Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує заблокувати всю допомогу Євросоюзу Україні, а також майбутній вступ країни до блоку, якщо лідери ЄС не погодяться переглянути всю свою стратегію підтримки Києва, йдеться в листі до президента Європейської Ради Шарля Мішеля, повідомляє Politico.
У листі Орбан заявив, що жодні рішення про фінансування України, відкриття переговорів щодо вступу до ЄС або подальші санкції проти Росії не можуть бути ухвалені доти, доки не відбудеться “стратегічна дискусія”, коли лідери зберуться в Брюсселі в середині грудня.
“Європейська рада має проаналізувати реалізацію та ефективність нашої поточної політики щодо України, включно з різними програмами допомоги”, – пише Орбан у листі, який не має дати, але має печатку його канцелярії.
Він також задався питанням, чому Європа повинна продовжувати підтримувати Україну в той час, коли США, які надавали Києву основну частину військової допомоги, можуть виявитися не в змозі продовжувати фінансування через партійний глухий кут у питанні про подальшу підтримку.
“Європейська рада має провести відверту і відкриту дискусію про здійсненність стратегічних цілей ЄС в Україні. Чи вважаємо ми ці цілі реально досяжними? Чи є ця стратегія стійкою без надійної підтримки з боку США? Чи можемо ми вважати постійну підтримку з боку США само собою зрозумілою? Як ми уявляємо собі архітектуру безпеки Європи після війни”, – підкреслюється в листі.
Орбан додав також, що “Європейська рада не в змозі ухвалити ключові рішення щодо пропонованих гарантій безпеки або додаткової фінансової підтримки України, схвалити подальше посилення режиму санкцій ЄС або узгодити майбутнє процесу розширення, доки не буде знайдено консенсусу щодо нашої майбутньої стратегії стосовно України”.
Як зазначає видання, лист Орбана підвищує ставки в тривалому протистоянні між Будапештом і Брюсселем, який затримує виділення Угорщині EUR13 млрд із коштів ЄС через побоювання, що країна порушує стандарти ЄС у сфері верховенства закону.
Без прямої вказівки на це в листі міститься припущення, що Будапешт може використовувати своє право вето для блокування виділення запланованої допомоги Україні в розмірі EUR50 млрд – коштів, необхідних для фінансування українського уряду, поки його збройні сили борються з повномасштабним російським вторгненням.
Крім EUR50 млрд, Орбан погрожує заблокувати заплановану військову допомогу Україні в розмірі EUR500 млн, а також початок офіційних переговорів про вступ Києва до 27-членного союзу, які лідери країн сподівалися затвердити на найближчому засіданні Європейської ради 14 і 15 грудня.
За словами одного з дипломатів ЄС, якому було надано анонімність для обговорення конфіденційних обговорень, Орбан “замінував” увесь процес ухвалення рішень щодо України в рамках стратегії, спрямованої на чинення тиску на Європейську комісію з метою виділення Угорщині EUR13 млрд. Дипломат зазначив, що якщо в інших випадках Будапешт утримувався при голосуванні щодо ключових питань і дозволяв ЄС накласти санкції на Росію, то в даному випадку “я не бачу, щоб це сталося”.
“Для Угорщини це не питання нейтралітету. Йдеться про важелі тиску”, – сказав дипломат.
Країни Європейського союзу 2022 року збільшили виробництво пива на 7% – майже до 34,3 млрд літрів, повідомило статистичне управління ЄС.
Таким чином, обсяг розливу наблизився до показника допандемійного 2019 року, який становив 34,7 млрд літрів.
Виробництво пива із вмістом алкоголю менше ніж 0,5% (безалкогольне пиво) не змінилося і становило 1,6 млрд літрів.
Загальний випуск пива в розрахунку на душу населення становив торік близько 80 літрів, зазначається в повідомленні.
Основним виробником залишається Німеччина. На неї припало понад 22% загального обсягу, або 7,6 млрд літрів пива, що містить алкоголь. Далі йдуть Іспанія (3,9 млрд літрів, або понад 11%), Польща (3,7 млрд літрів, або 11%), а також Нідерланди (2,6 млрд літрів, або майже 8%).
При цьому основним експортером пива продовжують залишатися Нідерланди, які 2022 року поставили за межі країни, включно з державами Євросоюзу, 2,6 млрд літрів (зростання на 0,7 млрд літрів порівняно з попереднім роком). Це становить 27% усього обсягу експортних продажів ЄС.
Друге місце посіла Бельгія (1,6 млрд літрів, 17%), третє – ФРН (1,5 млрд літрів, 16%). До п’ятірки лідерів увійшли також Чехія (0,6 млрд літрів, 6%) та Ірландія (0,4 млрд літрів, 5%).
Основними напрямками для експорту пива за межами ЄС стали Велика Британія (860 млн літрів, 21%) і США (716 млн літрів, 18%), а також Китай (349 млн літрів, 9%), Росія (271 млн літрів, 7%), Канада (155 млн літрів, 4%).
Найбільшим імпортером пива в Євросоюзі залишилася Франція, яка закупила 0,9 млрд літрів пива у членів союзу та інших держав, що становить 17% загального обсягу. Далі йдуть Італія (понад 0,7 млрд літрів, або 14%), Німеччина (трохи менше ніж 0,7 млрд літрів, 12%), Нідерланди (0,6 млрд літрів, 11%) та Іспанія (0,5 млрд літрів, 10%).
Найбільш значні обсяги пива до країн ЄС (без урахування членів союзу) імпортувала Британія – 290 млн літрів, або 57% усіх поставок. Також було ввезено 99 млн літрів мексиканського пива (19%), 40 млн сербського (8%), 15 млн літрів українського пива (3%) і 11 млн літрів китайського (2%).
Держбюджет України у вівторок отримав шостий транш у розмірі EUR1,5 млрд у межах масштабної макрофінансової допомоги Євросоюзу на 2023 рік, повідомило Міністерство фінансів.
Відомство уточнило, що з початку року Україна отримала вже EUR10,5 млрд макрофінансової допомоги від ЄС із загального обсягу фінансування EUR18 млрд.
“Від початку повномасштабної війни ЄС направив в Україну EUR17,7 млрд макрофінансової допомоги. Ці кошти сприяли підтримці макроекономічної стабільності в країні, а також допомагають фінансувати пріоритетні видатки держбюджету вчасно і в повному обсязі”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів України Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що кошти надають на безпрецедентно пільгових умовах для України і спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Зокрема, термін погашення кредиту становить 35 років, тоді як відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС у разі виконання Україною умов за програмою.
Наступні транші в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги надходитимуть до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік приблизно $42 млрд.
Євросоюз продовжив ще на рік скасування ввізних мит на український експорт, рішення набуває чинності з 6 червня 2023 року і діє до 5 червня 2024 року включно.
Регламент Європарламенту та Європейської ради від 31 травня про продовження ще на рік скасування ввізних мит на український експорт опубліковано в офіційному журналі ЄС у понеділок.
Термін дії запровадженого 2022 року мораторію на стягнення мит закінчується 5 червня 2023 року.
З метою запобігання шахрайству у встановлених регламентом преференційних механізмах Україна має дотримуватися низки правил, зокрема утримуватися від введення нових мит або зборів і нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення наявних мит та зборів, від введення будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС, якщо тільки це не буде чітко обґрунтовано, ідеться в документі.
Згідно з регламентом, у разі, якщо Україна не дотримується будь-якої з цих умов, ЄС може призупинити дію преференційних механізмів.
Євросоюз (ЄС) продовжує ще на рік дію заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС, відомих як автономні торговельні заходи.
“На знак солідарності з Україною ми запропонували продовжити призупинення імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до ЄС ще на рік. І ми працюємо над поглибленням інтеграції України до єдиного ринку ЄС”, – заявив заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс у вівторок після завершення засідання ради міністрів економіки та фінансів ЄС (Екофін).
Крім того, планується направити Києву другий транш екстреної фінансової допомоги наприкінці березня.
“Що стосується екстреної фінансової підтримки ЄС для України, то друга виплата в рамках інструменту макрофінансової допомоги плюс, 1,5 млрд євро, має бути здійснена наприкінці цього місяця”, – сказав Домбровскіс, додавши, що загальна фінпідтримка бюджету України в першому кварталі цього року в результаті досягне 4,5 млрд євро.
За його словами, на засіданні Екофін він поінформував про стан справ із реалізацією на Україні реформ, необхідних для виплати другого траншу. ЄК перебуває “на завершальній стадії оцінки умов для ухвалення рішення”, уточнив Домбровскіс.
Єврокомісія у квітні 2022 року запропонувала тимчасово зупинити на один рік справляння ввізних мит на весь український експорт до Євросоюзу.
У грудні минулого року Рада ЄС затвердила рішення про макрофінансову допомогу Україні на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро. кредит надано з 10-річним пільговим періодом. У січні Київ отримав перший транш – 3 млрд євро. Наступні виплати проводяться щомісяця з березня по 1,5 млрд євро.
У ЄК вважають, що за допомогою цих коштів Україна зможе продовжувати виплачувати зарплати, пенсії, підтримувати функціонування основних громадських установ, зокрема лікарень, шкіл і житла для переселенців. Крім цього, допомога ЄС має дозволити країні відновити інфраструктуру і підтримувати макроекономічну стабільність.
Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
