Україна посідає сьоме місце у світі за обсягом інтернет-трафіку.
“В Україні активно розвиваються точки обміну трафіком. Ось уже чотири роки країна посідає сьоме місце і випереджає багато інших держав, розміри яких значно більші за Україну”, – повідомив виконавчий директор організації Packet Clearing House (PCH) Білл Вудкок на конференції UADOM у Києві в четвер .
Він також зазначив, що PCH співпрацює з реєстром домену UA компанією “Хостмайстер” із 2004 року.
“За цей час в українському домені було впроваджено найкращі практики з питань безпеки, і зараз Україна входить до 25 найбільш розвинених країн світу, які використовують найдосконаліші технології захисту”, – наголосив виконавчий директор PCH.
Packet Clearing House – міжнародна некомерційна організація, яка відповідає за забезпечення операційної підтримки та безпеки критично важливої інтернет-інфраструктури, включаючи точки обміну даними в інтернеті та ядро системи доменних імен.
Домен “.UA” був делегований міжнародною організацією IANA (пізніше перейменованою в ICANN) Дмитру Кохманюку та Ігорю Свиридову у 1992 році на користь усієї української інтернет-спільноти. Адмініструванням та розвитком домену на громадських засадах тривалий час займалися фахівці, які об’єднали Українську групу координації мережі (UA NCG) та створили у 2001 році спеціалізоване підприємство ТОВ “Хостмайстер”, яке і виконує функції адміністратора.
Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд прибула з візитом в Україну, повідомив директор з комунікацій та прес-секретар представництва США при ООН Нейт Еванс.
«Постпред США при ООН знаходиться у Києві для дня зустрічей, щоб підтвердити непохитну підтримку США України, коли вона захищає свою свободу та суверенітет в умовах жорстокого та неспровокованого вторгнення Росії», – написав Еванс у Twitter у вівторок.
Як повідомило посольство США в Україні, перебуваючи в Києві, Томас-Грінфілд зустрінеться з лідерами українського уряду, щоб обговорити непохитну відданість США суверенітету та незалежності України. Вона спостерігатиме за зусиллями щодо документування та збереження свідчень звірств, здійснених російськими військами, і почує розповіді тих, хто вижив із перших рук.
Посол Томас-Грінфілд також обговорить глобальну кризу продовольчої безпеки, посилену вторгненням Росії, і наголосить на гострій необхідності продовження Чорноморської зернової ініціативи на наступний рік. Вона також зустрінеться з гуманітарними організаціями, які працюють над забезпеченням потреб у підготовці до зими вразливих груп населення, які постраждали від атак Росії на енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру.
Понад EUR66 млн буде виділено в рамках першої програми європейського транскордонного співробітництва Interreg NEXT для партнерства Угорщини, Словаччини та Румунії з Україною в галузі охорони здоров’я, довкілля та ефективного державного управління, оголосила Єврокомісія (ЄК) у п’ятницю. “Ця програма – частина загальної підтримки та непохитної солідарності ЄС щодо України. Реалізуючи політику згуртування, Interreg допоможе Україні та державам-членам, що межують із нею, протистояти спільним викликам і використовувати спільні можливості”, – заявила член ЄК з політики згуртування та реформ Еліза Феррейра.
Програма охоплює період 2021-2027 рр. Передбачається, що Угорщина, Словаччина, Румунія та Україна спільно працюватимуть над забезпеченням рівного доступу до медичного обслуговування та підвищенням стійкості своїх систем охорони здоров’я.
Програма підтримає рішення щодо адаптації до зміни клімату та запобігання ризикам стихійних лих. Країни-учасниці співпрацюватимуть з метою захисту природи, розвитку “зеленої інфраструктури” і туризму.
Також ідеться про приведення у відповідність норм України з державами-членами ЄС у сфері ефективної державної адміністрації. Відповідні проєкти сприятимуть юридичній та адміністративній співпраці для усунення спільних перешкод взаємодії в прикордонних районах, підтримуючи водночас співробітництво між громадянами, громадянськими суспільствами та державними інституціями, повідомляється в комюніке Єврокомісії.
РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, транскордонне співробітництво, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ратифікувати рамкову угоду між урядами України та Австрії щодо економічного співробітництва у розвитку проектів.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram у п’ятницю, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю.
Схвалено, зокрема, проект закону “Про ратифікацію рамкової угоди між урядом України та урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів”.
Зазначається, що ратифікація рамкової угоди створить правові підстави для економічного співробітництва країн у розвитку пріоритетних проектів, зокрема, з будівництва (реконструкції) та оснащення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” у Києві, будівництва та оснащення клініки у Києві, створення Національного реабілітаційного центру Львів.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 25 жовтня 2022 року досягла 4 млн 426,75 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць з 30 вересня зростання склало 242,9 тис., тоді як за попередній місяць – близько 214,3 тис., а всього з кінця травня – близько 1,5 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина (дані за 8 жовтня) – близько 106 тисяч, Польща – близько 60 тисяч, Чехія – близько 14 тисяч.
За даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 469,03 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 7,365 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 5,547 млн. дол.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 815,13 тис. та 452,91 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що всього в Німеччині, де українцям було дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 1 млн 2,67 тис. біженців з України, що лише на 5 тис. більше, ніж місяць тому.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 452,91 тис. із 453,10 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язане з особливістю їхнього обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Естонія – 37,66 тис. зі статусом із 60,98 тис. зафіксованих у країні біженців і частково Румунія – 76,16 тис. з 86,21 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 160,67 тис. (приріст на 3 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 149,21 тис. (зростання на 4,5 тис.).
Слідом йдуть Болгарія з показником – 142,81 тис. (зростання на 6,6 тис.), єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 55,26 тис, Великобританія – 138,4 тис. (зростання на 6,7 тис.) та Франція – 105 тис. (дані на 26 вересня).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Словаччині – 98,57 тис. (зростання на 3,4 тис.), Австрія – 84,76 тис., Нідерланди – 79,25 тис. ( дані на 30 вересня), Литва – 68,93 тис.. У тому числі також Швейцарія – 66,81 тис. (зростання на 5 тис.), Ірландія – 60,51 тис. (зростання на 5,7 тис.), Бельгія – 57,83 тис. та Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня), а також згадана вище Румунія.
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 47,38 тис., Латвія – 40,67 тис., Фінляндія – 42,29 тис.. У цій категорії також Данія – 34,41 тис., Угорщина – 31,29 тис., Норвегія – 30,57 тис., а також Естонія, про яку йшлося вище.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту у Греції – 20,0 тис., Хорватії – 18,93 тис. та на Кіпрі – 17,63 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тимчасового захисту, що отримали статус, представлені біженці України в Словенії – 7,90 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Чорногорії – 6,65 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,42 тис., у Сербії та Косово – 1,04 тис. та Ліхтенштейні – 0,4 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 95,73 тис., Грузія – 26,79 тис., Північна Македонія – 6,16 тис., Азербайджан – 3,93 тис., Албанія – 2,62 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. та 16,7 тис. осіб, проте після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як по Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, в РФ зафіксовано всі кордони, що перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 15,93 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
За даними УВКБ ООН на 25 жовтня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 14,592 млн осіб, з них до Польщі – 7,114 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,629 млн осіб, Румунію – 1,426 млн осіб, Словаччину – 888,4 тис. осіб, Молдову – 670,2 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого по 25 жовтня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 7,144 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,2 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – вказує УВКБООНЮ, яка зменшила в жовтні оцінку внутрішньо переміщених. осіб на 0,8 млн. осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідний статус, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало у 6,1 млн, у тому числі в Європі – 5 млн.
Німеччина передала 14 генераторів різної потужності для підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба посольства Німеччини в Україні.
“14 генераторів різної потужності для підрозділів ДСНС у Донецькій, Київській, Луганській, Чернігівській та Черкаській областях вже в Україні”, – зазначається у повідомленні у Facebook.
Зазначається, що доставку забезпечило Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
