У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Кількість українців, які планують різдвяний та новорічний шопінг, зросла за рік до 75% з 65%, незважаючи на четвертий рік повномасштабної війни, свідчать дані дослідження Deloitte Ukraine “Святковий шопінг 2025”, надані пресслужбою компанії.
“Цьогоріч ми бачимо, що підготовка до свят стає більш зваженою та передбачливою: українці планують покупки раніше, обережніше підходять до витрат і частіше обирають те, що має особисте значення для них і їхніх близьких. Для 51% опитаних процес підготовки подарунків залишається приємним ритуалом, а не стресом. Такі звичні турботи допомагають нам сьогодні підтримувати себе й тих, хто поруч”, – зазначає лідер напряму ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Проте, згідно із результатами дослідження, все більше українців також обирають домашній формат святкування – 68% проти 54% у 2024 році. Дедалі більше українців починають святковий шопінг завчасно: 18% – ще до грудня, тоді як основний період покупок припадає на 1-24 грудня (62%).
Вже четвертий рік поспіль українці не збільшують витрати: 46% готові виділити на шопінг не більше чверті місячного доходу, а 54% планують вкластися у 1 тис.-5 тис. грн, а святкові покупки зосереджують навколо родини (88%) та друзів (40%). Водночас молодь частіше відходить від традиційного сценарію: 49% купують подарунки для себе.
Найчастіше українці роблять святкові покупки у великих і середніх мережах супермаркетів (43%), онлайн-магазини стабільно посідають друге місце (27%), а косметичні магазини (21%) залишаються популярними завдяки попиту на подарунки “для себе і близьких”.
Найпопулярніші інструменти для вибору подарунків – вішлісти (46%), сервіси порівняння цін (54%) і онлайн-відгуки (50%). Рекомендації інфлюенсерів відіграють значно меншу роль – на них орієнтуються лише 9-10% опитаних. І лише 10% респондентів вважають, що наявність ШІ-асистента на онлайн-платформах рітейлерів полегшила б підбір святкових подарунків.
Підкреслюється, що покупців найбільше засмучує відсутність товарів у наявності (27%), надмірна реклама (22%), а також незручні фільтри пошуку (14%).
Разом з тим, 64% українців планують спрямувати частину святкового бюджету на благодійність, і 8 з 10 підтримують насамперед українських захисників на передовій.
“Святкові звички українців відображають не лише споживчі тренди, а й глибші внутрішні зміни. Те, як люди дарують, святкують і шукають радість, сьогодні є важливою частиною їхньої емоційної стійкості. Навіть під час війни українці залишаються спільнотою, яка допомагає, ділиться й створює атмосферу свята одне для одного”, – підсумував Ямпольський.
Дослідження проводилось за допомогою багатоступеневої стратифікованої вибірки, яка представляє населення України за статтю, віком, розміром населеного пункту та видом зайнятості. Збір даних здійснювався шляхом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України. Загалом в опитуванні взяли участь понад 1 тис. респондентів.
Споживчі пріоритети українців змінилися, з початку повномасштабної війни 47% опитаних скоротили витрати на основні категорії споживання, повідомляє прес-служба Gradus.
При цьому 85% зазначили, що намагаються підтримувати душевну рівновагу, дозволяючи собі приводи для радості та задоволення. Найвиразніше ця тенденція простежується у віковій групі 25-34 роки, тоді як люди 45-55 і 55+ років більше схильні до економії.
Щодо методів скорочення витрат, то 82% уникають зайвого, але не відмовляють собі в речах, які приносять задоволення, 77% намагаються купувати менше речей, але кращої якості, 76% інвестують у здоров’я, 59% готові витрачати на речі, які покращують емоційний стан, і 52% спрямовують кошти на розвиток і досвід (навчання, подорожі).
Найважливішою статтею витрат, на якій не варто економити, українці вважають здоров’я та медичні послуги (70%).
Щодо очікувань від fashion & beauty-брендів – на перше місце українці наразі ставлять якість та довговічність речей (39%), а на останнє – престиж (11%).
Щодо предметів розкоші думки респондентів розділилися. Про стриманість у купівлі таких речей повідомили 32% опитаних. Варіанти відповіді «це надмірність, яка зараз не на часі» і «зовсім не цікавлять предмети розкоші» обрали 22% і 18% відповідно. Водночас 19% опитаних назвали предмети розкоші «складовою нормального життя, яка дає змогу не втрачати себе».
Загалом жінки менш схильні скорочувати витрати на більшість категорій. Про небажання заощаджувати на важливих для себе речах зазначили 61% жінок і 47% чоловіків, а товари, що покращують емоційний стан, продовжують купувати 70% жінок і 50% чоловіків.
Дослідження «Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання» проведене дослідницькою компанією Gradus у партнерстві з Vogue Ukraine спеціально для конференції Forces Of Fashion 2025, методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки та жінки віком 18-60 років із доходом вище середнього, які мешкають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав 25-27 серпня 2025 року. Розмір вибірки: 600 респондентів.
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
Паризький музей Лувр з початку наступного року суттєво підвищить вартість вхідних квитків для більшості відвідувачів із країн, що не входять до Європейського союзу та Європейського економічного простору (ЄЕП). Про це повідомляють Euronews Serbia і сербська газета «Політика» з посиланням на рішення ради музею і матеріали BBC.
Із 14 січня 2026 року квиток для туристів із країн поза ЄС і ЄЕП (до яких, окрім країн ЄС, входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) подорожчає з 22 до 32 євро, тобто на 45%.
Під нові тарифи потрапляють, зокрема, громадяни США, Великої Британії, Китаю, а також усіх держав, які не є членами ЄС або ЄЕП, – країн Західних Балкан (включно із Сербією, Чорногорією, Північною Македонією, Албанією, Боснією та Герцеговиною), Україною, Росією, Туреччиною, державами Близького Сходу, Африкою, Латинською Америкою і більшою частиною Азії.
За даними самого Лувру, музей 2024 року відвідали близько 8,7 млн осіб, із них приблизно 69% – іноземні туристи; понад 10% потоку припадало на громадян США, близько 6% – на китайських відвідувачів. Влада Франції та керівництво музею розраховують, що підвищення цін для неєвропейців принесе десятки мільйонів євро додаткового виторгу, які спрямують на посилення безпеки і масштабну реконструкцію будівлі та експозиційних просторів.
Громадяни України та Росії увійшли до десятки найбільших іноземних покупців житла в Болгарії в 2024–2025 роках, свідчить дослідження аналітичного центру Experts Club і дані Болгарської асоціації нерухомості.
Згідно з дослідженням, топ-10 країн, громадяни яких найактивніше купують нерухомість у Болгарії, виглядає так: Велика Британія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Румунія, Туреччина, Італія, Росія, Україна та Польща.
Іноземці формують помітну частку угод на ринку житла. За оцінкою одного з міжнародних аналітичних ресурсів, кількість іноземних покупців житлової нерухомості в Болгарії в 2024-2025 році зросла приблизно на 18%, а загальний ринок демонструє стійке зростання цін. За оцінками місцевих експертів, відсоток іноземців в деяких прибережних проектах може досягати 30% від загальної кількості покупців.
Найбільший інтерес у іноземних покупців викликають об’єкти на узбережжі Чорного моря – у Варні, Бургасі та Несебрі – а також у гірських курортах Банско і Пампорово, де нерухомість розглядається як для власного відпочинку, так і як інвестиція під здачу в оренду.
Аналітики відзначають, що українці міцно закріпилися в топ-10 за рахунок поєднання релокаційного та інвестиційного попиту: частина покупців розглядає Болгарію як безпечну юрисдикцію ЄС на період війни, частина – як можливість отримувати дохід від здачі житла в туристичних регіонах.
Зростання іноземного попиту підтримує підвищення цін: за останній рік вартість житла на морських курортах Болгарії зросла в середньому на 8–10 %, а в Софії – на 7–10 %.
При цьому, за оцінкою Єврокомісії та ряду аналітичних оглядів, житло в Болгарії в 2025 році переоцінено приблизно на 10-15% щодо фундаментальних показників, проте експерти поки не говорять про критичну «бульбашку» на ринку.
У перспективі 2–3 років аналітики Experts Club очікують збереження інтересу іноземців до болгарської нерухомості, але зі зміною структури попиту: частка покупців з ЄС, України та Ізраїлю, за їхніми оцінками, буде зростати, тоді як роль російських покупців у нових угодах може і далі скорочуватися на тлі санкцій та обмежень на рух капіталу.
За даними Національного статистичного інституту Болгарії та міжнародних оглядів, у другому півріччі 2024 року ціни на житло в країні зросли на 15% у річному вираженні, а порівняно з 2015 роком – на 87%. При цьому середня ціна квадратного метра по країні залишається помітно нижчою, ніж у більшості країн ЄС, що робить Болгарію одним з найбільш доступних ринків нерухомості в Союзі для іноземних інвесторів.
Російські громадяни традиційно займають помітну частку серед власників, перш за все на узбережжі. За даними болгарських ресурсів, в одному тільки регіоні Бургаса офіційно зареєстровано понад 5,2 тис. об’єктів, що належать росіянам, тоді як в цілому по країні мова йде про кілька десятків тисяч одиниць нерухомості. При цьому в останні роки частка нових покупок з боку росіян знижується, а частина об’єктів виводиться на ринок і викуповується болгарськими та західноєвропейськими покупцями.
Источник: https://expertsclub.eu/rynok-zhytla-bolgariyi-analiz-vid-experts-club/
