Видиме споживання сталі (враховує загальний обсяг випуску сталі, імпорт та експортні поставки) в країнах Євросоюзу в 2024 році, згідно з попередніми оцінками Eurofer, впало на 2,3%, до 127 млн тонн.
Це гірше за опубліковані раніше очікування асоціації, згідно з якими падіння могло становити 1,8%. У 2023 році споживання сталі в ЄС впало на 5,8% і становило 130 млн тонн.
Як зазначено в доповіді Eurofer, 2025 року відновлення видимого споживання сталі відбуватиметься повільніше, ніж асоціація прогнозувала раніше – приріст, як очікується, становитиме 2,2% проти 3,8%, яких очікували раніше, за умови позитивного розвитку ситуації в промисловості та ослаблення глобальної напруженості, яка наразі є непередбачуваною.
Споживання може становити у 2025 році близько 130 млн тонн, а у 2026 році – 133 млн тонн.
Загальна динаміка попиту на сталь у європейському регіоні залишається дуже невизначеною. До першого кварталу 2025 року не очікується поліпшення видимого споживання сталі, а обсяги споживання залишаться значно нижчими за допандемічні рівні, зазначає асоціація.
У третьому кварталі 2024 року видиме споживання сталі продовжувало знижуватися (-0,9% після -1,4% у попередньому кварталі) та становило 30,4 млн тонн.
Дані за четвертий квартал буде опубліковано пізніше. Реальне споживання сталі у 2024 році, згідно з попередніми даними, знизилося в країнах ЄС на 3,8%, а у 2025 році очікується його помірне відновлення на 1%, тоді як раніше прогнозувався приріст лише на 0,6%. У 2026 році реальне споживання сталі може зрости ще на 1,9%.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
Уряд Чехії шукає підтримки в інших країнах Європейського союзу для нової ініціативи щодо боєприпасів після реалізації подібної ініціативи в 2024 році, повідомляє німецьке видання N-TV.
“Це питання політичної волі, і якщо багато країн-членів ЄС знову приєднаються до нашої ініціативи, ми можемо багато чого досягти для України”, – сказав міністр закордонних справ Ян Ліпавський у інтерв’ю редакційній мережі Німеччини (RND).
“Наразі ми розглядаємо, як ми можемо профінансувати нову ініціативу боєприпасів, а потім побачимо, скільки патронів ми зможемо отримати за ці гроші”, – додав голова чеського зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, міністерка оборони Яна Чернохова повідомляла про другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під робочою назвою “Ініціатива-2025” ще у липні минулого року. Видання Deník N тоді повідомило, що в проєкті візьме участь п’ять компаній: Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol з Ompo Holding, Colt CZ Group SE, власником якої є Česká zbrojovka, і збройова компанія DSS.
У рамках попередньої чеської ініціативи щодо боєприпасів Україну було забезпечено закупівлею приблизно пів мільйона одиниць артилерійських боєприпасів. Усього до ініціативи приєдналося 18 країн.
Кількість комерційних авіарейсів у Європейському союзі 2024 року становила 6,7 млн, що на 5,8% перевищило показник за попередній рік, повідомило статистичне управління ЄС. Проте їхня кількість залишилася нижчою за позначку в 7 млн, зафіксовану за підсумками допандемійного 2019 року.
На частку нерегулярних рейсів, таких як чартери, припало 8,7% від загальної кількості перельотів. При цьому максимум припав на літні місяці: у червні їхня частка становила 10,3%, у липні – 10,7%, у серпні – 10,1%.
Найбільшу кількість рейсів минулого року обслужив амстердамський аеропорт Схіпхол (484 тис.). Далі йдуть паризький Шарль-де-Голль (463 тис.) і повітряна гавань Франкфурта-на-Майні (437 тис.). До десятки за завантаженістю входять також аеропорти Мадрида, Барселони, Мюнхена, Рима, Афін, Відня і Дубліна.
У поняття «комерційні авіаперельоти» Eurostat включає пасажирські, вантажні та поштові рейси.
Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.
Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) знизилася до 14,8% з 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.
Загалом у Європейському союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз про стан економіки та боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі:
Ринок цукру в Україні демонструє стабільність, проте з початком 2025 року відкриття ринку Європейського Союзу відкриває нові перспективи для українських виробників, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради.
Аналітики нагадали, що з 1 січня 2025 року українські виробники отримали доступ до ринку ЄС завдяки новим домовленостям про лібералізацію торгівлі. Цей крок відкрив для України можливість експортувати великі обсяги цукру на європейський ринок без додаткових мит, що раніше стримувало зростання поставок.
“Відкриття ринку ЄС є важливою подією нашої галузі. Наразі тільки починають укладатися контракти на експорт до Європи, але вже в лютому-березні ми очікуємо значне пожвавлення цього напрямку. У січні ми активно експортували цукор до Туреччини та країн Африки, проте європейський ринок поступово стає пріоритетом”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, відпускні ціни на цукор в Україні становлять 23-24,5 тис. грн/т. Цей рівень порівняно стабільний, але сезонні фактори та розширення експорту можуть спричинити поступове підвищення вартості вже найближчим часом.
“Січень-травень зазвичай є періодом сезонного зростання цін на цукор. Ймовірно, нинішній рівень цін є одним із найнижчих, і вартість надалі розгортатиметься в бік зростання. Відкриття європейського ринку також сприятиме цій динаміці”, – прогнозують експерти.
Уже найближчими місяцями частка європейських поставок у структурі експорту зросте, що, своєю чергою, матиме позитивний вплив на українську економіку, резюмували в “Пуску”.
