Україна в ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року перейде на зимовий час, перевівши годинники на одну годину назад. О 04:00 за київським часом стрілки необхідно буде перевести на 03:00, відповідно до чинної постанови Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року.
Таким чином, неділя, 25 жовтня, триватиме 25 годин, а Україна перейде з літнього часу UTC+3 на стандартний UTC+2.
Більшість сучасних смартфонів, комп’ютерів та інших електронних пристроїв змінять час автоматично за умови правильного налаштування часового поясу. Механічні годинники та окремі електронні пристрої доведеться переводити вручну.
Особливістю цьогорічного переходу залишається невизначеність навколо скасування сезонної зміни часу. Ще 16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачає відмову від щорічного переходу на літній час і закріплення постійного київського часу UTC+2.
Документ підтримали 261 народний депутат. 21 серпня 2024 року його направили на підпис президенту України Володимиру Зеленському. Однак станом на жовтень 2026 року закон не підписаний і не набув чинності.
Тому в Україні продовжує діяти постанова уряду, згідно з якою годинники переводять двічі на рік: в останню неділю березня на одну годину вперед та в останню неділю жовтня на одну годину назад.
Одночасно з Україною 25 жовтня на зимовий час перейдуть більшість європейських країн, зокрема Польща, Німеччина, Чехія, Угорщина, Сербія та Чорногорія.
При цьому різниця в часі між Україною та країнами Центральної Європи залишиться незмінною. Зокрема, Київ випереджатиме Варшаву, Белград і Будапешт на одну годину.
Перехід на стандартний час означатиме, що вранці світатиме раніше за показниками годинника, проте ввечері темнітиме приблизно на годину раніше.
Наступний перехід України на літній час за чинними правилами має відбутися 28 березня 2027 року, якщо до цього часу законодавство не буде змінено.
Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.
Європейська інтеграція України входить у новий практичний етап, на якому діалог держави з бізнесом стає одним із ключових інструментів підготовки країни до майбутнього членства в ЄС.
Про це йдеться у колонці радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторії Лобунь, опублікованій агентством “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, історичним кроком стало відкриття 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Цей кластер є фундаментальним для всього переговорного процесу, відкриває його і залишатиметься відкритим до завершення переговорів.
“Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання – забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу”, – зазначила Лобунь.
Вона підкреслила, що євроінтеграція не обмежується ухваленням законодавства або виконанням формальних переговорних умов. Йдеться про те, як зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади, громадян, державні інституції, місцеве самоврядування та бізнес.
Частина українських компаній уже фактично працює в єдиному економічному просторі з ЄС: виходить на європейські ринки, шукає партнерів, адаптується до спільних правил і змінює власні бізнес-процеси. Водночас змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу: українських партнерів дедалі частіше розглядають не лише як можливість, а як фактор конкурентної переваги у перебудові ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцненні економічної стійкості Європи.
ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України – на нього припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Наступним кроком, за словами Лобунь, має стати перехід від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.
Окрему роль у цьому процесі відіграють майданчики для обговорення економічної інтеграції України з ЄС. Зокрема, ці питання порушувалися на EU-Ukraine Business Summit у Брюсселі та будуть обговорюватися під час Ukraine Recovery Conference у Гданську. У межах конференції заплановано воркшоп про те, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС.
Одним із практичних інструментів підготовки до євроінтеграції стала серія регіональних діалогів з бізнесом. У першій половині року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України.
Фактично йдеться про створення постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.
Одне з головних питань таких діалогів – як саме виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку потребує нового балансу між конкуренцією та інтеграцією.
У деяких сферах цей процес уже має практичні приклади – зокрема в енергетичному ринку та роумінгу. Водночас існують складніші напрями, де Україна є сильним гравцем, зокрема аграрний сектор і металургія. Саме тут важливо забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС без втрати конкурентних переваг українських виробників.
Лобунь зазначає, що діалог із бізнесом дозволяє краще розуміти очікування та занепокоєння компаній щодо окремих напрямів інтеграції. Особливо важливими є зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Це дає можливість формувати політику, орієнтовану не лише на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості української економіки.
Попереду Україну очікує виконання умов і бенчмарків Кластера “Основи”, а також робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства – внутрішній ринок, конкурентну політику, свободу руху товарів і послуг та інші сфери, важливі для українського бізнесу.
Таким чином, діалог між державою та бізнесом стає не лише комунікаційним інструментом, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Успіх переговорного процесу, як наголошує Лобунь, визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його реальним результатом має стати створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.
Джерело: “Інтерфакс-Україна”, колонка Вікторії Лобунь “Європейська інтеграція переходить у практичну площину: чому діалог з бізнесом стає критично важливим”.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
