Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.
“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.
У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.
У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.
У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.
У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Німеччина надасть Україні додаткові 200 мільйонів євро на підтримку освіти, системи охорони здоров’я та питного водопостачання, а також реконструкцію міст.
Про це заявив уповноважений німецького уряду з питань відновлення України Йохен Фласбарт під час візиту в Україну, повідомляє Deutsche Welle (“Німецька хвиля”) з посиланням на DPA.
За даними міністерства економічного співробітництва та розвитку в Берліні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина виділила близько 1,1 млрд євро на підтримку цивільного населення.
Фласбарт 20 жовтня повідомив у соцмережі Х про прибуття до Києва разом із федеральною міністеркою з навколишнього середовища Німеччини Штеффі Лемке.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) офіційно включив п’ять додаткових видів спорту до програми Літніх Олімпійських ігор-2028 у Лос-Анджелесі.
До списку увійшли бейсбол-софтбол, крикет, прапор-футбол (версія американського футболу з обмеженням контактної боротьби), лакрос та сквош. Лакрос пропонується у форматі «лакрос-шістки». Крикет передбачається у версії Twenty20 з обмеженою кількістю учасників.
Три з п’яти додаткових дисциплін раніше були у програмі Олімпійських ігор. Бейсбол і софтбол проводили в 1992-2008 роках і на Токіо-2020, крикет був у 1900 році, лакросс був у програмі двох Олімпіад – 1904 і 1908 років.
Також сесія МОК підтримала рекомендацію Виконавчого комітету організації включити до програми Ігор-2028 сучасне п’ятиборство та важку атлетику, яких не було у первісному списку.
Рішення про включення боксу до програми Олімпіади-2028 відкладено. Раніше МОК відкликав визнання Міжнародної асоціації боксу (IBA).
Нагадаємо, у лютому 2022 року до програми Олімпійських ігор-2028 було включено 28 видів спорту. З повним списком можна ознайомитись тут.
Олімпійські ігри у Лос-Анджелесі заплановані з 14 до 30 липня 2028 року.
Федерація сквошу України повідомила про успішну розробку та впровадження програми безкоштовних тренувань для дітей. Старт унікального проекту – дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ) «Київ спортивний» став можливим завдяки співпраці ФСУ та мережі клубів Sport Life.
Сквош – це не просто розвага. Ця гра виховує у дитини дисципліну, вчить приймати рішення на ходу та стимулює розвиток стратегічного мислення. Гра в сквош є динамічною та одночасно інтенсивною, допомагаючи дитині гармонійно розвиватися. Не дивно, що сквош набув такої популярності саме у навчальних закладах. Гра входить до навчальних програм найпрестижніших американських університетів, таких як Гарвард і Йель. Це свідчить про високу оцінку ефективності та користі цього спорту для розвитку молоді.
Заняття для маленьких спортсменів будуть проводитись у двох найбільших сквош центрах мережі клубів Sport Life – на Позняках та Теремках. Тут діти матимуть можливість навчитися грі під керівництвом кваліфікованих тренерів.
Графік занять дуже зручний – по буднях з 15:00 до 17:00. Врахована різниця вікових груп, тому тренування організовані для дітей 6-8 років та 9-11 років.
«Федерація сквошу України у співпраці із мережею клубів Sport Life робить величезний крок на шляху популяризації цього спорту серед молоді. Давайте разом відкривати для наших дітей нові горизонти, навчаючи їх здоровому способу життя, дисципліні та взаємодопомозі через гру у сквош», — наголосив президент Української федерації сквошу Дмитро Щербаков,
У свою чергу, віце-президент ФСУ Максим Уракін зазначив, що розвиток юніорського сквошу свідчить про те, що цей вид спорту має добрі перспективи для розвитку в Україні.
«Минулого року саме наші юніори продемонстрували відмінні результати на міжнародних змаганнях і довели, що українська школа сквошу є однією з найсильніших у Європі, здобувши бронзу на континентальній першості. Відкриття нових тренувальних майданчиків для дітей лише посилить цю тенденцію», – зазначив Уракін.
Програма ДЮСШ «Київ спортивний» передбачає безкоштовні тренування для дітей, проте кількість місць обмежена, тому радимо не відкладати запис та забезпечити своїй дитині якісне та продуктивне дозвілля.
Сквош – вид спорту з м’ячем та ракеткою у закритому приміщенні. Гра ведеться спеціальними ракетками на оточеному із чотирьох сторін стінами корті. У 2003 році журнал Forbes визнав сквош одним із «найздоровіших видів спорту» за показником травматизму. Крім того, сквош вважається найенерговитратнішим видом спорту у світі за кількістю спалюваних калорій за одиницю часу. У світі в сквош грають вже понад 20 млн людей.
SPORT_LIFE, МОК, ОЛІМПІЙСЬКИ ІГРІ, СКВОШ, УКРАЇНА, ФЕДЕРАЦІЯ СКВОШУ
Міністри оборони України Рустем Умєров і Франції Себастьєн Лекорню обговорили постачання озброєння та військової техніки, двосторонні проєкти з військово-технічного співробітництва, підготовку українських військовослужбовців і впровадження євроатлантичних стандартів, повідомила пресслужба Міноборони.
“Хочу подякувати пану міністру, президенту, уряду та народу Французької Республіки за непохитну підтримку України в наданні потужного пакета військової та гуманітарної допомоги, а також захист українців, які були вимушені покинути Україну, рятуючись від російських бомбардувань”, – цитує пресслужба відомства слова Умерова.
Повідомляється, що Франція вже надала Україні сучасні системи ППО SAMP/T і Crotale, артилерійські системи CAESAR, протитанкові засоби Milan, танки AMX, бронетранспортери VAB тощо. За словами Умерова, “ця допомога, безумовно, наближає нашу перемогу”.
Лекорню, зі свого боку, наголосив на важливості продовження допомоги Україні країнами-партнерами в довгостроковій перспективі, зосередивши увагу на передаванні зброї та військової техніки, тренуванні українських військовослужбовців і спільному оборонному виробництві.
“Перше – це передача зброї. Ми будемо продовжувати передавати зброю Україні. Друга частина нашої підтримки – це навчання солдатів. Ми виконали наші цілі до кінця року. Понад сім тисяч українських солдатів були навчені у Франції (на французькій території або Польщі). Це було або якесь загальне навчання, або спеціалізоване. Я хотів би повідомити, що навчання триватимуть у тому ж обсязі. Третє питання більш стратегічне і стосується нашої здатності щось спільно виробляти для потреб України”, – зазначив глава Міноборони Франції.
Крім того, у рамках візиту міністра ЗС Франції до України відбулося підписання меморандуму про наміри щодо співпраці між держпідприємством Міноборони України “Агентство оборонних закупівель” та Генеральною дирекцією з озброєння (DGA) (Франція). Документ передбачає безстроковість співпраці та створює нормативно-правову базу для укладення контрактів. Це також сприятиме поглибленню військово-технічного співробітництва, зокрема у сфері розвитку спільних високотехнологічних проєктів в інтересах забезпечення оборони обох країн.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
У межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії щодо співробітництва у сфері енергетики в присутності Зеленського та болгарського прем’єр-міністра Ніколо Денкова.
Як повідомляє пресслужба глави української держави, Документ підписали міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр енергетики Болгарії Румен Радев.
“Меморандум спрямований на створення рамкових умов для поглиблення співробітництва в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн”, – ідеться в повідомленні.
Україна і Болгарія зобов’язалися забезпечувати доступну енергію, а також підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку і добробут своїх народів, розширити співробітництво і загальну прихильність до захисту довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.
Зазначається, що сторони з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до ЄС та зобов’язань Болгарії як держави-члена союзу, домовилися активізувати подальше взаємовигідне співробітництво у сфері ядерної енергетики, “зеленої” енергетики, водню, а також систем накопичення енергії та “розумних” мереж.
Пріоритетами у співпраці є обмін знаннями та досвідом для захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз.
Як повідомлялося, болгарські парламентарії більшістю голосів делегували міністрові енергетики країни ведення переговорів з його українським колегою щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”, інформує Болгарське національне радіо (БНР) у четвер.
Це рішення підтримали 135 депутатів, “проти” висловилися 57.
Раніше БНР повідомило, що Україна виявила інтерес до придбання реакторів, що призначалися для АЕС “Белене”.
Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася у 2012 році.
