Кількість страхових компаній України в травні 2024 року скоротилася на одну компанію і станом на кінець місяця на ринку працюють 83 ризикових страховика, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство»), повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку країни в травні скоротилася з 1045 (станом на 30 квітня 2024 року) до 1014 (станом на 31 травня 2024 року).
Кількість банків залишилася незмінною – 63.
За даними НБУ, з реєстру виключено 26 фінансових компаній, одного ризикового страховика і два ломбарди примусово. Водночас одну колекторську компанію і дві кредитні спілки виключено за ініціативою заявника. При цьому до реєстру включено одну колекторську компанію.
Протягом травня вісьмом фінансовим компаніям, одному страховику та ломбарду анулювали всі ліцензії примусово, ще 18 фінкомпаніям, одному ломбарду та двом кредитним спілкам – добровільно.
Станом на 31 травня 2024 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало 555 фінансових компаній (у квітні було 581), 83 страховики non-life (84), 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 119 ломбардів (121), 125 кредитних спілок (127), п’ять лізингодавців, 40 страхових брокерів і 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).
Фонд державного майна (ФДМ) України здійснив дебютний продаж націоналізованого заводу: на повторному аукціоні в системі «Прозорро.Продажі» реалізували за 103,11 млн грн завод із виробництва м’ясної оболонки ПрАТ «ПентоПак» (Бориспіль), повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“На оплату вартості лота у покупця є 20 днів. Крім запропонованої вартості, інвестор уже заплатив гарантійний внесок у розмірі 20,375 млн грн”, – повідомив він у Telegram.
Голова ФДМ нагадав, що «ПентоПак» було конфісковано в сім’ї російсько-грецького олігарха Саввіді, а кошти від його продажу підуть на відновлення нашої держави до Фонду ліквідації наслідків російської агресії.
Покупцем стало ТОВ «Лонікос» (Київ), директором якого є Лариса Ашкіназі.
Згідно з Опендатабот, основним видом діяльності підприємства є надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Також «Лонікос» займається неспеціалізованою оптовою торгівлею та діяльністю посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.
Як повідомлялося, 31 травня, після першого безрезультатного аукціону, призначеного на «Прозорро.Продажі», завод було виставлено на повторний аукціон за вдвічі зниженою ціною – за 101,87 млн грн.
У ФДМ повідомили, що завод забезпечує повний цикл виробництва упаковки для м’ясопереробної продукції. «ПентоПак» виробляє багатошарову синтетичну синтетичну термоусадочну оболонку, застосовуючи передові технології. Серед клієнтів підприємства – відомі українські бренди, такі як «Рудь», «Глобино», «М’ясна гільдія», а також замовники з понад 30 країн світу.
Підприємство зберегло 193 робочих місця, не має заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом. Компанія планує модернізацію виробництва та вихід на нові ринки пакувальних матеріалів для молочної промисловості, переробку риби та пакування кормів для тварин.
Раніше, у лютому 2024 року, ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію майна Саввіді та передачу 100% акцій «ПентоПак» ФДМ, оскільки олігарх має тісні зв’язки з керівництвом РФ і надає підтримку окупаційній владі на тимчасово захоплених територіях України.
Домовленостей про співпрацю у сфері реабілітації військовослужбовців досягли на зустрічі заступник міністра оборони України Наталя Калмикова та посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген досягла.
“Ми дуже вдячні за допомогу, яку Україні надає Турецька Республіка. Тепер її перелік поповнився співпрацею в секторі реабілітації. Нещодавно розпочато пілотний проєкт із реабілітації військовослужбовців. Його мета – створення ефективного реабілітаційного простору за участю цивільних і військових закладів охорони здоров’я, соціальних служб та органів місцевого самоврядування”, – зазначила Калмикова.
Як повідомлялося, пілотний проєкт передбачає, зокрема, створення центрів досконалості – закладів, які візьмуть на себе лідерство у сфері реабілітації.
Українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
«Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим”, – сказала міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.
«Імміграція має бути стійкою. Тому ми розглядаємо можливість подальшого посилення схеми тимчасового колективного захисту”, – зазначила Мель.
Як повідомлялося, 11 березня 2022 року уряд Норвегії запровадив схему тимчасового колективного захисту для переміщених осіб з України. Ця схема означає, що особам, які підпадають під її дію, надається посвідка на проживання за спрощеною процедурою і без індивідуальної оцінки.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня цього року в Норвегії значилося 70,69 тис. громадян зі статусом тимчасового захисту від війни в Україні, для порівняння на кінець серпня 2023 року їх було 52,61 тис., а на кінець 2023 року – 66,94 тис.
Загалом статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 березня 2024 року мали 4 млн 211,5 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли бенефіціарів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 301,79 тис. осіб; 30,9% від загальної кількості), Польща (955,52 тис. осіб; 22,7%) і Чехія (364,38 тис. осіб; 8,7%). Сумарна частка цих трьох країн становить 62,3%.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на Саміт миру, який відбудеться 15-16 червня у Швейцарії, українською стороною запрошено і Ізраїль, і Палестину.
«У нас немає подвійних стандартів. Саме тому, незважаючи на те – подобається це комусь чи ні, ми запросили на Саміт миру і Палестину, і Ізраїль. І представників Глобального Півдня. Ми запросили всі країни на наш Саміт. Ми готові чути всі думки, готові з ними всіма говорити”, – заявив Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ на полях конференції “Діалог – Шангрі Ла” в Сінгапурі в неділю в неділю.
Серед не запрошених країн, як зазначив президент, тільки Росія.
«І не тільки тому що вони агресори. Хоча це пункт номер 1. Пункт номер 2 полягає в тому, що в нас були саміти з Росією, як, наприклад, у рамках Нормандського формату, після якого вони не виконували домовленості та продовжували нас вбивати й блокувати процеси, включно з припиненням вогню”, – сказав він.
Раніше в межах виступу на конференції «Діалог – Шангрі Ла» в Сінгапурі президент України Володимир Зеленський закликав до об’єктивної оцінки позиції України щодо ситуації в секторі Газа, наголосивши, що Україна є справедливою країною, яка поважає міжнародне право і статут ООН, і визнає дві держави – і Ізраїль, і Палестину.
Кабінет міністрів України встановив із 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення в розмірі 4,32 грн/кВт-год із ПДВ, що на 64% більше за чинний тариф 2,64 грн/кВт-год із ПДВ.
Про це повідомив перший заступник голови голови енергокомітету Верховної Ради Олексій Кучеренко.
«4,32 – єдина ціна. Для електроопалення – до 2000 кВт-год за старою ціною в опалювальний період, влітку як для всіх”, – написав він у своєму Facebook у п’ятницю.
