Експортна логістика України увійшла у 2026 рік в умовах нової конфігурації, де перехід “Укрзалізниці” до фіксованого тарифу на оренду зерновозів знизив волатильність витрат, повідомило інформаційно-аналітичне агентство УкрАгроКонсалт.
За даними аналітиків, основні вантажопотоки наразі концентруються у напрямку портів Великої Одеси, де завантаженість терміналів стабілізувалася на рівні 50%. На початку лютого кількість вагонів із зерном у напрямку портів перевищила 9 тис. одиниць, що пов’язано з активним виконанням контрактів і потребою аграріїв в обігових коштах перед весняно-польовими роботами.
“Динаміка руху зернових вагонів демонструє збереження тиску на пропускну здатність інфраструктури. Така ситуація свідчить про відновлення активності експортерів, але водночас залишає мінімальний запас міцності для логістичної системи”, — зазначили експерти.
В агентстві відзначили зміну конкурентного балансу між видами транспорту: залізниця зберігає ключову роль у масових відвантаженнях, тоді як автотранспорт нарощує частку завдяки швидшій оборотності.
“Така модель співіснування стане довгостроковою реальністю для українського експорту”, – прогнозують в “УкрАгроКоналт”.
АВТОТРАНСПОРТ, ЗАЛІЗНИЦЯ, ЗЕРНО, ЛОГІСТИКА, ТАРИФ, УЗ, ЭКСПОРТ
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
АТ “Укрзалізниця” отримала від японського виробника Nippon Steel 2 тис. тонн високотехнологічних рейок Р-65, а до кінця січня очікується постачання ще 1 тис. тонн, йдеться у пресрелізі Міністерства розвитку громад та територій у четвер.
Згідно з релізом, реалізація цієї співпраці стала можлива в межах третьої фази програми екстреного відновлення через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).
“Це стало результатом системної взаємодії та успішних домовленостей із японськими партнерами з боку Міністерства на початку 2025 року. В Україні наразі немає власного виробництва рейок, тож залучення партнерської підтримки є необхідним та вирішальним для функціонування української залізниці”, – наголосило міністерство.
Зазначається, що наразі співпраця передбачає передачу 3 тис. тонн рейок на загальну суму близько $4 млн.
У відомстві уточнили, що для зварювання рейок безпосередньо на коліях та процесу термічного з’єднання стиків ,залізничники використовують мобільні комплекси, в результаті чого, створюється так звана “оксамитова колія” без стиків, що підвищує термін її експлуатації та забезпечує плавний рух поїздів.
“Ми щиро вдячні Уряду Японії за стратегічну підтримку, яка дозволяє нам не просто підтримувати мережу, а проводити капітальний ремонт за найвищими світовими стандартами, забезпечуючи надійне сполучення навіть у найскладніші часи”, -зауважили у релізі заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк.
Мінрозвитку нагадало, що підтримка від уряду Японії та JICA триває від самого початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, за цей період поставлено майже 25 тис. тонн рейок, що надало можливість оновити понад 193 км колій на стратегічних напрямках Львівської, Південно-Західної, Придніпровської, Південної та Одеської залізниць.
Крім того, залізничники також отримали 24 одиниці будівельної та вантажно-розвантажувальної техніки марок Komatsu, Toyota та Sonalika, з них 22 одиниці -колійна техніка, а загальна вартість техніки та матеріалів, поставлених в межах перших двох фаз програми, перевищила $42 млн, зауважили у відомстві.
“Поставлена техніка, а саме колісні екскаватори, навантажувачі та бульдозери, вже напрацювала понад 13 тисяч мотогодин на аварійно-відновлювальних роботах”, – підкреслили у відомстві.
Вартість експорту зернових вантажів залізницею в Україні протягом 2024 року знизилася з $21,3/тонна до $14-14,5/тонна, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) Валерій Ткачов у фейсбуці.
Основною причиною скорочення витрат на логістику він назвав зниження вартості використання вагонів-зерновозів (ЗРВ).
“Протягом року вартість використання ЗРВ знизилася з 1688 грн/добу до 280-330 грн/добу – здешевлення в 5-5,5 раза”, – наголосив Ткачов.
За його словами, “УЗ” станом на листопад має надлишок у розмірі 5000-7000 вагонів-зерновозів.
Українська зернова асоціація (УЗА) виступає проти чергового підвищення залізничних тарифів на перевезення зерна, оскільки це ще більше вдарить по аграріях, які вже зазнали $80 млрд збитків через збройну агресію Росії, зазначається в заяві асоціації.
УЗА нагадала, що “Укрзалізниця” (УЗ) у 2021-2022 рр. значно підвищила тарифи на перевезення зерна, що призвело до зростання вартості його перевезення на 96%. Згодом із початком війни компанія вдалася до підвищення тарифів у зв’язку з падінням обсягів перевезення.
“Дійсно, під час блокади росією українських морських портів перевезення зерна в їхньому напрямку сильно знизилося. Однак із відкриттям українського морського коридору експорт зерна з портів країни практично відновився до передвоєнних обсягів, відповідно, зросли обсяги перевезень зерна залізницею в напрямку портів”, – зазначили в бізнес-об’єднанні.
УЗА стверджує, що запропоноване УЗ підвищення тарифів на 11% для перевезення зерна сильно вдарить по українських аграріях, які зазнають збитків через війну, зниження світових цін на зерно і погіршення врожайності культур цього року. Такий крок зробить ціну зерна неконкурентоспроможною на світовому ринку, адже експортери змушені будуть знизити закупівельні ціни у зв’язку зі зростанням вартості логістики, і, як наслідок, аграрії зазнають ще більших збитків.
Воднодас, коли аграрний сектор є одним із локомотивів української економіки, забезпечує продовольчу та економічну безпеку країни, яка перебуває у стані війни і вкрай потребує податкових надходжень, його збитки призведуть до падіння обсягів виробництва та експорту. У результаті знизяться податкові надходження до держбюджету, країна зіткнеться з дефіцитом коштів на фінансування Збройних Сил і закупівлю озброєння, констатують в асоціації.
Водночас УЗА вітає пропозицію УЗ уніфікувати вантажні перевезення, адже перевезення тонни вантажу коштує однаково, незалежно від того, зерно це чи вугілля. Асоціація багато років домагається уніфікації транспортних тарифів на залізниці.
На думку УЗА, з відкриттям українського морського коридору “Укрзалізниця” значно розширила базу вантажних перевезень і збільшила власні доходи. Тому найкращий спосіб уникнути збитковості – оптимізація компанією витрат, підвищення ефективності виробничих процесів.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) разом із польським оператором Polskie Koleje Państwowe Spółka Akcyjna (PKP S.A.) у понеділок підписали угоду про розвиток залізничного сполучення – першу такого рівня з 1994 року, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко.
“Разом ми продовжимо розвивати прикордонну інфраструктуру і збільшувати пасажирський і вантажообіг між нашими країнами, що в підсумку матиме позитивний ефект для наших залізниць і національних економік України та Польщі”, – наводять слова Лященка у прес-релізі УЗ.
Відповідно до угоди, PKP опрацює заходи для укладення окремих угод з УЗ у сфері управління залізничною інфраструктурою, вантажних і пасажирських залізничних перевезень. Також з метою розроблення проєктів окремих угод сторони створять спільні робочі групи.
Крім того, УЗ і PKP домовилися, що перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії або перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюватиметься не тільки перевізником, що приймає, на прикордонній станції, розташованій на території його держави, а й перевізником, що здає вантаж, на прикордонній станції, розташованій на його території.
При цьому обслуговування поїздів вантажного сполучення в обох напрямках здійснюватиметься локомотивами і локомотивними бригадами обох сторін із дотриманням паритету 50/50.
