АТ “Укрзалізниця” запустило 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між правим та лівим берегом столиці, повідомила пресслужба компанії.
“З 5 по 9 жовтня призначаємо 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express Видубичі – Дарниця – Видубичі, щоб ви могли швидко та без заторів дістатися на роботу, у справах чи повернутися додому в умовах ускладненого руху через київські мости”, – йдеться в телеграм.
Як зазначається, 18 шатлів курсуватимуть у найпіковіші години вранці та ввечері: з 6:00 до 9:00 та з 16:00 до 21:00. На станції Видубичі посадка та висадка відбуватиметься на три колії. На станції Дарниця – на одній або двох коліях (слухайте уважно оголошення на станції). Додаткові рейси зупинятимуться на станції Березняки.
“Окрім човників КСЕ, для поїздок між правим та лівим берегом ви можете скористатися графіковими приміськими та регіональними поїздами, що курсують до /з Ніжина, Гребінки, Конотопа, Славутича. Вони роблять обов’язкові зупинки на станціях Видубичі та Дарниця, а приміські зупинятимуться ще й на станції Березняки”, – додали в “Укрзалізниці”.
Пояснюється, що завдяки поєднанню додаткових шатлів та графікових поїздів із поїздами КСЕ у пікові години курсуватиме до шести рейсів між берегами, тож довго чекати на наступний поїзд не доведеться.
У компані зазначили, що квитки за кілька кліків – у застосунку УЗ.
“Укрзалізниця” поповнила склад своїх поїздів шістьма новими пасажирськими вагонами, виготовленими на українському підприємстві, йдеться у повідомленні компанії у суботу в Телеграм.
“Традиційно нові вагони мають потужні батареї для максимальної автономності у разі потреби. У разі знеструмлення батареї забезпечать роботу туалетів, освітлення, кондиціонування тощо. Тож навіть якщо вагон продовжить рух під дизельним локомотивом, усі зручності будуть максимально довго збережені”, – зазначила “Укрзалізниця”.
Вона не уточнила, про які саме вагони йде мова, але на ілюстрації зазначено купейний вагон.
“Кожен новий вагон в умовах ворожих атак по рухомому складу – це можливість продовжувати рух”, – наголосила компанія.
Як повідомлялося, у межах державної програми фінансування з 2021 року “Укрзалізниця” законтрактувала 368 пасажирських вагонів. Основним їх постачальником є ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВЗ).
Наприкінці серпня цього року “Укрзалізниця” підписала контракт із КВЗ на постачання 10 пасажирських вагонів нового покоління до кінця 2029 року загальною вартістю 1 млрд 091 млн грн з ПДВ, довівши таким чином загальну кількість замовлених у 2026 році вагонів до 102 од.
Наприкінці травня цього року “Укрзалізниця” повідомила, що в рейс виходять близько 1,45 тис. пасажирських вагонів, з яких кондиціонованими є 933 спальні та 100 вагонів швидкісних поїздів.
Німеччина передала 5 пікапів та 5 вантажних фургонів для колійників, зв’язківців та енергетиків, задля якомога швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури та руху поїздів після російських атак на залізницю – повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у себе в Телеграм.
“Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт.
Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється”, – зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.
Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) перевезло за три місяці літа 8,14 млн пасажирів проти 8,07 млн за аналогічний торішній період та 7,94 млн влітку 2024 року, йдеться у повідомленні компанії у Телеграм-каналі у четвер.
За даними “УЗ”, цьогоріч у червні-серпні скористалися залізницею 628,4 тис. дітей, 90 тис. військовослужбовців, які навідували родини. Подорожі в інклюзивних вагонах здійснили 22 тис. людей з інвалідністю, зокрема ветерани. Квитки через автовикуп придбали 357 тис. пасажирів.
“Результат знову дає більш ефективне використання рухомого складу: “обігові” додаткові поїзди та мінімальні простої вагонів, насамперед у прифронтових областях”, – зауважили в “Укрзалізниці”.
Зазначається, що влітку “УЗ” вивела на колії 20 нових вагонів, тоді як втратила у цей період сім.
За даними “Укрзалізниці”, у червні-серпні на одне місце було чотири з половиною запитів пасажирів. До п’ятірки найзатребуваніших напрямків за кількістю пошуків квитків у застосунку компанії увійшли Львів-Київ, Перемишль-Київ, Київ-Харків, Холм-Київ та Київ-Дніпро.
Серед іншого, пасажири за літній період обміняли понад 300 млн “обіймашок” на знижки у програмі лояльності “Залізні друзі”, здобули також близько 500 тис. нагород.
Своєю чергою Міністерство з відновлення, транспорту та інфраструктури повідомило, що в осінній сезон залізниця входить із оновленим та адаптованим до актуальних потреб українців графіком руху, враховуючи також безпекову ситуацію.
“Цьогорічний літній сезон став черговим випробуванням для української залізниці. росія намагається зруйнувати логістику всередині країни. Водночас залізничники продовжують оптимізовувати роботу відповідно до безпекової ситуації, оперативно змінювати логістику та максимально використовувати наявний рухомий склад”, – наголосило відомство.
Як повідомлялося з посилання на дані “Укрзалізниці”, від початку війни ворог здійснив 6,1 тис. атак на її інфраструктуру, понад 1,5 тис. з яких – лише з 1 січня по 20 серпня 2026 року.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
