Обсяг перевезень вантажів “Укрзалізницею” у 2025 році скоротиться порівняно із минулим роком на 7% – зі 173 млн тонн до 160 млн тонн, а в наступні роки вдасться збільшити його лише відповідно до 161 млн тонн та 162 млн тонн, такі дані оголосила компанія журналістам під час презентації 7 листопада.
Згідно з презентацією, очікується, що у 2025-2026 роках обсяг перевезень руди та марганцю становитиме 44 млн тонн порівняно із 43 млн тонн минулого року, а у 2027 році знизиться до 42 млн тонн.
Перевезення зерна та борошна протягом 2025-2027 роках прогнозується на рівні 31 млн тонн, що на 22,5%, або 9 млн тонн менше, ніж у 2024 році.
“Укрзалізниця” зазначила, що очікує скорочення перевезень будматеріалів з 35 млн тонн у 2024 році до 30-32 млн тонн у 2025-2027 роках.
Відповідно до презентації, обсяги перевезень кам’яного вугілля у 2025-2027 роках скоротяться на 17,4% порівняно з 2024 роком – з 23 млн тонн до 19 млн тонн.
Частково компанія планує компенсувати ці втрати збільшенням перевезення інших вантажів з 32 млн тонн у минулому році до 36 млн тонн цього року, а далі збільшувати їх щороку на 1 млн тонн.
В “Укрзалізниці” додали, що загальні обсяги перевезень вантажів з 2021-2025 рік скоротилися на 49% – з 315 млн тонн до 160 млн тонн. Зокрема, за цей період відбулося скорочення перевезень руди на 43%, будматеріалів на 52% та вугілля на 62%.
Згідно з презентацією, ще гірший прогноз рентабельності вантажних перевезень: прибуток у 20,4 млрд грн минулого року скоротиться до 3,2 млрд грн наступного року, а вже наступного року вантажні перевезення принесуть збиток 0,6 млрд грн, а 2027 року – 4,8 млрд грн.
Причиною компанія називає фіксацію тарифів, які останній раз збільшувалися 2022 року , хоча індекс цін виробників з того часу зріс на 69,3%.
Заступник директора департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці” Валерій Ткачов у вересні 2025 року повідомляв, що компанія очікує зниження вантажних перевезень цього року до 162-165 млн тонн зі 175 млн тонн минулого року, коли вони частково відновилися після провалу до 150-155 млн тонн у перші два роки повномасштабної агресії Росії з 312-315 млн тонн.
Ткачов тоді наголосив, що для виправлення ситуації ведеться активний пошук нових вантажів, зокрема, це вантажі рітейлу та малого-середнього бізнесу, починаючи від лісних вантажів, промислових продуктів та іншої великої кількості сегментів.
Заступник голови наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко минулого тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за дев’ять місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, компанія пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень “Укрзалізниці” у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
У 2024 році компанія збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.
“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.
За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.
Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.
Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.
У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.
Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.
Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.
Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.
Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.
У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.
Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.
Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.
Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.
“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.
Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.
УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
“Укрзалізниця” (УЗ) для часткової компенсації збитків від пасажирських перевезень планує підвищення вартості квитків на СВ та переший клас Інтерсіті, повідомив заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко.
“Ми плануємо підняти динамічне ціноутворення для СВ та першого класу Інтерсіті. Це частково покращить результати, але не повністю”, – сказав він з трибуни Верховної Ради, куди його викликали депутати напередодні, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Лещенко зазначив, щоб загалом уникнути збитків від пасажирських перевезень необхідно збільшити ціни на пасажирські перевезення в 3-4 рази, що неможливо під час війни.
Останній раз “Укрзалізниця” піднімала ціни з 1 лютого цього року на міжнародні поїзди до Польщі та Угорщини – на 17-37%. Так, вартість квитків у напрямку Польщі за рахунок зменшення знижки зросла у вагонах 1 класу “Інтерсіті+” та СВ на 20-27%, у вагонах купе – на 9-27%. Вартість проїзду в найпопулярніших міжнародних поїздах: Київ – Варшава зросла на 37%, Київ – Будапешт – на 17% у вагонах СВ і на 21% – у купейних вагонах.
Згідно з очікуваннями “Укрзалізниці”, які були представлені у проєкті держбюджету-2026, збиток від пасажирських перевезень у 2025 році становитиме 20,8 млрд грн, у 2026 році – 22,3 млрд грн, у 2027 році – 24,7 млрд грн та у 2028 році – 29,4 млрд грн.
За результатами діяльності компанії у 2024 році збиток за сегментами пасажирських перевезень збільшився на 2,4 млрд грн, або 15,4% – до 18,1 млрд грн, джерелом його покриття був прибуток від сегменту вантажних перевезень, який становив 20,4 млрд грн. Водночас компанія прогнозує різке зниження прибутку від вантажних перевезень у 2025 році до 0,9 млрд грн, помірне зростання у 2026 році до 9,0 млрд грн, у 2027 році до 12,6 млрд грн та у 2028 році до 19,3 млрд грн.
Загалом у 2024 році УЗ збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
АТ “Укрзалізниця” за результатами 2025 року очікує зростання міжнародних пасажирських перевезень на 11% у порівнянні із 2024 роком – до 3 млн пасажирів з 2,7 млн, повідомив директор філії “Пасажирська компанія” АТ “Укрзалізниця” Олег Головащенко на VII міжнародній конференції “Виробництво, експлуатація та ремонт рухомого складу” у четвер.
За його даними, за січень-вересень 2025 року перевезено 1,8 млн пасажирів. У довоєнному 2021 році показник міжнародних пасажирських перевезень становив 147 тис., а у 2023 році – 2,3 млн пасажирів.
Як повідомлялося раніше, “Укрзалізниця” з 10 жовтня запустила щоденний поїзд за маршрутом Київ-Бухарест. У вересні 2025 року на Закарпатті було відкрити першу ділянку євроколії між Чопом та Ужгородом.
Тоді голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський, зазначив, що цей проєкт є важливим етапом розбудови європейської залізничної мережі в Україні. За його словами, у 2026 році планується електрифікація цієї ділянки та початок будівництва євроколії у напрямку Львова, яке має бути завершено протягом двох-трьох років.
Крім того, під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у середині жовтня директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко повідомляв про те, що компанія, за умови європейського та державного співфінансування, планує у наступні два роки реалізувати проєкт “Мостицька-Скнилів” та далі розвивати коридор Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус.
Загалом, монопольний залізничний оператор АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшив пасажиропотік на 1,2% – до 13,52 млн, що на 23% більше за показник січня-червня 2024 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ), за умови європейського та державного співфінансування, планує у майбутні два роки реалізувати проєкт Мостицька-Скнилів та далі розвивати коридору Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус, повідомив директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко.
“Ми плануємо також отримати грантові кошти на проєкт Мостицька-Скнилів, який пов’яже 80 км європейської колії між польським кордоном і Львовом. Далі ми проводимо зараз техніко-економічні дослідження по коридорам, які пов’язують Львів, Чернівці і Румунію”, – сказав Яковенко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у четвер, 16 жовтня.
За його словами, в межах інтеграції України в Європейський Союз УЗ планує розвиток колії 1435мм і європейських транспортних коридорів на території України. Також євроінтеграційна реформа залізничної галузі передбачає докорінну зміну функціонування всієї моделі залізниці в Україні.
“Перш за все, йде мова про проведення ринкової реформи, – це виділення оператора інфраструктури в рамках “Укрзалізниці”, відділення від оператора інфраструктури перевізників. Це дозволить на майбутньому лібералізувати ринок. А також дозволить нам створити ринкові механізми саме в перевезеннях”, – пояснив Яковенко.
Іншим елементом реформи він назвав впровадження європейських правил технічної сумісності інтероперабельності. Мова йде про технічні стандарти безпеки, а також зміни системи організації безпеки.
Директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” зазначив, що наразі планується внесення законопроєкту “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”, щоб прийняти його до кінця року, тоді як наступного року компанія очікує на внесення закону про лібералізацію ринку.
Як пояснив Яковенко, очікується формування так званого тарифу доступу до інфраструктури, за яким учасники ринку зможуть купляти у оператора інфраструктури певний доступ до маршрутів перевезення на конкурентній основі.
“Ці тарифи будуть регульованими, тобто вони будуть формуватися згідно порядку формування тарифів, вони будуть відображати економічно обґрунтовані тарифи саме по європейським правилам “, – наголосив представник “Укрзалізниці”.
Зазначається, що у новій системі запровадять окремі PSO-контракти (Public Service Obligation) між пасажирськими перевізниками і державою на національному рівні, і також перевізниками, і органами місцевого самоврядування. Це повинно зняти фінансове навантаження з вантажних перевезень.
Як повідомлялось, у вересні було відкрито ділянку залізниці стандартної (“європейської”) колії 1435 мм між Ужгородом і Чопом Закарпатської області, що дозволить організувати безпересадкове залізничне сполучення між Ужгородом і низкою столиць країн Європи.
Крім того, у січні 2025 року повідомлялось перенесення реконструкції залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі – Мостиська II – Скнилів (Львів)” на 2026 рік, хоча у лютому 2024 року тоді віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок будівництва до кінця 2024 року. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Повідомляли, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але наразі воно вже ліквідовано.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
