Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2025 році розпочали виробництво 11 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск трьох нових продуктів.
Згідно із пресрелізом групи у вівторок, працюючи в умовах російського повномасштабного вторгнення вже майже чотири роки, “Метінвест” залишається економічною та промисловою опорою країни, а загалом за понад десятиліття війни РФ проти України групі вдалося налагодити випуск 433 видів нової продукції.
Торік компанія освоїла нові позиції в сегментах напівфабрикатів і сортового прокату (по чотири), гарячекатаного рулонного й листового прокату (дві) та холоднокатаного рулонного й листового прокату (одну). Левову частку нової продукції випустили комбінати “Каметсталь” і “Запоріжсталь”. Один продукт освоїв болгарський прокатний завод групи – Promet Steel.
При цьому уточнюється, що на “Каметсталі” налагодили виробництво чотирьох видів безперервно литої заготовки розміром 335х400 мм із різних марок сталі, що використовуються для виготовлення трубного прокату.
Два види рулонного гарячекатаного прокату освоїла “Запоріжсталь” – це новий типорозмір рулонів у марці S235JR – 1,8х1045 мм, а також продукція зі сталі S235JRC, яка придатна для холодного формозмінювання шляхом гнуття та профілювання. Обидва продукти виготовляються за європейським стандартом EN 10025-2 й використовуються в будівельній та машинобудівній галузях для виробництва сталевих металоконструкцій та труб і замкнених профілів конструкційного призначення.
Також підприємство освоїло виробництво холоднокатаного рулонного прокату зі сталі марки S280GD, хімічний склад та механічні властивості якого відповідають євростандарту EN 10346. Така продукція призначена для подальшої обробки, профілювання та нанесення захисних покриттів. З цих рулонів виробляють легкі сталеві тонкостінні конструкції будівельного призначення, несучі та декоративні елементи фасадних систем тощо.
Комбінат “Каметсталь” також налагодив випуск арматурного прокату для ринків Польщі та Румунії. Арматура В500SP відповідає польському будівельному стандарту й використовується для зміцнення бетону. Арматурний прокат B500C для Румунії аналогічного рівня міцності відрізняється підвищеною пластичністю, що дає змогу застосовувати його в складніших та сейсмостійких конструкціях.
Крім того, на “Каметсталі” освоїли виробництво молольних куль діаметром 100 мм п’ятої групи твердості за українським стандартом ДСТУ 8538. Їх використовують у гірничо-металургійній промисловості для подрібнення руди, концентратів або проміжних продуктів у кульових млинах барабанного типу.
Завод Promet Steel торік розпочав виробництво арматурного прокату за стандартом МКС 1021:2019 для ринку Північної Македонії. Продукт призначений для армування бетонних конструкцій і використовується у будівництві. Має рифлену поверхню для надійного зчеплення з бетоном і придатний до зварювання, що забезпечує міцність і безпеку залізобетонних споруд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році врахував запити українського та європейського ринків, розширивши на чотири позиції лінійку безперервнолитої заготовки (БЛЗ) і на три – асортимент затребуваного сортового прокату.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році “Каметсталь” вкотре підтвердила лідерські позиції серед металургійних підприємств “Метінвесту” за кількістю освоєних сортаментних новинок. Із 11 нових видів виведеної на ринок металопродукції сім – заслуга команди “Каметсталі”.
При цьому уточнюється, що здобуток сталеплавильників конвертерного цеху – це чотири нові марки сталі: 10У1, 20У, 26Г2ТР та S355NL-1N з посиленими вимогами до хімічного складу, насамперед за вмістом сірки та фосфору.
Розливання нових марок сталі на безперервнолиту заготовку перетином 335х400 мм освоєно на МБЛЗ №2, на якій торік завершили реконструкцію електрообладнання. Це, зокрема, сприяло стабілізації швидкості розливання, а отже, підвищенню точності порізу заготовок, мінімізуючи відходи металу. Призначення нових напівфабрикатних виробів – виготовлення круглого прокату та подальше його перероблення в безшовні труби відповідального застосування.
Команда прокатного цеху запропонувала українським та європейським споживачам три сортаментні новинки, які раніше не виробляли на комбінаті. Насамперед, це арматура діаметром 8-32 мм для польського та румунського ринків, виробництво якої освоєно на стані 400/200. Завдяки сертифікації за будівельними нормами цих країн протягом 2025 року “Метінвест” вже відвантажив, зокрема, понад 100 тис. тонн арматурного прокату класу B500SP до Польщі.
На шаропрокатному стані освоєно виробництво молольних шарів діаметром 100 мм з високою поверхневою та об’ємною твердістю, яка відповідає п’ятій групі. Визначивши експериментальним шляхом оптимальний режим термообробки після прокатки, фахівці досягли стабільного виробництва продукції підвищеної зносостійкості, необхідної для стабільної та ефективної роботи гірничо-збагачувальних комбінатів компанії.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Виробництво цукру в Україні в 2025-2026 маркетинговому році уже досягло 1,615 млн тонн, проте сезон цукроваріння не завершено, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Згідно з нашими очікуваннями, виробництво цукру у 2025-2026 МР перевищить 1,7 млн тонн. Станом на 10 січня заводи, що входять до лав асоціації, виробили 1,615 млн тонн”, – сказала вона.
Кавушевська уточнила, що в 2025 році в Україні цукровий буряк вирощувався на 199 тис. га, за врожайності 58 тонн/га його було зібрано 11,4 млн тонн. На переробку 27 цукрових заводів, що входять до лав “Укрцукру”, і працювали в 2025/26 МР надійшло 10,8 млн тонн, проте підвезення буряків ще триває.
Кавушевська зазначила, що в галузевому об`єднанні очікували на менший врожай цукрових буряків і менший вал виробленого цукру, проте гарні погодні умови допомогли аграріям отримати більшу врожайність, ніж торік. Вона нагадала, що торік цукровими буряками було засіяно 250 тис. га, врожайність становила 55 т/га, 29 цукрових заводів виробили 1,812 млн тонн цукру.
В “Укрцукрі” уточнили, що внутрішнє споживання цукру в Україні до повномасштабної війни, навіть після втрати Криму, частини Донецької і Луганської областей, становило 1,2-1,3 млн тонн, а наразі на 300-400 тис. тонн менше. Відтак Україні в поточному маркетинговому році бажано експортувати щонайменше 700 тис. тонн.
На думку Кавушевської, географія експорту українського цукру 2026 року, найімовірніше, не зміниться – це будуть держави, до яких прокладено зручну логістику, вартість якої дозволяє бути конкурентними порівняно з іншими світовими виробниками.
“У 2025 році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру, з яких 27% поїхало в Європейський Союз, решту було поставлено на світовий ринок (…) у країни Близького Сходу і Балкан. Безперечним лідером із закупівлі українського цукру 2025 року є Ліван (71 тис. тонн), тоді як роком раніше це була Туреччина з аналогічним обсягом. На другому місці країна Європейського Союзу – Болгарія (66 тис. тонн), на третьому – Північна Македонія (39 тис. тонн), на четвертому – Лівія (34 тис. тонн), п`яте ділять Сирія і Туреччина (понад 27 тис. тонн кожна) “, – зазначила голова правління “Укрцукру”.
Як повідомило “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело на ринку, в сезоні-2025 на українських полях цукрові буряки залишилися незібраними на 3 тис. га, здебільшого у Вінницькій та Хмельницькій областях. Аграрії через дощі в часі копки не ризикнули виводити техніку в поля, щоб вона там не загрузла. На думку експертів, цілком реально, що ці цукрові буряки зможуть перезимувати в полях під снігом та, ймовірно, будуть придатними для переробки. За умови максимальних втрат (вихід 13%) після сходу снігу цукрові заводи гіпотетично зможуть виготовити ще приблизно 22,6 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, в Україні в 2024/25 МР виробництво цукру становило 1,812 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у поточному році.
Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Виплавка чавуну на комбінаті «ArcelorMittal Кривий Ріг» у 2025 році зросла на 16,9% і досягла 2 млн 534,6 тис. тонн. Це найбільший приріст серед усіх основних видів продукції підприємства.
Незважаючи на це, гендиректор Мауро Лонгобардо зазначив, що планувалося працювати постійно двома доменними печами, але через воєнні умови цього не вдалося досягти. Виробництво залишається адаптивним і залежить від енергозабезпечення та ситуації на ринках.
Ключовою метою підприємства залишається збереження виробничого потенціалу і робочих місць для майбутньої відбудови країни.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
У пресрелізі наголошується, що в кінці року зросла інтенсивність та частота ракетних атак та атак безпілотників на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України. Перебої з енергопостачанням та логістичними каналами призвели до того, що виробництво у четвертому кварталі було нижчим за план. Загальний обсяг виробництва за квартал склав 1,1 млн тонн, включаючи 0,7 млн тонн концентрату залізної руди преміум-класу Fe67% та 0,4 млн тонн окатишів преміум-класу залізної руди.
Зазначається, що протягом 2025 року група успішно адаптувалася до зміни ринкового попиту, збільшивши виробництво концентрату залізної руди преміум-класу до рекордних 2,9 млн тонн, що становить 48% від загального обсягу виробництва порівняно з 10% у 2024 році.
Група минулого року продовжувала активно працювати над управлінням своїм оборотним капіталом та витратами у складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для працівників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх несуттєвих капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Призупинення відшкодування ПДВ продовжувалося протягом кварталу і загальна сума несплаченого ПДВ станом на кінець листопада 2025 року становила $69 млн. Якщо ПДВ продовжуватиме не відшкодовуватися, станом на кінець грудня 2025 року прогнозується, що загальна сума зросте приблизно до $74 млн.
Констатується, що станом на 31 грудня 2025 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $47 млн (на 30 червня 2025 року – $50 млн), при цьому зобов’язання з оренди підлягали потенційним остаточним коригуванням наприкінці року, а борг був відсутній.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що останній квартал 2025 року був одним із найскладніших для бізнесу та співробітників з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Ракетні атаки та атаки безпілотників на регіональну енергетичну інфраструктуру призвели до перебоїв у постачанні е/е до підприємств.
“Наші операційні команди наполегливо працювали над відновленням виробництва з обмеженою доступною потужністю. Незважаючи на всі ці виклики, загалом загальний обсяг виробництва за квартал перевищив 1 млн тонн, і другий рік поспіль виробництво перевищувало рівень 6 млн тонн. Це понад 50% нашої довоєнної потужності та прийнятні виробничі показники, враховуючи всі виклики, з якими ми зіткнулися протягом четвертого року війни”, – констатував Дженовезе.
Втім, він додав, що з грудня експортні можливості групи були обмежені через атаки у Чорному морі, і доки не буде проведено ремонтні роботи та відновлено безпечний доступ до моря, компанія знову буде зосереджена на експорті залізницею. Разом з тим, хоча цей логістичний канал відкритий, електрифікована державна залізнична мережа має меншу потужність. Тому перехід на тепловози означає, що локомотивам потрібно більше часу, щоб довезти вагони до західного кордону, а через повільніший час подорожі та обороту група орендувала додаткові вагони сторонніх постачальників, що спричиняє додаткові витрати.
“Завдяки потужностям, які нам можуть забезпечити державні комунальні підприємства, наразі ми експлуатуємо одну лінію з виробництва окатишів з додатковим виробництвом концентрату та маємо можливість виробляти та експортувати наші високоякісні залізорудні окатиші для обслуговування наших європейських клієнтів. Коли буде відновлено електропостачання, залізничне та портове сполучення, з’явиться можливість збільшити виробництво та продаж концентрату на азійських ринках”, – прогнозує тимчасовий в.о. голови.
У компанії сподіваються на кінець війни, “проте ми повинні залишатися пильними, ми повинні продовжувати працювати над безпекою наших людей, водночас докладаючи зусиль для повернення утриманого ПДВ та забезпечення цілісності наших активів”.
Як повідомлялося, Ferrexpo за 9 міс-2025 виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді 2024 року (4 млн 567,168 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
Ferrexpo в першому півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні-2024 (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
