоднозначності”, – сказав президент Франції.
Конкрентний зміст гарантій безпеки наразі невідомий, хоча Макрон заявив, що “британці, французи, німці, турки та інші готові проводити операції – не на передовій, не провокаційно, а операції підтримки в повітрі, на морі та на суші”. Водночас він застеріг, що Росія є дестабілізуючою силою, а президент Володимир Путін “рідко дотримувався своїх зобов’язань”:
“Я знаю одне: з кінця 2007-2008 років президент Путін рідко дотримувався своїх зобов’язань. Він постійно був дестабілізуючою силою і прагнув переглянути кордони, щоб розширити свою владу”, – сказав президент Франції.
“Це хижак, це людожер біля наших воріт. Я не кажу, що завтра відбудеться напад (Росії – ІФ-У) на Францію, але зрештою це загроза для європейців”, – сказав Макрон.
Аграрії станом на 15 серпня намолотили 24,81 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 6 млн 186,6 тис. га, що становить 55% площ, засіяних цими культурами, повідомило Мінекономіки.
Минулого року на 16 серпня було намолочено 28,46 млн тонн зернових з 6 млн 717,6 тис. га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 12,8% і 7,9%, а середня врожайність, яка становить 4,0 тонн/га, – на 5,4%.
Як зазначає Мінекономіки, пшениці обмолочено 18,99 млн тонн з 3 млн 396,2 тис. га (торік – 21,68 млн тонн з 4 млн 846,1 тис. га), ячменю – 4,73 млн тонн з 1 млн 247,2 тис. га (5,48 млн тонн з 1 млн 397,4 тис. га).
Середня врожайність цих культур цього року становить відповідно 4,3 тонн/га і 3,8 тонн/га, що на 3,5% і 3,3% менше торішніх показників.
У той же час урожай гороху цього року вже більший за торішній – 0,57 млн тонн з 230,3 тис. га порівняно з 0,46 млн тонн з 207,6 тис. га, а врожайність вища на 12,8% і становить 2,5 тонн/га.
Інші зернові та зернобобові обмолочені на площі 310,8 тис. га, їх урожай – 0,51 млн тонн (0,83 млн тонн).
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,43 млн тонн з площі 1 млн 70,4 тис. га, Кіровоградська область – зібрано 2,20 млн тонн з площі 533,4 тис. га та Вінницька область – зібрано 2,08 млн тонн з площі 337,6 тис. га.
У Кіровоградській та Дніпропетровській областях почали збирати врожай гречки (0,1 тис. тонн, минулого року на цю дату – 2,4 тис. тонн), ще також зібрано 1,5 тис. тонн проса (9,5 тис. тонн), додало Мінекономіки.
За його даними, урожай ріпаку на 15 серпня склав 3,01 млн тонн з площі 1 млн 184,8 тис. га, тоді як минулого року на 16 серпня – 3,36 млн тонн з 1 млн 227,6 тис. га, а середня врожайність нижча за торішню на цю дату на 7% і становить 2,5 тонн/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових цього року становитиме близько 56 млн тонн, як і минулого року.
У липні 2025 року в Україні зареєстровано 1247 осіб із туберкульозом (ТБ), зокрема 945 нових випадків захворювання та 238 пацієнтів із рецидивом.
Як повідомив Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), за підсумками липня 233 особи із загальної кількості мали лікарсько-стійку форму туберкульозу, 215 пацієнтів мали ВІЛ-позитивний статус.
При цьому, за інформацією ЦГЗ, у липні 2025 року від туберкульозу вилікувалися 967 осіб.
Національний антарктичний науковий центр (НАНК) та Мексиканське агентство антарктичних досліджень (AMEA) у понеділок, 11 серпня, підписали в Мехіко меморандум про наукову співпрацю в Антарктиці, що передбачає проведення спільних українсько-мексиканських досліджень на борту криголама «Ноосфера» і на станції «Академік Вернадський», повідомили в НАНЦ.
Голова НАНЦ Євген Дикий зазначив, що стратегічно важливо вивчати екосистему Антарктиди в умовах зміни клімату, а також залучати до цього більше країн.
“Антарктида – це унікальна загальносвітова лабораторія, де вчені з будь-якої країни можуть поза національними кордонами разом займатися глобальною наукою і вивчати процеси, що стосуються не тільки Антарктиди, але і всієї планети… Для нас велика честь і задоволення стати мостом в Антарктику для тих країн, які тільки починають свій шлях туди, і ми чекаємо наших мексиканських колег на станції «Вернадський» і на борту «Ноосфери», – зазначив він.
Президент AMEA Патрісія Вальдеспіно підкреслила, що для Мексики співпраця з Україною є «щасливою нагодою».
“Це щаслива нагода, що Національний автономний університет Мексики (UNAM), зокрема Інститут морських наук і лімнології (ICMyL), Національна школа наук про Землю, а завтра – і Факультет природничих наук, залучені до старту цього проекту, його успішної реалізації та обміну інформацією з мексиканцями. Ми прагнемо активно брати участь у прийнятті рішень, що поліпшують наші відносини з планетою через науку, технології та сталий розвиток”, – зазначила вона.
Відзначається, що для України, крім наукового інтересу, велике значення має «антарктична дипломатія», яка стає все більш важливим інструментом «м’якої сили» і посилює позиції нашої держави в країнах Глобального Півдня, зокрема, через розширення двостороннього співробітництва з країнами Латинської Америки.
