Пасажиропотік через західний кордон України у жовтні 2024 року, тис. (графічно)
Попит на ювелірні вироби органічно зменшився на 15-20% від показників попереднього року, при цьому в найбільш сприятливі періоди (кінець 2023-го – початок 2024-го) продаж ювелірних виробів в Україні відновився приблизно до 70% довоєнного рівня, повідомив засновник ювелірного дому Kimberli Ігор Ільчишен агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Рік, що минув, був дуже непростим для вітчизняного ювелірного бізнесу. Компанії, як вправні еквілібристи, балансували між протилежними тенденціями. З одного боку – рекордне за останнє десятиліття зростання світових цін на дорогоцінні метали, зокрема золото (в середньому на 30%), з іншого – тенденція на зниження платоспроможного попиту в країні через війну, економічні складнощі та виїзд українців за кордон”, – вказав він на чинники, що вплинули на ринкову кон’юнктуру.
Ільчишен нагадав, що додатковим стресовим фактором для ювелірного ринку минулого року був оприлюднений проєкт змін до податкового кодексу, яким можновладці пропонували збільшити військовий збір на продаж ювелірних виробів до 30%.
“Ця ініціатива дуже збентежила гравців ринку, адже новий податок міг поховати всю вітчизняну ювелірну галузь. Майже кожен вагомий гравець ринку висловився на цю тему в публічному полі з обґрунтуванням ризиків та невтішних перспектив такого рішення. На щастя, до наших аргументів дослухались”, – зазначив він.
Натомість ставка військового була підвищена на загальних умовах, це також вплинуло на галузь – зросло навантаження на зарплати працівників, що в свою чергу відбилося на дохідності.
“Ювелірні компанії зазвичай збільшують ціни на прикраси тільки при зростанні вартості сировини. Тому збільшення ставки не дуже помітно нашим клієнтам, але вплинуло на дохідну частину компаній. Однак в порівнянні з тим, чого нам вдалося уникнути, це можна назвати позитивним результатом”, – повідомив Ільчишен.
Щодо споживчих запитів, то у дорогому сегменті ювелірного ринка, зокрема виробів з діамантами, затребуваними залишаються класичні дизайни. Також збільшився запит на символічні прикраси та етнічні мотиви. Компанії реагують на цей запит, виводячи на ринок відповідні лімітовані колекції.
Серед каналів реалізації онлайн-продажі, на відміну від багатьох інших сегментів ритейлу, займають дуже невелику частку продажів ювелірних компаній, в середньому по ринку близько 10%, і наразі перспектив збільшення цієї частки немає, констатує експерт. Це пояснюється специфікою продукції. Ювелірні вироби не можна віднести до спонтанних покупок: при виборі прикрас, особливо дорогого сегменту, потрібен емоційний контакт, можливість приміряти, отримати детальну консультацію наживо, пояснює Ільчишен. Серед сталих інструментів маркетингу, які працюють, – акції до свят, програми лояльності, капсульні тематичні колекції, які надають відчуття ексклюзивності власникам прикрас.
“Ми дуже тверезо дивимось на перспективи 2025 року. Оцінюючи процеси, що відбуваються навколо, зниження попиту буде продовжуватись, а фінансове навантаження підвищуватись, доведеться адаптуватися до нових податкових та ринкових умов”, – каже Ільчишен.
За його думкою, великим компаніям буде легше втримати баланс за рахунок наявності ресурсів на розвиток, активний маркетинг та експансію.
“Ми це бачимо всередині галузі на прикладі гуртових продажів за 2024 рік. Якщо в 2023 році багато хто мав позитивні очікування та вірив у можливості розвитку, відкриваючи нові торгові точки, то в 2024-му їх закривали через нерентабельність. Ймовірно, що ці місця займуть більш успішні гравці, акумулюючи ще більше ресурсів”, – зазначив він.
При цьому він вказав, що великі мережі теж мають свої вразливі місця, зокрема через посилення контролю Нацбанку над роздрібними торговими точками, які працюють як ФОП.
“Зростання податкового навантаження теж змусить ритейл відмовлятися від таких форматів. Це збільшить навантаження на облік, потрібні будуть додаткові кваліфіковані спеціалісти, з якими також зараз проблема на ринку”,- вважає експерт.
На йог думку, цьогоріч ювелірні компанії мають вирішити питання, як надалі працювати з новими викликами, які створює система, при цьому вони повинні залишатися в правовому полі і знаходити нові точки зростання.
За даними опендатабот, ТОВ “Кімберлі джевелрі хаус” створено у 2021, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала дохід в 3 млн 122,9 тис. грн, чистий збиток – 121,9 тис грн.
Акціонери СК “Арсенал Страхування” (Київ) на зборах 17 лютого ухвалили рішення про спрямування на виплату дивідендів 50,1 млн грн прибутку за 2021 рік, повідомила копання в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Рішення закріплено протоколом зборів від 24 лютого 2025 року.
Як зазначено у повідомленні, розмір дивідендів на одну просту акцію становитиме 167 грн. Дивіденди виплачуються безпосередньо акціонерам пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них, у два етапи: 17 березня та 22 квітня 2025 року.
СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах та деяких великих містах країни.
За даними НБУ, компанія входить до десятки провідних страховиків України за зібраними преміями за підсумками дев’яти місяців 2024 року.
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) в 2024 році видав 1,7 млрд грн кредитів, повідомила прес-служба компанії.
“2024 рік став для NovaPay періодом активного розвитку кредитного напряму. За цей час компанія запустила нові кредитні продукти – розстрочку і кредити для бізнесу, а загальна сума виданих кредитів склала 1,7 млрд грн”, – ідеться в повідомленні прес-служби “НоваПей” у вівторок.
Зокрема, сума позик видана торік малому і середньому бізнесу склала 281,4 млн грн. З моменту запуску в липні 2024 року послуги розстрочки було видано 97 тис. кредитів на 600 млн грн. Середній чек за розстрочкою склав 6,2 тис. грн, повідомили в прес-службі.
Торік було оформлено 123 тис. угод на 746 млн грн в рамках послуги “Посилка в кредит”. Середній чек склав 6 тис. грн.
“НоваПей” в 2025 році розширюватиме можливості кредитування, запускаючи нові кредитні продукти для українців та бізнесу, запевнили в компанії.
Раніше повідомлялось, що кількість клієнтів, які використовують мобільний застосунок міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay), з моменту запуску 13 грудня 2023 року сягнула пів мільйона,
NovaPay засновано 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія надає платіжні сервіси онлайн та офлайн у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Верховна Рада визнала результати навчання, отримані громадянами України за кордоном, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у соціальній мережі «Телеграм». За його словами, відповідний закон №12375 у цілому підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
Нардепи внесли зміни до ст. 6 закону «Про повну загальну середню освіту».
Закон формалізує право громадян України на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти в суб’єктів освітньої діяльності, розташованих за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом).
Проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску (Călin Georgescu) затримали в середу.
«Келін Джорджеску збирався подати свою нову кандидатуру на пост президента. Приблизно 30 хвилин тому система зупинила його на дорозі і забрала на слухання в прокуратуру! Де демократія, де партнери, які повинні захищати демократію?» – ідеться в повідомленні його комунікаційної команди, опублікованому на особистій сторінці Джорджеску у Facebook у середу.
Раніше того ж дня він повідомив про масові обшуки у його прихильників, назвавши чинну владу «комуністично-більшовицькою системою», а також закликав усіх зібратися на акцію протесту на площі Перемоги в Бухаресті в суботу, 1 березня.
Як повідомлялося, Джорджеску вийшов у лідери першого туру виборів, що відбулися в країні 24 листопада, його підтримали 22,94% виборців. Друге місце з 19,18% голосів виборців посіла лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії» Олена Ласконі. Однак один із кандидатів у президенти Крістіан Тергес, якого підтримує Румунська національно-консервативна партія, заявив про фальсифікації на виборах. Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, а 6 грудня одноголосно ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів за два дні до другого. Скасування виборів відбулося на тлі розсекречення інформації від спецслужб, що свідчить про втручання РФ у вибори.
Пізніше правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться 4 травня і 18 травня.
Джорджеску називав Україну «вигаданою державою», а також заявляв, що її території розділять сусідні країни. За його словами, у разі обрання він не допустить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшої військової допомоги Києву. Він також заявляв, що Бухарест не зобов’язаний дотримуватися зобов’язань НАТО щодо витрат на оборону, і піддав сумніву ефективність використання коштів ЄС, які сприяли економічному зростанню і розвитку інфраструктури в Румунії. Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі в 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
