“Укрзалізниця” істотно скоротила вартість перевезення зернових вантажів залізницею (за рахунок зменшення вагонної складової тарифу), а також зафіксувала середні швидкості руху вагонів на квартал до 1 вересня 2023 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“З 1 липня 2023 року вартість використання вагонів-зерновозів АТ “Укрзалізниця” становить 300 грн/добу без ПДВ”, – написав він у Facebook.
Згідно з оновленими тарифами УЗ, вартість перевезення 1 тонни зерна залізницею становить під час транспортування на відстань 300 км у напрямку експорту через морські порти і сухопутні переходи 9,4 $/тонна і 11,4-11,9 $/тонна відповідно, на відстань 400 км – 11,7 $/тонна і 13,7-14,3 $/тонна; на 500 км – 13,4 $/тонна і 15,4-16,3 $/тонна; на 600 км – 15 $/тонна і 17,2-18,2 $/тонна.
У вартості перевезення враховано, зокрема, додаткові збори за станцією відправлення (2500 грн/вагон), дві доби використання вагона під час навантаження/вивантаження, провізні платежі, повернення порожніх вагонів та інші показники.
Правління УЗ також зафіксувати середні швидкості руху вагонів до 1 вересня 2023 року (на квартал) для прогнозованості роботи вантажовідправників із рухомим складом УЗ.
Раніше середня швидкість руху вагонів змінювалася щомісяця й оголошувалася 28 числа.
“Це дасть змогу відправникам краще планувати свою роботу у вагонах “Укрзалізниці”, а також точно розрахувати вартість перевезення”, – резюмував Ткачов і закликав відправників зернових вантажів активніше використовувати рухомий склад УЗ для перевезення зерна.
Найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі чеська RegioJet планує в партнерстві з “Укрзалізницею” запустити у 2023 році рейс Прага-Чоп, а у 2024 році два рейси в Німеччину – Київ-Берлін і Київ-Ганновер через Лейпциг і Дрезден, повідомив власник RegioJet Радим Янчура в інтерв’ю “Forbes Україна”.
“Історично поїзд із Києва до Берліна курсував до 2012-го і був дуже успішним. Але німецька залізниця свого часу виставила комерційні умови, які збільшили вартість проїзду поїзда територією Німеччини. Це зробило маршрут збитковим, і рейс було закрито”, – зазначив він.
Глава RegioJet зазначив, що компанія має оптимістичні очікування щодо цього проєкту, оскільки в Німеччину їздить набагато більше українців, ніж у Чехію.
Крім того Янчура наголосив, що RegioJet має не таку бізнес-модель, як у державних операторів, тому УЗ не доведеться ділитися доходом із польською та німецькою залізницями.
Говорячи про рейс до Чопа глава RegioJet зазначив, що компанія має найбільшу частку перевезень на популярному маршруті Прага-Кошице.
“Хочемо продовжити цей маршрут в українське місто Чоп у Закарпатській області, а в перспективі – в Мукачево”,- сказав Янчура.
За його словами, наразі компанія узгоджує з “Укрзалізницею” графіки та умови, тож планує запустити новий поїзд до Чопа протягом 2023 року.
Янчура додав, що запустити поїзд до Мукачева складніше.
“Головна перепона – ділянка колії Чоп-Мукачево не електрифікована: раніше вона мала контактну мережу, але згодом частину її розібрали, – зауважив власник RegioJet і додав: – Ми готові за власні кошти електрифікувати цю ділянку”.
Очільник RegioJet не назвав вартості та термінів реалізації проєкту. За його словами, вони будуть відомі після дозволу української влади та УЗ на проведення технічного аудиту та визначення обсягів робіт.
За його словами, після вступу України до ЄС RegioJet зможе сама оперувати поїздами в Україні, отримавши відповідну ліцензію.
“Так ми працюємо в усіх країнах Європейського Союзу. В ЄС будь-хто може отримати доступ до залізничної інфраструктури, сплативши фіксований тариф”, – пояснив Янчура.
Власник RegioJet зазначив, що компанія робить ставку на жителів малих міст, а не на населення великих міст із добре розвиненими аеропортами.
Крім того, за словами Янчури, компанія працює над можливістю заїзду поїздів RegioJet, які поки що прямують лише до польського Перемишля, на українську прикордонну станцію “Мостиська-2” і планує реалізувати цей проєкт до кінця 2023 року.
“Для цього необхідно добудувати пасажирську платформу і пішохідний міст. Ми готові побудувати це власним коштом”,- сказав власник компанії.
Він також повідомив, що готовий купувати в Україні пасажирські залізничні вагони у великій кількості, але їхня ціна має бути до $1 млн за штуку.
RegioJet – другий за величиною автобусний перевізник у Європі після Flixbus і найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі. Компанія має ліцензії на роботу в Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії та Польщі. Минулого року RegioJet перевіз 11 млн пасажирів.
RegioJet, залізничні маршрути, НІМЕЧЧИНА, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, ЧЕХИЯ
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у період із 1 до 15 червня зафіксувала зростання залізничних вантажоперевезень на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у п’ятницю.
“Вантажоперевезення залізничним транспортом у період із 1 до 15 червня 2023 року, за оперативними даними, зросли на 45,7% порівняно з аналогічним періодом червня 2022 року і на 12% порівняно з тим самим періодом травня поточного року. Середньодобове навантаження за звітний період зросло на 26,2% порівняно з червнем 2022 року – до 390,4 тис. тонн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
За даними компанії, у внутрішньому сполученні обсяг вантажоперевезень у першій половині червня зріс на 47%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і на 8,3%, як порівняти з першою половиною травня, – до 3,715 млн тонн. Експортні перевезення зросли на 50,8% і 19,5% відповідно – до 2,191 млн тонн.
В УЗ уточнили, що за видами вантажів традиційно лідирують за обсягами перевезень мінбудматеріали, кам’яне вугілля, зерно і продукти помелу, марганцева і залізна руда.
Перевезення зернових вантажів за період з 1 по 15 червня зросли на 71,2% до аналогічного періоду 2022 року і на 24% до першої половини травня – до 1,106 млн тонн. При цьому експортні перевезення зернових зросли, відповідно, у 2,3 раза і на 54,3% – до 849,9 тис. тонн. Перевезення кам’яного вугілля зросли на 29,2% і 7,2% відповідно – до 1,136 млн тонн, залізної та марганцевої руди – на 12,8% і 2% – до 1 млн тонн. Обсяг перевезень мінбудматеріалів зріс удвічі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, і на 24%, як порівняти з травнем.
На думку голови правління УЗ Євгена Лященка, ці цифри дають підстави прогнозувати, що компанія може наблизитися до беззбитковості 2023 року.
“Маємо обережний оптимізм і хороші показники основної роботи “Укрзалізниці” – вантажних перевезень. Завдяки кропіткій роботі Міністерства відновлення, бізнесу, наших фахівців, розблокуванню “зернового коридору”, пожвавленню перевезень у напрямку західних кордонів, фіксуємо зростання вантажних перевезень у першій половині червня майже на половину. Ці цифри дають нам можливість наблизитися до беззбитковості у 2023 році”, – наводить його слова пресслужба УЗ.
Раніше повідомлялося, що в травні УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 19,2%.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні поточного року перевезла 11,49 млн тонн вантажів, що на 19,2% більше ніж у травні минулого року.
Як повідомила прес-служба УЗ, середньодобове навантаження також має позитивну динаміку: зростання становило 15,7% – до 352,8 тис. тонн.
Перевезення вантажів у внутрішньому сполученні в травні зросли на 36,5% – до 7,17 млн тонн, на експорт – знизилися на 2%. Це пов’язано з блокуванням росією морського “зернового коридору”. У результаті обсяг перевезення зернових на експорт скоротився на 29% – до 806,9 тис. тонн. Імпорт вантажів у травні зріс на 7% – до 483,4 тис. т, транзит – 47 тис. тонн, уточнили в компанії.
У структурі загальних перевезень вантажів у травні лідирували будматеріали – 2,5 млн тонн, кам’яне вугілля – 2,22 млн тонн, залізна і марганцева руда – 1,96 млн тонн, зерно і продукти помелу – 1,83 млн тонн, чорні метали – 816,3 тис. тонн. Зазначається, що найбільше зростання зафіксовано в перевезеннях саме будматеріалів – понад 70%.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) запускає тестовий рейс поїзда “Київ-Варшава” зі стандартними “широкими” пасажирськими вагонами, щоб отримати остаточний дозвіл польської сторони збільшити кількість рейсів і, відповідно, місць на цьому маршруті вдвічі-втричі, повідомила прес-служба УЗ.
За її даними, мета тесту – підтвердити сумісність стандартних пасажирських вагонів УЗ із модернізованою інфраструктурою Польських залізниць. Нинішній етап проекту – фінальний.
У середу, 31 травня, з Києва вирушають 14 стандартних пасажирських вагонів габариту 1-ВМ, які в Ягодині будуть переставлені на євровізки для “вузьких” єврошляхів (1435 мм).
“Під час моєї першої поїздки до Польщі на посаді голови правління “Укрзалізниці” у складі делегації на чолі з віцепрем’єром із відбудови України – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим ми домовилися фіналізувати цей проєкт. Раніше було проведено всі випробування, і ми зрозуміли: наші стандартні вагони безперешкодно можуть долати тестовий заїзд, після якого від польської сторони ми отримаємо “зелене світло”. Це дасть змогу вдвічі-втричі збільшити пропозицію місць для прямого сполучення між українською та польською столицями”, – цитується у пресрелізі голова правління УЗ Євген Лященко.
Як повідомляється, УЗ уже задіяла всі наявні в парку вагони класу RIC (Regolamento Internazionale Regolamento Internazionale Carrozze – італ.). Крім того, компанія просила європейських партнерів передати нові “вузькі” вагони, але на замовлення і будівництво таких вагонів знадобиться понад два роки. “Це не зупинило українських залізничників, бо запит наших пасажирів спонукає знаходити нестандартні рішення. Майже рік тому УЗ ініціювала і вела роботу з польськими залізничниками з питання реалізації цього проєкту”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ Олександра Перцовського.
Відбулося кілька раундів переговорів і узгоджень між двома сторонами з питання сумісності, отримано технічне узгодження від польського регулятора UTK (Urząd Transportu Kolejowego). На вимогу польської сторони спільно проведено заміри габаритів кожного вагона.
Як зазначається, до теперішнього часу кількість місць на прямому рейсі поїзда “Київ-Варшава” обмежена, оскільки польські залізничники пропускають тільки потяг, укомплектований “вузькими” RIC-вагонами з тримісними купе.
За даними прес-служби, прямий рейс “Київ-Варшава-Київ” продовжує користуватися ажіотажним попитом. “Щодня тільки в мобільному додатку УЗ реєструється понад 3 тис. запитів від пасажирів, які шукають квитки в цьому сполученні, що в 10 разів перевищує наявність місць”, – констатує компанія.
Як повідомлялося, у парку УЗ є 42 вагони класу RIC, два з яких було придбано у Крюківського вагонобудівного заводу.
З метою збільшення кількості рейсів до Польщі з України після повномасштабного вторгнення Росії УЗ запустила нові маршрути. Зокрема, на напрямку з Києва до Хелма збереглися “широкі” колії. Два щоденні рейси зручно зістикуються з польськими рейсами на Варшаву. Крім того, виконуються нічні рейси між Києвом і Перемишлем (два спальних рейси на додаток до двох рейсів “Інтерсіті+”). Пряме сполучення запущено з Харкова до Хелма, із Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова до Перемишля.
