Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Для трансформації світових агропродовольчих систем необхідно близько $680 млрд щороку – FAO

Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.

Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.

За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.

Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.

Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.

Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.

Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.

Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.

Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.

За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.

FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.

Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»

, , , ,

Глава держави В’єтнаму То Лам виступив на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку

Генеральний секретар ЦК КПВ та Президент В’єтнаму То Лам, перебуваючи у США з робочим візитом взяв активну участь у заходах високого рівня у межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої розпочалися 22 вересня 2026 року.

Це його другий візит високого рівня до США та ООН після оновлення владної вертикалі у В’єтнамі, що відбулося за підсумками 14-го Національного з’їзду партії та виборів до Національних зборів на період 2026–2031 років.

На полях Генеральної Асамблеї ООН То Лам провів низку двосторонніх зустрічей із лідерами інших держав, зокрема з Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізом, Прем’єр-міністром Таїланду Анутіном Чарнвіракулом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фіджі Рату

Найкамою Лалабалаву, Президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, Президентом Швейцарії Гі Пармеленом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Гани Джоном Махамою, Прем’єр-міністром Бутану Церінгом Тобгаєм, Президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, а також із представниками Танзанії та Святого Престолу.

Лідер В’єтнаму також зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та Головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Халілуром Рахманом.

Цей візит став історичною віхою для в’єтнамської дипломатії.

З моменту приєднання до ООН у 1977 році В’єтнам пройшов трансформацію від країни, що потребувала міжнародної допомоги для відбудови після війни до активного учасника багатосторонньої дипломатії, який дедалі активніше долучається до вирішення глобальних питань.

Країна двічі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (у 2008–2009 та 2020–2021 роках), а зараз є членом Ради ООН з прав людини (2026–2028).

Знаковим для 2026 року стало перше в історії головування В’єтнаму на Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та на 36-му засіданні країн — учасниць Конвенції ООН з морського права.

Ханой підтвердив статус надійного партнера, який робить вагомий внесок у миротворчі процеси та регіональну інтеграцію, зокрема через активну участь в АСЕАН та підготовку до головування в АТЕС у 2027 році.

За позицією В’єтнаму, центральне місце у міжнародній системі має зберігати ООН, а міжнародні проблеми повинні вирішуватися шляхом діалогу, співробітництва та на основі міжнародного права. Саме підтримка багатосторонності, поряд із прагненням активніше долучатися до вирішення глобальних питань, є одним із ключових послань нинішньої участі То Лама в Генеральній Асамблеї.

В’єтнам прагне розвивати міжнародну співпрацю та хоче мати вагоміший голос у розв’язанні світових проблем.
Під час виступу на загальних дебатах 22 вересня То Лам озвучив чітку позицію держави щодо управління глобальними змінами та зміцнення міжнародного порядку.

Головним пріоритетом лідер В’єтнаму назвав зміцнення довіри між державами на основі безумовної поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Він підкреслив необхідність відмови від політики сили та закликав до вирішення будь-яких суперечок виключно мирним шляхом через діалог.

Президент зазначив, що хоча зміни у світовому порядку є об’єктивним історичним процесом, конфлікти та протистояння не є неминучими, водночас головне завдання лідерів — спрямувати конкуренцію так, щоб вона не переросла у відкриту війну.
То Лам також підтримав зусилля з модернізації структури ООН (зокрема Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та Секретаріату). Він наголосив, що оновлена система має краще враховувати інтереси країн, що розвиваються та надавати їм реальний голос у формуванні міжнародних правил.

В’єтнамський лідер висловив чітку підтримку принципу мирного врегулювання суперечок, зокрема у Східному (Південнокитайському) морі на основі конвенції UNCLOS 1982, а також   висловив підтримку принципу “двох держав” для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та закликав США скасувати санкції проти Куби.

У виступі глави держави В’єтнаму також було зроблено акцент на справедливому доступі до досягнень науки, штучного інтелекту та цифрових технологій. За його словами, монополія на дані та цифрову інфраструктуру може створити новий технологічний розрив між заможними та бідними націями, тому технологічний прогрес має обов’язково супроводжуватися культурою безпеки та цифрової етики.

Він закликав створити інклюзивні та прозорі принципи управління технологіями, щоб вони зменшували прірву між країнами, а не створювали нові конфлікти
То Лам підкреслив, що будь-які стратегії майбутнього повинні ставити людину в центр розвитку. В’єтнам висловив готовність активно ділитися власним успішним досвідом у сфері подолання бідності, сталого розвитку сільського господарства та адаптації до змін клімату.

Окремий акцент поїздки — відносини зі Сполученими Штатами. Після нормалізації дипломатичних відносин у 1995 році дві країни пройшли шлях від колишніх супротивників до Всеосяжного стратегічного партнерства, встановленого у вересні 2023 року. Співпраця сьогодні охоплює політичний діалог, торгівлю та інвестиції, науку і технології, освіту, оборону і безпеку, енергетику, а також подолання наслідків війни та гуманітарні питання.

Під час зустрічей у Нью-Йорку То Лам підтвердив, що В’єтнам розглядає США як одного з партнерів, що мають стратегічне значення, та прагне зробити Всеосяжне стратегічне партнерство більш стабільним, змістовним і практичним. Нинішні контакти, зокрема з представниками Конгресу, торговельно-економічного блоку та американського бізнесу, демонструють прагнення сторін наповнити цей формат конкретними проектами у сфері торгівлі, інвестицій, технологій та інфраструктури.

Таким чином, участь То Лама в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН яскраво демонструє поєднання багатостороннього та двостороннього векторів в’єтнамської дипломатії.
З одного боку, країна прагне активного залучення до вирішення глобальних питань на майданчику ООН, з іншого — орієнтується на поглиблення практичної взаємодії зі стратегічними партнерами, насамперед зі Сполученими Штатами.

, , , ,

Українські перевізники зможуть отримувати до 15% компенсації за інвестиції у відповідність стандартам ЄС

Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.

Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.

«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.

За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.

Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.

Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.

Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.

Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.

, , , ,

У Києві проходить 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно» за сприяння Посольства Іспанії

У київському кінотеатрі «Жовтень» 24 вересня розпочався 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно», який триватиме до 30 вересня та представить п’ять помітних іспанських стрічок останніх років.

Фестиваль проходить за сприяння Посольства Іспанії в Україні та Іспанського агентства з міжнародного співробітництва в галузі розвитку (AECID) у співпраці з кінокомпанією «Артхаус Трафік». Інформація про участь Посольства Іспанії та AECID також представлена на офіційній афіші фестивалю.

Організатори зазначають, що проєкт покликаний знайомити українського глядача із сучасним іспанським кінематографом.

Фестиваль відкрився 24 вересня показом нової картини дворазового лауреата премії «Оскар» Педро Альмодовара «Гірке Різдво» (Amarga Navidad). Стрічка поєднує драму та комедію і розповідає про митця у творчій кризі, який використовує у сценарії події з власного життя та історії близьких. Фільм був

представлений у Каннах, де отримав нагороду за найкращий саундтрек, а також увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах.

До програми «Лінії іспанського кіно» також увійшли кримінальна комедія «Хто кого навколо пальця» Аранчі Ечеваррії, драма «Чорна куля» режисерського дуету Хав’єра Кальво та Хав’єра Амброссі, анімаційна картина Ірене Іборри «Олівія та невидимий землетрус» та драма «Сират» Олівера Лаше.

«Хто кого навколо пальця», показ якого запланований на 25 та 29 вересня, розповідає про колишнього учасника талант-шоу, який через фінансові проблеми погоджується взяти участь у викраденні дорогоцінної картини. Стрічка входила до офіційної програми кінофестивалю в Малазі.

26 вересня в «Жовтні» відбудеться спеціальний показ «Чорної кулі» – історії, пов’язаної з постаттю Федеріко Гарсії Лорки та незавершеним рукописом письменника. Стрічку поставили Хав’єр Кальво та Хав’єр Амброссі.

27 вересня заплановані два покази. Сімейна анімація «Олівія та невидимий землетрус» розповідає про 12-річну дівчинку, яка разом із молодшим братом та матір’ю змушена залишити свій дім. Щоб допомогти братові впоратися зі страхом і нестабільністю, Олівія перетворює їхню нову реальність на уявні «зйомки фільму». Картина демонструватиметься з українським дубляжем.

Того ж дня глядачам представлять «Сират» Олівера Лаше – одну з найбільш помітних іспанських фестивальних стрічок останнього періоду, створену за участю продюсерів Педро та Агустіна Альмодоварів.

Згідно з актуальним розкладом, повторні покази «Гіркого Різдва» відбудуться 28 та 30 вересня, а «Хто кого навколо пальця» – 29 вересня. Всі основні ігрові стрічки демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Після Києва фестиваль продовжиться у Львові: з 12 до 16 жовтня покази пройдуть у кінотеатрі «Планета кіно» в ТРЦ Forum Lviv.

«Лінія іспанського кіно» проводиться в Україні вже в одинадцяте та є одним із культурних проєктів, спрямованих на представлення сучасної іспанської культури українській аудиторії.

, , , ,

ФРС США запропонувала нові правила для емітентів стейблкоінів у рамках GENIUS Act

Федеральна резервна система США представила два проекти правил, що формують нову систему регулювання випуску платіжних стейблкоінів американськими банками та іншими організаціями, які перебувають під наглядом ФРС.

Проекти опубліковано 24 вересня 2026 року в рамках реалізації прийнятого раніше закону GENIUS Act. ФРС відкрила їх для громадського обговорення.

Перший проект передбачає обов’язкове повне забезпечення випущених платіжних стейблкоінів дозволеними резервними активами.

У якості таких резервів зможуть використовуватися, зокрема, короткострокові казначейські облігації США та інші високоякісні ліквідні активи.

ФРС також пропонує встановити стандартизовані вимоги до капіталу емітентів, які повинні покривати кредитні та операційні ризики, пов’язані з випуском цифрових грошей.

Окремі вимоги пропонується встановити для компаній, що забезпечують зберігання резервних активів стейблкоінів. Регулятор також має намір уточнити, які операції зі стейблкоінами дозволено здійснювати банкам, що перебувають під його наглядом.

Другий проєкт регулює процедуру отримання банками дозволу на випуск платіжних стейблкоінів.

Банк, який має намір запустити власний стейблкоін, повинен буде подати регулятору бізнес-план, фінансову інформацію та інші документи. Проєкт також передбачає процедуру розгляду заявок, оскарження та ухвалення остаточних рішень.

Член Ради керуючих ФРС Майкл Барр заявив, що система регулювання має забезпечувати можливість надійного погашення стейблкоіна за номінальною вартістю навіть в умовах стресової ситуації на фінансових ринках або проблем у самого емітента.

За його словами, обмеження щодо структури резервів та єдині вимоги до капіталу є важливими елементами нової системи, однак остаточні правила потребуватимуть подальшого доопрацювання після громадського обговорення.

Період прийому коментарів щодо проектів завершиться через 60 днів після їхньої публікації у Federal Register.

Розробка правил відбувається на тлі стрімкого зростання ролі стейблкоінів у міжнародних розрахунках. Згідно з останнім дослідженням Chainalysis, обсяг транскордонних переказів у стейблкоінах за 12 місяців до кінця червня 2026 року зріс на 77,5% — з $124,2 млрд до $220,3 млрд.

При цьому середній розмір такої операції становив близько $3 тис., що, за оцінкою Chainalysis, вказує на активне використання стейблкоінів для грошових переказів, платежів постачальникам і переміщення приватних заощаджень, а не лише для інституційної торгівлі.

Запровадження повноцінного федерального регулювання може стати одним із ключових етапів інтеграції стейблкоїнів у традиційну фінансову інфраструктуру США.

, , , ,

Криптовалютний ринок закриває тиждень зростанням: Bitcoin додав 10% — огляд Fixygen

Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень 19–25 вересня помітним зростанням: Bitcoin піднявся приблизно до 84 тис. дол., Ethereum — до $2,67 тис., а загальна капіталізація цифрових активів наблизилася до $3 трлн. Водночас однією з головних подій тижня стало різке повернення інституційного капіталу в американські Bitcoin-ETF, тоді як регулятори США прискорили розробку правил для стейблкоїнів і токенізованих цінних паперів.
За даними CoinGecko станом на 25 вересня, Bitcoin торгувався приблизно по $84,0–84,4 тис., додавши близько 10% за сім днів. Ethereum перебував у районі $2,67 тис. і зріс приблизно на 9% за тиждень. Загальна капіталізація криптовалютного ринку становила близько $2,97–2,98 трлн, добовий оборот — близько $107 млрд. На Bitcoin припадало близько 56,8% капіталізації ринку, на Ethereum — близько 11%.
Для порівняння: у попередньому тижневому огляді Fixygen від 18 вересня Bitcoin перебував на рівні близько $78,1 тис., Ethereum — близько $2,51 тис., а капіталізація ринку оцінювалася приблизно в $2,77 трлн. Таким чином, за тиждень ринок додав близько $200 млрд капіталізації.
На початку поточного періоду Bitcoin торгувався на рівні близько 80–81 тис. доларів, проте вже 21–22 вересня прискорив зростання і короткочасно піднявся вище 87 тис. доларів. За даними CoinGecko, 21 вересня ціна сягала приблизно $86,6 тис., а 22 вересня — близько $86,2 тис. Згодом ринок частково скоригувався й перейшов до консолідації поблизу $84 тис.
Одним із ключових драйверів стали американські спотові Bitcoin-ETF. У понеділок, 21 вересня, вони отримали $998,95 млн чистого припливу — максимальний денний показник майже за 11 місяців. BlackRock IBIT залучив $381,4 млн, ARK 21Shares ARKB — $289,1 млн, Fidelity FBTC — $238,8 млн.
Цей результат помітно контрастує з попереднім тижнем, коли біткойн-ETF лише завдяки притоку $433 млн під час останньої торгової сесії завершили тиждень із символічним позитивним балансом у $6,2 млн. Ефіріум-ETF тоді, навпаки, зафіксували близько $140 млн чистого відтоку, перервавши чотиритижневу серію притоків.
Зростання відбувалося попри жорсткість грошово-кредитної політики. Федеральна резервна система США 16 вересня підвищила ставку на 25 базисних пунктів, до діапазону 3,75–4%. Однак ринок сприйняв прогноз ФРС щодо подальшого підвищення ставок менш жорстко, ніж побоювалися інвестори, і вже 18 вересня Bitcoin відновився вище $80 тис.
Серед великих альткойнів сильну динаміку продовжували демонструвати XRP і Solana. XRP за цей період зріс приблизно з $1,40 18 вересня до $1,53–1,54 станом на 25 вересня, тоді як Solana після ривка вище $110 завершила період на рівні $117. На піку 21–22 вересня SOL наближалася до $119.
Не менш важливим, ніж рух котирувань, стало прискорення інституціоналізації галузі. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) запустила п’ятирічний експериментальний режим Innovation Exemption, що дозволяє за умови виконання низки вимог організовувати торгівлю токенізованими американськими акціями безпосередньо через блокчейн-інфраструктуру. Токенізована акція має надавати інвестору ті самі права, що й відповідний традиційний цінний папір, зокрема право на дивіденди та голосування.
Наступним регуляторним кроком стала публікація Федеральною резервною системою 24 вересня двох проєктів правил для емітентів платіжних стейблкоїнів у рамках GENIUS Act. Один із проєктів передбачає повне резервування стейблкоїнів дозволеними високоліквідними активами, зокрема короткостроковими казначейськими паперами США, а також вимоги до капіталу та управління ризиками. Другий проєкт встановлює процедуру отримання банками дозволу на випуск платіжних стейблкоїнів.
CFTC того ж дня уточнила правила використання блокчейну регульованими учасниками американського ринку деривативів. Оновлені роз’яснення дозволяють використання токенізованих форм дозволених активів та блокчейн-технологій для виконання певних вимог щодо ведення обліку.
Традиційна біржова інфраструктура також продовжує розширювати роботу з цифровими активами. CME Group оголосила 22 вересня про намір з 19 жовтня запустити ф’ючерси на Bitcoin Cash та Uniswap, включаючи стандартні та Micro-контракти. У першому півріччі 2026 року середньодобовий обсяг торгів криптовалютними ф’ючерсами та опціонами CME становив 279,8 тис. контрактів номінальною вартістю близько $8,3 млрд на день.
Ще однією структурною тенденцією залишається зростання використання стейблкоінів поза межами спекулятивної торгівлі. За даними нового дослідження Chainalysis, опублікованого 23 вересня, світовий обсяг вимірюваної криптоекономічної активності за 12 місяців до кінця червня 2026 року скоротився лише на 1,6%, до приблизно $9,4 трлн, незважаючи на значно сильніше падіння капіталізації ринку протягом цього періоду. Транскордонні потоки стейблкоінів, за оцінкою компанії, зросли на 77,5%, до $220,3 млрд. У новому індексі глобального поширення криптовалют Chainalysis також відносить Україну до групи країн з одним із найвищих рівнів впровадження цифрових активів.
На окремих блокчейнах розрахунки у стейблкоінах уже досягли масштабів традиційної платіжної інфраструктури. Через мережу Tron останнім часом проходить приблизно $150–190 млрд переказів стейблкоінів на тиждень, а кількість транзакцій наближається до 100 млн на тиждень.
При цьому тиждень завершився нагадуванням про технологічні ризики, що зберігаються у криптоіндустрії. Біржа Bitget повідомила про атаку, в результаті якої з її «гарячих» і «теплих» гаманців було виведено близько $351,6 млн. За заявою генерального директора Gracy Chen, приватні ключі не були скомпрометовані: зловмисники втрутилися в роботу backend-інфраструктури та використали підроблені дані про транзакції. Біржа заявила, що холодні гаманці залишилися захищеними.
Регуляторні ризики також нікуди не зникли. Влада штату Нью-Йорк 24 вересня подала позов проти американського підрозділу Polymarket, звинувативши платформу прогнозних ринків у веденні неліцензованої гральної діяльності.
Таким чином, за оцінкою Fixygen, головним підсумком тижня став перехід ринку від простої цінової стабілізації до ширшого відновлення інституційного попиту. Bitcoin подорожчав приблизно на 10% за сім днів, капіталізація ринку знову наблизилася до $3 трлн, а майже мільярд доларів щоденного припливу в Bitcoin-ETF став найсильнішим сигналом повернення великого капіталу за останні місяці.
Водночас сама структура криптоіндустрії продовжує змінюватися: токенізовані акції отримують регульований режим у США, ФРС переходить до практичної реалізації законодавства щодо стейблкоінів, CME розширює лінійку регульованих криптодеривативів, а стейблкоіни дедалі активніше використовуються як самостійна платіжна інфраструктура.
У найближчий тиждень основними факторами для ринку залишаться стабільність припливу коштів у Bitcoin- та Ethereum-ETF, динаміка прибутковості американських держоблігацій, подальша реакція ринку на підвищення ставки ФРС, рух Bitcoin поблизу діапазону $84–87 тис., а також розвиток регуляторних ініціатив SEC, CFTC та Федеральної резервної системи.

https://www.fixygen.ua/news/20260925/kriptorinok-zavershue-tizhden-zrostannyam-bitcoin-podorozhchav-na-10-oglyad-fixygen.html

 

, ,