АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро) в період з 22 квітня по 1 жовтня поточного року виплатить акціонерам дивіденди на загальну суму 420 млн грн із отриманого чистого прибутку у розмірі 540,4 млн грн.
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення прийняли загальні збори акціонерів 26 березня. Дивіденди буде виплачено з розрахунку 1,65 тис. грн на одну просту акцію номіналом 10,5 грн.
Як повідомлялося, за підсумками діяльності у 2023 році ДнСЗ виплатив акціонерам 112 млн грн дивідендів (з отриманого чистого прибутку 510,86 млн грн) із розрахунку 440 грн на одну акцію номіналом 10,5 грн.
Станом на кінець 2024 року 20,154% акцій АТ “ДнСЗ” належить Джонен Кепітал Лімітед (Кіпр), 5% володіє депутат міськради Дніпра Загід Краснов, його синам Руслану і Артему належить відповідно 10% і 11,228% акцій, ще 18,2959% – громадянці Ізраїлю Вікторії Корбан (сестра бізнесмена Геннадія Корбана – ІФ-У).
Серед акціонерів, що володіють понад 5% акцій АТ “ДнСЗ”, також голова правління Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,658%), фіндиректор Валерій Крячко (7,3%).
Спеціалізація ДнСЗ – виробництво елементів верхньої будови колії: стрілочні переводи, глухі перетинання різних марок, та зрівнювальні пристрої. Продукція реалізується головним чином в Україні та експортується до більш ніж восьми країн.
Як повідомлялось, 2024 року завод збільшив консолідований чистий дохід на 29,3% порівняно з 2023 роком – до 2 млрд 380 млн грн.
ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод”, що входить до структури агрохолдингу “Кернел”, у 2024 році отримав 61,06 млн грн чистого збитку проти 27,06 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 18 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збиток у розмірі 61,06 млн грн, покрити за рахунок нерозподілених прибутків майбутніх років у повному розмірі.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіт ради директорів товариства, рекомендації аудиторської компанії ТОВ “Форум” врахувати у подальшій роботі. Вони також мають розглянути низку договорів із компаніями постачальниками сировини, на замовлення яких виробляють і фасують у пластикові пляшки олію, а також виробляють шрот.
Крім того, акціонери нададуть згоду на вчинення впродовж року значних правочинів із граничною сукупною вартістю $5 млрд за умови попереднього їх погодження із радою директорів товариства.
На загальних зборах буде затверджена нова редакція статуту товариства, який затвердять і мають провести держреєстрацію змін відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод” у 2024 році збільшив на 12,3% дохід до 1,436 млрд грн, на 13,1% боргові зобов`язання до 900,5 млн грн, скоротив активи на 2,7% до 1,456 млн грн. Чисельність персоналу за рік зросла на 28 осіб, до 573 співробітників.
ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод” — підприємство з виробництва сирої та рафінованої соняшникової олії, яке засновано 1991 року. Входить до складу агрохолдингу “Кернел”. Потужність переробки — 429 тис. тонн насіння соняшнику на рік (1,3 тис. тонн/доба). МЕЗ використовує давальницьку сировину. На території є 6 силосів для короткострокового зберігання потужністю 15 тис. тонн, а також обладнання для чищення та сушіння зерна.
Виготовляє олії рослинні нерафіновані, рафіновані та гідратовані, які реалізує під ТМ “Щедрий дар”, “Любонька”, “Чумак”. Готова продукція експортується до Кіпру, Греції, Ізраїлю, Італії, Литви, Саудівської Аравії.
Бенефіціаром заводу є Андрій Веревський через ТОВ “Кернел-Капітал” (99,63%).
На полях південного кластеру агрохолдингу “ТАС Агро” (території Кіровоградської, Вінницької та Миколаївської обл.) стартувала весняна посівна кампанія, при цьому ставку роблять на соняшник, під який відведуть 2764 га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Виробничі підрозділи у повному обсязі забезпечені насіннєвим матеріалом, добривами, засобами захисту рослин та паливно-мастильними матеріалами. У посівах залучено сучасні технологічні комплекси, які збільшують точність висіву та підвищують продуктивність робіт”, — зауважив директор ТОВ “ТАС Агро Південь” Андрій Зварич.
Водночас у центральному, північному та західному кластерах “ТАС Агро” наразі тривають підготовчі роботи до посівної. Зокрема, у північному кластері “ТАС Агро”, що у Чернігівській області, наразі готують техніку до майбутніх весняних польових робіт. На полях “ТАС Агро Захід” завершується етап передпосівної підготовки ґрунту – закриття вологи на площі 13,5 тис. га.
Крім того, підприємство “ТАС Агро Центр” продовжує комплексний догляд за посівами та проводить чергове підживлення озимої пшениці за допомогою КАС-32 у суміші з тіосульфатом амонію.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
У четвер, 10 квітня 2025 року з 9:30 до 19:00 у Києві відбудеться другий Форум екоіндустріальних парків, який збере провідних представників влади, бізнесу та експертів для обговорення ключових стратегій та рішень щодо впровадження моделей циркулярної сталої економіки в контексті повоєнного відновлення України.
Захід високого рівня проходитиме в рамках реалізації проєкту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) «Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: національний компонент», що впроваджується за підтримки Уряду Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у співпраці з Міністерством економіки України.
Мета форуму – об’єднати зусилля для прискорення розвитку екоіндустріальних парків в Україні, що стануть рушійною силою економіки нового покоління, поєднуючи промисловий розвиток із принципами зеленої економіки.
Ключові теми форуму включатимуть:
У відкритті форуму та роботі дискусійних панелей візьмуть участь представники уряду України, Верховної Ради України, представники Посольства Швейцарії, ЮНІДО та інших міжнародних організацій та понад 30 провідних міжнародних і українських експертів, лідерів бізнес-спільнот.
«Відбудова України — це шанс створити економіку нового покоління інтегровану в європейський економічний простір. Екоіндустріальні парки можуть стати її рушійною силою, поєднуючи промисловий розвиток із принципами циркулярної економіки. Проте успіх залежить від правильного вибору моделей і політик, і це спільний виклик для влади та бізнесу. Лише об’єднанні зусилля сприятимуть створенню промислових екосистем, що стануть локомотивами сталого зростання», – зазначає Координатор з промислового розвитку ЮНІДО Крістіан Сьюзен.
В рамках форуму буде можливість нетворкінг з ключовими стейкхолдерами, які формують майбутнє сталого промислового розвитку в Україні. Також на форумі відбудеться урочиста церемонія нагородження найуспішніших екоіндустріальних парків України 2025.
Для участі на у форумі як представник ЗМІ зареєструйтесь за посиланням: https://forms.gle/WS6Hhks5Gm1qyaDfA
Зареєструватися як учасник форуму: bit.ly/4c3kIsw
Реєстрація триває до 12:00 7 квітня 2024 року. Після завершення реєстрації зареєстрованим представникам ЗМІ надійде підтвердження реєстрації з місцем проведення форуму та деталями форму.
За додатковою інформацією звертайтеся: за мейлом office@conferexpo.com або телефоном +380976844142
Довідка:
Проєкт GEIPP Україна є частиною Глобальної програми екоіндустріальних парків (GEIPP), яка реалізується ЮНІДО в семи країнах і фінансується Урядом Швейцарії через Державний секретаріат з економічних питань (SECO). Основним бенефіціаром проєкту є Міністерство економіки України. Проєкт стартував у 2020 році.
Основна мета проєкту — продемонструвати життєздатність і переваги підходів у рамках моделі екоіндустріального парку (ЕІП) для збільшення продуктивності ресурсів і покращення економічних, екологічних і соціальних показників бізнесу, таким чином сприяючи інклюзивному та сталому промисловому розвитку в Україні.
Більше про проєкт можна дізнатися тут: https://geipp-ukraine.org/
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Україна у березні експортувала 1,1 млн тонн пшениці, що є одним із найвищих місячних показників поточного сезону, у квітні обсяги поставок можуть бути дещо нижчими, але все ж таки залишаться на високому рівні, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“На квітень вже законтрактовано 850 тис. тонн пшениці, а загальний місячний експорт може сягнути 1 млн тонн. Попри загальну стагнацію попиту на європейському ринку, українське зерно знаходить свого покупця, зокрема в Єгипті”, — зауважили аналітики.
Однак, на думку експертів, з цінової точки зору ситуація менш оптимістична. Основні напрямки експорту української пшениці — Італія, Іспанія, Нідерланди — зберігають пасивну позицію щодо нових закупівель, а повернення мит на українське зерно до ЄС з червня може ще більше ускладнити доступ до європейського ринку.
“Поки що немає ніяких позитивних новин для ціни на пшеницю. Біржовий ринок останніми тижнями просідав, і ми бачимо серйозний розрив між фізичним ринком та біржовими котируваннями. Якщо FOB-ціна в Україні наразі вища за Чикаго на $60 на тонні, то до червня-липня ринки зазвичай синхронізуються. Це означає, що українська фізична ціна може просісти, особливо з урахуванням наближення нового врожаю”, — прокоментували у “Пуск”.
За даними аналітиків, умовна середня ціна на пшеницю 2 класу нового врожаю на липень прогнозується на рівні $190-200 за тонну на базисі CPT-порт, тоді як наразі цей показник фіксується на рівні $210-215. Потенційне зниження може скласти до $20 на тонні.
“Якщо є можливість — не варто поспішати з продажем. Історично у липні-серпні ринок насичується пшеницею з усіх основних країн-експортерів — Україна, Росія, Румунія, США — і навіть за дефіцитного балансу ціна зазвичай падає. Водночас сезонна модель показує, що з жовтня по грудень можливе зростання до $220–235 за тонну на базисі CPT-порт. Тому, якщо дозволяє фінансова подушка, варто розглядати відтермінування продажів”, — додали аналітики.
Вони констатували, що на внутрішньому ринку наразі найкращі ціни пропонують борошномельні підприємства — 10500 –11000 грн/тонна на пшеницю 2-3 класу.
“В умовах млявого експортного попиту це може бути вигіднішим рішенням для аграріїв”, – вважають у “Пуск”.
Китайська компанія SHAC інвестує 40 мільйонів євро в будівництво заводу в Новому Саді, Сербія. Компанія вже уклала угоди з німецьким автовиробником BMW. Очікується, що завод відкриється до кінця 2025 року, а перші серійні поставки для європейських клієнтів заплановані на перший квартал 2027 року.
Інші китайські інвестиційні проєкти в Сербії:
Енергетичний сектор: У травні 2024 року Міністерство гірничої справи та енергетики Сербії підписало дві угоди з китайськими компаніями на загальну суму близько 2,7 мільярда євро. Ці інвестиції включають будівництво заводу з переробки нафти і нафтопродуктів у Смедерево і будівництво заводу з виробництва сонячних панелей у Парачині.
Інфраструктура: Китайська компанія Shandong High-speed Group бере участь у будівництві швидкісної дороги Белград-Зренянін-Нові-Сад, а також у проєкті реконструкції аеропорту «Костянтин Великий» у Ніші.
Автомобільна промисловість: Компанія Mei Ta інвестувала 60 мільйонів євро в будівництво заводу з виробництва автокомпонентів в Обреноваце.
Ці проекти свідчать про розширення китайських інвестицій у різні сектори сербської економіки, сприяючи розвитку промисловості та створенню робочих місць у регіоні.
Джерело: https://t.me/relocationrs/741
