Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що становила 58 тонн/га проти 56 тонн/га у 2022 році, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке склало до 377 тис. тонн. При цьому обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році, йдеться в документі.
Агрохолдинг залучив до забезпечення сировиною своїх цукрових заводів більш ніж 100 незалежних виробників цукрових буряків у восьми регіонах України. Вони наростили у 2023 році поставки сировини до 26% від переробленого компанією загального обсягу цієї культури (роком раніше – 18%) – до 707 тис. тонн урожаю.
Частка “Астарти” в загальному українському експорті цукру склала 12% у приблизно 50 тис. тонн у 2023 році. Італія та Румунія стали ключовими напрямками експорту агрохолдингу – 29% і 25% експорту компанії відповідно. До п’ятірки покупців цукру Астарти увійшли також Угорщина, Іспанія та Болгарія.
99% цукру Астарти було вивезено наземним транспортом, переважно автомобільним транспортом (67%) і залізничним транспортом.
Половина виробленого цукру постачалася переробним підприємствам, передусім харчової промисловості, включно з кондитерською, хлібобулочною і виробництвом напоїв.
При переробці цукрових буряків “Астарта” також виробляє побічні продукти, такі як пресована целюлоза, суха гранульована целюлоза і патока і продає їх усередині країни як інгредієнти для виробництва комбікормів для тварин з подальшим використанням у власному тваринництві або для виробництва біогазу.
Обсяги вироблених побічних продуктів залежать від кількості перероблених цукрових буряків, тому 2023 року їхні обсяги виробництва суттєво збільшилися, пояснили в агрохолдингу. Виробництво патоки зросло в 1,5 раза, до 98 тис. тонн, пресованої целюлози – до 1,7 млн тонн проти 1,5 млн тонн у 2022 році. Виробництво гранульованого бурякового жому склало 28 тис. тонн.
Біоенергетичний комплекс “Астарти” у 2023 році використовував 145 тис. тонн, або 9% виробленої пресованої целюлози для виробництва біогазу для своїх об’єктів. Крім того, 223 тонни (приблизно 1%) виробленого гранульованого жому цукрових буряків було використано як альтернативну енергію на одному з цукрових заводів агрохолдингу.
Обсяг продажів цукру збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 284 тис. тонн у 2023 році, в той час як середня ціна продажу зросла на 3%, до 665 EUR/тонна. Ціни реалізації зросли на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 26 тис. грн/тонна (без ПДВ).
ПрАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) може отримати ліцензію на виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), питання отримання таких ліцензій за ініціативою акціонера Aletber Limited (Кіпр) внесено до порядку денного зборів акціонерів, які відбудуться 30 квітня.
БХФЗ за підсумками 2023 року наростив виробництво на 17,6% порівняно з 2022 роком – майже до 1,866 млрд грн, але в натуральному вираженні скоротив на 3,3% – до 34,8 млн упаковок. При цьому торік було реалізовано 40,3 млн упаковок, що на 7,8% менше, ніж 2022 року, при цьому загальний обсяг реалізації продукції зріс на 16,5% – до 1,806 млрд грн.
Чистий прибуток БХФЗ у 2023 році зріс на 3,38% порівняно з 2022 роком – до 262,863 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ також виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова і Тетяна Артеменко.
Виробництво ріпаку в Україні 2024 року може становити 4,3 млн тонн, що на 4% вище за попередню оцінку, проте на 7% нижче за показник 2023 року, повідомляється в прогнозі інформаційно-аналітичного агентства “АПК-Інформ”.
“Корекція прогнозу відбулася за рахунок збільшення площі сівби під цією культурою до 1,49 млн га (+4% до попередньої оцінки; -4% до 2023 року)”, – пояснили аналітики.
Вони також підвищили експортний потенціал ріпаку в 2024/2025 МР – до 3,6 млн тонн, що на 2% вище за попередню оцінку, але на 2% менше, ніж у сезоні-2023/2024.
Експерти зазначили, що стан озимого ріпаку після зимівлі аграрії в переважній більшості оцінили, як добрий і задовільний. Але нестача вологи, яка спостерігалася в ґрунті через доволі сухий березень і першу половину квітня, викликала побоювання щодо потенціалу врожайності. Очікується, що на ситуацію може вплинути циклон, який зайшов у країну цього тижня.
“Популярність ріпаку останніми роками в Україні значно підвищилася, чому сприяв стабільно високий попит на українську олійну з боку європейських імпортерів. Тому ріпак в Україні зараз одна з найбільш високоліквідних культур і для сільгоспвиробника це досить швидкий спосіб отримання коштів”, – констатували в агентстві.
Крім того, в останні кілька років вартість ріпаку на внутрішньому ринку є доволі привабливою для аграріїв і серед ключових олійних поступається здебільшого лише цінам на сою, але має доволі велику чутливість до світового виробництва та до динаміки цін на європейському ринку даної олійної.
“У новому сезоні перспективи для українського ріпаку теж досить непогані: очікується скорочення виробництва даної олійної в ЄС (від -2% за даними Єврокомісії до -10% за даними Strategie Grains), що вже зараз створює ажіотажний попит на ринку. Однак, за нещодавніми оцінками FAS USDA, у 2024 році може збільшитися на 14% виробництво австралійської каноли, що разом із канадською олійною є прямими конкурентами українського ріпаку на європейському ринку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-березні 2024 року збільшила обсяг виробництва на 23% до аналогічного періоду 2023 року – до 343 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Раніше повідомлялося, що в січні-лютому фабрика збільшила цей показник на 12,8% до того ж періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 16,4% – до 12 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 12,5% – до 37,7 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-березня поточного року скоротив виробництво прокату на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,5 тис. тонн із 29,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 52,4% – до 69,8 тис. тонн із 45,8 тис. тонн.
При цьому в березні поточного року ДМЗ знизив випуск прокату на 41,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,2 тис. тонн. Але виробництво металургійного коксу зросло на 52,3% – до 24,4 тис. тонн.
“Порівняно з лютим у березні виробництво прокату зросло на 17,9%, металургійного коксу – на 7,8%”, – констатує видання.
Працівники ДМЗ виготовили унікальний шахтний скіп для рудника “Суха Балка”, що входить до групи. І уточнюється, що цей підйомний механізм є унікальним, тому що у світі більше немає таких шахтних скіпів об’ємом 25 куб. м і вантажопідйомністю 53 тонни з глибини 1500 м, зазвичай шахтарі використовують менші агрегати по 20 куб. м.
Скіп транспортували на копальню, де його вкрили антикорозійним покриттям – оцинкуванням і фарбуванням, на ньому розмістили футеровку виробництва Швеції. Наразі тривають роботи з монтажу скіпа в шахті “Ювілейна”.
“Проєкт з виготовлення шахтного скіпа було реалізовано в рамках вертикальної інтеграції ДМЗ з рудником “Суха Балка”. З роботою впоралися на відмінно, тому фахівцям ДМЗ вирішили довірити виготовлення наступного важливого агрегату – триповерхової шахтної кліті”, – сказав генеральний директор DCH Steel Віталій Баш.
Як повідомлялося, завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Металургійні підприємства України в лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн із 424 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 22-ге місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому зафіксовано зростання виплавки сталі до лютого-2023 у більшості країн першої десятки, окрім США, Росії та Південної Кореї.
