АТ “Укрзалізниця” запустило 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між правим та лівим берегом столиці, повідомила пресслужба компанії.
“З 5 по 9 жовтня призначаємо 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express Видубичі – Дарниця – Видубичі, щоб ви могли швидко та без заторів дістатися на роботу, у справах чи повернутися додому в умовах ускладненого руху через київські мости”, – йдеться в телеграм.
Як зазначається, 18 шатлів курсуватимуть у найпіковіші години вранці та ввечері: з 6:00 до 9:00 та з 16:00 до 21:00. На станції Видубичі посадка та висадка відбуватиметься на три колії. На станції Дарниця – на одній або двох коліях (слухайте уважно оголошення на станції). Додаткові рейси зупинятимуться на станції Березняки.
“Окрім човників КСЕ, для поїздок між правим та лівим берегом ви можете скористатися графіковими приміськими та регіональними поїздами, що курсують до /з Ніжина, Гребінки, Конотопа, Славутича. Вони роблять обов’язкові зупинки на станціях Видубичі та Дарниця, а приміські зупинятимуться ще й на станції Березняки”, – додали в “Укрзалізниці”.
Пояснюється, що завдяки поєднанню додаткових шатлів та графікових поїздів із поїздами КСЕ у пікові години курсуватиме до шести рейсів між берегами, тож довго чекати на наступний поїзд не доведеться.
У компані зазначили, що квитки за кілька кліків – у застосунку УЗ.
“Укрзалізниця” поповнила склад своїх поїздів шістьма новими пасажирськими вагонами, виготовленими на українському підприємстві, йдеться у повідомленні компанії у суботу в Телеграм.
“Традиційно нові вагони мають потужні батареї для максимальної автономності у разі потреби. У разі знеструмлення батареї забезпечать роботу туалетів, освітлення, кондиціонування тощо. Тож навіть якщо вагон продовжить рух під дизельним локомотивом, усі зручності будуть максимально довго збережені”, – зазначила “Укрзалізниця”.
Вона не уточнила, про які саме вагони йде мова, але на ілюстрації зазначено купейний вагон.
“Кожен новий вагон в умовах ворожих атак по рухомому складу – це можливість продовжувати рух”, – наголосила компанія.
Як повідомлялося, у межах державної програми фінансування з 2021 року “Укрзалізниця” законтрактувала 368 пасажирських вагонів. Основним їх постачальником є ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВЗ).
Наприкінці серпня цього року “Укрзалізниця” підписала контракт із КВЗ на постачання 10 пасажирських вагонів нового покоління до кінця 2029 року загальною вартістю 1 млрд 091 млн грн з ПДВ, довівши таким чином загальну кількість замовлених у 2026 році вагонів до 102 од.
Наприкінці травня цього року “Укрзалізниця” повідомила, що в рейс виходять близько 1,45 тис. пасажирських вагонів, з яких кондиціонованими є 933 спальні та 100 вагонів швидкісних поїздів.
Рух низки потягів АТ “Укрзалізниці” по всій країні здійснюється із затримкою на 2-16 годин, йдеться в інформації про рух потягів на сайті компанії у понеділок.
Згідно з останніми оновленнями станом на 10:43, найбільшу затримку у русі має потяг 121/122 Миколаїв Пас. – Київ-Пас. – 16 год. 33 хв., а також 109/110 Миколаїв Пас. – Львів – 12 год. 37 хв., тоді як потяги 233/234 Кривий Ріг-Головний – Чернівці та 293/294 Кривий Ріг-Головний – Рахів здійснюють рух із затримкою на 11 год. 58 хв.
Щодо інших потягів, то 3/4 Дніпро-Головний – Ужгород затримується на 10 год. 24 хв., 285/286 Львів – Дніпро-Головний та 41/42 Трускавець – Дніпро-Головний курсують із затримкою на 7 год. 36 хв.
“Укрзалізниця” уточнює, що затримку потягів розраховано автоматично, тому можуть бути зміни. Серед іншого зазначається, під час тривог, евакуацій та об’їздів затримка руху потягів може зростати, а коли потяг пришвидшується – скорочуватися.
На сайті компанії з інформується, що загалом рух із затримкою здійснюють близько 50 потягів по всій Україні.
АТ «Укрзалізниця» на саміті «Карпатської вісімки» у Буковелі запропонувала проект будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією протяжністю 47 км.
Згідно з проєктом, опублікованим на сайті саміту, потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється в $186 млн, бажаним є грантове фінансування.
«Укрзалізниця» зазначає, що йдеться про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T «Балтійське море — Чорне море — Егейське море», який забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.
Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.
Крім того, «Укрзалізниця» запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції «Скнилів». Йдеться про будівництво 5-кілометрової обхідної ділянки європейської колії навколо Львова у поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського терміналу на станції «Скнилів».
Потреба у фінансуванні цього проєкту, до участі в якому запрошено Польщу, становить 100 млн доларів, також бажаним є грантове фінансування.
Наразі триває розробка попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється в п’ять років.
Як повідомлялося, «Укрзалізниця» також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС за колією європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн. Згідно з проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, до ринків Центральної та Східної Європи, зокрема до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.
Перший установчий саміт «Карпатської вісімки» (Carpathian 8 Summit) відбувається на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею у січні-серпні цього року склав 202,73 тис. ДФЕ (TEU), що перевищує на 33% показники аналогічного періоду 2025 року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у Facebook.
За його словами, головною проблемою для подальшого нарощування обсягів контейнерних перевезень бізнес вважає дефіцит фітингових платформ (ФТГ) в Україні.
Згідно наведених Ткачовим даних, 27% контейнерних перевезень за звітний період прийшлося на зерно (за 8 міс.-2025 – 26%), 15% (21%) – на чорні метали, 12% (10%) – макуху, шроти, а по 6% складають смоли синтетичні та олія (торік відповідно 5% та 7%).
Експерт зазначив, що на тлі загального спаду перевезень частка контейнерних у загальному обсязі вантажопотоку зросла до рекордної за останні року позначки 4,4%.
Ткачов додав, що філія ЦТС “Ліски” презентувала стратегію продажу власного рухомого складу, відповідно до якої 60-80% парку ФТГ планується реалізовувати за довгостроковими договорами УСТО, а 20-40% – через аукціони або на загальних підставах.
Наразі робочий парк філії ЦТС “Ліски” налічує 1,5 тис. ФТГ, з яких 1,2 тис. – 40-футових, 265 – 60-футових, а 48 – 80-футових.
Представник “Укрзалізниці” зауважив, що через підвищений попит на фітингові платформи філія розпочала продаж дефіцитного парку через аукціони “Прозорро.Продажі”.
Згідно із дописом, представники бізнесу висловили зауваження щодо механізмів розподілу вагонного парку між довгостроковими договорами УСТО та аукціонами, запропонувавши їх доопрацювати з урахуванням специфіки контейнерних перевезень. Для вирішення проблеми учасники зустрічі домовилися перейти до довгострокової співпраці щодо забезпечення ФТГ за договорами УСТО. Представникам компаній запропонували протягом тижня надати заявки на потребу у забезпеченні ФТГ на 2026-2027 роки, тоді як “Укрзалізниця” планує у найкоротший термін укласти відповідні договори з усіма зацікавленими компаніями.
“Наявність підписаних договорів УСТО дозволить спланувати ремонт парку ФТГ АТ “Укрзалізниця” з врахуванням діючих ремонтних потужностей”, – пояснив директор департаменту технології перевезень та комерційної роботи “Укрзалізниці”.
Крім того, представники бізнесу запропонували розглянути можливість передачі в оренду ФТГ із неробочого парку, взявши на себе витрати на їх ремонт.
Серед інших проблем бізнес назвав некоректне оформлення супровідних документів та нарахувань під час експортно-імпортних перевезень на західних переходах, а також перевантаженість переходів “Ягодин-Дорогуськ” та “Мостиська-2-Медика”, повідомив Ткачов.
