Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2022 року, за попередніми даними, становили $23 млрд 929,6 млн (в еквіваленті), що на 5,9% менше, ніж на початок вересня ($25,436 млрд), свідчать дані Національного банку України, оприлюднені у четвер.
“Станом на 1 жовтня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили $23,929 млрд. У вересні вони знизилися на 5,9%, враховуючи продаж валюти Нацбанком на міжбанку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб та платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від міжнародних партнерів і надалі дозволяють утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні, незважаючи на повномасштабну війну», – пояснив регулятор.
Регулятор уточнив, що чисті міжнародні резерви у вересні знизилися на 4,6%, або на $736 млн – до $15,181 млрд, тоді як у серпні їх зростання склало 26,6%, або $3 млрд 342 млн (до $15,917 млрд).
Як зазначає Нацбанк, у вересні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки правління України в НБУ у вересні становили $2,034 млрд, зокрема від США – $1,5 млрд, від ЄС – $482 млн, від розміщення ОВДП – $51,7 млн.
Загальний обсяг платежів правління з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $65,1 млн., у тому числі $63 млн. спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $2,1 млн. – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала до МВФ $624,6 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж їм на валютному ринку $2,777 млрд і купівля в резерви $39,4 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було негативним і становило $2,728 млрд.
Крім цього, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів, зокрема, їх зниження на $115,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту, що достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду та Національного банку”, – зазначив Цертробанк.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розпочне діалог з Україною про її вступ після запиту Києва, йдеться у заяві генсека ОЕСР Матіаса Корманна, поширеній у середу.
“Після запиту, отриманого від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, про початок процесу вступу України до ОЕСР, Рада ОЕСР прийняла рішення визнати Україну як потенційного члена організації”, – йдеться у ньому.
Норманн зазначив, що після завершення початкових консультацій з цього питання Рада ОЕСР розгляне питання про відкриття обговорень щодо приєднання та підготовки проекту “дорожньої карти”.
Україна, Молдова та Румунія домовилися підписати угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Ми досягли кількох важливих домовленостей сьогодні для розвитку наших відносин в енергетичній сфері, і наші команди надалі працюватимуть над їхньою реалізацією. Зокрема, домовилися підписати тристоронню міжурядову угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією”, – сказав Кулеба. прес-конференції в Одесі у четвер.
Кулеба звернув увагу на те, що зустріч у форматі міністрів закордонних справ та міністрів енергетики України, Молдови та Румунії відбувається вперше.
“Три наші країни, і одразу міністри закордонних справ та міністри енергетики. Для цього є дуже чітка причина та мета – ми хочемо побудувати якісно нові відносини в енергетичній сфері між нашими трьома країнами, і це буде важливо не лише для енергетики, а й для безпеки та процвітання у нашому регіоні”, – наголосив міністр.
Наразі Україна експортує електроенергію до Молдови обсягом близько 165 МВт-год за можливого максимуму 600 МВт-год, до Румунії – 150 МВт-год.
У Верховній Раді запрацює міжфракційне депутатське об’єднання (МФО) “На підтримку дружби, торговельно-економічного, культурного та гуманітарного співробітництва з Тайванем”, повідомив голова парламентського комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція) .
“Ми вирішили створити разом із колегами МФО “На підтримку дружби та співпраці з Тайванем” (…) По суті, МФО вже створено. Залишається лише оголосити про його створення на пленарному засіданні”, – розповів Мережко агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За словами голови комітету, він був одним із ініціаторів створення МФО, до якого увійшли 15 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”.
Мережко зазначив, що особисто його до створення МФО підштовхнули дії Тайваню – “серйозні санкції проти Росії”, запроваджені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, та надана нашій країні допомога.
“Тобто Тайвань у важкий для нас час повівся як справжній друг. Суспільство на Тайвані також дуже активно підтримало Україну”, – підкреслив Мережко.
Говорячи про плани МФО, Мережко наголосив, що вважає привабливою модель європейських країн, які мають власні економічні представництва в Тайбеї.
“Нам потрібно розвивати економічні, культурні, гуманітарні та інші зв’язки з Тайванем. До речі, Європейський парламент рекомендує державам ЄС розвивати зв’язки з Тайванем. І це правильно, оскільки у нас є спільні цінності. Наприклад, такі як демократія та верховенство права”, – пояснив нардеп.
У заяві про створення МФО, передану Мережку агентству “Інтерфакс-Україна”, народні депутати наголошують на необхідності “розвивати відносини з Тайванем для захисту миру, у рамках міжнародного права, Статуту ООН, міжнародних зобов’язань України та політики одного Китаю”.
Згідно з документом, головою МФО депутати, які ввійшли до нього, обрали Мережка.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віцепрем’єр-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів.
“Черговий крок солідарності від Канади. Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону”, – написав Шмигаль у твіттері.
Прем’єр України подякував Трюдо, Фріланд та всьому народу Канади за непохитну підтримку України у боротьбі за демократію та свободу.
Як повідомлялося, у липні Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади.
“Проєкт постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США)”, – йшлося в повідомленні Мінфіну України.
У відомстві нагадали, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
“Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
Новий КПП “Ніжанковичі-Мальховичі” на українсько-польському кордоні розпочне роботу у 2023 році, на сьогодні на пропускному пункті ведуться будівельні роботи, повідомив заступник голови облдержадміністрації Юрій Бучко у Facebook.
“До цього КПП веде дорога Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий. Її почали ремонтувати минулого року. Нове асфальтове покриття підрядники вистелили від кордону до Добромля. Роботи активно продовжуються, у тому числі й ремонт мостів”, – зазначив Бучко.
За його словами, окремо здійснюється спільне з польською стороною поновлення залізничного сполучення з Хирова до Перемишля через Нижанковичі. Польська сторона на ремонт своєї ділянки завдовжки 7 км виділила 40 млн. злотих.
Раніше повідомлялося, що майбутній пункт пропуску “Ніжанковичі-Мальховичі” розрахований на автомобілі масою до 3,5 тонни, вартість робіт на ньому оцінювалася в 109 млн. злотих, які виділила Польща. Українська сторона підводить до КПП дорогу Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, на яку кошти також надала польська сторона.
Згідно з інформацією на сайті Держприкордонслужби, наразі між Україною та Польщею функціонують 14 пунктів пропуску, з них 8 автомобільних та 6 залізничних.
