Господарства усіх категорій у серпні 2025 року виробили 640 тис. тонн молока-сировини, що на 23 тис. тонн менше (-3%) проти липня 2025 року і на 72 тис. тонн менше (-10%) відносно серпня 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Держстату.
У галузевій асоціації уточнили, що в січні-серпні 2025 року обсяги надою в Україні становили 4,69 млн тонн, що на 239 тис. тонн менше (-5%) проти минулорічного періоду. В серпні частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 42%, господарств населення – 58%.
Підприємства виробили 268 тис. тонн молока-сировини в серпні 2025 року, що лише на 1 тис. тонн менше (-0,3%) порівняно з липнем 2025 року, але на 18 тис. тонн більше (+7%) порівняно з серпнем 2024 року. В січні-серпні 2025 року молочно-товарні ферми (МТФ) виробили 2,1 млн тонн молока-сировини, що на 116 тис. тонн більше (+6%) проти минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги надою в серпні 2025 року становили 372 тис. тонн молока, що на 22 тис. тонн менше (-6%) проти липня 2025 року і на 90 тис. тонн менше (-19%) відносно серпня 2024 року. В січні-серпні цього року присадибний сектор виробив 2,59 млн тонн молока-сировини, що на 355 тис. тонн менше (-12%) проти минулорічного періоду.
МТФ у січні-серпні 2025 року наростили обсяги виробництва молока-сировини у 15 областях Центральної та Західної України. В АВМ зазначили, що обсяги виробництва молока-сировини найбільше наростили сільгосппідприємства у Закарпатській області (+29%), Львівській області (+22%), Хмельницькій області (+21%) відносно минулорічного періоду. Наслідки війни та релокації вплинули на падіння обсягів виробництва молока-сировини в січні-серпні 2025 року на МТФ в таких прифронтових регіонах, як Запорізька (-11%), Дніпропетровська (-5%), Сумська (-4%) та Харківська (-3%) області.
“Попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. Зокрема, темпи приросту надою за цей період у США і Новій Зеландії становили +1,4%, а ЄС скоротив обсяги виробництва молока-сировини на 0,3%. Хоча, обсяги надою на МТФ у серпні були здебільшого стабільними і в цілому відповідають обсягам надою липня 2025 року, погода цього літа була більш сприятливою ніж минулого року, а на фермах встановлювалися вентилятори для покращення комфорту корів та уникнення теплових ударів. Цього року вдалося уникнути суттєвого падіння надоїв на відміну від літа 2024 року”, – розповів аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.
Водночас в особистих селянських господарствах, за інормацією бізнес-об`єднання, продовжилося падіння обсягів надою в річному відношенні.
“Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Робота нових МТФ на території Західної України компенсує скорочення надою у східних та південних областях України внаслідок триваючих військових дій”, – наголосили в АВМ.
Стримуючими чинниками, які можуть змусити сільгосппідприємства утримуватися від подальшого нарощення виробництва молока-сировини, на переконання галузевої асоціації, є зниження світових цін на біржові товари, слабкий попит на внутрішньому ринку, зменшення поставок на зовнішні ринки внаслідок призупинення експорту в ЄС після вичерпання квот і зростання конкуренції з боку російських та білоруських постачальників на ринках пострадянських країн, переконані в галузевому об`єднанні.
Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.
Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.
“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.
Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року зменшили виробництво сталі на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 649 тис. тонн з 691 тис. тонн, але наростили на 11,7% до попереднього місяця (581 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у серпні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до серпня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай – 77,370 млн тонн (“мінус” 0,7% до серпня-2024), Індія – 14,087 млн тонн (+13,2%), США – 7,156 млн тонн (+3,2%), Японія – 6,636 млн тонн (-3,4%), РФ – 5,5 млн тонн (-4,6%), Південна Корея – 5,177 млн тонн (-6,1%), Туреччина – 3,394 млн тонн (+7,9%), Бразилія – 2,866 млн тонн (-4,6%), Німеччина – 2,577 млн тонн (-10,5%) та В’єтнам – 2,040 млн тонн (+13,8%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 145,288 млн тонн.
За підсумками восьми місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 671,810 млн тонн (-2,8% до січня-серпня-2024), Індія – 108,920 млн тонн (+10,2%), США – 54,552 млн тонн (+1,6%), Японія – 54,099 млн тонн (-4,5%), РФ – 46,091 млн тонн (-4,8%), Південна Корея – 41,061 млн тонн (-3,5%), Туреччина – 24,878 млн тонн (+0,2%), Німеччина – 22,405 млн тонн (-11,9%), Бразилія – 22,180 млн тонн (-1,5%) та Іран – 19,781 млн тонн (-3,6%).
Метпідприємства України за вісім місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,912 млн тонн з 5,274 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-серпні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 230,635 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2025 року зменшився на 8,4% порівняно з січнем-серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому підприємства скорочували темпи виробництва активніше, ніж домогосподарства – на 9,6% і 6,3% відповідно.
Підприємства в січні-серпні поточного року скоротили виробництво продукції рослинництва на 12,2%, а тваринництва – на 2,4%, тоді як в домогосподарствах падіння виробництва продукції рослинництва становило 5,3%, а тваринництва – 8,6% проти аналогічного періоду 2024 року.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де обсяг виробництва становить лише 53,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксоване у Херсонській (72,2%), Дніпропетровській (78,5%) та Полтавській областях (79,0%).
Водночас окремі регіони демонструють позитивну динаміку. Так, найбільше виробництво зросло у Львівській – до 102% та в Івано-Франківській областях – до 100,6%.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,109 млн тонн.
За даними “Укрметалургпрому”, у серпні випуск чавуну становив 747,5 тис. тонн, тоді як у липні – 621,1 тис. тонн.
Для порівняння, у 2024 році в Україні було вироблено 7,090 млн тонн чавуну (+18,1%), у 2023 році – 6,003 млн тонн (-6,1%), у 2022 році – 6,391 млн тонн (-69,8% до довоєнного 2021 року).
