Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
Україна 2023 року експортувала до Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, на частку імпорту цього продукту з України припало 28%, повідомила заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус.
“Ринки країн Європейського Союзу є ключовими для експорту меду, адже Україна має другий результат із поставок меду в ЄС, який становить 28% усього імпорту цього продукту країнами блоку. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, поставками за кордон меду займаються близько 72 українських підприємств”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства її виступ на Медовому форумі “Євроінтеграція медової галузі України: виклики та можливості”.
За даними Державної митної служби та Державного комітету статистики, експорт меду 2023 року становив 55,4 тис. тонн на суму $121,4 млн, зокрема, до країн Європейського Союзу – 45,8 тис. тонн (93,6% загального експорту) на суму $94,9 млн. Водночас у першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС становив 40,6 тис. тонн вартістю $70,7 млн.
У Мінагрополітики нагадали, що основними країнами експорту меду 2023 року були країни Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) і США.
Як повідомлялося, у рамках асоціації України з Європейським Союзом без сплати мита українські підприємства з 5 червня 2024 року мали право поставити на ринок ЄС 18,507 тис. тонн меду. Після вичерпання цього обсягу з 21 серпня ЄС відновив квотування. З 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порога, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування.
З 10 листопада в країнах Євросоюзу набувають чинності нові правила перетину кордону – запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System).
EES фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців, включно з громадянами країн, що не входять до ЄС, зокрема українців. Замість штампів у паспорті застосовуватимуть сканування обличчя і відбитків пальців. Біометричні дані зніматимуться один раз під час першого в’їзду і зберігатимуться в системі протягом трьох років.
На дію безвізового режиму запровадження системи не позначиться.
Україна може стати членом Європейського Союзу (ЄС) протягом п’яти наступних років за умови виконання всіх необхідних реформ, заявив єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї на прес-конференції в Брюсселі в середу.
Як передає Deutsche Welle, Варгеї повідомив, що для України, Молдови та країн Західних Балкан створили додаткові інструменти, щоб «допомогти їм прискорити проведення реформ».
«Ці інструменти називаються «План зростання», «План України», залежно від країни. І за допомогою цього плану ми уможливили для Західних Балкан, Молдови, а також для України завершити реформи, щоб усе підготувати і стати членом ЄС до кінця наступного мандата Європейської Комісії», – сказав він.
30 вересня у Брюсселі презентували звіт про розширення ЄС, у якому йдеться про прогрес країн-кандидаток на вступ.
Європейська рада на саміті в Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести кілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
Україна та ЄС домовилися про збільшення можливості імпорту електричної енергії в зимові місяці до 2,1 ГВт, повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
«З 1 грудня максимальна потужність імпорту е/е з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісару Кадрі Сімсон, за послідовну позицію та дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив цитований прес-службою міністр енергетики Герман Галущенко.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Як нагадали в Міненерго, необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювали на зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
Рада ЄС остаточно затвердила пакет фінансової допомоги Україні, що включає винятковий кредит макрофінансової допомоги (MFA) у розмірі до EUR35 млрд у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), яка передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів.
Як ідеться в повідомленні в соцмережі X Угорщини, яка головує в ЄС, також затверджено механізм кредитного співробітництва, що допоможе Україні погасити кредити на суму до EUR45 млрд (близько $50 млрд), надані ЄС і партнерами з G7 у рамках цієї ініціативи.
Раніше повідомлялося, що умови нового MFA будуть прив’язані до умов Ukraine Facility, і її виділення планують почати ще до кінця цього року.
Напередодні глава американського Мінфіну Джанет Єллен повідомила, що США дуже близькі до завершення узгодження американської частини цього кредиту ERA. «Ми вже на 99% готові», – уточнила вона. За її словами, США все ще чекають гарантій від Євросоюзу щодо запровадження більш довгострокового режиму санкцій для забезпечення того, щоб прибуток від активів РФ залишався доступним. Наразі режим санкцій ЄС вимагає одноголосного продовження кожні півроку, і його збільшення до трьох років блокує Угорщина.
За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США підтримка з боку Європейського Союзу становитиме «приблизно EUR18 млрд», що еквівалентно приблизно $20 млрд, хоча для підстраховки ЄС затвердив можливість виділення кредиту в рамках ERA у розмірі до EUR35 млрд.
Велика Британія 22 жовтня вже заявила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF вказав, що в разі завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
