За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.
Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.
За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.
Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.
Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.
Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.
Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.
Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.
Швейцарія з 1 листопада 2025 року обмежить надання статусу тимчасового захисту українським біженцям, які походять із західних областей України, повідомляє телеканал SRF. Рішення прийнято Федеральною радою Швейцарії в рамках перегляду політики надання статусу S, який діє для громадян України з березня 2022 року. Згідно з новим порядком, держава буде розрізняти регіони України, повернення в які вважається безпечним, і ті, де перебування все ще небезпечне.
Згідно з рішенням уряду, повернення українців вважається прийнятним у такі області: Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька.
Нові обмеження набирають чинності 1 листопада 2025 року і будуть застосовуватися тільки до нових заяв. Українці, які вже отримали статус захисту, не підпадають під дію нових правил.
Федеральна рада при цьому підкреслила, що в цілому режим тимчасового захисту S зберігається, оскільки «стійка стабілізація ситуації в Україні в середньостроковій перспективі не видається реалістичною». Однак парламент країни раніше зобов’язав уряд встановити більш диференційований підхід залежно від регіонів походження заявників.
Державний секретаріат з питань міграції (SEM) продовжить індивідуально розглядати кожну заяву. У випадках, коли походження заявника вказує на регіон, визнаний безпечним, клопотання про надання захисту буде відхилятися.
Якщо повернення конкретної людини виявиться юридично неможливим або індивідуально неприйнятним, їй дозволять тимчасово залишитися на території Швейцарії.
Українці, які за новими правилами не зможуть отримати статус захисту S, зберігають можливість подавати заяву про надання притулку або виїжджати в інші європейські країни.
Федеральна рада також підтвердила, що остаточне скасування режиму захисту S не планується раніше березня 2027 року.
Експерти відзначають, що рішення Берна відображає поступовий перехід Швейцарії до селективного застосування статусу захисту, орієнтованого на рівень безпеки в конкретних регіонах України та зниження навантаження на національну систему міграції.
За даними SRF, серед українців, які зараз перебувають у Швейцарії під статусом S, близько 10% походять з областей, визнаних урядом безпечними.
Індекс споживчих настроїв українців зріс на 5,2 пункту в серпні 2025 року і становить 81,7 п (за шкалою від 0 до 100), у липні зростання склало 3,6 пункту – до 76,4 п., тоді як у червні воно було нижчим – 75,7, повідомляється на сайті агентства Info Sapiens.
“Після декількох місяців незначного падіння, індекс споживчих настроїв показав зростання в серпні 2025 року. Аналогічна тенденція спостерігається щодо індексу поточного стану та економічних очікувань. Показники як споживчих настроїв, так і економічних очікувань наближені до значень, які ми спостерігали в аналогічний період 2023 року, але поточний стан цього року оцінено дещо краще”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Відзначається, що індекс поточного стану (ІПС) зріс і становить 64,5 п., що на 5,2 п. вище рівня цього показника в липні. Серед складових індексу, індекс поточного особистого матеріального стану зріс на 4,9 п. і становить 57 п., індекс доцільності великих покупок зріс на 5,5 п. і становить 71,9 п.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) в серпні зріс на 5,2 п. і становить 93,1 п. Динаміка складових цього індексу така: індекс очікуваних змін особистого матеріального становища становить 95,4 п., що на 7,7 п. нижче рівня цього показника в липні, індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року зріс на 4,1 п. і становить 78,7 п., індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчих 5 років зріс на 3,9 п. порівняно з минулим місяцем і становить 105,3 п.
Також значних змін у серпні зазнав показник індексу очікуваної динаміки безробіття – він зменшився на 6,3 п. і становить 119,5 п.
Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,2 п. і становить 184,9 п., а індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. і становить 154,6 п.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на основі вибіркового обстеження домогосподарств країни. В ході дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Українці посіли четверте місце серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині в серпні 2025 року, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat). В останній місяць літа іноземці придбали в Туреччині 1 810 об’єктів житлової нерухомості, що на 19,8% менше, ніж у серпні 2024 року (2 257 об’єктів). Частка продажів іноземцям склала 1,3% від загального обсягу угод.
Лідери за кількістю угод у серпні:
росіяни — 283 об’єкти;
іранці — 155;
німці — 118;
українці — 118;
іракці — 118;
азербайджанці — 77;
казахстанці — 68.
Найбільш популярні регіони серед покупців з-за кордону: Стамбул (671 об’єкт), Анталія (576) і Мерсін (123).
У звіті зазначається, що росіяни залишаються лідерами, проте їх активність знижується: в серпні вони купили на 10,2% менше об’єктів, ніж місяцем раніше (315 у липні). У порівнянні з серпнем 2024 року (381 угода) падіння склало 25,7%.
Приблизно 5,7 мільйона людей з України залишаються переміщеними в усьому світі, 3,8 мільйона є внутрішньо переміщеними, а 4,1 мільйона повернулися з переміщення або в межах України, або з-за кордону, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
“Переміщення залишається визначальною рисою кризи”, – йдеться в заяві речника МОМ щодо нещодавніх атак в Україні, опублікованій на сайті організації у вівторок.
Також МОМ висловлює глибоку стурбованість постійним зростанням кількості жертв серед цивільного населення по всій Україні та наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
“Цивільне населення України продовжує нести важкий тягар війни, оскільки російські удари вражають міста і села на лінії фронту та за її межами. Тільки в липні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником із травня 2022 року”, – йдеться у заяві.
Також МОМ наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
