Скільки українців не повернулося додому від початку року
Понад 7,8 млн перетинів кордону українцями зафіксувала Державна прикордонна служба за перші 4 місяці 2024 року. Це значно менше, ніж в аналогійний період минулого року. Близько 69 тис. осіб виїхали та не повернулися.
7,8 млн разів українці перетинали кордон за перші місяці цього року. Загалом громадяни стали виїжджати за кордон на 10% рідше.
Майже 69 тис. громадян — 1,5% від загальної кількості виїхавших — не повернулося в країну від початку року. У квітні вперше від початку року додому повернулося більше громадян, ніж виїхало — аж на 56 тисяч. Загалом цьогоріч кількість тих, хто не повернувся, дещо зросла у порівнянні до минулого року — тоді не повернулося 62 тисячі українців.
Для порівняння, за весь минулий рік з України виїхало 14,1 млн українців. З них лише 142 тис. залишилися закордоном. Це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни.
Варто зазначити, що різниця між тими, хто виїхав та заїхав в Україну не дає точного розуміння щодо кількості людей, які емігрували.
https://opendatabot.ua/analytics/emigration-trend-2024-4
Скільки банкрутів з’явилося від початку року
343 українців подали на банкрутство за перші 5 місяців 2024 року за даними Верховного суду. Це у 2,2 рази більше, ніж минулого року. Загалом за останні 5 років в Україні відкрилось майже 2 тисячі справ про банкрутство людей.
Від початку року 343 українці подали до суду, аби їх визнали неплатоспроможними. Кількість справ про банкрутство людей зросла у 2,2 рази у порівнянні до відповідного періоду торік. До слова, за весь минулий рік цей статус набули 575 людини.
Найменше справ про банкрутство людей було відкрито у 2019 році. Це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе неплатоспроможними через суд. Тоді було відкрито 22 справи про банкрутство людей. Відтоді кількість людей, які хотіли визнати себе неплатоспроможними, постійно зростала: у 8,3 рази за 2020 рік та у 2,7 рази за 2021 рік.
“На мою думку, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким допомогла би процедура банкрутства. Проте ця процедура не є відомою та поширеною серед українців, й на те є кілька причин: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів. Крім того, кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги у такі судові справи, сподіваючись стягнути борг після відновлення платоспроможності людини та зекономити на судових витратах, або навпаки, намагаються торпедувати процедуру, діскредитуючи боржника. З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керуючого” — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства
Загалом за весь час було відкрито 1 993 справи про банкрутство українців. Кожен другий банкрут — у віці від 25 до 45 років: 58% або понад 1,1 тис. Третина банкрутів старша за 45 років — 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років – лише 3,7%.
Гендерний розподіл виявився майже рівноцінним. 54% усіх банкрутів — чоловіки, а 46% – жінки.
Контекст
Верховна Рада дозволила фізичним особам набувати статус банкрута ще у жовтні 2018 року. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 році. З того часу людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
https://opendatabot.ua/analytics/people-bankrupts-2024
Українські громадяни, бізнес, зокрема банки, придбали на ринкових умовах облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) більш ніж на 1 трлн грн, інвестиції в облігації стали другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету після міжнародної допомоги, повідомило Міністерство фінансів у середу.
“Завдяки залученим коштам від ОВДП ми змогли профінансувати понад 200 днів нашої оборони і захисту, що еквівалентно 15% ВВП України у 2023 році”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Як уточнив Мінфін, загалом в обігу наразі перебуває ОВДП на понад 1,6 трлн грн, з яких частка комерційних банків – 42,2%, Нацбанку – 41,5%, юридичних осіб – 10%, фізичних осіб – 3,8%, нерезидентів – 2,4%, територіальних громад – 0,1%.
Підкреслюється, що обсяг вкладень фізичних осіб із 2016 року зріс приблизно у 600 разів, а з 24 лютого 2022 року – більш ніж у 2,4 раза. Юридичні особи збільшили свої інвестиції в ОВДП у 7 разів з 2016 року і в 2 рази з початку повномасштабного вторгнення.
Мінфін зазначає, що за період із січня 2022 року по березень 2024 року виплачено купонний дохід українським фізичним і юридичним особам (без банків) на суму 31,5 млрд грн, а іноземним – 19 млрд грн, що в сумі становить 50,5 млрд грн.
Відомство підкреслює, що поряд із прибутковістю, важливою характеристикою є висока ліквідність ОВДП на вторинному ринку, адже інвестори можуть у будь-який момент продати облігації за актуальною ринковою ціною. Це підтверджується статистикою середньоденного обсягу угод за номінальною вартістю, що становить близько 2,4 млрд грн в еквіваленті, що на 26% вище порівняно із середньоденним показником 2021 року. Такі дані свідчать про наявність достатньої кількості учасників на ринку для забезпечення ефективної торгівлі.
“Зручні цифрові рішення для придбання облігацій, ринкова дохідність, що перевищує інфляційні очікування, та 100% гарантія повернення коштів від держави, роблять державні облігації найбільш привабливим інструментом на ринку”, – підсумував Мінфін.
Як повідомлялося, міністерству на останніх первинних аукціонах із розміщення ОВДП у вівторок, 21 травня, вдалося опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком із 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних. За річними паперами ставка знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
Згідно з даними Розрахункового центру, кількість зареєстрованих приватних інвесторів на початок травня цього року досягла 183,56 тис. порівняно з 166,12 тис. на початок цього року, 126,79 тис. – на початок минулого і 22,79 тис. – на початок 2022 року.
На кінець 2023 року вони становили 18,6 відсотка від загальної кількості 181 370 іноземців у землі, як повідомило Державне статистичне управління в Галле в четвер. На основі даних Центрального реєстру іноземців. Другу і третю за чисельністю групи складають вихідці з Сирії (15,9%) і Польщі (7,8%). Кількість іноземців у Саксонії-Ангальт збільшилася на 12 150 осіб з кінця 2022 року до кінця 2023 року.
https://www.zeit.de/news/2024-05/02/ukrainer-sind-groesste-auslaendische-bevoelkerungsgruppe
Несвоєчасною вважають 45% українців відпустку у 2024 році, водночас 36% планують відпочити з близькими або друзями в Україні або за кордоном
Про це свідчать результати онлайн-опитування, проведеного компанією Rakuten Viber 26 квітня серед більш ніж 36 тис. користувачів.
Водночас повідомляється, що 2023 року під час аналогічного опитування несвоєчасною назвали відпустку 68% респондентів, а відсоток охочих відпочити за рік зріс.
“25% планують відпустку в Україні (у 2023 році – 10%), ще 11% хочуть виїхати за кордон (у 2023 році – 6%). Кожен п’ятий респондент (19%) планує взяти кілька вихідних упродовж року (2023 року – 16%)”, – ідеться у пресрелізі за результатами опитування.
Українці через застосунок “Дія” зможуть подавати заяви про пошкодження або знищення нерухомості до Міжнародного реєстру збитків для отримання в майбутньому репарацій від РФ, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Українці вже з квітня через “Дію” зможуть подати заяву про пошкоджені або знищені квартири, будинки, дачі, якщо є Акт про обстеження від місцевої влади. Потім буде можливість подати заяви до Реєстру, якщо не зверталися до місцевої влади”, – повідомив Федоров у Телеграм-каналі в понеділок.
Імплементацію послуги розпочато після підписання угоди з виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіяном Ключковським.
“Дія” стає важливою частиною передачі та відображення масштабів збитків від російської агресії”, – наголосив очільник Мінцифри.
За словами Федорова, це перший кейс міжнародного обміну даними, для якого використовуватимуть “Дію”. Пізніше буде реалізовано можливість подачі заяв про вимушене переміщення, шкоду життю, здоров’ю, тортури і сексуальне насильство. На заключному етапі можна буде подати заяву про шкоду інфраструктурі, а також звернутися із заявами про відшкодування шкоди бізнесу.
“Міністерство юстиції працює над досить складним і тривалим процесом репарацій, а “Дія” допомагає зробити процес подання заяв до реєстру простим, доступним і безпечним”, – написав він.
Віцепрем’єр уточнив, що Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, був створений під егідою Ради Європи в травні минулого року. На сьогодні до Реєстру приєдналися 43 країни та ЄС, зокрема США, Японія і Канада. Його головна мета – зафіксувати всі заяви про шкоду, яку завдала війна, щоб Росія виплатила Україні та українцям справедливі репарації.
З міжнародними партнерами ведеться робота над створенням механізму, який конвертує інформацію з Реєстру в рішення про виплати компенсації Україні та тим, хто постраждав від війни, зазначено в повідомленні.
