Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-червні 2024 року стали страхові компанії СГ “ТАС” (2,057 млрд грн), “Уніка” (2,033 млрд грн), “АРКС” (1,955 млрд грн), “ІНГО” (1,527 млрд грн) і “Українська страхова група” (1,409 млрд грн), повідомляють на сайті НАЦУ.
При цьому наголошується, що порівняно з 5 міс. 2024, СК “Уніка” піднялася з третьої позиції на другу, а СК “АРКС” зайняла її місце.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками шести місяців поточного року лідирують СГ “ТАС” (642,3 млн грн), “Оранта” (605,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (473 млн грн), “ПЗУ” (304,1 млн грн) і “ВУСО” (201,6 млн грн).
Лідерами на ринку “Зелена картка” за зібраними преміями за звітний період є “ТАС” (628,3 млн грн), “УСГ” (303,1 млн грн), “Княжа ВІГ” (317,6 млн грн), “ПЗУ” (258,6 млн грн) і “Оранта” (173,2 млн грн) (раніше п’яту позицію посідала СК “ІНГО).
На ринку КАСКО змін не відбулося, його, як і раніше, очолює СК “АРКС” (1,040 млрд грн), “Арсенал Страхування” (865 млн грн), “Уніка” (533,7 млн грн), “ВУСО” (448,6 млн грн) і “УСГ” (417,6 млн грн).
При цьому серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше, ТОП-5 у цьому сегменті очолює СК “Уніка” (907,8 млн грн), СК “Універсальна” піднялася з четвертої позиції на другу (386 млн грн), за нею йдуть СК “ІНГО” (342,5 млн грн), “АРКС” (277,7 млн грн), “ВУСО” (270,3 млн грн).
Згідно з даними ПРІМА, на ринку страхування життя змін у першому півріччі 2024 року за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК “МетЛайф” (1,275 млрд грн), СК “ТАС” (330 млн грн), “Граве Життя” (257,7 млн грн), “Уніка Життя” (203,5 млн грн) і “ПЗУ Життя” (186,7 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець червня 2024 року на страховому ринку України працюють 78 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом (“Експортно-кредитне агентство”, ЕКА).
Валовий видобуток газу в Україні в січні-червні 2024 року становив 9,4 млрд куб. м і за підсумками року може зрости вдвічі – на 100-200 млн куб. м більше за торішній показник (18,7 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.
“За нашими консервативними прогнозами на сьогодні, Україна 2024 року зможе наростити власний видобуток на 100-200 млн куб. м порівняно з показником минулого року. Орієнтуємося на 18,8 млрд куб. м за рік. Але це такий консервативний базовий сценарій, який не враховує ні можливих позитивних, ні негативних моментів”, – сказав він у коментарі “Енергореформі” в кулуарах Ukrainian Gas Open 2024 Energy Club, що відбувся в четвер у Києві.
Згідно з презентацією Петренка, представленою на форумі, за півроку розпочато буріння приблизно 70 свердловин (за весь 2023 рік – 150 свердловин).
Флагманом у цьому процесі він назвав державне “Укргазвидобування”, зазначивши, що й приватні компанії беруть активну участь у бурінні та працюють над збільшенням видобутку.
“Зокрема, Smart Energy відновлює зараз роботи з видобутку вуглеводнів на трьох ділянках у Харківській та Полтавській областях. Тому сподіваюся, що до кінця року вони додадуть до загального газовидобутку”, – сказав виконавчий директор асоціації.
Водночас він зазначив, що добовий видобуток приватних компаній порівняно з торішнім впав на 18%.
За перше півріччя 2024 року в Україні народилось 87 655 дітей — це на 9% менше, аніж за аналогічний період торік, за даними Мін’юста. Водночас зафіксовано 250 972 смертей. Найбільше немовлят та померлих в Україні було на Дніпропетровщині та в Києві.
У 1,5 рази скоротилася народжуваність цьогоріч у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення: 87 655 дітей проти 132 595 у 2021.
Найбільше новонароджених зареєстровано в Києві — 9 695 дитини, на Львівщині — 7 923 та Дніпропетровщині — 6 962. Стабільно мало дітей народжується у прифронтових регіонах: на Херсонщині (221 дитина) та Донеччині (702). На Луганщині за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти.
Наразі на одного новонародженого громадянина припадає троє померлих. Це співвідношення є одним з ключових показників демографічної кризи. Для порівняння, у доковідних у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих.
250 972 людини померли в Україні за перші півроку 2024. Це у 1,4 рази менше, ніж за аналогічний період 2021 року, коли зафіксували 349 041 померлого. Проте, варто зазначити, що 2021 рік був піковим на смерті через пандемію COVID-19.
Найменше померлих — на прифронтових Херсонщині (2334) й Донеччині (5753) та у Чернівецькій області (5422). Антирекорд встановили на Дніпропетровщині — 26 374, Харківщині — 17 999 та в Києві — 17 449.
https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2024-6
Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною, повідомляє Anadolu з посиланням на офіційну газету країни в п’ятницю.
Угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду і додатки до неї в четвер.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України 2023 року становив $7,3 млрд, заявив у четвер міністр торгівлі Туреччини Омер Болат після зустрічі з першим віцепрем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
За його словами, очікується, що в рамках зазначеної угоди обсяг торгівлі за короткий період збільшиться до $10 млрд.
Основними сферами торгівлі між двома країнами є чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
За даними Opendatabot, понад 228 тисяч авто ввезли в Україну за 7 місяців 2024 року за даними Міністерства внутрішніх справ. Це на 14,2% більше, ніж минулоріч. 71% від усіх ввезених авто цьогоріч були вживаними. Цьогоріч середній вік імпортованих авто — 9 років. Попит на електроавто виріс на 83%
228 319 транспортних засобів ввезли в Україну за перші 7 місяців 2024 року. Це на 14,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли було імпортовано 199 980 авто.
71% імпортованих цьогоріч авто — вживані. Наразі середній вік ввезених вживаних транспортних засобів склав 9 років. 42% вживаних авто, які були завезені в Україну, мають вік 10 та більше років.
Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,7%. До топ-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,4%).
Попитом українців стабільно користуються:
VOLKSWAGEN — 25 498 авто (11,2%)
RENAULT — 17 479 авто (7,7%)
AUDI — 13 173 авто або 5,8%.
Щодо моделей, то найбільше було імпортовано SKODA OCTAVIA — 5 047 одиниць. Наступні позиції зайняли VOLKSWAGEN GOLF та VOLKSWAGEN PASSAT — 4 965 та 4 147 авто відповідно.
Бензинові авто залишаються найбільш запитаними — це майже кожен другий ввезений цьогоріч автомобіль. Дизельними були 27,5% ввезених цьогоріч авто. Попри те, що імпорт електрокарів виріс в 1,8 разів за рік, у загальній кількості на них припадає лише 13,1% нововвезених авто.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
