“Укрзалізниця” (УЗ) вперше з 2018 року перегляне ціни на низку товарів що реалізуються у поїздах далекого сполучення, зміни відбудуться з 18 червня 2025 року, повідомили у компанії.
“Зокрема, вартість склянки класичного чаю зросте з 10 грн до 20 грн, що, згідно з аналізом ринкових цін, все одно залишиться суттєво нижче середньоринкової вартості. Натомість це підвищення дозволить залізниці принаймні перекрити операційні витрати, пов’язані з реалізацією цієї продукції”, – йдеться у повідомленні на сторінці компанії у Facebook у вівторок.
Як підкреслили в “Укрзалізниці”, підвищення ціни відбудеться вперше з 2018 року, тоді як вартість сировини, енергоносіїв, логістики та, власне, індекс інфляції (споживчих цін) демонстрували стабільний приріст протягом усього періоду.
Підкреслюється, що перегляд цін складатиме до 20 грн і торкнеться газованої та негазованої води, розчинної кави та кавового напою “3 в 1”, користування окропом залишається безкоштовним. Ціни на всі напої у швидкісних поїздах “Інтерсіті+”, а також на гарячі обіди у межах пілотного проєкту на поїздах далекого сполучення залишаються без змін.
“Важливо: “Укрзалізниця” продовжує утримувати ціни квитків для соціального сегменту пасажирських перевезень без змін від самого початку повномасштабного вторгнення”, – наголосили в компанії.
У коментарях до допису пасажири запропонували автоматично враховувати вартість напоїв, щоб зберегти попит. У відповідь на пропозицію в “Укрзалізниці” зазначили, що і постільна білизна, і напої – додаткова опція, компанія не планує примушувати пасажирів купувати товари. В компанії вважають, що: “у пасажирів має бути вибір, відмовитись чи додати сервісні послуги”.
Крім того, на одному з рейсів тестують можливість оплати додаткових послуг карткою і сподіваються на швидке розповсюдження на інших сполученнях.
В “Укрзалізниці” нагадали, що наразі у поїздах доступні три різновиди класичного чаю, три – авторського чаю, капсульна та дріп-кава, а також оновлений асортимент снеків. У поїздах міжнародного сполучення пасажирам пропонується десертне меню, у дитячих вагонах – спеціальне дитяче меню від ресторатора Євгена Клопотенка, а на чотирьох поїздах далекого сполучення триває тестування повноцінних ланчів: дерунів, плова, картоплі з куркою та сирників.
АТ “Укрзалізниця” із 16 червня планує змінити середні швидкості перевезення у зерновозах, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку.
Він зауважив, що для вагонів-зерновозів філії “Центр транспортної логістики” АТ “Укрзалізниця” на внутрішніх та імпортних перевезеннях швидкість для вагонної відправки становитиме 111 км/доба, а для маршрутних поїздів — 258 км/доба; на експортних перевезеннях через сухопутні переходи – 144 км/добу і 217 км/доба відповідно; на експортних перевезеннях у бік припортових станцій — 189 км/доба і 323 км/доба відповідно.
Ткачов додав, що зазначені швидкості перевезень враховуватимуться винятково при розрахунку вартості використання вагонів АТ “Укрзалізниця”.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Кременчук Полтавської обл.) поставить на адресу “Укрзалізниці” 95 спальних купейних вагонів, з них 88 вагонів купейних спальних з купе відпочинку провідника (КУП) та сім спальних вагонів, обладнаних для перевезення осіб у кріслі колісному та з купе начальника поїзда (КУПІ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, відповідний договір по результатах проведеного тендера на загальну суму 4 млрд 475 млн 367 тис. грн без ПДВ (на 0,003% менше очікуваної ціни) підписано сторонами 6 червня.
Згідно з договором, ціна одного вагона типу КУП – 46,895 млн грн (без ПДВ) і 56,27 млн грн з ПДВ, типу КУПІ – 49,800 млн грн (59,76 млн грн).
Загалом ціна договору з ПДВ – 5 млрд 370 млн 440,4 тис грн. Умовами передбачено аванс у розмірі 58% протягом 14 робочих днів з дати отримання заявки від “Укрзалізниці”.
Як зазначає видання “Наші гроші”, нова ціна купейних вагонів у доларовому еквіваленті – найвища за останні роки, але визнає, що певною мірою зростання валютної ціни пов’язано зі змінами самих вагонів.
Строк поставки вагонів – не пізніше 31 грудня 2028 року.
Як повідомлялось, за підсумками тендера восени 2023 року “Укрзалізниця” підписала з КВБЗ договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів(з них 9 – плацкартних) за 1,951 млрд грн (з ПДВ) з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
У грудні того ж року “Укрзалізниця” підписала з КВБЗ контракт на поставку 22 нових пасажирських вагонів на 980,45 млн грн (з ПДВ) до 30 червня 2026 року.
До весни 2023 року КВБЗ завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів за договором 2021 року на понад 3 млрд грн.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року.
Згідно з рейтингом найбільших роботодавців за регіонами України, складеним Опендатаботом на основі офіційної звітності до Держстату, «Укрзалізниця» визнано найбільшим роботодавцем Києва та всієї країни.
Найбільший роботодавець України з чисельністю персоналу 178 616 осіб. Державна залізнична компанія, заснована в 1991 році на базі інфраструктури УРСР. Є монополістом на ринку залізничних перевезень. Входить до структури Міністерства інфраструктури України. Головний офіс — у Києві.
Фінансові показники: Станом на 2023 рік, дохід компанії перевищив 95 млрд грн. У 2024 році компанія увійшла до десятки кращих транспортних операторів за версією Індексу Опендатабота.
Діяльність: Обслуговує пасажирські та вантажні перевезення, володіє залізничною мережею протяжністю понад 19 тис. км. Компанія активно модернізує рухомий склад і впроваджує цифрові сервіси.
Обсяг зернових перевезених АТ “Укрзалізниця” в січні-квітні 2025 року скоротився майже на 33% порівняно з аналогічним періодом торік – до 10,092 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов.
“З січня по квітень було перевезено залізницею 10, 092 млн тонн зернових вантажів. Порівняно з минулим роком маємо зниження падіння перевезень майже на 33%, або на 4,96 млн тонн”, – повідомив Ткачов на онлайн-нараді з аграрним ринком в четвер.
За його словами, одна з причин скорочення – великі обсяги перевезення в першій половині 2024 року, пов’язані з роботою “зернового коридору”, який стартував в жовтні 2023-го.
“Через те, що “зерновий коридор” почав працювати з жовтня 2023 року, аграрії не встигли вивезти врожай, і тому ці обсяги перейшли на першу половину 2024 року”, – пояснив Ткачов.
Ще однією причиною скорочення обсягу перевезень зернових залізницею в 2025 році є незначне зменшення врожаю зернових.
Третя причина – відсутність в системі повного обсягу даних, оскільки через кібератаку 23 березня певний час перевізні документи оформлялись в паперовому вигляді. 4 квітня Ткачов повідомляв, що з дати здійснення кібератаки вантажовідправники оформили у паперовому вигляді більше 50 тис. документів – наразі їх обсяг скоротився до 4 тис. Він допустив, що після внесення в електронну систему даних усіх перевізних документів показники роботи вантажної вертикалі буде скориговано.
З 10,092 млн тонн перевезеного в січні-квітні зерна 8,958 млн тонн відправлено на експорт, обсяг якого в січні становив 2,76 млн тонн, лютому – 2,25 млн тонн, березні – 1,68 млн тонн, квітні – 1,1 млн тонн.
Обсяг перевезення зерна за 20 діб травня склав 1,207 млн тонн, середньодобове навантаження становило приблизно 73 тис. тонн.
При цьому, 89% перевезеного залізницею зерна в травні прямувало до портів, у квітні цей показник був 92,6%, у березні – 90%. Тільки 10% всього перевезеного на експорт зерна їхало через західні сухопутні переходи.
Інша ситуація щодо рослинної олії, якої в травні в напрямку портів перевозиться тільки 37,1% від загального обсягу. У квітні показник сягнув 47,3%. Решта обсягів олії перевозиться через Західні сухопутні переходи. Загалом за 4 міс.-2025 на експорт перевезено 511,4 тис. тонн олії, а також 799,4 тис. макухи і шроту.