Уряди стикаються зі збільшенням запозичень, податків і скороченнями в державному секторі, щоб профінансувати свої стрімко зростаючі військові бюджети. Цього року європейські члени НАТО мають намір витратити на оборону рекордні 380 мільярдів доларів, що буде нелегким завданням для виборців.
Якщо ви хочете нагадати про загрози безпеці, з якими стикається сьогодні світ, подивіться, наскільки уряди збільшили витрати на оборону.Глобальні військові бюджети досягли $2,44 трлн (€2,25 трлн) минулого року, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році. Це було найстрімкіше річне зростання з 2009 року, зафіксоване на другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На кожного чоловіка, жінку і дитину світові військові витрати зараз є найвищими з часів закінчення холодної війни – на рівні 306 доларів на людину.
Оскільки Київ виявився не готовим до такого масштабного конфлікту, західні країни збільшили військову допомогу Україні, а ескалація напруженості у відносинах з Росією, на Близькому Сході та в Азії також спонукала уряди зміцнювати свою оборону, як ніколи раніше з часів Другої світової війни.
У 2024 році Сполучені Штати виділили на оборону 886 мільярдів доларів, що на понад 8% більше, ніж за два роки. Вперше НАТО , Європейські партнери НАТО, за прогнозами, вперше виконають встановлену військовим альянсом мету витрачати 2% валового внутрішнього продукту (ВВП) – головну претензію колишнього президента США Дональда Трампа, адже багато хто з них не виконував її. Лише цього року вони виділили на оборону 380 мільярдів доларів, заявив у лютому очільник НАТО Єнс Столтенберг.
Польща лідирує (за показником ВВП)
В той час як Німеччина все ще наздоганяє інших членів НАТО, чому сприяє спеціальний фонд канцлера Олафа Шольца у розмірі 100 мільярдів євро (109 мільярдів доларів) для модернізації Бундесверу. Цього року Польща має витратити на оборону 4,2% ВВП, що є найвищим показником у військовому альянсі. Інші країни на східному фланзі НАТО також значно перевищують або незабаром перевищать цільовий показник у 2% через підвищену загрозу безпеці на своїх кордонах.
Як наслідок, уряди стикаються з дедалі складнішим вибором, як оплачувати ці нові оборонні зобов’язання, так само як багато економік слабшають через наслідки глобальної геополітичної напруженості, що триває, і тривалої інфляції. Багато країн вже є фінансово розтягнутими.
“Короткострокові зобов’язання щодо військової техніки для України повинні фінансуватися за рахунок додаткових запозичень. Саме так історично фінансувалися війни, – сказав DW Гунтрам Вольф, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel. “Але для довгострокового збільшення витрат на оборону необхідно або підвищити податки, або скоротити інші витрати”.
“Чи боляче це політично? Звичайно! Але якщо ви розподілите це між різними урядовими відомствами, це буде не так боляче”.
Німеччина скорочує бюджети міністерств, окрім оборонного
Німеччина, яка стикається з перспективою зниження податкових надходжень через зниження податкових надходжень через уповільнення зростання скоротила витрати в більшості урядових відомств і виділила міжнародну допомогу для розвитку, яку цього року буде скорочено майже на 2 мільярди євро.
“Німеччина має піти на дуже значні компроміси, – сказав DW Джеффрі Ратке, президент Американсько-німецького інституту при Університеті Джона Гопкінса у Вашингтоні, округ Колумбія. “Вони потребують політичного управління, щоб не підірвати громадську підтримку посилення безпеки і оборони”.
Ліві політичні партії в кількох країнах очолили заклики до миру між Росією і Україною і розпалили дебати про те, чи не краще було б нові військові витрати спрямувати на охорону здоров’я. військові витрати можна було б краще витратити на охорону здоров’я або соціальні програми. Ратке зазначив, що боргове гальмо Німеччини, яке обмежує здатність уряду позичати гроші для покриття прогалин у бюджеті, означає, що коаліція Шольца має менше простору для маневрів, ніж, скажімо, Франція.
У той час як фінанси Польщі перебувають у набагато кращому стані, ніж у багатьох західноєвропейських країнах, прем’єр-міністр Дональд Туск, який скинув правий популістський уряд у жовтні минулого року, намагається виконати передвиборчі обіцянки, в тому числі підвищити ліміт до стягнення прибуткового податку, через значно вищий оборонний бюджет.
Інші країни ЄС борються з цілями НАТО
Інші країни, зокрема ті, що найбільше постраждали від європейської боргової кризи 2011 року, вже зіткнулися з жорсткими заходами економії, і будь-які подальші скорочення можуть вплинути на якість державних послуг.
Італія, наприклад, цього року планує витратити на оборону лише 1,46% ВВП і попереджає, що досягти цільового показника НАТО у 2% до 2028 року буде нелегко. Прогнозується, що цього року співвідношення боргу до ВВП країни сягне 137,8%.
Інші країни з подібними фінансовими труднощами, такі як Іспанія, можуть знайти обмеження на будь-який додатковий дефіцит, необхідний для фінансування нових військових витрат, які можуть становити від 0,5% до 1,5% ВВП. Минулого року Мадрид збільшив свій оборонний бюджет на 26%.
“Європейська боргова криза змусила Грецію скоригувати бюджет на 5%-7%, навіть на 10%, – сказав Вольфф. “На щастя, ці скорочення будуть набагато менш болючими, ніж те, що довелося пережити європейському півдню”.
Швеція, Норвегія, Румунія та Нідерланди мають менший борговий тягар. Але навіть попри це, голландський ультраправий лідер Герт Вілдерс також планує значні витрати на соціальне забезпечення, житло та сільське господарство, щоб забезпечити утримання своєї нової чотирипартійної коаліції.
“Окрім проблем з фіскальною спроможністю і борговими зобов’язаннями, ці дебати про ресурси накладаються на постійну різницю у сприйнятті загроз у Європі”, – каже Ратке, тому країни, розташовані далі від України, можуть бути менш зацікавлені в пріоритеті оборони, ніж ті, що знаходяться поблизу її кордонів.
Наступна ціль: 3%?
Очікується, що витрати на оборону продовжать зростати протягом наступного десятиліття. Цільовий показник оборонних витрат НАТО на рівні 2% був вперше встановлений у 2014 році після того, як почалася війна між українськими військовими і підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни і Москва анексувала український півострів Крим.
Минулого року на зустрічі у Вільнюсі, Литва, лідери НАТО погодилися, що цільовий показник може часто перевищувати 2%. Німеччина, яка до цього часу намагалася досягти початкового показника, тепер обговорює перспективу досягнення 3%, що матиме ще більші наслідки для державних фінансів.
В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
Україна братиме участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція), повідомило Міністерство молоді та спорту.
“Ці ігри мають особливе значення для України, адже це можливість показати світові нашу волю та силу духу. Гасло України на Олімпійських іграх: “The Will to Win” Цього разу для України Олімпіада – це насамперед великий екран у світ. Ми маємо нагадати, що Україна є, бореться і здатна перемагати. Сам факт, що в Парижі виступають під українським прапором, є великим проявом сили волі”, – ідеться в повідомленні пресслужби Мінспорту.
Як повідомлялося, Національний олімпійський комітет України (НОК) і Міністерство молоді та спорту України розробили рекомендації для українських атлетів щодо контактів із російськими та білоруськими спортсменами на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція).
Це найвищий показник за останні роки
Понад 43 тисячі фопів в Україні у 2024 році створили жінки за даними Єдиного державного реєстру. Це більш ніж половина від загальної кількості новостворених фопів за перший квартал цього року. Найчастіше жінки відкривають бізнес у сфері роздрібної торгівлі, надання індивідуальних та інформаційних послуг. Чоловіки ж частіше обирають комп’ютерне програмування та оптову торгівлю.
43 554 нових фопів створили жінки за перший квартал 2024 року. Це більше половини — 59% — від загальної кількості нових справ та рекордний показник за останні роки. Чоловіки відкрили 30 496 нових справ за той самий час. Для порівняння, у 2021 році частка жінок складала 51% від загальної кількості новостворених фопів.
Найчастіше жінки-фопи обирають для своєї діяльності роздрібну торгівлю (68% жінок та 32% чоловіків), надання інших індивідуальних послуг (89% жінок та 11% чоловіків) та інформаційних послуг (63% жінок та 37% чоловіків).
У той же час чоловіки частіше обирають для себе комп’ютерне програмування (58% чоловіків та 42% жінок) та оптову торгівлю (52% чоловіків та 48% жінок).
Українські підприємства в січні-квітні 2024 року наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $17,217 млн (у квітні – $5,357 млн). Експорт цинку за чотири місяці цього року становив $73 тис. (у квітні – $29 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він становив $48 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Цинк застосовують для захисту сталі від корозії, у виробництві цинкових білил, у металургійній промисловості під час виробництва цинкових листів, виготовлення ливарних свинцевих і мідно-цинкових сплавів. Також використовується як матеріал для негативного електрода в хімічних джерелах струму.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, Україна знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.). Експорт свинцю та виробів з нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Свинець йде на виготовлення куль і дробу. Він входить до складу багатьох сплавів, наприклад, сплавів для підшипників, друкарського сплаву, олов’яносвинцевого припою, бронз і латуні.
Олово часто використовують як захисне покриття, завдяки цим властивостям. Є основним складником припоїв і бабітів, типографічних сплавів і бронз.
