Індекс споживчих настроїв українців зріс на 5,2 пункту в серпні 2025 року і становить 81,7 п (за шкалою від 0 до 100), у липні зростання склало 3,6 пункту – до 76,4 п., тоді як у червні воно було нижчим – 75,7, повідомляється на сайті агентства Info Sapiens.
“Після декількох місяців незначного падіння, індекс споживчих настроїв показав зростання в серпні 2025 року. Аналогічна тенденція спостерігається щодо індексу поточного стану та економічних очікувань. Показники як споживчих настроїв, так і економічних очікувань наближені до значень, які ми спостерігали в аналогічний період 2023 року, але поточний стан цього року оцінено дещо краще”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Відзначається, що індекс поточного стану (ІПС) зріс і становить 64,5 п., що на 5,2 п. вище рівня цього показника в липні. Серед складових індексу, індекс поточного особистого матеріального стану зріс на 4,9 п. і становить 57 п., індекс доцільності великих покупок зріс на 5,5 п. і становить 71,9 п.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) в серпні зріс на 5,2 п. і становить 93,1 п. Динаміка складових цього індексу така: індекс очікуваних змін особистого матеріального становища становить 95,4 п., що на 7,7 п. нижче рівня цього показника в липні, індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року зріс на 4,1 п. і становить 78,7 п., індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчих 5 років зріс на 3,9 п. порівняно з минулим місяцем і становить 105,3 п.
Також значних змін у серпні зазнав показник індексу очікуваної динаміки безробіття – він зменшився на 6,3 п. і становить 119,5 п.
Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,2 п. і становить 184,9 п., а індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. і становить 154,6 п.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на основі вибіркового обстеження домогосподарств країни. В ході дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Українці посіли четверте місце серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині в серпні 2025 року, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat). В останній місяць літа іноземці придбали в Туреччині 1 810 об’єктів житлової нерухомості, що на 19,8% менше, ніж у серпні 2024 року (2 257 об’єктів). Частка продажів іноземцям склала 1,3% від загального обсягу угод.
Лідери за кількістю угод у серпні:
росіяни — 283 об’єкти;
іранці — 155;
німці — 118;
українці — 118;
іракці — 118;
азербайджанці — 77;
казахстанці — 68.
Найбільш популярні регіони серед покупців з-за кордону: Стамбул (671 об’єкт), Анталія (576) і Мерсін (123).
У звіті зазначається, що росіяни залишаються лідерами, проте їх активність знижується: в серпні вони купили на 10,2% менше об’єктів, ніж місяцем раніше (315 у липні). У порівнянні з серпнем 2024 року (381 угода) падіння склало 25,7%.
Приблизно 5,7 мільйона людей з України залишаються переміщеними в усьому світі, 3,8 мільйона є внутрішньо переміщеними, а 4,1 мільйона повернулися з переміщення або в межах України, або з-за кордону, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
“Переміщення залишається визначальною рисою кризи”, – йдеться в заяві речника МОМ щодо нещодавніх атак в Україні, опублікованій на сайті організації у вівторок.
Також МОМ висловлює глибоку стурбованість постійним зростанням кількості жертв серед цивільного населення по всій Україні та наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
“Цивільне населення України продовжує нести важкий тягар війни, оскільки російські удари вражають міста і села на лінії фронту та за її межами. Тільки в липні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником із травня 2022 року”, – йдеться у заяві.
Також МОМ наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
За даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту, а також зведенням кіпрських ЗМІ, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості на острові.
Топ-10 країн-покупців (2021–2024)
У статистиці відстежуються деякі регіональні особливості, наприклад у Пафосі традиційно лідирують британці (~4,5 тис. об’єктів), у Лімасолі першість за росіянами (~2,5 тис.), за ними британці та ізраїльтяни. У Ларнаці активні британці, ліванці та ізраїльтяни, а в Нікосії значну частину угод забезпечують греки та британці.
З 2021 року іноземці придбали понад 37 тис. об’єктів, тоді як кіпрські громадяни — понад 200 тис. Угоди за участю іноземців зосереджені в Лімасолі та Пафосі (близько 60% всіх операцій).
Основними трендами на ринку житлової нерухомості Кіпру є:
Експерти прогнозують подальше зростання інтересу з боку громадян Ізраїлю, Лівану та України, а також можливе пожвавлення китайських інвесторів при пом’якшенні валютних обмежень.
У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.
Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.
Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025
За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.
За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.
Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1340
Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.
Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.
Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.
“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.
Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.
Джерело: https://interfax.com.ua/
