Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки єврозони у 2023 році до 0,8% з очікуваних раніше 1,1%.
У 2024 році, як очікується, ВВП єврозони зросте на 1,3%, а не на 1,6%, йдеться в огляді ЄК.
Прогноз збільшення економіки Євросоюзу на поточний рік погіршено до 0,8% з 1%, на наступний рік – до 1,4% з 1,7%.
“Останні статдані підтверджують, що економічна активність у ЄС у першій половині 2023 року була стриманою у зв’язку з серйозними потрясіннями, які доводиться відчувати країнам регіону. Слабкість внутрішнього попиту, особливо споживчих витрат, демонструє, що високі ціни на більшість товарів і послуг чинять серйозніший тиск на економіку, ніж ми вважали в нашому попередньому прогнозі”, – ідеться в огляді.
“Різке скорочення обсягів банківського кредитування свідчить про те, що посилення грошово-кредитної політики в єврозоні чинить свій вплив на економіку, – зазначають у ЄК. – Різні опитування вказують на уповільнення економічної активності в літній період і наступні місяці. Слабкість у промисловому секторі зберігається, й імпульс до зростання у сфері послуг слабшає”.
Експерти ЄК підкреслюють, що ситуація у світовій економіці в першому півріччі була дещо кращою, ніж очікувалося, незважаючи на слабку динаміку в Китаї. Проте прогнози ЄК для світової економіки та обсягів міжнародної торгівлі практично не змінюються, і це означає, що європейські країни не можуть розраховувати на підтримку за рахунок зовнішнього попиту.
Як очікують в ЄК, глобальний ВВП збільшиться на 3,2% як цього, так і наступного року.
“Імпульс до сповільнення зростання в ЄС, імовірно, збережеться і 2024 року, оскільки жорстка грошово-кредитна політика і далі обмежуватиме економічну активність. Водночас, ми очікуємо деякого збільшення темпів зростання ВВП наступного року, оскільки інфляція сповільнюється, європейський ринок праці залишається сильним, а доходи населення поступово відновлюються”, – йдеться в огляді ЄК.
Прогноз інфляції в єврозоні (індекс HICP) на поточний рік знижено до 5,6% з 5,8%, на наступний – підвищено до 2,9% з 2,8%. У ЄС, згідно з оновленим прогнозом ЄК, інфляція цього року становитиме 6,5% (раніше – 6,7%), наступного – 3,2% (раніше – 3,1%).
ЄК очікує, що ціни на енергоносії в Європі продовжуватимуть знижуватися до кінця 2023 року, проте повільніше, ніж раніше. При цьому у 2024 році вони можуть знову трохи зрости у зв’язку з очікуваним підйомом цін на нафту.
В огляді ЄК наголошується, що війна в Україні та інші геополітичні чинники, як і раніше, несуть у собі ризики для Європи.
Крім того, експерти попереджають, що посилення монетарної політики може чинити серйозніший тиск на економіку, ніж очікують наразі. З іншого боку, воно може призвести до більш швидкого ослаблення інфляції і, відповідно, прискорити відновлення реальних доходів населення, наголошується в огляді.
Згідно з прогнозом ЄК, ВВП Німеччини 2023 року скоротиться на 0,4%, а наступного зросте на 1,1%. Раніше очікувалося підвищення першого показника на 0,2%, другого – на 1,4%.
Прогноз зростання економіки Франції на 2023 рік підвищено до 1% з 0,7%, на наступний – знижено до 1,2% з 1,4%.
Економіка Італії, як очікується, зросте на 0,9% і 0,8% у 2023 і 2024 роках відповідно, Іспанії – на 2,2% і 1,9%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського Союзу до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони не скасують обмежень на експорт її агропродукції після 15 вересня, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“З цілковитою повагою і вдячністю до Польщі, у разі введення будь-яких заборон після 15 вересня, Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі”, – сказав він.
Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують Угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС з 2014 року.
“Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь, з огляду на дух дружби і солідарності між Україною та ЄС”, – пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить Україну передати цю справу до СОТ.
Крім того, Качка повідомив виданню, що немає жодних доказів відхилення цін або значного збільшення поставок зерна, що виправдовують продовження обмежень на імпорт. Київ приєднався до “конструктивної співпраці” з Єврокомісією, п’ятьма країнами-членами ЄС, а також Молдовою, ключовим транзитним вузлом для українського експорту в ЄС.
“Ми отримали значну підтримку забезпечення кращого транзиту товарів через територію сусідніх країн-членів, включно з Польщею та Угорщиною. В останні два місяці ми значно просунулися у співпраці з Румунією щодо транспортування товарів з України”, – зазначив Качка.
Як повідомлялося, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив, якщо Брюссель не зможе вжити заходів проти Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії, які порушують торговельну угоду, Київ “залишає за собою вибір правових механізмів реагування”.
МЗС України зазначило, що Київ залишає за собою право ініціювати арбітражний розгляд відповідно до угоди про асоціацію з ЄС або звернутися до СОТ.
Джерело: https://www.politico.eu/article/ukraine-eu-wto-poland-hungary-grain-curbs/
Група компаній Laude, польський логістичний оператор, перенесла в Україну активи вартістю EUR100 млн із РФ і країн Центральної Азії; ще EUR250 млн компанія планує інвестувати в програму економічного обміну між Україною та ЄС, повідомила прес-служба Laude.
“Група компаній Laude розширює свій потенціал в Україні. Логістична компанія з Торуня (Польща) за останні кілька місяців перенесла в Україну свої активи вартістю EUR100 млн. Це всі активи, що раніше перебували в Росії та країнах Центральної Азії”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що серед іншого переміщення включало 510 спеціалізованих залізничних платформ і кілька тисяч контейнерів, які активно використовуються для транспортування продукції з України до Європи.
Компанія планує збільшувати інвестиції в Україні, купуючи локомотиви, вагони та контейнери.
“Ми вирішили реалізувати інвестиційну програму вартістю близько EUR250 млн, спрямовану на економічний обмін між Європою та Україною. Залізниці тут – ключовий елемент як для експорту, так і для імпорту, і компанія є важливим оператором”, – наводяться в повідомленні слова CEO компанії Марчіна Вітчака.
У Laude повідомили, що в травні, після ретельної і тривалої перевірки отримали схвалення на співпрацю з АТ “Укрзалізниця”. “Це ключова угода, яка означає, що ми дуже тісно пов’язані з українським ринком”, – прокоментував Вітчак.
При цьому плани розвитку Laude йдуть далі розширення логістичних систем. “Серед кількох сотень співробітників компанії працює безліч фахівців з України. Ми працюємо над програмою навчання машиністів з України”, – повідомив CEO компанії.
У Laude підкреслили, що не зупиняли роботу в Україні після повномасштабного вторгнення. Компанія припинила діяльність у Росії. “Згідно з чинним у цій країні законодавством, Laude має отримати рішення від російської влади, яке підтверджує продаж компанії, що раніше працювала на російському ринку. Хоча російський уряд не прагне полегшити транзакцію для польських підприємців, у компанії сподіваються остаточно завершити процес і домогтися виключення з реєстру найближчими тижнями”, – сказав Вітчак.
У логістичних операціях Smart Intermodal, що входить до групи, використовує сучасний залізничний термінал у Замосці, розташований на залізничній лінії як широкої, так і вузької “європейської” колії, та пристосований для оброблення й перевалки вантажів (контейнерів) через прикордонний пункт “Ізов-Грубешув” (розташований за 60 км від терміналу). Термінал Laude в Замосці може обробляти 10 поїздів на добу і до 15 тис. TEU контейнерів на рік.
ГК Laude належить одному з найбільших імпортерів сталі з України в ЄС товариству ATS S.A. Laude активно працює на міжнародних ринках через свої компанії, з’єднуючи східні та західні транспортні шляхи через Польщу. Діяльність компанії протягом останніх 15 років здійснювалася в Україні, Казахстані, Молдові (раніше в РФ). Компанія співпрацює з підрядниками з Туреччини, Китаю, Індії. Протягом останніх років активно інвестує в розвиток Laude у Німеччині.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
Українська кукурудза має стабільний попит з боку низки країн ЄС, які через аномальну спеку не отримають власного врожаю кукурудзи, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Україна експортувала в липні близько 1,2 млн тонн, але настає міжсезонний період, і на серпень законтрактовано тільки 0,5 млн тонн”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, на європейському ринку спостерігається стабільний невеликий попит від Італії та Іспанії, де зберігається спека до 45 ℃. Також високі температури повітря у Франції не сприяють формуванню врожаю кукурудзи, країна може не отримати власного врожаю. Деякі імпортери купують зернову кукурудзу зараз, оскільки є побоювання з приводу пропозиції європейської кукурудзи.
Умовна середня ціна кукурудзи становить близько 175-185 EUR/тонна, і значних змін на ринку в найближчий період не очікується. Новий урожай кукурудзи індикативно стоїть на позначках 150-160 EUR/тонна з поставкою в жовтні, але форвардних контрактів не укладають, зазначили експерти.
“Можна передбачати, що з другої половини серпня ринок активізується”, – прогнозують у “Пуск”.
Європейський союз повністю звільнив від мит і квот імпорт сільськогосподарської продукції з Молдови, продовживши і розширивши нині чинний тимчасовий пільговий режим.
“Продовження і розширення (пільгових) заходів спрямоване на те, щоб і надалі розширювати наявні торговельні потоки з Молдови до ЄС, а це підтримає молдовську економіку”, – заявив Ектор Гомес Ернандес, міністр промисловості, торгівлі та туризму Іспанії, яка до кінця року головує в Раді ЄС.
Він наголосив, що ухвалене в четвер рішення Ради ЄС є особливо важливим з огляду на триваючі воєнні дії в Україні, а також на те, що рік тому Молдова отримала статус кандидата в члени ЄС.
Здебільшого торгівля між ЄС і Молдовою лібералізована за Угодою про асоціацію від 2014 року. Митами було обкладено імпорт до ЄС тільки семи продуктів: слив, столового винограду, яблук, помідорів, часнику, вишні та виноградного соку. Запроваджений рік тому і чинний до 24 липня пільговий режим передбачає безмитні квоти для цих товарів. Нинішнє рішення призупиняє на рік дію всіх тарифних квот (TRQ), що залишилися.
Пільговий режим імпорту з Молдови зазначених продуктів спричинить втрату митних надходжень ЄС, але вона становитиме близько 0,3 млн євро на рік, тож її вплив на союзний бюджет буде “дуже обмеженим”, ідеться у пресрелізі.
Очікується, що ці заходи допоможуть Молдові ще більше переорієнтувати свій експорт на ЄС. Загалом його обсяг збільшився з 1,8 млрд євро 2021 року до 2,6 млрд євро 2022 року.
MOLDOVA, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЄС, КВОТА, МИТО
