Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Європейський Союз виділив EUR2 млн на нову гуманітарну програму з розмінування території України, в рамках якої українські кінологи зі спеціально навченими собаками шукатимуть і знешкоджуватимуть боєприпаси, які не розірвалися, повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
Згідно з повідомленням, проєкт фінансується Службою зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської Комісії та реалізується спільно з організаціями гуманітарної протимінної діяльності APOPO, що спеціалізується на використанні тварин для розмінування, та Mines Advisory Group (МАG).
“16 бельгійських малінуа стануть першими технічними розвідувальними собаками, які будуть задіяні в Україні. Разом зі своїми вісьмома провідниками, всі з яких українки, вони пройшли велику підготовку в Камбоджі протягом п’яти місяців, перш ніж повернутися в Україну”, – наголошується в повідомленні.
У представництві ЄС в Україні уточнили, що багато хто з кінологів раніше вивчали дресирування собак у Сумському національному аграрному університеті та пройшли навчання з ручного розмінування.
Собак використовуватимуть на додаток до зусиль MAG із ручного і механізованого розмінування звільнених українських територій, зокрема в Миколаївській, Херсонській і Харківській областях.
“Ми раді можливості фінансувати цю ініціативу в рамках підтримки ЄС щодо поліпшення та розширення масштабів гуманітарної протимінної діяльності в Україні. Ми вважаємо, що цей інноваційний проєкт може значно прискорити очищення забруднених земель та їх звільнення для цивільного використання”, – сказав директор FPI Пітер М. Вагнер.
За певних умов групи технічних розвідувальних собак здатні обстежити великі ділянки землі набагато швидше, ніж сапери, виявляючи вибухонебезпечні предмети і допомагаючи підтвердити безпеку території. Якщо команди з собаками виявлять міну або боєприпас, що не розірвався, сапери MAG отримають завдання знешкодити цей предмет, пояснили в представництві ЄС в Україні.
Директор MAG Ukraine Джон Канліфф упевнений, що собаки мають потенціал значно прискорити очищення певних типів місцевості та забруднень. “Вони можуть стати дійсно важливим інструментом у поєднанні з традиційними ручними та механізованими групами розмінування”, – додав він.
“Зобов’язання ЄС дадуть нам змогу повернути ймовірно забруднені землі українському народові набагато швидше, ніж це було б інакше. Ми набиратимемо і навчатимемо нових оброблювачів найближчими місяцями в міру розширення масштабів нашої діяльності”, – повідомив менеджер програми APOPO в Україні Нік Гест.
Служба Європейської Комісії з інструментів зовнішньої політики (FPI) реалізує зовнішню політику ЄС. Гуманітарна протимінна діяльність – ключовий елемент підтримки, яку FPI мобілізує для України з початку повномасштабного російського вторгнення. Загальний обсяг її фінансування на сьогоднішній день становить EUR55 млн.
APOPO – світовий постачальник тварин для виявлення мін, яка розробила ефективну технологію розмінування, що реалізується в країнах з низьким рівнем доходу. Організація захищає людей від ризику наземних мін та інших наслідків війни. В APOPO працюють понад 450 осіб у 10 країнах.
Євросоюз (ЄС) з осені змінить правила в’їзду-виїзду: громадяни країн, які не є членами ЄС, з осені будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні.
Як повідомила громадська спілка «МАПА» в понеділок, відповідні зміни обговорювали на зустрічі представників Транспортного співтовариства з представниками Європейської агенції з охорони кордонів і берегової охорони (Frontex, the European Border and Coast Guard Agency) у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Зміни вплинуть на транспортні перевезення та подорожі до 30 європейських країн, ідеться в повідомленні.
«Перша зміна стосується запровадження системи в’їзду-виїзду (EES). Відтепер усі громадяни країн, які не є членами ЄС, будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні. Цей процес розпочнеться восени цього року», – повідомили в “МАПА”.
Ще одна зміна почне діяти з середини 2025 року: мандрівники повинні будуть подавати онлайн-заявку до Європейської інформаційної системи авторизації (ETIAS) до початку подорожі та сплачувати збір у розмірі EUR7.
У «МАПА» уточнили, що у зв’язку з цими нововведеннями транспортні компанії повинні будуть внести зміни у свої системи бронювання, перевірки документів, реєстрації пасажирів і адаптувати свої операційні процедури.
Грантову угоду на EUR100 млн підписали голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW в Україні Лоренц Гесснер, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Телеграм у п’ятницю, підписання відбулося в Києві в четвер у присутності заступника міністра енергетики України Романа Андарака та членів представництва ЄС в Україні.
Зазначається, що Єврокомісія уповноважила KfW спрямувати «Укренерго» кошти спеціальної бюджетної програми ЄС Ukraine Investment Facility і забезпечити фінансування та реалізацію низки пріоритетних енергетичних проєктів.
Йдеться про модернізацію високовольтних підстанцій у західних регіонах України та розбудову міждержавних інтерконекторів, що з’єднують її з енергосистемою континентальної Європи, а також ремонт і відновлення зруйнованого або пошкодженого російськими обстрілами устаткування на високовольтних підстанціях, закупівлю й поставку нового обладнання.
Крім того, частина коштів має піти на заходи з посилення фізичного захисту підстанцій «Укренерго».
НЕК зазначила, що цей грант – це вже друга фаза цільової програми «Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України», оскільки на Берлінській конференції з відновлення України-2024 у червні компанія підписала з KfW угоду про першу фазу програми на суму EUR15 млн.
Загалом від початку повномасштабної війни за підтримки KfW «Укренерго» залучила EUR324 млн, а загальний обсяг залученої міжнародної допомоги становив EUR1,5 млрд, резюмували в НЕК.
Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Україна в січні-червні 2024 року експортувала до Європейського Союзу товарів на $10,97 млрд, що на 9,7% менше, ніж у першому півріччі 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Це очевидна кореляція транспортних шляхів. Найбільше експорт до ЄС скоротився до сусідніх держав – до Польщі на 25,7%, до Словаччини – на 21,3%, до Угорщини – на 67,2%, до Румунії – на 50,2%. Своєю чергою, істотно зріс експорт до Іспанії (81,1%), Італії (24,7%), Нідерландів (22,4%)”, – написав він у Facebook.
Качка звернув увагу, що ця кореляція дає змогу чітко бачити торгівлю з ЄС без вимушеного транзиту в треті країни.
“Це дасть нам змогу врегулювати купу проблем, які накопичилися у відносинах із сусідніми країнами”, – припустив він.
Торгпред України підкреслив, що наявні проблеми свідчать про те, що за 2022-2024 роки Україна істотно звузила коло “чутливих” товарів у торгівлі. До війни такими була сталь, що піддавалася торговельному захисту, і 36 категорій аграрних товарів, які підпадали під тимчасову лібералізацію – квотування.
Він нагадав, що в рамках нинішнього етапу автономних торговельних заходів кількість таких чутливих товарів зменшено до семи: птиця, яйця, цукор, мед, кукурудза, овес, крупи.
Коментуючи запроваджені Європейською Комісією квоти на українські цукор і яйця, Качка зауважив, що активний експорт з України досяг певних порогових меж.
“Якщо торгівля цукром з ЄС зупинена для нормалізації торгівлі відповідно до рішення української сторони, то експорт яєць буде продовжуватися. Ми розраховуємо, що до української продукції застосовуватиметься загальна квота ЄС у рамках СОТ і застосовуватиметься знижене мито в EUR15,2 за 100 кг (квота 09.0154)”, – написав він і додав, що всі ці нюанси проговорено як з ЄС, так і з ринком.
Торгпред України наголосив, що спільна мета України – спільно з ЄС врегулювати всі чутливі питання і визначити чіткі параметри торгівлі в рамках Угоди про асоціацію до 5 червня 2025 року.
