Рада ЄС у вівторок офіційно ухвалила рішення про термінове надання Україні додаткової макрофінансової допомоги (МФП) у розмірі 5 мільярдів євро, повідомляє прес-служба Євроради.
“9 вересня міністри фінансів ЄС погодили заяву на підтримку цієї додаткової допомоги Україні у розмірі 5 мільярдів євро на неформальному засіданні Ради Ecofin у Празі. Сьогодні цю додаткову допомогу було офіційно ухвалено після того, як необхідні формальні кроки були виконані всього за 11 днів”, – йдеться у повідомленні.
У ньому уточнюється, що ця фінансова допомога доповнює іншу підтримку України Європейським Союзом, яка вже надається у гуманітарній, митній та оборонній сферах, а також у сфері розвитку.
Європейське регіональне бюро ВООЗ та Єврокомісія (ЄК) підтвердили свої спільні зусилля щодо профілактики віспи мавп, яка загрожує стати ендемічною у Європі, повідомляється в опублікованому у вівторок у Брюсселі комюніке.
“Ми є свідками безпрецедентного розповсюдження ортопоксвірусу, що викликає віспу мавп, у нашому регіоні та в усьому світі”, – йдеться у спільній заяві директора Європейського бюро ВООЗ Ханса Клюге та члена ЄК з охорони здоров’я Стелли Кіріакідіс з нагоди 72-ї.
“Цей зоонозний вірус, який раніше був пов’язаний лише з обмеженим поширенням від людини до людини в неендемічних країнах, тепер є глобальною транскордонною санітарною загрозою в Європі та надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я міжнародного масштабу”, – наголошується в документі.
У заяві повідомляється, що з початку травня 2022 року в європейському регіоні ВООЗ зареєстровано понад 23 тис. випадків віспи мавп, з яких понад 18 тис. припадає на ЄС та Європейську економічну зону.
“Скоординовані та спільні зусилля щодо реагування наших європейських національних та регіональних закладів охорони здоров’я та влади були дуже важливими, і тепер ми спостерігаємо зниження кількості випадків захворювання за останні тижні. Ми вважаємо, що спосіб запобігти перетворенню хвороби на ендемічну в нашому регіоні – це спочатку боротьба зі спалахами, а потім робота над стійким усуненням віспи мавп у Європі, що означає відсутність стійкої передачі від людини до людини”, – пояснюють Клюге та Кіріакідіс.
Вони пообіцяли, що Європейська комісія та ВООЗ продовжать спільну роботу, консультуючись із державами-членами з метою “визначити спільні терміни, критерії та індикатори для запобігання тому, щоб хвороба стала ендемічною в Європі”.
VIRUS, віспа мавп, ВООЗ, ЄС
Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.
Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.
За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.
Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.
Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.
За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.
Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.
У країнах Європейського Союзу очікується найнижчий з 2007-2008 років урожай кукурудзи, який викликаний аномальною посухою, що охопила основні країни-виробники кукурудзи в останні кілька тижнів.
На тлі цього ЄС імпортує 13 млн тонн кукурудзи з України для покриття своїх потреб, повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade з посиланням на доповідь головного аналітика Argus Media (Франція) Натана Кордьє (Nathan Cordier), яку він озвучив під час зборів зернотрейдерів “Trend and Hedge Club”.
За його даними, найбільшими виробниками кукурудзи в ЄС є Болгарія, Румунія та Угорщина, і у 2022 році показники виробництва у цих країнах будуть невтішними.
“Ми очікуємо, що в Румунії буде зібрано 8 млн тонн кукурудзи, в Угорщині – 4,5 млн тонн, і в Болгарії – 15 млн тонн. Ці країни експортували кукурудзу до Іспанії, Італії та Туреччини, які були основними ринками збуту. Коли був низький урожай у Бразилії, експортували зерно на Близький Схід та до Північної Африки. Цього сезону ми очікуємо, що пропозиція експорту буде низькою”, – цитує GrainTrade доповідь Кордьє.
Експерт зазначив, що у Франції з початку посіву кукурудзи сталося три хвилі спеки, тому її врожай очікується на рівні 11,2 млн. тонн, і буде зібрано лише з 68% площ. Таким чином, урожайність кукурудзи у Франції становитиме лише 8 тонн/га, що є найгіршим результатом країни за останні 20 років.
За прогнозами Кордьє, Європа буде змушена імпортувати 23 млн. тонн кукурудзи для покриття своїх потреб, з яких 13 млн. тонн вона ввезе з України, і ще 5 млн. тонн з Бразилії.
Як повідомлялося, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на початку серпня заявив про підвищення прогнозу врожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні орієнтовно на 5-7 млн. тонн – до 65-67 млн. тонн з 60 млн. тонн.
При цьому Мінсільгосп США в липневому звіті прогнозує врожай української пшениці в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн. тонн, її експорт – 10 млн. тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Верховна Рада прийняла за основу євроінтеграційний законопроект №6480, що імплементує в українське законодавство положення Регламенту ЄС №2019/787 у сфері географічних вказівок спиртних напоїв та виробництва спиртних напоїв за стандартами Євросоюзу.
Відповідний законопроект, поданий Кабінетом міністрів України, ухвалено на засіданні парламенту у п’ятницю голосами 266 народних депутатів (за мінімально необхідних 226), повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Цей законопроект встановлює загальні правила визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, правила використання офіційних назв спиртних напоїв; визначає особливості використання та захисту географічних вказівок спиртних напоїв; вводить систему контролю географічних вказівок спиртних напоїв”, – написав депутат у своєму Telegram-каналі.
Згідно з текстом документа, українські спиртні напої з географічними вказівками мають значний потенціал на європейському ринку, однак їхня реалізація та правова охорона в ЄС можлива лише після успішної державної реєстрації в Україні, процедура якої наразі не існує через відсутність в українському законодавстві поняття правової охорони географічних вказівок спиртних напоїв.
Для вирішення цієї проблеми законопроект №6480 законодавчо закріплює поняття “спиртний напій” та встановлює єдиний класифікаційний перелік категорій спиртних напоїв та вимог до них; вводить вимоги до етилового спирту та дистилятів, що використовуються для виробництва спиртних напоїв; забезпечує дотримання правил визначення, опису, подання та маркування спиртних напоїв, у тому числі спиртних напоїв з географічними вказівками; забезпечує дотримання вимог до офіційних назв спиртних напоїв.
“Реалізація закону позитивно впливатиме на ринкове середовище, держава – шляхом забезпечення виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію шляхом наближення національного законодавства до acquis ЄС у сфері правової охорони географічних вказівок; споживачів – шляхом забезпечення прозорості та сумлінної конкуренції на ринку спиртних напоїв та надання інформації про спиртні напої”, – зазначається в записці пояснення до документа.
