Україна в лютому 2024 року порівняно із січнем наростила обсяги експорту електроенергії в 12 разів, проте зменшила на третину обсяги імпорту, повідомила DiXi Group із посиланням на портал Energy map.
Як наголошується в її повідомленні в п’ятницю, загалом Україна експортувала 63,1 тис. МВт-год (у січні 5,2 тис. МВт-год – ЕР), з яких найбільше – 32% (20 тис. МВт-год) надійшли до Молдови. Ще 30% (19,1 тис. МВт-год) надійшли до Румунії, 20% (12,6 тис. МВт-год) – до Польщі, 14% (9 тис. МВт-год) – до Словаччини, 4% (2,4 тис. МВт-год) – до Угорщини, до якої постачання електроенергії було відновлено після дворічної перерви із введенням спільних аукціонів із розподілу перетинів.
Зазначається, що після 11 лютого експорт майже в усі дні перевищував імпорт.
Однак за результатами місяця імпорт був більшим за експорт на 21 МВт-год, склавши загалом 84,1 тис. МВт-год (на третину менше, ніж у січні, коли було 122,8 тис. МВт-год).
40% (33,6 тис. МВт-год) із цього обсягу надійшли зі Словаччини, 34% (28,7 тис. МВт-год) – із Румунії, 16% (13,6 тис. МВт-год) – із Польщі, 7% (6,2 тис. МВт-год) – із Молдови, 3% (2,1 тис. МВт-год) – з Угорщини.
Експерти DiXi Group звертають увагу, що в лютому 2023 року експорт не здійснювався взагалі, а імпорт був на 41% більшим – 141,8 тис. МВт-год.
Вони також зазначають, що минулого місяця Україна п’ять разів (2, 4, 27-29 лютого) отримувала аварійну допомогу з Польщі, яка викуповувала надлишки української електроенергії – загалом 5,9 тис. МВт-год.
7 лютого Україна як аварійну допомогу прийняла надлишкові 1,2 тис. МВт-год із Польщі.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
Угоду між урядом України та урядом Туреччини про створення системи електронного обміну попередньою інформацією щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються між сторонами, підписано в Стамбулі в п’ятницю в рамках зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
“Згідно з документом, інформаційний обмін здійснюватиметься між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Туреччини. На підставі угоди буде створено систему електронного обміну попередньою інформацією, за допомогою якої здійснюватиметься обмін заздалегідь визначеним набором даних в електронній формі”, – повідомляє прес-служба президента України.
Зазначається, що інформація, отримана митними органами сторін, сприятиме прискоренню руху товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидії митним правопорушенням.
З боку України договір підписав міністр оборони Рустем Умеров, з боку Туреччини – міністр торгівлі Омер Болат.
ДОГОВІР, електронний обмін даними, МИТНИЦЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
Володимир Зеленський прибув до Стамбула, щоб зустрітися з главою турецької держави Реджепом Таїпом Ердоганом.
Літак з українським лідером і супроводжуючою його делегацією на борту приземлився в аеропорту імені Ататюрка, повідомляють турецькі ЗМІ.
У межах візиту української делегації відбудеться зустріч Зеленського з президентом Ердоганом. Очікується, що за підсумками переговорів буде підписано спільну заяву двох лідерів.
Україна готова до продовження транзиту російського газу через свою газотранспортну систему (ГТС) за ініціативи з боку країн Європейського Союзу, але продовжувати чинний контракт або підписувати новий із “Газпромом” не буде, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
“Ми, зрозуміло, не збираємося вести переговори з країною-агресором про те, щоб продовжувати (транзитний контракт) і ставити свої підписи під угодою, але ми мали неодноразові переговори з європейськими лідерами на базі Єврокомісії. Якщо європейські країни виступлять або консорціумом, або хтось із європейських партнерів виступить транзитером уже свого газу – ми готові таку послугу надавати. Тут ініціатива на боці ЄС і наших європейських партнерів”, – сказав він.
“Група, об’єднання, консорціум… Це може бути ЄК, група європейських країн, які зацікавлені в збереженні транзиту”, – уточнив Шмигаль.
При цьому, за словами прем’єра, ГТС України готова функціонувати і без здійснення транзиту російського природного газу.
Як повідомлялося, транзит російського природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України 2023 року знизився на 28,4% (на 5 млрд 812,6 млн куб. м) порівняно з 2022 роком – до 14 млрд 646,6 млн куб. м.
Договір між “Нафтогазом України” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт передбачає транзит у 2021-2024 роках по 40 млрд куб. м газу на рік.
Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.
