Енергетична компанія з Туреччини Aksa Enerji збудує в Нішанському районі Кашкадар’їнської області Узбекистану газопоршневу електростанцію на умовах державно-приватного партнерства.
Інвестиційну угоду було підписано 8 листопада між главою МІПТ Лазізом Кудратовим та головою правління Aksa Enerji Джемілем Казанчі.
Згідно з документом, Aksa Enerji інвестує 250 млн. доларів у будівництво газопоршневої електростанції потужністю 400 МВт. Компанія відповідатиме за проектування, фінансування, будівництво та експлуатацію електростанції протягом усього періоду реалізації проекту – 25 років.
Початок будівельних робіт заплановано на грудень 2023 року із введенням електростанції в експлуатацію наприкінці 2024 року.
Сторони також підписали угоду про купівлю електроенергії між компанією «Національні електричні мережі Узбекистану» та Aksa Enerji, відповідно до якої узбецька сторона гарантовано купуватиме електроенергію протягом 25 років у турецького інвестора.
Делегація державного підприємства “Навоїуран” взяла участь у першому Міжнародному форумі з розвитку промисловості природного урану в Пекіні.
В рамках візиту також було організовано зустріч з віце-президентом китайської компанії «China National Nuclear Corporation» (Китайська національна ядерна корпорація, CNNC) Шень Яньфеном, під час якої сторони підписали меморандум «Про стратегічне співробітництво в урановій промисловості».
Представники Мінгеології та «Навоїурану» під час візиту ознайомилися з діяльністю CNNC з підземного видобутку та переробки уранової руди, а також процесами цифровізації у виробництві.
Нагадаємо, «Навоїуран» видобуває уран з 2022 року, після виділення зі складу Навоїйського гірничо-металургійного комбінату. Підприємство планує у 2022—2030 роках збільшити виробництво урану вдвічі — до 7100 тонн на рік.
У рамках візиту помічника державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональда Лу до Узбекистану 7 листопада у Ташкенті відбулося третє засідання Діалогу стратегічного партнерства між Узбекистаном та США.
Делегації обговорили партнерство між Ташкентом і Вашингтоном у сфері політики, економіки, безпеки, людських і культурних вимірах. США підтвердили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Узбекистану.
Заступник міністра закордонних справ Узбекистану Гайрат Фозилов відзначив динамізм у двосторонніх відносинах та комплексну роботу, виконану обома сторонами у 2023 році щодо зміцнення стратегічного партнерства. Дональд Лу подякував Узбекистану за участь Президента Шавката Мірзійоєва у першому президентському саміті C5+1 на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні.
Дональд Лу офіційно підтвердив повну підтримку США у вступі Узбекистану до Світової організації торгівлі.
Сторони також обговорили регіональні питання, такі як продовження гуманітарних зусиль в Афганістані та зміцнення конструктивного партнерства у дипломатичному форматі C5+USA.
Делегації заявили про бажання продовжувати зростання та диверсифікацію торгівлі та інвестицій, просувати сільськогосподарські реформи в Узбекистані, розширювати економічні права та можливості жінок та спільно вирішувати кліматичну кризу. Американська сторона вітала реформи з лібералізації економіки, що проводяться в Узбекистані, підкреслюється в заяві.
Делегації також наголосили на «важливості зміцнення співпраці у сфері безпеки через поглиблення зв’язків між оборонними відомствами, правоохоронними органами, прикордонними та митними органами», відзначається в заяві.
Обидві сторони також наголосили на важливості продовження ініціатив щодо збереження культури, освітніх обмінів та програм англійською мовою, а також необхідність зміцнення системи охорони здоров’я Узбекистану.
Наступний діалог про стратегічне партнерство планується провести у Вашингтоні у 2024 році.
СОТ, США, УЗБЕКИСТАН
Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
23 жовтня у Люксембурзі делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ Бахтіором Саїдовим взяла участь у 19-й Міністерській зустрічі «ЄС – Центральна Азія, за підсумками якої підписано Спільне комюніке.
У рамках візиту до Люксембурга міністр закордонних справ Узбекистану провів окремі переговори з главами зовнішньополітичних відомств Австрії, Румунії, Болгарії, Естонії, Литви, Іспанії та Португалії. При цьому з міністром закордонних справ Естонії підписано Міжурядову угоду про реадмісію (на прийняття назад державою своїх громадян, які надсилаються з іншої держави).
Також Бахтіор Саїдов зустрівся з віце-президентом Європейського інвестиційного банку ЄІБ Терезою Червінською та Комісаром ЄС з міжнародного партнерства Юттою Урпілайнен.
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
