Рух низки потягів АТ “Укрзалізниці” по всій країні здійснюється із затримкою на 2-16 годин, йдеться в інформації про рух потягів на сайті компанії у понеділок.
Згідно з останніми оновленнями станом на 10:43, найбільшу затримку у русі має потяг 121/122 Миколаїв Пас. – Київ-Пас. – 16 год. 33 хв., а також 109/110 Миколаїв Пас. – Львів – 12 год. 37 хв., тоді як потяги 233/234 Кривий Ріг-Головний – Чернівці та 293/294 Кривий Ріг-Головний – Рахів здійснюють рух із затримкою на 11 год. 58 хв.
Щодо інших потягів, то 3/4 Дніпро-Головний – Ужгород затримується на 10 год. 24 хв., 285/286 Львів – Дніпро-Головний та 41/42 Трускавець – Дніпро-Головний курсують із затримкою на 7 год. 36 хв.
“Укрзалізниця” уточнює, що затримку потягів розраховано автоматично, тому можуть бути зміни. Серед іншого зазначається, під час тривог, евакуацій та об’їздів затримка руху потягів може зростати, а коли потяг пришвидшується – скорочуватися.
На сайті компанії з інформується, що загалом рух із затримкою здійснюють близько 50 потягів по всій Україні.
АТ «Укрзалізниця» на саміті «Карпатської вісімки» у Буковелі запропонувала проект будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією протяжністю 47 км.
Згідно з проєктом, опублікованим на сайті саміту, потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється в $186 млн, бажаним є грантове фінансування.
«Укрзалізниця» зазначає, що йдеться про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T «Балтійське море — Чорне море — Егейське море», який забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.
Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.
Крім того, «Укрзалізниця» запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції «Скнилів». Йдеться про будівництво 5-кілометрової обхідної ділянки європейської колії навколо Львова у поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського терміналу на станції «Скнилів».
Потреба у фінансуванні цього проєкту, до участі в якому запрошено Польщу, становить 100 млн доларів, також бажаним є грантове фінансування.
Наразі триває розробка попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється в п’ять років.
Як повідомлялося, «Укрзалізниця» також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС за колією європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн. Згідно з проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, до ринків Центральної та Східної Європи, зокрема до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.
Перший установчий саміт «Карпатської вісімки» (Carpathian 8 Summit) відбувається на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею у січні-серпні цього року склав 202,73 тис. ДФЕ (TEU), що перевищує на 33% показники аналогічного періоду 2025 року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у Facebook.
За його словами, головною проблемою для подальшого нарощування обсягів контейнерних перевезень бізнес вважає дефіцит фітингових платформ (ФТГ) в Україні.
Згідно наведених Ткачовим даних, 27% контейнерних перевезень за звітний період прийшлося на зерно (за 8 міс.-2025 – 26%), 15% (21%) – на чорні метали, 12% (10%) – макуху, шроти, а по 6% складають смоли синтетичні та олія (торік відповідно 5% та 7%).
Експерт зазначив, що на тлі загального спаду перевезень частка контейнерних у загальному обсязі вантажопотоку зросла до рекордної за останні року позначки 4,4%.
Ткачов додав, що філія ЦТС “Ліски” презентувала стратегію продажу власного рухомого складу, відповідно до якої 60-80% парку ФТГ планується реалізовувати за довгостроковими договорами УСТО, а 20-40% – через аукціони або на загальних підставах.
Наразі робочий парк філії ЦТС “Ліски” налічує 1,5 тис. ФТГ, з яких 1,2 тис. – 40-футових, 265 – 60-футових, а 48 – 80-футових.
Представник “Укрзалізниці” зауважив, що через підвищений попит на фітингові платформи філія розпочала продаж дефіцитного парку через аукціони “Прозорро.Продажі”.
Згідно із дописом, представники бізнесу висловили зауваження щодо механізмів розподілу вагонного парку між довгостроковими договорами УСТО та аукціонами, запропонувавши їх доопрацювати з урахуванням специфіки контейнерних перевезень. Для вирішення проблеми учасники зустрічі домовилися перейти до довгострокової співпраці щодо забезпечення ФТГ за договорами УСТО. Представникам компаній запропонували протягом тижня надати заявки на потребу у забезпеченні ФТГ на 2026-2027 роки, тоді як “Укрзалізниця” планує у найкоротший термін укласти відповідні договори з усіма зацікавленими компаніями.
“Наявність підписаних договорів УСТО дозволить спланувати ремонт парку ФТГ АТ “Укрзалізниця” з врахуванням діючих ремонтних потужностей”, – пояснив директор департаменту технології перевезень та комерційної роботи “Укрзалізниці”.
Крім того, представники бізнесу запропонували розглянути можливість передачі в оренду ФТГ із неробочого парку, взявши на себе витрати на їх ремонт.
Серед інших проблем бізнес назвав некоректне оформлення супровідних документів та нарахувань під час експортно-імпортних перевезень на західних переходах, а також перевантаженість переходів “Ягодин-Дорогуськ” та “Мостиська-2-Медика”, повідомив Ткачов.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) перевезло за три місяці літа 8,14 млн пасажирів проти 8,07 млн за аналогічний торішній період та 7,94 млн влітку 2024 року, йдеться у повідомленні компанії у Телеграм-каналі у четвер.
За даними “УЗ”, цьогоріч у червні-серпні скористалися залізницею 628,4 тис. дітей, 90 тис. військовослужбовців, які навідували родини. Подорожі в інклюзивних вагонах здійснили 22 тис. людей з інвалідністю, зокрема ветерани. Квитки через автовикуп придбали 357 тис. пасажирів.
“Результат знову дає більш ефективне використання рухомого складу: “обігові” додаткові поїзди та мінімальні простої вагонів, насамперед у прифронтових областях”, – зауважили в “Укрзалізниці”.
Зазначається, що влітку “УЗ” вивела на колії 20 нових вагонів, тоді як втратила у цей період сім.
За даними “Укрзалізниці”, у червні-серпні на одне місце було чотири з половиною запитів пасажирів. До п’ятірки найзатребуваніших напрямків за кількістю пошуків квитків у застосунку компанії увійшли Львів-Київ, Перемишль-Київ, Київ-Харків, Холм-Київ та Київ-Дніпро.
Серед іншого, пасажири за літній період обміняли понад 300 млн “обіймашок” на знижки у програмі лояльності “Залізні друзі”, здобули також близько 500 тис. нагород.
Своєю чергою Міністерство з відновлення, транспорту та інфраструктури повідомило, що в осінній сезон залізниця входить із оновленим та адаптованим до актуальних потреб українців графіком руху, враховуючи також безпекову ситуацію.
“Цьогорічний літній сезон став черговим випробуванням для української залізниці. росія намагається зруйнувати логістику всередині країни. Водночас залізничники продовжують оптимізовувати роботу відповідно до безпекової ситуації, оперативно змінювати логістику та максимально використовувати наявний рухомий склад”, – наголосило відомство.
Як повідомлялося з посилання на дані “Укрзалізниці”, від початку війни ворог здійснив 6,1 тис. атак на її інфраструктуру, понад 1,5 тис. з яких – лише з 1 січня по 20 серпня 2026 року.
АТ “Київський електровагоноремонтний завод” (КЕВРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, у січні-червні 2026 року отримало збиток у розмірі 4,48 млн грн, що у 4,2 раза менше аналогічного показника першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 8,8% – до 631,73 млн грн.
Завод скоротив валовий прибуток на 27,6% – до 33,3 млн грн, отримавши від операційної діяльності 7,4 млн грн прибутку проти 24,6 млн грн торік.
Підприємство зазначає, що за звітний період реалізувало 19 відремонтованих секцій електровозів на 546 млн грн, 61 колісну пару на 24,4 млн грн, 230 тягових двигунів та допоміжних машин на 37,8 млн грн.
Як повідомлялось, перший квартал поточного року завод завершив зі збитком у розмірі 20,2 млн грн проти чистого прибутку 0,48 млн грн за той самий період 2025 року, за зростання чистого доходу на 14,6% – до 250,5 млн грн.
КЕВРЗ заснований у 1868 році. Спеціалізується на капітальному ремонті електропоїздів для залізниць України, ремонті вузлів та агрегатів, електромашин, електродвигунів та колісних пар, виготовленні запчастин.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком 70,2 млн грн – у 4,4 раза більше за попередній рік, за збільшення чистого доходу на 34,2% – до 1 млрд 703 млн грн. Відремонтував 51 електросекцію, 223 колісних пари, 538 тягових двигунів та допоміжних машин.
