Європейський Союз опинився перед загрозою серйозної кризи у сфері поставок критично важливих матеріалів після рішення уряду Китаю запровадити нові експортні обмеження на рідкісноземельні магніти та сировину для їхнього виробництва, повідомляє Politico.
Як зазначається, рішення Пекіна, ухвалене на початку жовтня, загострило торговельне протистояння зі Сполученими Штатами і створило ризики для європейської промисловості, яка майже повністю залежить від імпорту таких елементів із Китаю.
“Криза у сфері постачання критично важливої сировини – це вже не віддалений ризик. Вона вже на нашому порозі”, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту ЄС.
Вона наголосила на необхідності «рішучих і термінових дій» для забезпечення більш швидких і надійних поставок критичних матеріалів «як у самій Європі, так і від перевірених партнерів».
Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що ЄС не зацікавлений в ескалації напруженості, але наголосив на необхідності швидкого вирішення ситуації. “Однак ця ситуація кидає тінь на наші відносини. Тому швидке рішення є вкрай необхідним”, – зазначив він.
За словами Шефчовича, Китай і ЄС «посилять контакти на всіх рівнях» для обговорення обмежень. Міністр торгівлі КНР Ван Веньтао найближчими днями має прибути до Брюсселя для консультацій.
«Європейський Союз також проводить переговори з країнами »Великої сімки« щодо узгодженої реакції на кризу напередодні міністерської зустрічі, що відбудеться 30-31 жовтня в Канаді», – зазначено в повідомленні.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкоземельних металів світу та України, відео доступне тут –
https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
EXPERTS CLUB, Європейський союз, КИТАЙ, рідкоземельні елементи, ЭКСПОРТ
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Європейський Союз вирішив відновити квоти на імпорт сільськогосподарських товарів з України, які були скасовані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року для підтримки українських фермерів, оновлені обмеження набудуть чинності 6 червня, повідомив Bloomberg з посиланням на Європейську Комісію.
За словами представника Єврокомісії, квоти стануть тимчасовим заходом. Зараз ЄС працює над переглядом поглибленої та всеосяжної зони торгівлі між ЄС і Україною. Квоти, доступні до кінця 2025 року, становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів.
Жодна держава-член не виступила проти цього рішення. Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва утрималися.
Bloomberg нагадав, що експорт сільськогосподарської продукції має вирішальне значення для економіки України, а легка торгівля з ЄС допомогла українським фермерам подолати великі труднощі, включаючи тимчасову втрату основного експортного маршруту через Чорне море і виробничі проблеми, викликані замінуванням і військовим призовом.
Однак різке зростання експорту відносно дешевих українських товарів на ринок ЄС викликало опір місцевих фермерів у таких країнах, як Польща, Угорщина і Словаччина. Це спровокувало політичне протистояння з приводу протекціоністських заходів між сусідніми країнами, деякі з яких, наприклад Польща, раніше були сильними союзниками України.
Економічний форум «Центральна Азія — Європейський Союз» і форум інвесторів відбудуться в листопаді в Узбекистані. Про це заявив посол Європейського Союзу в Ташкенті Тойво Клаар під час святкування Дня Європи 12 травня.
«На цих форумах буде відкрито нові бізнес-можливості», — зазначив глава дипломатичної місії.
Нагадаємо, що в межах першого саміту «Центральна Азія — Європейський Союз», який відбувся у квітні, ЄС оголосив про інвестиційний пакет для Центральної Азії на суму 12 млрд євро для розвитку чотирьох напрямів: транспортні коридори, критично важлива сировина, зелена енергетика та супутниковий інтернет.
Тойво Клаар також зазначив, що ЄС з нетерпінням очікує на черговий Діалог з прав людини.
Крім того, у Євросоюзі очікують візиту Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Брюсселя цього року для підписання Угоди про розширене партнерство та співробітництво.
«Цей історичний візит відкриє нову главу у відносинах між ЄС і Узбекистаном, які будуть поглиблюватися, диверсифікуватися та модернізуватися в багатьох сферах», — зазначив у своїй промові посол ЄС.
ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ, Європейський союз, УЗБЕКИСТАН, Центральна Азія
Європейський Союз затвердив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення тиску на російську економіку та обмеження можливостей обходу раніше введених обмежень. Ключовим елементом нового пакету стало введення санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі суден, що використовуються для обходу санкцій і експорту нафти.
Санкції проти «тіньового флоту»
В рамках нового пакету санкцій ЄС ввів обмеження щодо близько 200 суден, пов’язаних з «тіньовим флотом» Росії. Ці судна, часто старі і погано застраховані, використовуються для транспортування російської нафти в обхід встановлених обмежень, включаючи цінову межу в $60 за барель.
Санкції проти компаній і фізичних осіб
Новий пакет санкцій також включає:
31 компанію, що займається поставками озброєнь і обходом санкцій.
75 фізичних осіб, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом, включаючи суддів, причетних до справ опозиціонерів.
Фінансові установи, що підтримують військові дії Росії.
Захист критичної інфраструктури
ЄС також ввів санкції проти організацій та осіб, причетних до кібератак, порушень прав людини та саботажу критичної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та енергетичні об’єкти.
Перспективи
Незважаючи на введення 17-го пакету санкцій, обговорюються додаткові заходи, включаючи можливе введення 500% тарифів на імпорт російської нафти в країни, які продовжують її закуповувати. Також розглядаються обмеження на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії.
Європейський Союз нещодавно відклав покарання Apple і Meta Platforms, тимчасово уникнувши конфлікту з адміністрацією президента США Дональда Трампа під час роботи над торговельною угодою зі США, пише видання The Wall Street Journal.
«Два титани цифрової реклами стикаються з безпрецедентними юридичними загрозами через тактику, яку вони використовували для досягнення домінування», – пише видання, уточнивши, що йдеться про антимонопольні заходи.
Європейська комісія спочатку планувала оголосити накази про припинення діяльності технологічних гігантів, повідомило виданню інформоване джерело. Обидві компанії також можуть бути оштрафовані, йдеться в повідомленні.
