Європейський Союз вирішив відновити квоти на імпорт сільськогосподарських товарів з України, які були скасовані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року для підтримки українських фермерів, оновлені обмеження набудуть чинності 6 червня, повідомив Bloomberg з посиланням на Європейську Комісію.
За словами представника Єврокомісії, квоти стануть тимчасовим заходом. Зараз ЄС працює над переглядом поглибленої та всеосяжної зони торгівлі між ЄС і Україною. Квоти, доступні до кінця 2025 року, становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів.
Жодна держава-член не виступила проти цього рішення. Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва утрималися.
Bloomberg нагадав, що експорт сільськогосподарської продукції має вирішальне значення для економіки України, а легка торгівля з ЄС допомогла українським фермерам подолати великі труднощі, включаючи тимчасову втрату основного експортного маршруту через Чорне море і виробничі проблеми, викликані замінуванням і військовим призовом.
Однак різке зростання експорту відносно дешевих українських товарів на ринок ЄС викликало опір місцевих фермерів у таких країнах, як Польща, Угорщина і Словаччина. Це спровокувало політичне протистояння з приводу протекціоністських заходів між сусідніми країнами, деякі з яких, наприклад Польща, раніше були сильними союзниками України.
Економічний форум «Центральна Азія — Європейський Союз» і форум інвесторів відбудуться в листопаді в Узбекистані. Про це заявив посол Європейського Союзу в Ташкенті Тойво Клаар під час святкування Дня Європи 12 травня.
«На цих форумах буде відкрито нові бізнес-можливості», — зазначив глава дипломатичної місії.
Нагадаємо, що в межах першого саміту «Центральна Азія — Європейський Союз», який відбувся у квітні, ЄС оголосив про інвестиційний пакет для Центральної Азії на суму 12 млрд євро для розвитку чотирьох напрямів: транспортні коридори, критично важлива сировина, зелена енергетика та супутниковий інтернет.
Тойво Клаар також зазначив, що ЄС з нетерпінням очікує на черговий Діалог з прав людини.
Крім того, у Євросоюзі очікують візиту Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Брюсселя цього року для підписання Угоди про розширене партнерство та співробітництво.
«Цей історичний візит відкриє нову главу у відносинах між ЄС і Узбекистаном, які будуть поглиблюватися, диверсифікуватися та модернізуватися в багатьох сферах», — зазначив у своїй промові посол ЄС.
ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ, Європейський союз, УЗБЕКИСТАН, Центральна Азія
Європейський Союз затвердив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення тиску на російську економіку та обмеження можливостей обходу раніше введених обмежень. Ключовим елементом нового пакету стало введення санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі суден, що використовуються для обходу санкцій і експорту нафти.
Санкції проти «тіньового флоту»
В рамках нового пакету санкцій ЄС ввів обмеження щодо близько 200 суден, пов’язаних з «тіньовим флотом» Росії. Ці судна, часто старі і погано застраховані, використовуються для транспортування російської нафти в обхід встановлених обмежень, включаючи цінову межу в $60 за барель.
Санкції проти компаній і фізичних осіб
Новий пакет санкцій також включає:
31 компанію, що займається поставками озброєнь і обходом санкцій.
75 фізичних осіб, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом, включаючи суддів, причетних до справ опозиціонерів.
Фінансові установи, що підтримують військові дії Росії.
Захист критичної інфраструктури
ЄС також ввів санкції проти організацій та осіб, причетних до кібератак, порушень прав людини та саботажу критичної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та енергетичні об’єкти.
Перспективи
Незважаючи на введення 17-го пакету санкцій, обговорюються додаткові заходи, включаючи можливе введення 500% тарифів на імпорт російської нафти в країни, які продовжують її закуповувати. Також розглядаються обмеження на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії.
3-4 квітня ц.р. у Самарканді відбудеться перша в історії зустріч на вищому рівні між ЄС і країнами Центральної Азії. Ця знакова подія відкриє нову сторінку у відносинах між регіонами, ознаменувавши перехід на якісно новий рівень багатостороннього співробітництва.
З моменту появи нових незалежних держав у Центральній Азії ЄС розпочав роботу зі встановлення двосторонніх партнерських зв’язків з ними. З 1991 року розвиток стратегії ЄС у ЦА пройшов кілька важливих етапів, які були зумовлені змінами в системі міжнародних відносин, динамікою європейської інтеграції та роллю ЦА у світовій політиці.
Першою масштабною програмою співробітництва стала «Технічна допомога Співдружності Незалежних Держав» (ТАСІС, 1991-2006 рр.), у рамках якої надавали підтримку країнам регіону в проведенні політичних та економічних реформ, переході до ринкової економіки та зміцненні верховенства права. У рамках цієї ініціативи було реалізовано понад 3000 проектів на загальну суму понад 7 млрд євро. Ключовим досягненням ТАСІС стало укладення Угод про партнерство та співробітництво з країнами ЦА.
Наступним важливим етапом стало ухвалення у 2007 році першої Стратегії ЄС щодо ЦА. Цей період ознаменувався початком сприйняття ЦА як єдиного регіону. Було створено механізм щорічних зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн.
Політика сусідства і регіонального партнерства, що реалізується Республікою Узбекистан під керівництвом Президента Ш.Мірзієєва, зробила значний внесок у переосмислення стратегії. У результаті спільних зусиль у ЦА сформувалася абсолютно нова політична атмосфера. За кілька років було вирішено багато проблем, які накопичувалися десятиліттями. Як наслідок, регіон стає простором взаємовигідного співробітництва та сталого розвитку.
Іншими словами, Центральна Азія вже не просто міст між Сходом і Заходом, як це традиційно сприймалося, а самостійний актор у міжнародних відносинах.
Держави Центральної Азії зацікавлені в залученні європейських інвестицій, технологій та інновацій для сталого розвитку. ЄС активно співпрацює з регіонами в політиці, безпеці, торгівлі, інвестиціях та культурно-гуманітарних відносинах, зміцнюючи нормативно-правову базу взаємодії. Казахстан і Киргизстан уже підписали угоди про партнерство з ЄС, а Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан готуються підписати свої. У жовтні 2023 року було ухвалено Спільну дорожню карту для поглиблення зв’язків ЄС і Центральної Азії.
Останніми роками Брюссель будує відносини з п’ятьма державами Центральної Азії в рамках Угод про всеосяжне партнерство і співробітництво. На сьогодні Казахстан і Киргизстан уже підписали такі угоди з ЄС. У березні 2024 року Туркменістан підписав протокол до Угоди, а Таджикистан і Узбекистан завершують підготовку до підписання документа.
Додатковий імпульс розвитку співробітництва дало ухвалення в жовтні 2023 року Спільної дорожньої карти з поглиблення зв’язків між ЄС і Центральною Азією.
Європейський Союз залишається найбільшим інвестором у ЦА, забезпечуючи понад 40% прямих іноземних інвестицій за останні десять років (понад 100 млрд євро).
Одним із напрямів стратегічного партнерства є розробка та переробка корисних копалин. В умовах диверсифікації поставок критично важливих матеріалів країни ЦА відіграють дедалі вагомішу роль на світовому ринку. Підписані Меморандуми про взаєморозуміння з Казахстаном (2022 р.) та Узбекистаном (2024 р.) дають змогу європейським компаніям активізувати співробітництво з країнами регіону у високотехнологічних сферах.
Серед інфраструктурних проєктів, спрямованих на розвиток логістичного потенціалу регіону, особливу роль відіграє проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
Новий імпульс розвитку співробітництва дали підсумки першого інвестиційно-транспортного форуму країн Центральної Азії та ЄС, що відбувся в січні 2024 року в Брюсселі. Під час заходу було оголошено про виділення 10 мільярдів євро на модернізацію Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що з’єднує Азію з Європою.
Ще одним важливим напрямком партнерства з ЄС стала цифрова інтеграція Центральної Азії у світову економіку. У березні цього року, під час регіонального візиту комісара ЄС Й. Сікели, було запущено проєкт TEI Digital Connectivity, спрямований на розвиток супутникового зв’язку, розширення широкосмугового доступу до Інтернету, підтримку цифрових інновацій та підвищення кібербезпеки.
Ключовим аспектом взаємодії залишається боротьба зі зміною клімату та перехід до сталого розвитку, головними ініціативами є проєкт «SECCA» в рамках стратегії «Команда Європи», Водно-енергетична програма CAWEP і «Зелена Центральна Азія».
ЄС залишається для регіону не тільки важливим торговельно-економічним та інвестиційним партнером, а й ключовим орієнтиром у галузі сталого розвитку, цифрової трансформації та екологічної програми.
Споживчі ціни в Італії, гармонізовані зі стандартами Європейського союзу, зросли в березні на 2,1% у річному вираженні, за попередніми даними статистичного агентства Istat. Темпи підйому прискорилися порівняно з 1,7% у лютому і стали максимальними за півтора року (з вересня 2023 року).
Аналітики в середньому прогнозували цього місяця підйом на 1,9%, за даними Trading Economics,
Підвищення споживчих цін у березні відносно попереднього місяця становило 1,6% (після зростання на 0,1% у лютому).
Споживчі ціни в Італії, розраховані за місцевими стандартами, збільшилися на 2% р/р (максимум також за півтора року) після підйому на 1,6% у лютому.
Енергоносії подорожчали на 1,3%, тютюнові вироби – на 4,6%, продукти харчування – на 3,3%, комунікаційні послуги – на 0,8%.
Базова інфляція (без урахування волатильних цін на енергоносії та продукти харчування) становила цього місяця 1,7% у річному вираженні.
http://relocation.com.ua/v-italii-v-berezni-pryskorylasia-inflia/