Українська зернова асоціація (УЗА) виступає проти чергового підвищення залізничних тарифів на перевезення зерна, оскільки це ще більше вдарить по аграріях, які вже зазнали $80 млрд збитків через збройну агресію Росії, зазначається в заяві асоціації.
УЗА нагадала, що “Укрзалізниця” (УЗ) у 2021-2022 рр. значно підвищила тарифи на перевезення зерна, що призвело до зростання вартості його перевезення на 96%. Згодом із початком війни компанія вдалася до підвищення тарифів у зв’язку з падінням обсягів перевезення.
“Дійсно, під час блокади росією українських морських портів перевезення зерна в їхньому напрямку сильно знизилося. Однак із відкриттям українського морського коридору експорт зерна з портів країни практично відновився до передвоєнних обсягів, відповідно, зросли обсяги перевезень зерна залізницею в напрямку портів”, – зазначили в бізнес-об’єднанні.
УЗА стверджує, що запропоноване УЗ підвищення тарифів на 11% для перевезення зерна сильно вдарить по українських аграріях, які зазнають збитків через війну, зниження світових цін на зерно і погіршення врожайності культур цього року. Такий крок зробить ціну зерна неконкурентоспроможною на світовому ринку, адже експортери змушені будуть знизити закупівельні ціни у зв’язку зі зростанням вартості логістики, і, як наслідок, аграрії зазнають ще більших збитків.
Воднодас, коли аграрний сектор є одним із локомотивів української економіки, забезпечує продовольчу та економічну безпеку країни, яка перебуває у стані війни і вкрай потребує податкових надходжень, його збитки призведуть до падіння обсягів виробництва та експорту. У результаті знизяться податкові надходження до держбюджету, країна зіткнеться з дефіцитом коштів на фінансування Збройних Сил і закупівлю озброєння, констатують в асоціації.
Водночас УЗА вітає пропозицію УЗ уніфікувати вантажні перевезення, адже перевезення тонни вантажу коштує однаково, незалежно від того, зерно це чи вугілля. Асоціація багато років домагається уніфікації транспортних тарифів на залізниці.
На думку УЗА, з відкриттям українського морського коридору “Укрзалізниця” значно розширила базу вантажних перевезень і збільшила власні доходи. Тому найкращий спосіб уникнути збитковості – оптимізація компанією витрат, підвищення ефективності виробничих процесів.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) разом із польським оператором Polskie Koleje Państwowe Spółka Akcyjna (PKP S.A.) у понеділок підписали угоду про розвиток залізничного сполучення – першу такого рівня з 1994 року, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко.
“Разом ми продовжимо розвивати прикордонну інфраструктуру і збільшувати пасажирський і вантажообіг між нашими країнами, що в підсумку матиме позитивний ефект для наших залізниць і національних економік України та Польщі”, – наводять слова Лященка у прес-релізі УЗ.
Відповідно до угоди, PKP опрацює заходи для укладення окремих угод з УЗ у сфері управління залізничною інфраструктурою, вантажних і пасажирських залізничних перевезень. Також з метою розроблення проєктів окремих угод сторони створять спільні робочі групи.
Крім того, УЗ і PKP домовилися, що перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії або перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюватиметься не тільки перевізником, що приймає, на прикордонній станції, розташованій на території його держави, а й перевізником, що здає вантаж, на прикордонній станції, розташованій на його території.
При цьому обслуговування поїздів вантажного сполучення в обох напрямках здійснюватиметься локомотивами і локомотивними бригадами обох сторін із дотриманням паритету 50/50.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні цього року перевезла у сполученні з Європейським Союзом у 2,3 раза більше пасажирів (786 тис.) порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм-каналі.
Крім того, за п’ять місяців перевезено на 6,4% пасажирів більше, ніж за такі самі періоди 2016-2019 років, коли у сполученні з ЄС і назад залізницею було перевезено сукупно 735 тис. осіб, підрахували у пресслужбі.
“За 5 місяців 2023 року “Укрзалізниця” у сполученні з ЄС перевезла більше пасажирів, ніж за той самий період сумарно протягом чотирьох попередніх (доковідних) років”, – ідеться в повідомленні УЗ у середу.
При цьому уточнюється, що за п’ять місяців 2016 року було перевезено 19,8 тис. пасажирів, 2017 – 98,2 тис., 2018 – 230,4 тис., 2019 – 387,2 тис., 2020 – 171,7 тис. осіб. Дані січень-травень 2021 року не наводять, але 2022 року в цей період УЗ перевезла 341,6 тис. пасажирів у ЄС.
Компанія зазначає, що простежується чіткий тренд повернення українців додому: кількість людей, які від початку 2023 року виїжджали з країни, становить 369 тис. осіб, а у зворотному напрямку – в Україну – 417 тис. осіб.
В УЗ також уточнили, що якщо 2016 року в сполученні з ЄС курсувало лише 8 поїздів, то зараз їхня кількість зросла до 27, з яких 15 сформувала “Укрзалізниця”, а решту – іноперевізники.
Компанія нагадала, що, з огляду на збільшення попиту з минулого року на залізничні сполучення через повномасштабне вторгнення Росії, УЗ розширює сполучення з іншими країнами, зокрема запустила сім нових поїздів: №19/20, №23/24 “Київ-Хелм”, №32/31 “Запоріжжя-Перемишль”, №53/54, № 89/90 “Київ-Перемишль”, №73/74 “Харків-Перемишль” і № 93/94 “Харків-Хелм”.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” відвантажила марокканським залізницям – Office National des Chemins de Fer (ONCF) – партію коліс обсягом понад 2600 шт.
Згідно з прес-релізом компанії, “Інтерпайп” продовжує тримати економічний фронт країни, збільшуючи експорт продукції, зокрема, до країн Африки.
При цьому уточнюється, що ONCF зазвичай проводить тендери в середньому раз на три роки, укладаючи з постачальниками довгострокові угоди. У рамках цього контракту марокканські залізниці використовують українську продукцію для оновлення парку пасажирських вагонів Fiat, електропоїзда AnsaldoBreda та вантажних вагонів.
Директор дивізіону залізничної продукції “Інтерпайпу” Олександр Гарькавий констатував, що група співпрацює з ONCF уже близько 15 років.
“За цей час компанія встигла зарекомендувати себе надійним постачальником коліс. Марокко збільшує парк рухомого складу в рамках будівництва швидкісної лінії електропоїздів, тому “Інтерпайп” сподівається на подальший розвиток партнерства з марокканськими залізницями”, – сказав директор дивізіону, якого цитує прес-служба.
Він додав, що загалом Африканський континент – це перспективний ринок для розвитку поставок залізничної продукції.
“Ми вже співпрацюємо з Мавританією, Габоном, Єгиптом і маємо намір розширювати присутність в інших країнах регіону”, – пояснив Гарькавий.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Уряд Литви може допомогти Україні в експорті до 1 млн тонн зерна залізницею після того, як Польща тимчасово заборонила імпорт зерна з України, повідомила міністр економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте.
“Клайпедський порт і Литовські залізниці можуть зіграти важливу роль у створенні імпульсу, щоб допомогти Польщі вирішити ситуацію, що склалася, і гарантувати експорт зерна за межі ЄС. Литва може допомогти безпечно перевезти залізницею з України до 1 млн тонн зерна. Це було б реальним рішенням для України і допомогою для Польщі”, – цитує міністра Verslo zinios.
Своєю чергою, президент Асоціації литовських морських вантажних компаній Вайдотас Шілейко зазначив, що Клайпедський порт здатний переробляти понад 1 млн тонн зерна на рік, але через складну логістику більше ввозити неможливо.
“Литовські залізниці почали перевозити невеликі обсяги українського зерна через Польщу в порт Клайпеди в травні минулого року. Основна проблема тут – різні залізничні калібри: Україна і Литва досі використовують російські калібри, а Польща – європейські, це означає, що рухомий склад доводиться міняти на кордоні”, – пояснив він.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
