ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня поточного року скоротило виробництво прокату на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 487 тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за січень-2025 скоротився на 16,6% – до 18,9 тис. тонн, тоді як у грудні-2024 випущено 23 тис. тонн.
У грудні-2024 на підприємстві не виготовляли металопродукцію, тоді як у листопаді випустили 7,1 тис. тонн металопрокату.
“Загалом під час прокатної кампанії в прокатному цеху (ПЦ) №2 у січні-лютому буде виготовлено 7,1 тис. тонн металопродукції. Завершити кампанію планується до кінця тижня. Минулого місяця завод відвантажив споживачам 948 тонн металопрокату, враховуючи обсяги прокатного цеху №1, та весь вироблений кокс”, – констатується в інформації, і уточнюється, що прокатна кампанія розпочалась 31 січня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Криворізька філія ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод” (ЗЛМЗ), створеного на базі виробничих цехів управління головного механіка ПАТ “Запоріжсталь”, що входить до групи “Метінвест”, планує видобуток підземних вод для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб.
Згідно з документацією, яку має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна“, підприємством передбачається експлуатація семи артезіанських свердловин.
При цьому уточнюється, що на існуючий стан основним джерелом водопостачання для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб є водопровідні мережі КП “Кривбасводоканал”. Для забезпечення водоспоживання підприємства у повному обсязі додатково планується експлуатація резервного джерела водопостачання, у вигляді семи свердловин розміщених на території підприємства. Потужність підземного водозабору складатиме 1008 куб. м/добу.
Артезіанські свердловини обслуговуватимуться наявним технічним персоналом, в одну зміну впродовж року (постійна присутність персоналу не потребується). Режим роботи свердловин – цілодобово протягом року. Вода зі семи свердловин насосами марки DAB S4 відкачуватиметься по трубопроводам у два накопичувальні резервуари ємністю по 200 куб. м кожен, з’єднані між собою за принципом сполучених судин, із яких подаватиметься на установку зворотного осмосу.
Після очищення підземна вода накопичуватиметься у двох резервуарах по 500 куб. м кожен, з’єднаних між собою за принципом сполучених судин. Далі вода через насосну станцію подаватиметься у мережу заводу.
В основному виробництві вода використовується на охолодження обладнання, промивання деталей (в ливарному, термічному, механічному, ковальсько-пресовому виробництвах) та інші цілі.
ЗЛМЗ спеціалізується на виробництві виливків з чавуну, а також з легованих, низьколегованих і високолегованих сталей, металоконструкцій і металевих деталей. Підприємство випускає широкий асортимент продукції, який включає в себе виливниці для металургійних заводів, будівельні конструкції, запчастини та збірні вузли. Основними споживачами продукції заводу є підприємства гірничо-металургійної та інших галузей промисловості.
Підприємство входить до групи “Метінвест”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року збільшив випуск прокату на 9,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 215 тис. тон зі 196 тис. тон.
Згідно з пресрелізом підприємства у вівторок, виплавка сталі за зазначений період склала 243 тис. тон ( січні-2023 – 235,5 тис. тон), чавуну – 287,7 тис. тон (261 тис. тон).
У грудні “Запоріжсталь” виробила 284,7 тис. тон чавуну, 245,5 тис. тон сталі, відвантажено 234,1 тис. тон прокату.
Як повідомлялось, МК “Запоріжсталь” у 2024 році збільшив випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тон з 2 млн 54,7 тис. тон, сталі на 17,2% – до 2 млн 890,8 тис. тон, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тон.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 74,36 тис. тонн з 71,32 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничодобувний комбінат ТОВ “Межирічинський ГЗК” (Іршанськ, Житомирської обл.), що входить до титанового бізнесу Group DF, запустив роботу збагачувальної фабрики з виробництва ільменітового концентрату (TiO2).
Згідно з інформацією компанії, фабрику виведено на проєктну потужність – 20-25 тонн ільменітового концентрату/годину, або 12-15 тис. тонн на місяць.
“Команді вдалося повернути працездатність підприємства, збагачувальну фабрику перезапущено після простою. Ми відновили втрачені ринки збуту та ділові зв’язки з партнерами: вже укладені непогані контракти з європейськими партнерами, працюємо над їхнім виконанням. Окрім того, відновлюємо команду”, – зазначив директор Межиріченського ГЗК Дмитро Голік.
За його словами, запуск підприємства відкладався, зокрема, через кадрові проблеми, викликані мобілізацією працівників – сьогодні кожен восьмий співробітник Межиріченського ГЗК служить у лавах ЗСУ. Завдяки зусиллям фахівців підприємство знову стає міжнародним гравцем, відновило всі зруйновані логістичні зв’язки та ефективно працює, поступово збільшуючи обсяги виробництва. Від цього виграють не тільки партнери та бізнес, але й місцеві громади та національний бюджет. До того ж, це важливий крок до збільшення експорту країни та посилення всієї галузі”, – підкреслив Голік.
У пресрелізі пояснюється, що відновлення роботи збагачувальної фабрики відбулося завдяки значній підтримці місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. Запуск дозволив задіяти 100% персоналу та відновити попередній рівень зарплат.
На ГЗК працює близько 400 співробітників, з них 50 служать в ЗСУ. Межиріченський ГЗК залишається містоутворюючим для двох селищ Житомирської області – смт Іршанськ, Нова Борова та однойменні ОТГ.
У 2023 році Межиріченський ГЗК видобув лише 500 тис. тонн ільменітової руди та виробив 22,1 тис. тон ільменітового концентрату. За результатами роботи у 2024 році (січень-лютий) видобуток склав 520 тис. тон ільменітової руди. Виробничі потужності ГЗК здатні видобувати 4 млн тон ільменітової руди на рік та виготовляти 180 тис. тон ільменітового концентрату на рік.
Межиріченський ГЗК складається з двох комплексів – видобутку ільменітової руди/виготовлення чорнового концентрату та збагачувальної фабрики, яка виробляє ільменітовий концентрат. Підприємство виготовляє основну продукцію – двоокис титану (сульфатний ільменітовий концентрат), та працює винятково у сегменті хімічного титану, продукція якого не може використовуватись у військово-промисловій промисловості через свої хімічні властивості. Це сировина для виробництва пігментів, яка використовується в лакофарбовій промисловості, виробництві паперу, пластмас та будівельних матеріалів.
“В наших стратегічних планах – вийти на довоєнні виробничі потужності, але все залежатиме від глобальної цінової кон’юнктури. Європейська економіка відновлюється і тому ми очікуємо зростання обсягів споживання ільменітового концентрату. Зараз з’являються позитивні сигнали для глобальних гравців, після закінчення війни світовий ринок в 2025-2026 році буде ще швидше виходити з рецесії, швидше рости. Це безумовно позитивно вплине на наш бізнес”, – наголосив директор.
Раніше пресслужба Group DF повідомляла, що вимушена зупинка та майже річний простій фабрики в 2023-2024 роках були пов’язані з незаконним рішенням Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) №178 від 27 березня 2023 року. Тоді Держгеонадр ухвалила наказ про зупинку дії спеціального дозволу, посилаючись на новий закон про надрокористування. Згодом адвокатам Group DF вдалось оскаржити це рішення та довести його незаконність.
16 листопада 2023 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року Держгеонадр поновило ліцензію. Перезапуск фабрики став можливим після поновлення спеціального дозволу на користування надрами №2694 (наказу Держгеонадр від 16 листопада 2023 року №591).
У 2022 році обсяги місцевих податків та сплаченої ренти за користування надрами становили понад 185 млн грн. У 2023 році через вимушений простій цей показник зменшився до 85 млн грн, а персонал був переведений на 2/3 від попереднього рівня оплати праці. В 2024 році підприємство сплатило 78 млн грн податків різних рівнів.
В результаті цілої низки незаконних рішень та простою підприємства, збитки, нанесені державі, у компанії оцінюють не менше ніж 126 млн грн.
Group DF в 2017-2019 роках інвестувала у збагачувальну фабрику на Межиріченському ГЗК понад $7 млн, а сама фабрика була введена в експлуатацію на початку 2019 року.
Бізнес-напрям видобутку титанового бізнесу Group DF охоплює два діючих ГЗК – Межирічинський ГЗК і “Валки-Ільменіт” (обидва – Житомирська обл.) і два ГЗК, які будують, – Стремигородський ГЗК (Житомирська обл.) і Мотронівський ГЗК (Дніпропетровська обл.). Максимальна проектна потужність Межиріченського ГЗК – 180 тис. тон ільменітового концентрату за рік, “Валки-Ільменіт” – 65 тис. тон.
ВИРОБНИЦТВО, збагачувальна фабрика, ільменітовий концентрат, МГЗК
