Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року після падіння на 10,5% у першому кварталі та 31,4% у четвертому кварталі минулого року.
Згідно з оперативною оцінкою Держстату, оприлюдненою в п’ятницю, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%.
Як повідомлялося, загалом за минулий рік ВВП України, за даними Держстату, впав на 29,1%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Водночас у другому кварталі цього року він оцінив зростання в 18,1%.
Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП України 2023 року до 4%, а наступного року – на 5%.
Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% відносно першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання, зазначено в пояснювальній записці до урядового проєкту держбюджету на 2024 рік.
“За оцінками Міністерства економіки, за підсумками восьми місяців зростання становить 3%”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, “окремим видам економічної діяльності” вдалося швидко адаптуватися до наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС.
“Кращі порівняно з очікуваннями результати економічної активності зумовлені швидкою адаптацією підприємств до нових умов діяльності разом із відновленням внутрішнього попиту, який був традиційним драйвером зростання економіки України в попередні роки”, – зазначено в пояснювальній записці.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко минулого тижня повідомила про підвищення прогнозу зростання ВВП 2023 року до 4%, проте в пояснювальній записці, як і раніше, ідеться про зростання економіки цьогоріч на 2,8% за інфляції 14,7%, хоча за підсумками серпня вона знизилася до 8,6%.
Згідно з пояснювальною запискою, Мінекономіки станом на середину червня цього року прогнозувало зростання ВВП наступного року на 5% при зниженні інфляції на кінець року до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
