Державне підприємство «Дельта-Лоцман» (Миколаїв) 15 травня оголосило тендер на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами за аварійні морські події, що сталися з вини морських лоцманів, лоцманів-операторів служби регулювання руху суден страхувальника під час виконання ними службових обов’язків.
За даними системи електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість послуги становить 1,171 млн грн. Тендерне забезпечення – електронна гарантія 35 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 24 травня.
ДП «Дельта-Лоцман» створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.
“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.
“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.
За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.
“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.
За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.
З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АНДРІЙ ЄРЕМЕНКО, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ЦЕНТРАЛЬНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Забезпечення стабільності енергосистеми та організація міжнародної підтримки – з такими завданнями на думку українців влада справляється найкраще. При цьому найбільш низьку оцінку громадян отримала діяльність держави у напрямку боротьби з корупцією та управління заарештованим майном підсанкційних осіб. Такі дані соцопитування представлено компанією «Active Group» на прес-конференції в агентстві Інтерфакс-Україна” у середу.
“Наше дослідження було зосереджено на оцінці громадської думки, що є ключовим елементом у процесі управління державою. Ми вирішили з’ясувати, яким чином і в якому стані зараз громадська думка відносно окремих соціально значущих питань”, – зазначив директор Фонду дослідження майбутнього Роман Ярошенко.
Він також підкреслив, що важливою частиною дослідження було вивчення ставлення до різних відомств і організацій.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко наголосив, що при аналізі результатів опитування використовувались сучасні технології для збору даних. За результатами анкетування, статистична похибка не перевищує 2,2%, що робить дані достатньо репрезентативними
“Відповідаючи на запитання “З якими завданнями українська влада справляється найкраще?” 29,6% українців відповіли, що справляється з забезпеченням стабільності енергосистеми, 26,6% – з організацією міжнародної підтримки, 20,7% – з обороною від російської агресії. Останніми в переліку виявилися завдання боротьби з корупцією: всього 3,5% респондентів вважають, що влада впоралася з цим завданням; управління майном підсанкційних осіб, яким займається Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – 2,5%; та правосуддя – 1,1%. Третина опитаних (33,2%) вважають, що з жодним завданням влада не справляється, ще кожен п’ятий (21,3%) не визначилися з відповіддю”, – уточнив Андрій Єременко.
На запитання “Як ви ставитеся до арешту активів осіб, що перебувають під санкціями в Україні?” 72,8% українців відповіли, що позитивно, з них 50,9% – дуже позитивно, 21,9% – швидше позитивно, 12,6% – нейтрально. Натомість, 3,9% опитаних негативно ставляться до арештів активів, з них 3,3% – швидше негативно, 0,6% – дуже негативною. Не визначилися з відповіддю 10,7% респондентів.
На запитання “На ваш погляд, на скільки прозоро відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 12,9% опитаних вважають, що прозоро, з них 2% відповіли повністю прозоро, 10,9% – більшою мірою прозоро. Проте, 62,7% респондентів вважають навпаки, з них 35,1% відповіли, що більшою мірою не прозоро, 27,6% – повністю не прозоро. Чверть опитаних (24,4%) не визначилися з відповіддю.
Відповідаючи на запитання “На ваш погляд, наскільки ефективно для держави відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 13,9% респондентів вважають, що ефективно, з них 2,2% відповіли «повністю ефективно», 11,8% – більшою мірою ефективно. Натомість, половина опитаних (50,3%) так не вважають, з них 43% відповіли, що управління більшою мірою не ефективно, 7,3% – повністю не ефективно. Більше третини опитаних (35,7%) не визначилися з відповіддю.
Також респондентів запитали «Які з цих органів найкраще допомагають розвитку України?». Найкраще допомагають, на думку респондентів, Служба Безпеки України – 29,4%, Президент – 27,8%, місцева влада вашого міста – 20,7%. На останніх місцях переліку опинилися Прокуратура – 3,5%, Національне агентство з питань запобігання корупції та Агентство з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з 3,3%. Те, що жоден державний орган не допомагає, вважають 36,4% респондентів.
Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.
Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 4 травня 2024 р.
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
Потік зернових суден через порти Одеської області приносить довгоочікувану підтримку економіці України. Однак аналітики попереджають, що це може бути тимчасовим явищем.
«На початку березня в Одесі, 700-футове судно під ліберійським прапором повільно відпливало з порту, минаючи ряди жовтих кранів і занурюючись у тихі води Чорного моря. Його корпус майже повністю занурений, оскільки судно було завантажене кукурудзою, що прямує в Бангладеш. Тим часом інші судна, навантажені зерном, уже залишили порт, минаючи ті, які ще тільки прибували”, – пише New York Times.
Те, що здавалося неможливим минулого літа, коли російська морська блокада паралізувала всю комерційну діяльність, тепер стало реальністю. Порт знову працював у звичному ритмі завдяки військовій кампанії, яка витіснила російські військові кораблі з українських вод і забезпечила торговий маршрут для поставок на закордонні ринки.
За даними, наданими New York Times, експорт українських зерна та олійних культур через море, який є життєво важливим для української економіки, практично повернувся на довоєнні рівні. За останні шість місяців Україна експортувала через Чорне море 27,6 мільйона тонн зерна та олійних культур, що лише на 0,2 мільйона тонн менше від середнього обсягу за аналогічний період з 2018 до 2021 року до вторгнення Росії в лютому 2022 року.
У першому кварталі цього року чорноморський експорт навіть перевищив довоєнні показники, згідно з українськими даними.
Оцінки експорту зерна та олійних культур від Dragon Capital, інвестиційної компанії з Києва, і дані Lloyd’s List Intelligence, аналітичної компанії із судноплавства, підтверджують цю тенденцію.
Сел Гілберті, голова Teucrium Trading, американської компанії, що торгує сільськогосподарськими товарами на Нью-Йоркській фондовій біржі, зазначив, що твердження українських чиновників про те, що експорт зерна через море близький до довоєнного рівня, є «точними».
Україна все ще стикається з викликами, які можуть завадити стабілізації експорту зерна на колишньому рівні, включно з триваючими атаками Росії на портову інфраструктуру і скороченням врожаю цього року. Міністерство сільського господарства США прогнозує скорочення експорту зерна в найближчому майбутньому.
Однак аналітики відзначають, що ситуація загалом поліпшується, і вантажні компанії готові транспортувати українське зерно, незважаючи на війну. «Дані показують, що не бракує судновласників, готових прийняти на себе ризик і піти на це», – сказав Грег Міллер, старший морський журналіст Lloyd’s List.
Підтримка високого рівня експорту зерна – стратегічна необхідність для України. Зерно та олійні культури становили третину українського експорту торік, зазначила Наталія Шпиготська, старший аналітик Dragon Capital. Це стало критично важливим для підтримки української економіки та зрештою для її військових зусиль.
Таріел Хаджішвілі, голова Novik LLC, українського суднового агента, що діє в Одесі, сказав: «Очевидно, що без експорту зерна економіка країни впаде».
Після вторгнення Росія захопила контроль над Чорним морем, на кілька місяців заблокувавши торгівлю, поставивши під загрозу глобальну продовольчу безпеку. У липні 2022 року угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, дозволила Україні відновити експорт через узгоджений коридор у Чорному морі.
Але через рік Росія вийшла з цієї угоди і пригрозила всім комерційним суднам, які прямують в Україну або з неї, що призвело до повного припинення морського експорту зерна в серпні минулого року.
Щоб відновити експорт, українська армія почала кампанію з витіснення російського флоту з частини Чорного моря, знищивши багато військових кораблів і атакувавши їхню штаб-квартиру в Криму, окупованому Росією. Успішна операція дозволила Україні створити новий торговий коридор уздовж узбережжя, який дозволяє суднам заходити в територіальні води країн НАТО.
Дмитро Баринов, заступник голови адміністрації морських портів України, згадує, як нервували, коли перше зернове судно пройшло коридором у середині вересня: «Ми молилися, щоб усе пройшло добре».
У підсумку судно успішно вийшло у відкрите море, і незабаром в Одесі знову пролунали «знайомі приємні звуки» суднових сирен.
Кількість зернових суден, що прибувають у три порти Одеської області – Одесу, Південний і Чорноморськ, – збільшилася в березні до 231 проти лише 5 у вересні, за даними Lloyd’s List.
Збільшенню також сприяли домовленості України з глобальними страховими компаніями про страхування суден. Пан Гілберті з Teucrium Trading додав, що Москва також зацікавлена в тому, щоб бойові дії не поширювалися на Чорне море, оскільки воно також використовується для експорту російських товарів.
Сьогодні Україна може використовувати для експорту зерна лише порти Одеської області, оскільки інші морські порти або занадто близькі до російських позицій, або окуповані російськими військами. Попри це, з 4,1 мільйона тонн зерна та олійних культур, що відправляються щомісяця, ці три порти близькі до довоєнних обсягів експорту.
Відкриття портів в Одесі принесло довгоочікуване фінансове полегшення Україні. Втративши ключові економічні активи під час війни, такі як металургійні заводи на сході, захоплені або знищені Росією, Україна тепер більшою мірою залежить від експорту зерна для підтримки економіки. Dragon Capital прогнозувала восени, що повернення до повної роботи одеських портів може додати кілька відсоткових пунктів до зростання ВВП України цьогоріч, яке прогнозувалося на рівні 4 відсотків.
Однак аналітики попереджають, що початковий успіх нового торгового маршруту України може бути недовгим.
Росія продовжує завдавати ударів по портовій інфраструктурі в Одесі, і в умовах браку засобів протиповітряної оборони України дедалі більше ракет досягає мети. У середині квітня Росія успішно завдала удару по двох терміналах у Південному, знищивши кілька контейнерів.
Пані Шпиготська з Dragon Capital також зазначила, що високі обсяги нещодавнього експорту зерна частково відображають поставки, затримані російською блокадою, що може ускладнити досягнення цих обсягів у майбутньому, особливо в умовах прогнозованого зниження виробництва зерна.
«Виробники та експортери зараз добре підготовлені для експорту всіх доступних культур», – сказала вона. «Але все залежить від урожаю».
В Узбекистані з успіхом завершив свою роботу III Міжнародний інвестиційний форум (ТМІФ). Подія зібрала понад 2,5 тисячі учасників з 93 країн, надавши платформу для глобального діалогу та обміну передовим досвідом в інвестиційній сфері.
Однією з ключових подій форуму стала презентація регіональних енергетичних проєктів (будівництво Камбаратинської ГЕС-1 і Яванської ГЕС) іноземним інвесторам. Презентація відбулася за участю прем’єр-міністрів Республіки Узбекистан і Киргизької Республіки, що підкреслило важливість цих проектів для всього регіону.
Форум привернув увагу міжнародних ЗМІ, його висвітлювали понад 110 іноземних видань із 30 країн, включно з провідними світовими медіа: «CNN», «Euronews», «London Post» і «Associated Press».
За підсумками ТМІФ було підписано угоди на загальну суму $26,6 млрд, що свідчить про високу інвестиційну привабливість Узбекистану та успішність проведення форуму. Для порівняння, 2022 року на ТМІФ було підписано 167 документів на $11 млрд, що демонструє значне зростання інвестиційного інтересу до країни.
Зокрема, досягнуто домовленостей про реалізацію таких великих інвестиційних проєктів:
– Компанія «Data Volt» із Саудівської Аравії займатиметься будівництвом міської інфраструктури в «Новому Ташкенті» на суму 1 млрд доларів США, а також створить «центр обробки даних» на основі зелених технологій на суму 3 млрд доларів США.
– Компанія «Acwa Power» із Саудівської Аравії реалізує проєкти з будівництва вітряної електростанції потужністю 5 ГВт у Республіці Каракалпакстан і створення пристроїв зберігання електроенергії потужністю 2 ГВт на загальну суму 6,2 млрд доларів США.
– Компанія «Amea Power» з ОАЕ здійснить проєкт з будівництва вітряної електростанції потужністю 1000 МВт у Республіці Каракалпакстан на суму 1,1 млрд доларів США.
– Компанія «Saudi Tabrid» розпочне модернізацію системи теплопостачання в Нукусі, Фергані та Кувасаї на суму 750 млн доларів США.
– Компанія «Nil Shugar» з Єгипту займатиметься вирощуванням цукрових буряків і виробництвом цукру в Джизакській області на суму 500 млн доларів США.
– Китайська компанія «Shanghai Knud International» реалізує проект з виробництва текстильної та швейної продукції в Наманганській області на суму 205 млн доларів США.
– Компанія «Wilmar International» (Сінгапур) вироблятиме харчову продукцію і кондитерські вироби в Ташкентській області на суму $200 млн доларів США.
Крім того, на форумі були досягнуті домовленості з низкою найбільших світових компаній, такими як «Orascom Investment» (Єгипет), «Bonafarm Grup» (Угорщина), «Sayar» (США), «Goldwind», «Sinoma» (Китай), «Sam Yapi» (Туреччина), «Pasha Development» (Азербайджан), «Lasselsberger» (Австрія), «Petrosat Chexelsoton» (Іран) про реалізацію нових інвестиційних проєктів на суму $6,6 млрд.
Захід включав насичену програму з панельних сесій, дискусій, ділових сніданків і круглих столів, на яких обговорювалися найважливіші аспекти економічного розвитку. Центральною темою стала роль держави, інвесторів і підприємців у підтримці малого та середнього бізнесу.
На сесії, присвяченій протидії корупції, експерти наголосили, що ефективна боротьба з корупцією та злочинністю в економіці є ключовим фактором для поліпшення інвестиційного клімату. Вони зазначили, що створення безпечного та прозорого ділового середовища відіграє важливу роль у цьому процесі.
«Успішна боротьба з корупцією вимагає комплексного підходу, що включає зміцнення законодавства і підвищення прозорості дій держави», – заявив директор Агентства з протидії корупції Республіки Узбекистан Акмал Бурханов.
На сесії, присвяченій роздрібній торгівлі, було окреслено основні проблеми та можливості галузі. Учасники висловили думку про необхідність вдосконалення податкового законодавства та спрощення процедур імпорту. Вони також зазначили, що важливо створити умови для успішної адаптації нових брендів на ринку.
«Завдяки постанові про зниження митних зборів, нам вдалося встановити справедливі ціни, як у Великій Британії та Казахстані», – поділився директор з продажу та маркетингу «Tashkent City Mall» Ілля Ляпустін.
На діловому сніданку, присвяченому жіночому підприємництву, було підкреслено значний вплив підприємниць на суспільство. Спікери представили надихаючі приклади та стратегії досягнення балансу між прибутковістю та соціальною відповідальністю.
Основну увагу було приділено залученню іноземних інвестицій через програми отримання посвідки на проживання.
«За останні кілька років Узбекистан зарекомендував себе як привабливий напрямок для світових інвесторів завдяки відкритості до співпраці та перспективам у сфері нерухомості», – заявив представник компанії Henley&Partners Акрам Мухаматкулов.
На круглому столі «Ланцюжки поставок і стійкість: пошук балансу в умовах невизначеності» обговорювали проблеми та стратегії забезпечення стійкості глобальних ланцюжків поставок.
«Туреччина та Узбекистан мають стратегічне партнерство, і ми можемо істотно зміцнити співпрацю, працюючи разом», – зазначив заступник міністра торгівлі Туреччини Сезай Учармак.
Експерти також наголосили на важливості інтеграції цифрових технологій в інвестиційні стратегії. Вони наголосили, що цифровізація не є майбутнім, а вже сьогоденням, і відіграє ключову роль у прискоренні інвестиційних процесів та збільшенні прозорості.
На пітч-сесії «IT-PARK Uzbekistan: нові перспективи розвитку» було презентовано плани щодо перетворення Узбекистану на регіональний центр інформаційних технологій до 2030 року.
Міністр цифрових технологій Узбекистану Шерзод Шерматов розповів про значущість недавніх інвестицій. «Учора ми стали свідками важливої події – початку будівництва зеленого дата-центру Data Volt на 5 мільярдів доларів, що є великим проєктом прямих іноземних інвестицій. Ми створюємо сприятливе середовище для IT-компаній і запускаємо програму «Нуль ризику» для покриття всіх ризиків, пов’язаних з відкриттям і веденням офісів в Узбекистані”, – зазначив він.
На круглому столі «Зв’язки: відродження Великого Шовкового шляху» міжнародні експерти та представники державних органів вивчили можливості розширення зв’язків, економічного співробітництва та культурного обміну за стародавніми маршрутами Шовкового шляху.
На круглому столі «Інтегроване містобудування: якісні інвестиції, комфорт для довкілля та людей» провідні урбаністи, архітектори та представники ділових кіл обговорили підходи до розвитку міста Ташкента. Зокрема, керуючий директор і старший партнер BCG Владислав Бутенко наголосив на важливості інтеграції інноваційних рішень у містобудування для досягнення сталого розвитку міст. Він підкреслив, що необхідно враховувати в комплексному плануванні як економічні, так і соціальні аспекти, забезпечуючи баланс між ними.
Форум відіграв важливу роль у залученні інвестицій для різних міністерств і регіонів Узбекистану. Підписані угоди свідчать про розвиток ключових галузей, таких як промисловість, енергетика, фармацевтика та автомобілебудування.
Одним із головних досягнень форуму стала угода між Міністерством цифрових технологій, Міністерством енергетики та IT-компанією Data Volt про будівництво дата-центру, заснованого на «зелених» технологіях. Експерти наголосили на важливості подібних проєктів для Узбекистану. У церемонії підписання угоди взяли участь міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Лазіз Кудратов і директор Data Volt Раджіт Нанда.
III Міжнародний інвестиційний форум у Ташкенті завершився, але заплановані ініціативи та підписані угоди обіцяють активну роботу із залучення інвестицій і забезпечення сталого розвитку. Узбекистан знову підтвердив свою роль стратегічного партнера на міжнародній арені, привертаючи увагу світових інвесторів і сприяючи економічному зростанню регіону.
У роботі форуму взяли участь також представники України, зокрема фармацевтичного бізнесу та агропромислового комплексу.
