Виробництво первинного нікелю у світі в 2025 році збільшиться на 5,9% і становитиме 3,735 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2024 року воно зросло на 11,1% – до 3,526 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості жодних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Очікується, що Індонезія продовжить нарощувати виробництво різних видів нікелевої продукції, включно з нікелевмісним чавуном (NPI). У Китаї цього року прогнозується зростання виробництва нікелю за рахунок підвищення випуску катодного нікелю і сульфату нікелю, при цьому виробництво (NPI) надалі знижуватимуться.
В інших країнах, здебільшого через проблеми з рентабельністю, низка виробничих підприємств були законсервовані, скоротили випуск або розглядають можливість реалізації одного з цих варіантів у майбутньому, зазначається в повідомленні INSG.
Темпи зростання використання нікелю в акумуляторах для електромобілів виявилися слабшими, ніж очікувалося, зокрема через конкуренцію з боку інших видів батарей (переважно літій-залізо-фосфатних), зазначають аналітики організації.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 5,7% і досягне 3,537 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 4,8% – до 3,347 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю залишатиметься профіцитним. Надлишок металу у 2023 році становив 170 тис. тонн, у 2024 році – 179 тис. тонн, а за підсумками 2025 року виробництво перевищить попит на 198 тис. тонн, за оцінкою INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський союз.
Металургійні підприємства України в березні 2025 року зменшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 551 тис. тонн з 611 тис. тонн, та на 3,7% до попереднього місяця, коли було вироблено 572 тис. тонн.
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 24-те місце серед 69 країн.
За даними Worldsteel, у березні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до березня-2024 у половині країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками березня є такою: Китай – 92,840 млн тонн (+4,6% до березня-2024), Індія – 13,789 млн тонн (+7%), Японія – 7,207 млн тонн (+0,2%), США – 6,712 млн тонн (-1,5%), РФ – 6,2 млн тонн (-3,2%), Південна Корея – 5,008 млн тонн (-5,3%), Іран – 3,332 млн тонн (+3,7%), Туреччина – 3,130 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 3,1 млн тонн (-11,7%) та Бразилія – 2,944 млн тонн (+6,6%).
Загалом у березні поточного року виплавка сталі збільшилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 166,123 млн тонн.
За підсумками трьох місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 259,330 млн тонн (+0,6% до січня-березня-2024), Індія – 40,123 млн тонн (+6,8%), Японія – 20,393 млн тонн (-4,9%), США – 19,726 млн тонн (-0,6%), РФ – 17,740 млн тонн (-3,8%), Південна Корея – 15,543 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 9,257 млн тонн (-3,4%), Німеччина – 8,482 млн тонн (-12,6%), Бразилія – 8,477 млн тонн (+2,8%) та Іран – 7,290 млн тонн (-12,8%).
Метпідприємства України у першому кварталі цьогоріч збільшили виробництво сталі на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,733 млн тонн з 1,687 млн тонн, країна посіла 23-е місце.
Загалом у світі у січні-березні-2025 виплавка сталі зменшилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 468,613 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Experts Club опублікував дослідження динаміки промислового виробництва в Хорватії та тенденції його зміни за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Хорватії демонструє помірне зростання, незважаючи на коливання в попередні місяці. Згідно з даними Хорватського бюро статистики, у лютому 2025 року промислове виробництво збільшилося на 5,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це сповільнення порівняно із січнем 2025 року, коли зростання становило 7,6%.
У лютому 2025 року найбільше зростання було зафіксовано в таких галузях.
Водночас, виробництво споживчих товарів знизилося:
Місячна динаміка
Порівняно із січнем 2025 року, у лютому промислове виробництво знизилося на 3,9%. Це перше зниження за останні три місяці, що свідчить про нестабільність у промисловому секторі.
Історична динаміка промислового виробництва (2000-2024)
Нижче представлено динаміку промислового виробництва в Хорватії за період з 2000 по 2024 рік:
Ці дані відображають коливання в промисловому виробництві Хорватії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження.
Гірничо-металургійна компанія “Метінвест” оперативно адаптувала виробничі процеси до умов війни, зробивши основним каналом перевезень залізницю, а також порти Румунії та Польщі, зазначив генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков, якого цитує корпоративне видання.
Він додав, що після відкриття морського коридору з одеських портів компанія почала використовувати і цю можливість.
Риженков підкреслив, що попри виклики війни “Метінвест” має статус найбільшого експортера. Так, за підсумками 2024 року загальний обсяг експорту й продажу залізорудної сировини становив понад 12 млн тонн.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процеси на використання власної сировини. І за більшістю показників – а саме технічних, технологічних і виробничих – ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років. Ми значно знизили собівартість продукції, і попри падіння цін у 2024-му за перше півріччя наш результат перевищив показник першого півріччя 2023-го”, констатував Риженков.
Сьогодні активи компанії у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському продовжують працювати. У 2024 році виробництво групи збільшилося одразу в кількох категоріях: залізної руди – на 42%, чавуну – на 3%, а сталі – на 4%.
Водночас наголошується, що “Метінвест” залишається соціально відповідальним бізнесом. За три роки війни компанія спрямувала понад 8,4 млрд грн на допомогу Україні, з яких 4,4 млрд грн пішли на підтримку захисників у межах проєкту “Сталевий Фронт”. Поміж основних напрямків – забезпечення армії обладнанням, амуніцією і технікою, розвиток тактичної медицини та створення ліній оборони.
Окрім військових потреб, “Метінвест” бере участь у забезпеченні гуманітарних місій, допомагаючи сотням тисяч українців, що постраждали від війни. У межах ініціативи “Рятуємо життя” підтримку вже отримали приблизно 516 тис. цивільних. Маючи понад 50 тис. активного персоналу, компанія дбає про гідні умови праці та піклується про працівників та їхні родини, надаючи за потреби фінансову, психологічну та іншу допомогу. В її штаті працює понад 1000 ветеранів, компанія також впроваджує програми їхньої адаптації до цивільного життя.
Зазначається, що торік “Метінвест” сплатив майже 20 млрд грн податків, що робить компанію одним із найбільших платників податків у країні.
Окремим акцентом стоїть перспектива на повоєнне відновлення. Головною амбіцією компанії гендиректор окреслив перетворення її на одного зі світових лідерів зеленого виробництва сталі, яка відповідає сучасним екологічним стандартам. Першим кроком до цієї мети є будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проєкт стане прикладом для майбутньої модернізації “Запоріжсталі” та “Каметсталі”.
“Ми маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією, щойно закінчиться війна й Україна отримає гарантії безпеки”, – зазначив Риженков.
Попри війну “Метінвест” продовжує інвестувати в українські потужності: у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув $670 млн. У 2025-му компанія також запланувала мільярдні інвестиції в розвиток виробничих потужностей у Кривому Розі, Кам’янському та Запоріжжі.
Водночас група активно готується до масштабного відновлення України після завершення війни. У планах – участь у великих інфраструктурних та промислових проєктах, завдяки яким можна буде не лише відновити зруйноване житло та соціальну інфраструктуру, а й забезпечити їхню модернізацію.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи і США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробництво пива в Україні у січні-березні 2025 року становило 29 млн дал, що на 6,9% перевищило показник торішнього аналогічного періоду, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного із вмістом спирту до 0,5 об. % ) за три місяці 2025 року складає 29 млн дал та становить 106,9% до аналогічного періоду 2024 року. Водночас зазначений показник становить лише 85% до обсягів виробництва за три місяці 2021 року”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні в 2024 році зросло на 4,8% до 140 млн дал проти попереднього року, 2023 року воно було більшим на 7,8% проти 2022 року. При цьому 2022 року виробництво пива впало на 27,9% порівняно з 2021-м – до 122,8 млн дал.
Міністерство сільського господарства США (USDA) опублікувало квітневий звіт World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), в якому представлено оновлені прогнози щодо виробництва, споживання, торгівлі та запасів пшениці та кукурудзи на 2024/25 маркетинговий рік.
Пшениця: світові тенденції
– Виробництво: прогноз знижено на 0,3 млн тонн до 796,9 млн тонн, переважно через зменшення виробництва в Саудівській Аравії та ЄС.
– Споживання: зниження на 1,4 млн тонн до 805,2 млн тонн, зумовлене скороченням продовольчого, насіннєвого та промислового використання в Індії та Китаї.
– Торгівля: прогноз експорту знижено на 1,3 млн тонн до 206,8 млн тонн. Зниження експорту очікується для Росії (-1,0 млн тонн до 44,0 млн тонн), Австралії (-0,5 млн тонн до 25,5 млн тонн) та ЄС (-0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн), частково компенсоване збільшенням експорту з Канади (+0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн) та України (+0,5 млн тонн до 16,0 млн тонн).
– Запаси: кінцеві світові запаси збільшено на 0,6 млн тонн до 260,7 млн тонн, що на 3% нижче за рівень попереднього року і є найнижчим показником з 2015/16 МР.
