Тендерний комітет КП “Київський метрополітен” присудив Крюківському вагонобудівному заводу (КВБЗ, Полтавська обл.) перемогу в тендері на поставку Києву 10 од. п’ятивагонних поїздів метро, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), із пропозицією майже EUR79,196 млн (із ПДВ), повідомила прес-служба КВБЗ у п’ятницю.
“Сьогодні з’явилося таке бажане для КВБЗ і підприємств-партнерів повідомлення про присудження перемоги в тендері на поставку поїздів метро. Пропозицію вітчизняних вагонобудівників ухвалено тендерним комітетом і погоджено з ЄБРР”, – наголошується в повідомленні.
При цьому прес-служба КВБЗ наголошує, що пропозиція українського заводу була на 37% нижчою, ніж у другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом із трьома моторними і двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва з центральним пневмопідвішуванням і дисковими гальмами.
Довжина поїзда – 97 м, конструкційна швидкість – 90 км/год, призначений термін служби – 50 років, його загальна місткість (з урахуванням пасажирів, що стоять) – 1650 осіб.
Передбачено два інклюзивних місця для пасажирів на колісному кріслі. Рух пасажирів із вагона у вагон вільний – через герметичні переходи (поїзд-“труба”), які КВБЗ понад 10 років застосовує під час виготовлення пасажирського рейкового рухомого складу.
Як повідомлялося, тендер на постачання Києву 50 вагонів метро (включно із запчастинами та витратними матеріалами, обладнанням та інструментами для обслуговування, ремонту та супутніх послуг) за кошти ЄБРР було оголошено ще в грудні 2020 року, пропозиції учасників другого етапу розглянуто в березні поточного року.
КВБЗ нагадує, що готовий запропонувати аналогічні вагони метро для Харківського метрополітену, який 5 травня 2023 року оголосив тендер на закупівлю п’ятисекційних поїздів метро (з вільним проходом між вагонами) на EUR45 млн за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), однак через дискримінаційні, за його оцінкою, вимоги не зможе взяти в ньому участь.
Тендерний комітет, зокрема, зажадав підтвердження досвіду поставки не менше 30 вагонів метро протягом останніх п’яти років, а КВБЗ “поставив на рейки” 170 вагонів, але не за останні п’ять років.
Крім того, умовами прописані вимоги тільки за європейськими стандартами.
Як повідомлялося, Харків знову переніс терміни розгляду пропозицій учасників у цьому тендері – на 10 жовтня 2023 року.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
Чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Велике вагонобудівне підприємство України – АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, у 2022 році реалізувало 623 вагони, що на 35%, або на 162 од., більше, ніж у 2021 році.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) неконсолідованою звітністю компанії за 2022 рік, водночас виробництво вагонів зросло на 21%, або на 100 од., – до 577 од.
Чистий дохід ДВМ за минулий рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн.
За інформацією у звіті, збори акціонерів ДВМ 20 квітня поточного року вирішили не виплачувати дивіденди за 2022 рік.
Завод минулого року отримав 130,64 млн грн валового прибутку проти 38,17 млн грн збитку у 2021 році. Від операційної діяльності прибуток становив 51,12 млн грн проти 115,8 млн грн збитку.
Згідно зі звітом, весь чистий дохід у 2022 році отримано від реалізації вантажних вагонів (середньореалізаційна ціна вагона – 1,78 млн грн). При цьому на експорт було поставлено продукцію на 31,9 млн грн (2,9% обсягу продажів).
За інформацією компанії, основними постачальниками сировини і матеріалів для ДВМ у 2022 році були “Метінвест СМЦ” (Київ), “Інтерпайп Україна” (Дніпро), “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя), ТОВ “Азовмаш” (Київ), Краматорський металопрокатний завод, “УПЕК Трейдинг” (Харків).
При цьому наголошується, що за рік ціни на осі зросли на 87,9%, листи – на 42%, гнутий профіль – на 27,5%, підшипники – вдвічі, на автозчеплення – на 30,8%.
Завод оцінює свою частку в загальному обсязі виробництва вагонів в Україні в 22%. Серед конкурентів зазначає, зокрема, Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, Попаснянський вагоноремонтний завод.
Водночас ДВМ констатує, що російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, внаслідок чого вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі, а найбільша питома вага скорочень припала на вантажі ГМК, паливно-енергетичного комплексу та будівництва.
Крім того, падіння попиту на вагони, за оцінкою ДВМ, продиктоване, зокрема, відсутністю тягового рухомого складу в “Укрзалізниці” через його зношеність, присутністю уживаних російських вагонів із вичерпаним терміном експлуатації та транзитних вагонів, які залишилися на території України після 24 лютого 2022 року, збільшенням терміну обігу рухомого складу.
У звіті наголошується, що ДВМ не планує на поточний рік істотного розширення виробництва і реконструкції, але має намір проводити подальшу диверсифікацію в бік виготовлення металоконструкцій для вітчизняних і зарубіжних споживачів
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
За даними звіту, на початок 2023 року на підприємстві працювали 876 осіб, водночас фонд зарплати скоротився на 33,54 млн грн – до 118,42 млн грн через зниження чисельності працівників, роботу в режимі простою і неповного робочого тижня.
Як повідомлялося, згідно з консолідованою звітністю ДВМ (включає показники дочірнього підприємства “Стальзавод”), чистий дохід у 2022 році зріс у 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 107,5 млн грн, чистий прибуток становив 32,7 млн грн проти збитку 1323,5 млн грн за попередній рік.
У 2021 році ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 од., реалізацію – на 44% – до 461 од. Загалом в Україні було випущено 1,9 тис. вагонів.
Група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Тігіпко наприкінці 2022 року повідомляв “Forbes Україна”, що ДВМ випускає 70 вантажних вагонів на місяць і готується локалізувати виробництво в Австрії.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) докладає максимум зусиль для того, щоб збільшити робочий парк зерновозів, і планує наростити його ще на 500 штук, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов.
“У нас ще є плани, голова правління ставить завдання, наростити парк зерновозів найближчим часом. До 500 одиниць ми спробуємо підняти”, – цитує його слова з онлайн-наради з представниками зернового ринку в четвер профільне видання Rail.insider.
Ткачов уточнив, що наразі робочий парк зерновозів “УЗ” становить 7 тис. одиниць, тоді як загалом на ринку – понад 24 тис. Крім того, компанія пропонує клієнтам для перевезення зерна цементовози та мінераловози, при цьому “УЗ” створила умови для того, щоб вартість таких перевезень не відрізнялася від транспортування у зерновозах.
Представник УЗ також повідомив, що від початку місяця станом на 18 серпня у напрямку прикордонних переходів черга з вагонів скоротилася на 2,6 тис. вагонів – до 29 тис. од. Зокрема, простій зернових скоротився на 15% – з 10 тис. вагонів до 8,5 тис., а збільшення черги зафіксовано лише на переході “Ягодин-Дорогуськ” (Польща) – на 191 вагон до 1,2 тис. одиниць.
Ткачов, який опублікував у своєму фейсбуці звіт Rail.insider з наради, також повідомив, що в серпні зросло середньодобове навантаження зернових – до 47,5 тис. тонн із 39 тис. тонн у липні, а 16 серпня було навантажено 73 тис. тонн зерна.
За його словами, якщо в липні залізницею вдалося експортувати 917 тис. тонн зернових, то за підсумками місяця планується перевищити показник в 1 млн тонн.
Представник УЗ додав, що на зростання обсягів навантаження та перевезення суттєво вплинуло відкриття у серпні “зернового коридору” з трьох українських портів “Великої Одеси” на додачу до дунайських портів.
Він уточнив, що найбільше зерна навантажено на адресу порту “Чорноморськ” – понад 100 тис. тонн, а загалом у бік морських портів України відправлено залізницею понад 300 тис. тонн агропродукції.
Як повідомила АМПУ в четвер, після підписання 22 липня у Стамбулі документів між Україною, ООН, Туреччиною та Росією з українських портів було відправлено 25 суден із понад 600 тис. тонн агропродукції.
Перші 39 вагонів газового вугілля як гуманітарна допомога з Австралії прибули на ПАТ “Центренерго”, повідомила прес-служба міністерства енергетики України у вівторок.
За її даними, загалом до України має бути доставлено 79 тис. тонн вугілля, наданого у рамках гуманітарної допомоги від австралійського уряду.
“Ми дякуємо уряду Австралії за підтримку та внесок у надійне енергопостачання України цього опалювального сезону, який буде найважчим за останні десятиліття”, – підкреслив глава Міненерго Герман Галущенко.
Міністр також висловив подяку польським партнерам за допомогу у логістиці австралійського вугілля, оскільки українські порти заблоковані через російську агресію.
Галущенко уточнив, що підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається за планом, накопичення вугілля відбувається відповідно до затвердженого графіку.
Як повідомлялося, станом на початок серпня на складах ТЕС та ТЕЦ України накопичено 1,83 млн. тонн вугілля із запланованих 2,5 млн. тонн.
В Україну в січні-червні 2022 року надійшло імпортного вугілля на $1 млрд 21,476 млн, у т.ч. з Австралії – на $100,235 млн.
Депутати Київради затвердили фінансову угоду на суму EUR100 млн між столицею та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на закупівлю нових тролейбусів і вагонів метро за рахунок зовнішнього кредитного запозичення.
Як повідомляється на офіційному порталі Києва, за відповідне рішення проголосував 91 депутат Київради.
“Кошти будуть використані на придбання тролейбусів великої та особливо великої місткості, а саме: тролейбусів довжиною понад 11,9 метра та довжиною понад 18,5 метра. Це буде транспорт низькопідлоговий, пристосований для всіх пасажирів, зокрема осіб із інвалідністю. Крім того, придбаємо 50 нових вагонів метрополітену з асинхронним тяговим приводом для Святошинсько-Броварської лінії підземки”, – уточнив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, слова якого наведено у повідомленні.
У повідомленні також наголошується, що Міністерство фінансів України вже затвердило обсяг та умови здійснення цього запозичення.
Період, на який буде зроблено запозичення – до 15 років, включаючи пільговий період три роки.
Погашення кредиту здійснюватиметься кожним піврічним платежем відповідно до умов кредитного договору, починаючи після завершення пільгового періоду.
Процентна ставка користування кредитними коштами – до 1,85% річних.
Сплата відсотків за користування позиковими коштами здійснюватиметься піврічними платежами відповідно до умов кредитного договору, починаючи з першої погодженої дати платежу після надання першого траншу кредиту.
Контроль за виконанням ухваленого рішення покладено на Постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Раніше, 10 грудня, ЄІБ та мер Києва Віталій Кличко уклали кредитну угоду на суму EUR100 млн на проект оновлення тролейбусного парку, а також вагонного парку метрополітену столиці.
Як повідомлялося, “Київпастранс” 1 грудня 2021 року оголосив тендер на купівлю 137 повністю низькопідлогових тролейбусів із можливістю автономного ходу до 20 км майже за 1,62 млрд грн.
Окрім того, до початку 2023 року Київ має отримати 20 трисекційних трамваїв, замовлених у ТОВ “Татра-Юг” за EUR24,6 млн із фінансуванням ЄІБ у межах проекту “Міський громадський транспорт України”.
У лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
