Господарства усіх категорій у серпні 2025 року виробили 640 тис. тонн молока-сировини, що на 23 тис. тонн менше (-3%) проти липня 2025 року і на 72 тис. тонн менше (-10%) відносно серпня 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Держстату.
У галузевій асоціації уточнили, що в січні-серпні 2025 року обсяги надою в Україні становили 4,69 млн тонн, що на 239 тис. тонн менше (-5%) проти минулорічного періоду. В серпні частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 42%, господарств населення – 58%.
Підприємства виробили 268 тис. тонн молока-сировини в серпні 2025 року, що лише на 1 тис. тонн менше (-0,3%) порівняно з липнем 2025 року, але на 18 тис. тонн більше (+7%) порівняно з серпнем 2024 року. В січні-серпні 2025 року молочно-товарні ферми (МТФ) виробили 2,1 млн тонн молока-сировини, що на 116 тис. тонн більше (+6%) проти минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги надою в серпні 2025 року становили 372 тис. тонн молока, що на 22 тис. тонн менше (-6%) проти липня 2025 року і на 90 тис. тонн менше (-19%) відносно серпня 2024 року. В січні-серпні цього року присадибний сектор виробив 2,59 млн тонн молока-сировини, що на 355 тис. тонн менше (-12%) проти минулорічного періоду.
МТФ у січні-серпні 2025 року наростили обсяги виробництва молока-сировини у 15 областях Центральної та Західної України. В АВМ зазначили, що обсяги виробництва молока-сировини найбільше наростили сільгосппідприємства у Закарпатській області (+29%), Львівській області (+22%), Хмельницькій області (+21%) відносно минулорічного періоду. Наслідки війни та релокації вплинули на падіння обсягів виробництва молока-сировини в січні-серпні 2025 року на МТФ в таких прифронтових регіонах, як Запорізька (-11%), Дніпропетровська (-5%), Сумська (-4%) та Харківська (-3%) області.
“Попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. Зокрема, темпи приросту надою за цей період у США і Новій Зеландії становили +1,4%, а ЄС скоротив обсяги виробництва молока-сировини на 0,3%. Хоча, обсяги надою на МТФ у серпні були здебільшого стабільними і в цілому відповідають обсягам надою липня 2025 року, погода цього літа була більш сприятливою ніж минулого року, а на фермах встановлювалися вентилятори для покращення комфорту корів та уникнення теплових ударів. Цього року вдалося уникнути суттєвого падіння надоїв на відміну від літа 2024 року”, – розповів аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.
Водночас в особистих селянських господарствах, за інормацією бізнес-об`єднання, продовжилося падіння обсягів надою в річному відношенні.
“Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Робота нових МТФ на території Західної України компенсує скорочення надою у східних та південних областях України внаслідок триваючих військових дій”, – наголосили в АВМ.
Стримуючими чинниками, які можуть змусити сільгосппідприємства утримуватися від подальшого нарощення виробництва молока-сировини, на переконання галузевої асоціації, є зниження світових цін на біржові товари, слабкий попит на внутрішньому ринку, зменшення поставок на зовнішні ринки внаслідок призупинення експорту в ЄС після вичерпання квот і зростання конкуренції з боку російських та білоруських постачальників на ринках пострадянських країн, переконані в галузевому об`єднанні.
Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.
Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.
“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.
Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2025 року зменшився на 8,4% порівняно з січнем-серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому підприємства скорочували темпи виробництва активніше, ніж домогосподарства – на 9,6% і 6,3% відповідно.
Підприємства в січні-серпні поточного року скоротили виробництво продукції рослинництва на 12,2%, а тваринництва – на 2,4%, тоді як в домогосподарствах падіння виробництва продукції рослинництва становило 5,3%, а тваринництва – 8,6% проти аналогічного періоду 2024 року.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де обсяг виробництва становить лише 53,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксоване у Херсонській (72,2%), Дніпропетровській (78,5%) та Полтавській областях (79,0%).
Водночас окремі регіони демонструють позитивну динаміку. Так, найбільше виробництво зросло у Львівській – до 102% та в Івано-Франківській областях – до 100,6%.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,109 млн тонн.
За даними “Укрметалургпрому”, у серпні випуск чавуну становив 747,5 тис. тонн, тоді як у липні – 621,1 тис. тонн.
Для порівняння, у 2024 році в Україні було вироблено 7,090 млн тонн чавуну (+18,1%), у 2023 році – 6,003 млн тонн (-6,1%), у 2022 році – 6,391 млн тонн (-69,8% до довоєнного 2021 року).