Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні становив 3 млрд 173 млн грн, що на 3,6% більше, ніж за той самий період минулого року, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Як повідомлялося, комбінат перейшов до позитивної динаміки обсягу виробництва за підсумками першого кварталу (приріст 0,2%), тоді як у січні-лютому відзначалося зниження цього показника на 2,4% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно зі статистикою “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті за п’ять місяців збільшилося на 4,5% – до 92,3 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився на 7,5% – до 64,4 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 8,4% – до 52,7 тис. тонн, коробкового на 3,4% – до 11,7 тис. тонн.
Випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшився на 8,3% – до 19 тис. тонн, настільки ж у відсотковому співвідношенні зросло і виробництво туалетного паперу, до 107,55 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні: за п’ять місяців основними підприємствами галузі загалом випущено 262,37 млн рулончиків – на 10% більше.
За даними “УкрПапір”, у травні Київський КПК скоротив випуск паперу і картону майже на 10% до травня-2023 – до 15,8 тис. тонн, гофроящиків збільшив на 5% – до 19,2 млн кв. м.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-травень в Україні випуск паперу та картону зріс на 6,1% до того ж періоду 2023 року – до 240,4 тис. тонн, картонних ящиків – на 21,4%, до 237,7 млн кв. м.
Київський КПК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
Світове виробництво зерна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень – червень) зросте на 1% порівняно з минулим сезоном і становитиме 2312 млн тонн завдяки вищим врожаям пшениці, ячменю та сорго, які компенсують скорочення виробництва кукурудзи, наголошується в доповіді Міжнародної ради із зерна (International Grains Council, IGC) у четвер.
При цьому споживання зернових культур зростатиме, а запаси на кінець сезону, як очікується, скоротяться до десятирічного мінімуму, зокрема й у великих експортерів.
Згідно з прогнозами, обсяги торгівлі законтрактованим зерном у 2024/25 МР збільшаться на 4% і досягнуть 416 млн тонн. При цьому потреба у світовому споживанні складе 2320 млн тонн, а перехідні залишки складуть 580 млн тонн.
Очікується, що у 2024/25 році світове виробництво соєвих бобів досягне максимуму в 414 млн тонн. Основний попит на соєві продукти в майбутньому сезоні буде спостерігатися від провідних світових покупців – США, Бразилії та Аргентини. При цьому перехідні залишки накопичуються і далі. Торгівля соєвими бобами в жовтні-вересні активізується і збільшиться на 2%, досягнувши нового максимуму, прогнозують в IGC.
Говорячи про інші олійні культури, IGC звернув увагу на очікуваний значний світовий обсяг виробництва ріпаку/каноли на тлі практично незмінного виробництва соняшнику, яке буде аналогічним торішньому обсягу.
Згідно з прогнозами IGC, світове виробництво рису в 2024/25 МР сягне рекордного піку і зросте на 2%, завдяки збільшенню виробництва в провідних країнах-експортерах, зокрема в Південній Азії. Споживання рису зросте через приріст населення, в той час як запаси можуть збільшитися за рахунок накопичення в Індії. Торгівля, найімовірніше, піде на спад у січні-грудні 2025 року на тлі зростання поставок до Африки та зниження попиту з боку азіатських імпортерів, зокрема Індонезії.
IGC прогнозує зниження попиту на сочевицю і боби в період січня-грудня 2024 року на 5% – до 21,2 млн тонн.
Міжнародна рада із зерна також звернула увагу на тимчасове скасування тарифів на імпорт рису-сирцю, коричневого і білого рису до Бразилії до кінця 2024 року, що має на меті пом’якшити наслідки нещодавніх злив і повеней на півдні Бразилії. Крім того, члени IMG відзначили нещодавні зміни в політиці імпорту бобових в Індії.
Україна має великі перспективи в нарощуванні поголівʼя свиней аж до показників 1991 року, після якого вони скоротилися в чотири рази.
Такі дані керівник Асоціації “М’ясної галузі” та ГС “Центр підвищення ефективності у тваринництві” Микола Бабенко оприлюднив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
“Ситуація (у галузі свинарства – ІФ-У) кардинально змінилася у 2022 році у світі, як і з експортом зернових в Україні. Практично Україна втратила додану вартість на експортованих зернових. Водночас ємні щодо доданої вартості галузі, які можуть експортувати великі обсяги з меншими в 10 разів потребами в логістиці, залишаються на стадії розвитку. Йдеться, насамперед, про м’ясну галузь”, – сказав він.
За інформацією керівника галузевої асоціації, Україна наразі виробляє близько 600 тис. тонн свинини і забезпечує внутрішнє споживання. Примітно, що до 2022 року внутрішній ринок не забезпечувався вітчизняними виробниками, тому Україні для задоволення споживання доводилося щорічно імпортувати 10-30% свинини.
У 2022 році світові ціни на свинину збільшилися вдвічі, що зробило економічно недоцільним імпорт до країни свинини. Водночас споживання м’яса в країні скоротилося. Блокування експорту зерна і втрата економічної рентабельності зернового виробництва, переорієнтація аграріїв на виробництво та експорт свинини стають очевидними, пояснив Бабенко.
Він звернув увагу на те, що світове споживання свинини щорічно зростає на 2 млн тонн і до 2030 року, за прогнозами ОЕСР (Організації економічного співробітництва), обсяг її споживання виросте на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє 600 тис. тонн, може і має звернути увагу на цей сегмент, що динамічно зростає в кількісному і грошовому обчисленні.
Керівник групи з експорту Асоціації “М’ясної галузі”, засновник ТОВ “Агро-Інвест” Ігор Ляховський нагадав, що з початком воєнних дій в Україні відбувся відтік значної частини споживачів, які формували попит на свинину. При цьому аграрії змогли наростити вирощування свиней до довоєнного рівня.
“Імпорт м’ясної продукції в Україну скорочується. Це перший дзвіночок, який свідчить про наповнення свого ринку. (…) Щотижня в пʼятницю відбувається спілкування представників переробної галузі та фермерів, на яких обговорюютьсяціни та обсяги закупівель. (…) У нас відбувся відтік населення, відповідно стало менше споживачів. Основним споживачем внутрішнього ринку стало Міністерство оборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило свою закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок і ціни на ньому падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується”, – розповів переробник.
Він висловив упевненість, що єдиним виходом із ситуації для збереження позитивної динаміки та збереження рентабельності є вихід на зовнішні ринки, на яких українська якісна продукція може знайти своє місце без особливих зусиль.
Ляховський також переконаний: що більшість переробних підприємств готова до виходу на експорт. За його інформацією, переробні підприємстване стоять на місці. Він наголосив на важливості підтримки держструктурами виходу на експорт українських переробників і звернув увагу, що відсутність уваги до галузі в поточній ситуації загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. Після чого з високою часткою ймовірності підуть на спад інтереси аграріїв до свинарства, знеціняться держпідтримка та кредитування галузі, а також чинних інвестиційних програм.
“Станом на 1 травня, в усіх категоріях господарств України налічується 5,1 млн голів свиней. З них 66,5% припадає безпосередньо на організоване виробництво в промислових підприємствах. Постійно скорочується поголів’я свиней у населення. Проте в останній рік спостерігався непоганий приріст у бізнес-підприємствах, що й змінило ситуацію на внутрішньому ринку”, – повідомив директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Виштак.
За його словами, 2023 року реалізація м’яса всіх видів сільгосптварин становила понад 3 млн тонн, що на 1,3% більше, ніж роком раніше. З них 56% припадає на м’ясо птиці, 28% – на свинину і лише 14% – на яловичину. Виштак підтвердив, що в Мінагрополітики розуміють перспективність свинарства, де є можливість наростити поголів’я за короткий термін. У міністерстві також фіксують на внутрішньому ринку скорочення імпорту і зроствння власного виробництва.
Виконавчий директор “Укрбіоетанол” Тарас Миколаєнко, присутній на пресконференції, наголосив на важливості розвитку тваринництва, яке є супутнім бізнесом, що впливає на розвиток біоетанолу. Як приклад він навів досвід Китаю, який реалізував програму використання на транспорті 5-відосків біоетанолу не через екологію, а саме заради розвитку свинарства.
“До війни Китай купував 8-12 млн тонн кукурудзи для отримання біоетанолу і, відповідно, дешевого протеїну. Він використовується для нарощування м’яса (…) Китай запозичив цей досвід у американців і європейців і вже посідає третє місце у світі з виробництва біоетанолу”, – розповів він.
Розповідаючи про досвід Америки, Миколаєнко нагадав, що в цій країні 40% всієї кукурудзи, або 120 млн тон переробляються на біоетанол, що вчетверо більше, аніж вирощується цієї культури в Україні загалом. Саме біоетанол став продуктом-супутником, який перетворив США на світового лідера з експорту м’яса птиці.
“Україна може отримувати доданої вартості 6 млрд Євро від розвитку свинарства на сухих кормах, а з дешевими протеїнами – відходами біоетанолу, це може бути 12 млрд Євро, необхідно забезпечити Україну дешевими протеїнами. Якщо цього не зробити, то ми завжди програватимемо конкуренцію американцям або європейцям, які впровадили біоетанолові програми”, – констатував керівник “Укрбіоетанол”.
Він зазначив, що в умовах війни вкрай необхідно розвивати енергонезалежність, а нарощування власного виробництва біоетанолу надасть змогу Україні скоротити імпорт нафтопродуктів, яких щогодини закуповується на понад $400 тис.
Миколаєнко також нагадав про важливість ухвалення законопроєкту №3356-д у другому читанні, який буде основоположним для галузі біоетанолу.
В.о. виконавчого директора UkraineInvest Олександр Мельниченко, своєю чергою, акцентував увагу на тому, що Україна в умовах війни розробила та реалізує систему інвестиційних політики та практики.
“В Україні створено сучасне проєвропейське інвестиційне законодавство. Два місяці тому закінчилося формування цього законодавства, і воно запрацювало на повну силу. Це законодавство включає в себе, зокрема, таке поняття, як залучення значних інвестицій. Закон про держпідтримку інвесторів зі значними інвестиціями передбачає, що той інвестор, сума інвестицій якого становить EUR12 млн плюс десять робочих місць, отримує цілого листа преференцій від держави”, – розповів Мельниченко.
До таких преференцій він зарахував звільнення інвестора від ПДВ, земельних зборів, митних зборів, підтримки при отриманні земельної ділянки та інших, що дають змогу інвестору після укладення спеціального інвестиційного договору отримати 30% відшкодування витрат на інвестицію, зокрема, у вигляді відшкодування витрат на інженерію транспортної інфраструктури, та низку інших преференцій.
Мельниченку нагадали, що UkraineInvest уже працює і вивчає низку інвестиційних проєктів, які будуть представлені Міністерству економіки. Особливу увагу тут приділено переробній галузі. І правом скористатися цим законом може не лише іноземний інвестор, а й національний виробник.
Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак наголосив, що Україна розпочала процес скринінгу законодавства щодо його відповідності європейському. До кінця року уряд очікує зауважень і рекомендацій щодо нього. Після чого у галузі свинарства відкриються перспективи експорту. Уряд вважає, що українські виробники зможуть потрапити зі своєю продукцією до країн Африки, північної Азії та сподіваються, що до Європейського Союзу також.
Асоціація “М’ясної галузі” запросила всіх зацікавлених у розвитку галузі осіб долучитися до Форуму “Зерно. Свині. М’ясо”, що відбудеться 12 червня в Києві.
REKORD, БАБЕНКО, ВИРОБНИЦТВО, ВИШТАК, Ляховський, МЕЛЬНИЧЕНКО, Миколаєнко, Свинарство
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав американській корпорації “Еспер” $2,5 млн для розширення виробничих потужностей для виробництва біонічних протезів верхніх кінцівок в Україні в рамках проєкту “Елізіум”.
Як повідомляють у пресрелізі ЄБРР, загальна вартість проєкту становить $6,25 млн.
Проєкт співфінансується європейським венчурним фондом, що спеціалізується на медичних технологіях, а також американським венчурним фондом, що спеціалізується на інвестиціях в Україну і Молдову.
Корпорація “Еспер” є виробником біонічних протезів верхніх кінцівок, дослідження і виробничі потужності яких розташовані в Україні.
Основними власниками “Еспер” є українські підприємці.
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Серйозну загрозу для компаній з виробництва продуктів харчування і напоїв становлять перебої в роботі бізнесу, випливає з “Глобального прогнозу ризиків у сфері продуктів харчування і напоїв на 2024 рік”, підготовленого глобальною консалтинговою і брокерською компанією WTW.
Згідно з інформацією, розміщеною на її сайті, майже половина (48%) компаній, що виробляють продукти харчування та напої, назвали перерви в роботі бізнесу найбільшим внутрішнім ризиком для свого успіху.
За цим послідував ризик ланцюжка поставок, на який вказали 40% компаній. Управління турбулентністю і потенційними збоями стало стандартною практикою в секторі продуктів харчування і напоїв, чому сприяють глобальна нестабільність, конфлікти, зміна клімату і криза вартості життя. У результаті цього компанії проявляють обережність щодо свого майбутнього.
Понад 41% компаній з виробництва продуктів харчування та напоїв назвали підвищення ліквідності головною стратегічною метою на найближчі два роки, гарантуючи, що у них будуть фінансові ресурси для подолання подальших потрясінь. Інші ключові пріоритети включають скорочення витрат, на чому концентрують увагу 38% компаній, і стабілізацію бізнесу (мета для 35% компаній).
Крім того, компанії дедалі більше сумніваються у своїй здатності йти в ногу зі швидко мінливими споживчими смаками та уподобаннями: 36% вважають це ризиком. Однак це завдання також являє собою область можливостей, оскільки компанії можуть отримати вигоду з останніх споживчих тенденцій.
Незважаючи на проблеми, компанії з виробництва продуктів харчування та напоїв активно працюють над підвищенням стійкості. Майже половина (47%) переглядають свої плани забезпечення безперервності бізнесу кожні шість місяців, а 31% роблять це щоквартально.
Однак понад чверть 29% цих підприємств повідомили, що їхні страхові поліси покривають тільки матеріальні збитки в разі екстремальних погодних умов, не включно з покриттям призупинення діяльності, що необхідне для відновлення та стійкості.
