Приватна нафтова корпорація ExxonMobile доставила танкером 30 тис. тонн дизельного пального до порту Клайпеди в Литві, звідки воно буде транспортовано “Укрзалізниці” в Україну для забезпечення резерву для стабільного проходження зимового сезону, повідомила УЗ у п’ятницю.
“З урахуванням наявних залишків дизельного палива “Укрзалізниця” фактично забезпечила необхідний його обсяг для стабільного проходження зимового сезону”, – повідомляється в інформації УЗ.
Зазначається, що договір на поставку цієї партії дизпалива було підписано 17 листопада, а вже за п’ять днів почалося відвантаження в порту Клайпеди.
За інформацією УЗ, ціна за дизпаливо з доставкою, акцизом і розмитненням є доволі вигідною для компанії і становитиме орієнтовно 52 тис. грн за тонну або 43-44 грн/л.
“Остаточну вартість буде розраховано в понеділок – через п’ять днів від повідомлення про готовність відвантаження за індексами Platts”, – уточнили в УЗ.
Зазначається, що завдяки угоді з ExxonMobile УЗ заощадила 2-3 грн на 1 л дизельного пального, оскільки, за даними консалтингового агентства, його вартість в Україні в опті становила 46 грн/л, а в роздробі – 55 грн/л.
За розрахунками “Укрзалізниці”, шляхом зменшення споживання і завдяки прямим контрактам із виробниками компанія вже заощадила на дизелі близько 1 млрд грн.
Фінансовий план АТ “Укрзалізниця” (УЗ) на 2024 рік затверджено з прогнозованим збитком 12,6 млрд грн, який буде покрито за рахунок виконання плану виходу на беззбитковість, повідомила прес-служба УЗ на офіційному сайті компанії в понеділок.
“Кабінет міністрів затвердив фінансовий план АТ “Укрзалізниця” на 2024 рік. Так, заплановано дохід в обсязі 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 98,6 млрд грн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
Зазначається, що EBITDA компанії запланована на рівні 11,8 млрд грн. Індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.
Витрати УЗ у 2024 році становитимуть 115,8 млрд грн. Зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно за рахунок необхідності підвищувати заробітну плату співробітникам і підвищення тарифу на електроенергію.
Дохід від вантажоперевезень очікується в розмірі 80,1 млрд грн, від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.
Плановий обсяг платежів до Державного та місцевих бюджетів – 24 млрд грн, що на 5% більше ніж у 2023 році.
“Уже третій рік поспіль затверджуємо головний фінансовий документ компанії ще до настання нового року. Цього разу ще й у рекордний термін”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Він підкреслив, що затверджений фінплан не передбачає залучення коштів із держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни.
“Нашим завданням і надалі залишається стабільне забезпечення пасажирських і вантажоперевезень в умовах воєнного часу та фінансування необхідних інвестицій для підтримки і відновлення залізничної інфраструктури за рахунок власних і залучених від міжнародних фінансових інституцій коштів. Крім того, у фінплані передбачено підвищення заробітної плати залізничникам”, – заявив Лященко, зазначивши, що нинішні зарплати працівників УЗ не відповідають їхньому реальному внеску в обороноздатність та економіку України.
Глава УЗ зазначив, що роботу над фінпланом було розпочато ще в третьому кварталі, коли робота портів була повністю заблокована.
“Ми вже розробили свої пропозиції щодо виходу на беззбитковість. Зокрема, з огляду на тенденцію двох останніх місяців цього року, зробили більш оптимістичний прогноз щодо вантажоперевезень. Також, плануємо уніфікацію тарифів: зробити їх прозорішими і привести до європейської моделі. Продовжуємо роботу з оптимізації витрат”, – сказав Лященко.
В УЗ повідомили, що фінпланом на 2024 рік прогнозуються збитки на рівні 12,6 млрд грн. Вони будуть покриті за рахунок розробленого плану виходу на беззбитковість.
Крім того, заплановано освоєння капітальних інвестицій у розмірі 38 млрд грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів із країнами ЄС.
Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у жовтні 2023 року перевезла залізницею в усіх сполученнях 2,5 млн тонн зернових вантажів, з яких в експортному сполученні 1,656 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на зустрічі з аграрним бізнесом у четвер.
Згідно з повідомленням, частка зернових вантажоперевезень у загальному обсязі становила 16,5%. При цьому обсяг середньодобового навантаження зріс до 75,7 тис. тонн, що на 44% вище вересневого показника. Рекорд із зернових перевезень було зафіксовано 25 жовтня, коли було завантажено понад 90 тис. тонн.
За інформацією УЗ, до ТОП-3 залізничних станцій із транспортування зернових вантажів увійшли Вадул-Сірет, через який було експортовано 136,6 тис. тонн, Ягодин – 121 тис. тонн, Ізов – 101 тис. тонн.
Протягом жовтня 2023 року 927,4 тис. тонн зернових вантажів було транспортовано в напрямку морських портів. Лідерами з їхнього приймання стали порт Чорноморськ із показником у 442,5 тис. тонн, Одеса – 286 тис. тонн та Ізмаїл – 148,5 тис. тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) відправила понад 10 інтермодальних поїздів у польські порти Гданськ і Гдиня, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками зернового ринку в четвер.
“У контейнерах переважно транспортували зернові вантажі та продукти помелу. Перевезення здійснювалися в рамках послуги “Інтермодальний поїзд”. Такі поїзди слідують за жорстким графіком і мають зручне стикування на українсько-польському кордоні”, – пояснив він.
За його інформацією, поїзди вирушали зі станцій Одеса-Ліски, Дніпро-Ліски та Вінниця. Оператором перевезень територією України виступила філія “Центр транспортного сервісу “Ліски” АТ “Укрзалізниця”, Польщі – UZ Cargo Poland.
УЗ також повідомила, що розглядає можливість запуску поїзда з Києва, а також з інших станцій, якщо вантажовідправник замовлятиме послугу регулярно.
агротовар, інтермодальний поїзд, польські порти, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з 1 листопада змінить середні швидкості руху для власних зерновозів для підвищення їх конкурентоспроможності на ринку вантажоперевезень, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками зернового ринку в четвер.
Так, для руху зерновозів у напрямку припортових станцій діятимуть такі швидкості: для повагонних відправок – 111 км/добу (чинна ставка – 50 км/добу), а для маршрутних – 253 км/добу (проти нинішніх 138 км/добу).
Прискориться також рух зерновозів у напрямку західних прикордонних переходів. Для групових відправлень він збільшиться з 50 до 61 км/добу, а для маршрутних – з 50 до 187 км/добу.
Переглянуто середні швидкості проходження зерновозів у внутрішньому сполученні та імпорті. Для вантажних відправок показник становитиме 57 км/добу проти нинішніх 50 км/добу, а для маршрутних – 128 км/добу (зараз – 118 км/добу).
Як очікується, завдяки таким змінам вагони УЗ підвищать свої конкурентні переваги на ринку перевезень зерна.
