На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Російський виробник газу «Газпром (GAZP.MM) заявив, що у вівторок відправить 42,4 млн кубометрів газу в Європу через Україну, що відповідає обсягам понеділка, в той час як номінації на постачання газу в Австрію зі Словаччини зросли.
Європейські енергетичні ринки перебувають у напруженому стані через конфлікт між «Газпромом» і австрійською компанією OMV (OMVV.VI), який призвів до того, що підконтрольна Кремлю фірма припинила постачання газу віденській компанії в суботу.
Поставки OMV були припинені після того, як компанія пригрозила конфіскувати частину газу «Газпрому» в якості компенсації за арбітраж, який вона виграла у контрактній суперечці.
Однак, щоденні потоки газу до Європи через Україну залишаються приблизно на нормальному рівні, і газ продовжує надходити до Австрії.
Номінації, або заявки від клієнтів, на постачання газу до Австрії зі Словаччини у вівторок зросли на 6% порівняно з понеділком, але залишилися приблизно на 12% нижчими за рівень, що спостерігався до того, як «Газпром» припинив постачання газу компанії OMV.
Було незрозуміло, хто купує газ, який раніше призначався для OMV.
Заявки на постачання до Чехії зі Словаччини приблизно відповідали рівням, які спостерігалися в попередні дні цього місяця.
Номінації на потоки в Словаччину з України також мало змінилися, в той час як номінації на потоки зі Словаччини були в основному стабільними, свідчать дані оператора газотранспортної системи Eustream.
24% представників галузі свинарства вважають позитивним вступ до Європейського Союзу, оскільки це відкриє доступ до нових ринків, де прозоріші правила й умови, йдеться в дослідженні, проведеному асоціацією “Свинарі України” у співпраці з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (FАО) і Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD).
Аналітики зазначили, що такий низький відсоток позитивних відповідей пояснюється тим, що більшість (40%) респондентів асоціюють вступ до ЄС із втратою своєї конкурентоспроможності, 26% – побоюються посилення регуляторних вимог, 10% – кажуть про технічну та фінансову неготовність сектору з огляду на великий обсяг інвестицій, що потрібен для удосконалення виробничої системи відповідно до всіх європейських вимог.
“За таких умов 36,2% виробників свинини, які взяли участь в опитуванні, переконані, що для швидшої та легшої трансформації галузі відповідно до вимог ЄС потрібні пільгові кредити, гранти, інші компенсації та доступ до фінансових ресурсів. Інші вважають за потрібне прибрати корупційну/бюрократичну складову в процесах отримання дозволів і сертифікатів, високу частку чорного ринку, подолати індивідуальні складнощі операторів, а також економічні та військові виклики”, – пояснили в галузевій асоціації.
В опитуванні взяли участь виробники свинини, які забезпечують близько 80% промислової пропозиції на ринку. Їхнє сукупне поголів’я налічує понад 2 млн голів.
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.