Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році реалізовували інвестиційні проєкти, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих процесів і капітальні ремонти техніки та обладнання, освоївши сумарно 2,3 млрд грн.
Згідно з прес-релізом компанії, торік криворізькі видобувні підприємства “Метінвесту” спрямовували інвестиції в проєкти підвищення продуктивності, якості продукції, забезпечення чіткої роботи ключового обладнання, зменшення витрат на виробництво залізорудної сировини.
Серед основних проєктів, реалізованих торік на ПівнГЗК, – модернізація секцій і встановлення нового економічного двигуна на тепловозі 2ТЕ10М, який задіяний на транспортуванні руди з Першотравневого кар’єру на першу дробильну фабрику. Також це монтаж роликових грохотів сирих окатишів на випалювальній машині ЛУРГИ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини.
Для забезпечення виконання показників вмісту вологи в концентраті на рудо-збагачувальній фабриці №1 встановили новий вакуум-фільтр, на рудо-збагачувальній фабриці №2 замінили вакуум-насос.
На Центральному ГЗК минулого року завершили важливий проєкт з енергоефективності. На об’єктах цехів шламового господарства і технічного енергозабезпечення з метою зниження витрат на електроенергію замінили насосне обладнання. Також було розпочато реалізацію проєкту будівництва комплексу очисного обладнання для забезпечення об’єктів комбінату питною водою.
У повідомленні наголошується, що навіть в умовах війни на ЦГЗК продовжують програму поліпшення робочого побуту. Ремонти було виконано в кімнатах приймання їжі Петровського кар’єру, дробильної та збагачувальної фабрик. В адміністративно-побутовому корпусі дробарки капітально оновили душові.
Основний обсяг капіталовкладень торік в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті було спрямовано в проєкти підтримки виробничих потужностей, а саме в реконструкцію хвостосховища. Для злагодженої роботи технологічного ланцюга з видобутку та виготовлення концентрату комбінат готує додаткові ємності для складування залишків виробництва.
Ще один великий проєкт року, який забезпечить розвиток гірничих робіт на ІнГЗК, стосувався перебудови залізничних колій на горизонтах кар’єра і подовження залізничних тупиків кар’єра і відвалу.
Вагома частина інвестицій ГЗК спрямована на проведення капремонтів техніки та обладнання. Для забезпечення безперебійної роботи з видобутку і транспортування гірничої маси на підприємствах проводилися ремонти автосамоскидів, бульдозерів, думпкарів, моторно-колісних пар, залізничних колій і стрілочних переводів. На дробильних і збагачувальних фабриках капітально ремонтували секції, дробарки, земснаряди, грейферні крани, перекриття та огороджувальні конструкції.
Для підтримки на необхідному рівні виробництва окатишів на ремонти зупиняли випалювальні машини ЛУРГІ 552 А і ЛУРГІ 552 В на ПівнГЗК і ОК-324 на фабриці огрудкування ЦГЗК. При цьому на підприємствах реалізували низку проєктів з енергозбереження, організації безпечного робочого простору, утримання інфраструктурних об’єктів тощо.
“Загалом у 2023 році криворізькі ГЗК сумарно освоїли 2,3 млрд грн інвестицій для підтримки виробничих потужностей. Під час війни у 2022-2023 роках групу “Метінвест” за версією Forbes Ukraine визнано одним із найбільших українських інвесторів. Капінвестиції компанії за цей час становили 22,7 млрд грн. Наразі інвестиційна стратегія “Метінвесту” сфокусована на збереженні працездатності активів”, – констатують у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшили виробництво труб на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання у вівторок, у січні 2024 року було вироблено 52,5 тис. тонн трубної продукції (174,4% до січня-2023), у лютому – 41,4 тис. тонн (105,1% до лютого-2023), у березні – 48,6 тис. тонн (85,1% до березня-2023).
У першому кварталі майже всі трубні підприємства продемонстрували позитивну динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” збільшили випуск безшовних труб на 11,5% і 75% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 13,8%, “Інтерпайп НМТЗ” і “Укртрубоізол” – електрозварювальних труб на 69,2% і 714,3% відповідно. Тільки виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 43,2%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський констатував, що позитивні результати першого кварталу 2024 року пов’язані насамперед із низькою базою порівняння минулого року, коли промисловість працювала в умовах жорстких лімітів на споживання електроенергії. Це й призвело до зростання виробництва “на папері”.
“У реальності ж темпи випуску труб сповільнюються, а в березні було взагалі зафіксовано спад на 15%. Основна причина – істотне збільшення в Україну імпорту сталевих труб з Китаю за демпінговими цінами, які забезпечуються субсидіями китайського уряду”, – наголосив Польський.
Він також додав, що останнім часом США і Євросоюз активно працюють над розробкою і впровадженням протекціоністських заходів, які обмежать наплив китайських товарів на їхні ринки. Український ринок сталевих труб також потребує захисту від демпінгового імпорту з Китаю, резюмував глава “Укртрубопрому”.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2023 р. наростили виробництво на 10,2%, до 495,6 тис. тонн, але могли й більше за умови зниження обсягів китайської продукції на внутрішньому ринку.
Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО “Трубосталь” – скоротило на 42,5%. НВП з ІІ “Укртрубоізол” наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” – знизив на 53,8%. “Сентравіс” збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 30,5%.
Водночас уточнювалося, що в січні 2023 року було вироблено 30,1 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,4 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631,4% до березня-2022). тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022). У липні-2023 вироблено 43,9 тис. тонн труб (112% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (114,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (89,9%), у жовтні – 39,7 тис. тонн (98%), листопаді – 37,2 тис. тонн (110,1%) і грудні – 42,4 тис. тонн (239,5%).
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.
“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.
Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.
ПАТ “Сумихімпром”, єдиний виробник двоокису титану в Україні, що належить державі та перебуває в управлінні Фонду державного майна України (ФДМ), після тривалої паузи відновило роботу, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
“Навесні 2024 року було закуплено сировину і розпочато виробництво першої продукції. Першу товарну продукцію – сульфат амонію було отримано вже цього тижня, 21-22 квітня 2024 року. Товар уже відвантажується покупцям за ціною 13800 грн/тонна, бег-бег, зі складу заводу”, – уточнило агентство.
За його інформацією, завод має намір виробляти азотно-фосфорні та комплексні трикомпонентні добрива. Виробник уже закупив аміак і сірку і перебуває на стадії закупівлі фосфоритів і калійних руд для виробництва добрив. Нове керівництво ПАТ “Сумихімпром” відкрите для співпраці з дистриб’юторами та партнерами заради відродження титанового гіганта, наголошується в повідомленні.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію ПАТ “Сумихімпром”, що належить державі.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 3,814 млн тонн окатишів, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року (0,901 млн тонн), і в 2,9 рази перевищує показник попереднього кварталу (0,627 млн тонн).
“Наші підприємства показали виняткові результати в першому кварталі: загальний обсяг виробництва збільшився на 203% порівняно з попереднім кварталом і склав понад два мільйони тонн залізорудних окатишів і концентрату. Це наш найкращий квартальний результат з часу повномасштабного вторгнення в Україну”, – наводяться в релізі компанії у вівторок слова виконавчого голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese).
Уточнюється, що загальне виробництво товарної продукції (котуни та залізорудний концентрат) за перший квартал поточного року становило 2,054 млн тонн, що в 2,1 раза перевищує показник першого кварталу 2023 року і в 3 рази – попереднього кварталу. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-березні 2024 року дорівнював 241 тис. тонн проти 53 тис. тонн у січні-березні-2023 і 50 тис. тонн у жовтні-грудні-2023.
Дженовезе зазначив, що Ferrexpo протягом кварталу знову змогли експортувати продукцію з українських портів, що дало змогу поставити більші обсяги в Європу і відновити продажі клієнтам із країн Близького Сходу і Північної Африки та Азії.
За його словами, компанія наразі спостерігає зростання призову своїх співробітників: в армії служать 669 співробітників Ferrexpo, що є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення, тоді як повернулося 67 працівників і здійснюється програма реінтеграції ветеранів.
“Поки ми вважаємо рівень ризику прийнятним, беручи до уваги триваючу війну в Україні, ми продовжуватимемо використовувати всі доступні експортні потужності, щоб гарантувати підтримку інтересів усіх зацікавлених сторін”, – підсумував Дженовезе.
Вказується також, що впродовж кварталу Група успішно експлуатувала дві, а подекуди й три лінії огрудкування (з чотирьох), змінюючи якість продукції залежно від попиту з боку клієнтів та розширюючи логістичні можливості.
Загальний обсяг реалізації за квартал становив 1,992 млн тонн, вироблялися тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Компанія завершила 2023 рік із чистим збитком $84,8 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком у розмірі $220,0 млн. Виручка за 2023 рік впала на 47,8% – до $651,8 млн, а EBITDA – на 83%, до $130,2 млн.
