3-4 квітня ц.р. у Самарканді відбудеться перша в історії зустріч на вищому рівні між ЄС і країнами Центральної Азії. Ця знакова подія відкриє нову сторінку у відносинах між регіонами, ознаменувавши перехід на якісно новий рівень багатостороннього співробітництва.
З моменту появи нових незалежних держав у Центральній Азії ЄС розпочав роботу зі встановлення двосторонніх партнерських зв’язків з ними. З 1991 року розвиток стратегії ЄС у ЦА пройшов кілька важливих етапів, які були зумовлені змінами в системі міжнародних відносин, динамікою європейської інтеграції та роллю ЦА у світовій політиці.
Першою масштабною програмою співробітництва стала «Технічна допомога Співдружності Незалежних Держав» (ТАСІС, 1991-2006 рр.), у рамках якої надавали підтримку країнам регіону в проведенні політичних та економічних реформ, переході до ринкової економіки та зміцненні верховенства права. У рамках цієї ініціативи було реалізовано понад 3000 проектів на загальну суму понад 7 млрд євро. Ключовим досягненням ТАСІС стало укладення Угод про партнерство та співробітництво з країнами ЦА.
Наступним важливим етапом стало ухвалення у 2007 році першої Стратегії ЄС щодо ЦА. Цей період ознаменувався початком сприйняття ЦА як єдиного регіону. Було створено механізм щорічних зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн.
Політика сусідства і регіонального партнерства, що реалізується Республікою Узбекистан під керівництвом Президента Ш.Мірзієєва, зробила значний внесок у переосмислення стратегії. У результаті спільних зусиль у ЦА сформувалася абсолютно нова політична атмосфера. За кілька років було вирішено багато проблем, які накопичувалися десятиліттями. Як наслідок, регіон стає простором взаємовигідного співробітництва та сталого розвитку.
Іншими словами, Центральна Азія вже не просто міст між Сходом і Заходом, як це традиційно сприймалося, а самостійний актор у міжнародних відносинах.
Держави Центральної Азії зацікавлені в залученні європейських інвестицій, технологій та інновацій для сталого розвитку. ЄС активно співпрацює з регіонами в політиці, безпеці, торгівлі, інвестиціях та культурно-гуманітарних відносинах, зміцнюючи нормативно-правову базу взаємодії. Казахстан і Киргизстан уже підписали угоди про партнерство з ЄС, а Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан готуються підписати свої. У жовтні 2023 року було ухвалено Спільну дорожню карту для поглиблення зв’язків ЄС і Центральної Азії.
Останніми роками Брюссель будує відносини з п’ятьма державами Центральної Азії в рамках Угод про всеосяжне партнерство і співробітництво. На сьогодні Казахстан і Киргизстан уже підписали такі угоди з ЄС. У березні 2024 року Туркменістан підписав протокол до Угоди, а Таджикистан і Узбекистан завершують підготовку до підписання документа.
Додатковий імпульс розвитку співробітництва дало ухвалення в жовтні 2023 року Спільної дорожньої карти з поглиблення зв’язків між ЄС і Центральною Азією.
Європейський Союз залишається найбільшим інвестором у ЦА, забезпечуючи понад 40% прямих іноземних інвестицій за останні десять років (понад 100 млрд євро).
Одним із напрямів стратегічного партнерства є розробка та переробка корисних копалин. В умовах диверсифікації поставок критично важливих матеріалів країни ЦА відіграють дедалі вагомішу роль на світовому ринку. Підписані Меморандуми про взаєморозуміння з Казахстаном (2022 р.) та Узбекистаном (2024 р.) дають змогу європейським компаніям активізувати співробітництво з країнами регіону у високотехнологічних сферах.
Серед інфраструктурних проєктів, спрямованих на розвиток логістичного потенціалу регіону, особливу роль відіграє проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
Новий імпульс розвитку співробітництва дали підсумки першого інвестиційно-транспортного форуму країн Центральної Азії та ЄС, що відбувся в січні 2024 року в Брюсселі. Під час заходу було оголошено про виділення 10 мільярдів євро на модернізацію Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що з’єднує Азію з Європою.
Ще одним важливим напрямком партнерства з ЄС стала цифрова інтеграція Центральної Азії у світову економіку. У березні цього року, під час регіонального візиту комісара ЄС Й. Сікели, було запущено проєкт TEI Digital Connectivity, спрямований на розвиток супутникового зв’язку, розширення широкосмугового доступу до Інтернету, підтримку цифрових інновацій та підвищення кібербезпеки.
Ключовим аспектом взаємодії залишається боротьба зі зміною клімату та перехід до сталого розвитку, головними ініціативами є проєкт «SECCA» в рамках стратегії «Команда Європи», Водно-енергетична програма CAWEP і «Зелена Центральна Азія».
ЄС залишається для регіону не тільки важливим торговельно-економічним та інвестиційним партнером, а й ключовим орієнтиром у галузі сталого розвитку, цифрової трансформації та екологічної програми.
Споживчі ціни в Італії, гармонізовані зі стандартами Європейського союзу, зросли в березні на 2,1% у річному вираженні, за попередніми даними статистичного агентства Istat. Темпи підйому прискорилися порівняно з 1,7% у лютому і стали максимальними за півтора року (з вересня 2023 року).
Аналітики в середньому прогнозували цього місяця підйом на 1,9%, за даними Trading Economics,
Підвищення споживчих цін у березні відносно попереднього місяця становило 1,6% (після зростання на 0,1% у лютому).
Споживчі ціни в Італії, розраховані за місцевими стандартами, збільшилися на 2% р/р (максимум також за півтора року) після підйому на 1,6% у лютому.
Енергоносії подорожчали на 1,3%, тютюнові вироби – на 4,6%, продукти харчування – на 3,3%, комунікаційні послуги – на 0,8%.
Базова інфляція (без урахування волатильних цін на енергоносії та продукти харчування) становила цього місяця 1,7% у річному вираженні.
http://relocation.com.ua/v-italii-v-berezni-pryskorylasia-inflia/
Європейський союз розширив санкційний список щодо Білорусі, додавши до нього сім юридичних і 25 фізичних осіб.
Відповідне рішення Ради Європи опубліковано в четвер в Офіційному журналі ЄС.
До переліку підсанкційних компаній занесено: ВАТ «Інтеграл» – керівну компанію холдингу «Інтеграл» (великий виробник мікроелектроніки), ВАТ «Планар» (великий виробник мікроелектроніки, зокрема військового призначення), держпідприємство «Завод точної електромеханіки» (входить до складу Держкомвійськрайпрому Білорусі, за даними ЄС, виробляє, зокрема, балістичні ракети).
У переліку також ДП «Білоруські лотереї» (входить до структури Управління справами президента Білорусі, має виключне право на організацію лотерей), компанія «Белбет» (онлайн-казино, яким управляє ДП «Білоруські лотереї»), ТОВ «Рідотто» (займається розробкою додатків для онлайн-ігор), ТОВ «Цибулька-Бел» (агрокомпанія, за даними ЄС, належить громадянину Німеччини Йоргу Дорнау).
Санкції також запроваджено щодо Сергія Авакова (генеральний директор ВАТ «Планар»), Юрія Чорного (директор «Заводу точної електромеханіки»), Дмитра Шведко (підприємець, мажоритарний акціонер і директор ТОВ «Ридотто»), Михайла Денисенка (директор ДП «Білоруські лотереї»).
Крім того, санкції запроваджено щодо Центрвиборчкому Білорусі, його членів, низки суддів, керуючого справами президента Білорусі Юрія Назарова та його заступників.
Загальне відношення податків і відрахувань на соціальні потреби до ВВП в Європейському союзі в 2023 році становило 40%, що нижче за показник за попередній рік (40,7%), повідомило статистичне управління ЄС.
У єврозоні цей показник також зменшився до 40,6% торік порівняно з 41,4% у 2022 році.
В абсолютному вираженні 2023 року доходи від податків і соцвнесків у ЄС збільшилися на 308 млрд євро і становили 6,883 трлн євро.
Коефіцієнт співвідношення податків до ВВП істотно різниться за країнами, водночас найвищі частки було зафіксовано у Франції (45,6%), Бельгії (44,8%) і Данії (44,1%). Найнижчі показники в Ірландії (22,7%), Румунії (27,0%) і Мальти (27,1%).
Минулого року підвищення показника відбулося в 11 державах ЄС, найзначніше він зріс на Кіпрі (до 38,8% з 35,9% у 2022 році) і в Люксембурзі (до 42,8% з 40,2%). У 12 країнах було зафіксовано зниження, найістотніше – у Греції (до 40,7% з 42,8%) і Франції (до 45,6% з 47,6%).
http://relocation.com.ua/podatky-stanovyly-40-vvp-v-ievropejskomu-soiuzi-v-2023-rotsi/
Європейський Союз змінює правила перетину кордонів іноземцями, включно з українцями, повідомляє прес-служба уряду України.
«З 10 листопада на кордонах ЄС запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System). Вона автоматично фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Це стосується всіх негромадян ЄС, включно з українцями, незалежно від наявності візи або безвізу», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Як повідомляється, система EES одноразово фіксуватиме біометричні дані особи, яка перетинає кордон, і зберігатиме їх три роки.
«Штампів у паспорті більше не буде. Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування», – вказують в уряді.
Так, під час першого в’їзду особи на територію ЄС у неї візьмуть біометричні дані: відбитки пальців і фото обличчя.
«Час проходження кордону може збільшитися – приблизно на 40 секунд, поки збиратимуть ваші дані. Біометричні дані зберігатимуться 3 роки, повторно здавати їх не потрібно. Якщо відмовитеся від біометрії, вам відмовлять у в’їзді. Далі при кожному перетині кордону потрібно буде сканувати паспорт у терміналі самообслуговування», – роз’яснюється в повідомленні.
Очікується, що нова система спростить перетин кордонів, посилить безпеку за допомогою біометричних документів, а також допоможе із запобіганням використанню підроблених паспортів і протидією нелегальній міграції.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляє, що Європейська комісія виплатила перші EUR4,5 млрд з Українського фонду на загальну суму EUR50 млрд.
Відповідне оголошення він зробив у середу в Брюсселі на прес-конференції після закінчення Ради асоціації Україна-ЄС.
“Сьогодні ми зробили першу виплату EUR4,5 млрд з Українського фонду допомоги в розмірі EUR50 млрд, щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України. Завтра Європейська рада обговорюватиме, як далі прискорити український вступ (до ЄС)”, – сказав Боррель.
