Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що Норвегія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців. Загалом 72,7% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, хоча у порівнянні з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився з 77,7%. Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — 1,9% проти 1,3% раніше.
Структура відповідей демонструє стабільно високий рівень позитиву. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Норвегії, становить 37,1%, а ще 35,7% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, домінування позитивного сприйняття є беззаперечним. Водночас 24,2% респондентів займають нейтральну позицію, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом сприятливий імідж.
Негативні оцінки залишаються маргінальними: 1,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», ще 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура відповідей підтверджує, що Норвегія практично не викликає відторгнення у суспільній свідомості українців.
Зниження позитивного показника на кілька процентних пунктів супроводжується не стільки зростанням негативу, скільки збільшенням нейтральних оцінок. Це означає, що зміни мають скоріше характер перерозподілу відповідей, ніж принципового перегляду ставлення. Українці продовжують сприймати Норвегію як стабільного та дружнього партнера, хоча інтенсивність цього сприйняття дещо зменшилася.
У ширшому контексті дослідження Норвегія входить до групи країн Північної та Західної Європи, які демонструють найвищі показники позитивного ставлення. Це відображає загальну тенденцію орієнтації українського суспільства на держави з високим рівнем розвитку, стабільною політичною системою та послідовною підтримкою України.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Норвегія зберігає стійкі позиції у позитивному сприйнятті українців. Незначна динаміка зниження не має системного характеру і не супроводжується зростанням негативу. Це свідчить про сформований і стабільний імідж країни, який не залежить від короткострокових факторів і залишається одним із найсильніших у європейському напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Норвегія посідає 37-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $502,5 млн. Водночас імпорт норвезьких товарів суттєво перевищує експорт української продукції, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $430,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НОРВЕГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Азербайджану за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє помітне зниження позитивного фону та зростання частки нейтральних оцінок. Загалом 44,3% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, тоді як у серпні 2025 року цей показник становив 56,7%. Водночас частка негативних оцінок зросла незначно — з 5,7% до 6,5%, що свідчить не про різке погіршення сприйняття, а радше про перерозподіл відповідей у бік нейтральності.
Структура відповідей підтверджує цю тенденцію. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Азербайджану, становить 14,2%, а ще 30,1% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас найбільшою категорією стала нейтральна позиція — 47,1% опитаних. Це означає, що для значної частини українців Азербайджан не є країною з чітко сформованим емоційним або політичним образом.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими, хоча й демонструють певне зростання. Частка «здебільшого негативного» ставлення становить 4,9%, а «повністю негативного» — 1,6%. Частка тих, хто не визначився з відповіддю, складає 2,1%, що свідчить про достатній рівень обізнаності респондентів щодо цієї країни, але водночас — про відсутність чітких орієнтирів для оцінки.
Динаміка змін за останні пів року вказує на зниження рівня емоційної визначеності у ставленні до Азербайджану. Падіння позитивних оцінок на понад 12 процентних пунктів супроводжується різким зростанням нейтральної позиції. Це може свідчити про ослаблення інформаційної присутності країни в українському медіапросторі або про зниження актуальності двосторонніх тем у суспільному дискурсі.
У порівнянні з країнами Європейського Союзу чи стратегічними партнерами України, Азербайджан сприймається значно менш однозначно. Висока частка нейтральних оцінок означає, що громадська думка щодо цієї країни є менш стабільною і більш чутливою до зовнішніх факторів — інформаційних, політичних або економічних.
«Якщо подивитися на ці результати, ми бачимо, що ставлення до Азербайджану не є негативним, але воно стає менш визначеним. Зменшення позитивних оцінок відбувається не через зростання критики, а через перехід частини респондентів у нейтральну зону. Це означає, що подальше формування іміджу країни значною мірою залежатиме від її активності в українському інформаційному та економічному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати дослідження свідчать про поступове ослаблення позитивного іміджу Азербайджану в Україні, яке не супроводжується різким зростанням негативу, але проявляється у збільшенні частки нейтральних оцінок. Це створює як виклики, так і можливості: з одного боку, країна втрачає частину позитивного сприйняття, а з іншого — зберігає потенціал для його відновлення за рахунок активнішої взаємодії з українським суспільством.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Азербайджан посідає 36-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною станом на 31 грудня 2025 року, із показником $511,2 млн. При цьому імпорт з Азербайджану дещо перевищує український експорт, що формує помірне від’ємне сальдо на рівні $44,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Латвії у березні 2026 року характеризується високим рівнем позитивного сприйняття та низькою часткою негативних оцінок. За результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, загалом 71,6% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, що лише незначно менше, ніж у серпні 2025 року (72,7%). Водночас частка негативних оцінок скоротилася більш ніж удвічі — з 5,3% до 2,6%, що свідчить про подальше зміцнення загального позитивного фону сприйняття.
Структура відповідей демонструє чітке домінування позитивних оцінок. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Латвії, становить 42,4%, тоді як ще 29,1% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, саме категорія безумовно позитивного сприйняття формує основу іміджу країни в українському суспільстві. Нейтральне ставлення зафіксовано у 24,5% опитаних, що є відносно невисоким показником для міжнародних досліджень такого типу.
Негативні оцінки залишаються маргінальними. Лише 1,6% респондентів висловили здебільшого негативне ставлення, а ще 0,9% — повністю негативне. Водночас частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,4%, що також підтверджує сформованість і стабільність громадської думки щодо Латвії.
Динаміка змін за останні пів року свідчить про цікаву тенденцію. Незначне зниження частки позитивних відповідей супроводжується ще більш суттєвим зменшенням негативних оцінок. Це означає, що частина респондентів, які раніше займали критичну позицію, перейшла або в нейтральну, або в позитивну зону, що загалом покращує баланс сприйняття країни.
У порівнянні з іншими державами Європейського Союзу Латвія залишається в групі країн із найвищим рівнем довіри та симпатії з боку українців. Такий результат можна пояснити поєднанням політичної підтримки України, активної позиції в міжнародних організаціях та чіткої комунікації на рівні державної політики.
Водночас відносно значна частка нейтральних відповідей (24,5%) свідчить про те, що потенціал для подальшого зміцнення іміджу залишається. Для частини українців Латвія поки що не є країною з достатньо глибокою інформаційною або економічною присутністю, що відкриває можливості для посилення контактів у сфері бізнесу, культури та гуманітарної співпраці.
«Українці загалом дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, а й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження підтверджують, що Латвія закріпилася в українському суспільному сприйнятті як надійний і дружній партнер. Високий рівень позитивного ставлення при мінімальному негативі створює сприятливі умови для подальшого розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сферах економіки, безпеки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Латвія посідає 35-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $522,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо двосторонньої торгівлі, оскільки експорт українських товарів перевищує імпорт із Латвії.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЛАТВИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Собівартість виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за підсумками 2026 року може збільшитися на 20%, що вдвічі перевищить попередні очікування, повідомив генеральний директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) Олег Хоменко під час економічного огляду Центру економічної стратегії (ЦЕС) у п’ятницю.
“Прогноз щодо зростання витрат на 5-10% – це занадто оптимістичний сценарій. Фактично ми готуємося до плюс 20%. Головні чинники – стрибок цін на дизель та газ. Останній є критичним не лише для сушіння зерна, а й для вартості добрив”, – наголосив він.
Хоменко пояснив, що аграрії розпочали посівну на певних запасах минулого року, закупивши пальне та добрива за старими цінами. Проте для завершення польових робіт доведеться докуповувати ресурси вже за високою ринковою вартістю, що “з’їсть” фінансовий резерв господарств.
Окремою проблемою очільник УКАБ назвав дефіцит мінеральних добрив. Через війну їх внутрішнє виробництво впало вдвічі – до 1 млн тонн на рік, що вже спричинило брак аміачної селітри перед початком сезону.
“Менше добрив – це прямий шлях до падіння врожайності. Зараз ситуацію дещо рятує гарний запас вологи в ґрунті, але якщо літо буде посушливим, особливо на півдні, погодні ризики лише посилять ефект від економії на технологіях”, – додав гендиректор асоціації.
Торкаючись теми світових цін, Хоменко зауважив, що Україна, попри великі обсяги експорту, не є “геймченджером”. Внутрішні витрати українських аграріїв не впливають на світові котирування, тому аграріям буде важко перекласти зрослу собівартість на покупців. На його думку, конкурентну перевагу матимуть ті країни, де уряди застосовують компенсації або скасовують акцизи для фермерів, як це практикують у ЄС.
Як повідомлялося, раніше аналітики ЦЕС прогнозували, що зростання вартості логістики та палива може додати до 10% до кінцевої ціни продовольства.
Українська лізингова компанія ТОВ «Фінансова компанія ФінВін» (ТМ FINWIN, Київ) братів Андрія та Олександра Шпигів з групи LIZARD здійснила дебютне розміщення першого випуску корпоративних облігацій серії «А» обсягом 60 млн грн.
«За результатами угоди 100% випуску було фактично реалізовано на зовнішньому ринку професійним інвесторам», – йдеться у повідомленні на сайті компанії.
Зазначається, що ключову роль у реалізації дебютного випуску облігацій відіграла інвесткомпанія ICU, яка забезпечила професійний супровід виходу емітента на ринок капіталу, допомогла якісно представити інвестиційну історію для зовнішнього ринку та фактично забезпечила основний обсяг розміщення.
Юридичним радником випуску облігацій виступила Saad Legal – спеціалізована юридична компанія, яка фокусується на корпоративному праві, обігу цінних паперів та фондовому ринку України.
«ФінВін» також подякувала страховим партнерам, чия участь у розміщенні стала, на думку компанії, додатковим позитивним сигналом для ринку.
Згідно з повідомленням, усі кошти, залучені в результаті розміщення облігацій, компанія спрямовує на фінансування лізингових проєктів для бізнесу. Йдеться про техніку, обладнання, транспорт, енергетичні рішення та інші активи.
Керівник підрозділу ринку боргових цінних паперів ICU Руслан Кільмухаметов додав у Facebook, що випуск облігацій «ФінВін» був інноваційним, оскільки емітент разом із Saad Legal використав у рішенні про емісію нову можливість, яку створила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) в останній редакції положення про випуск корпоративних облігацій.
«А саме можливість перерахування нереалізованих під час розміщення облігацій на рахунок »до відчуження”. Це дозволило вирішити суттєву проблему останніх двох десятиліть, коли емітенти мусили вдаватися до так званих «технічних розміщень». Ми аналізуємо цей досвід і сподіваємося, що наступні розміщення відбуватимуться легше», – зазначив Кільмухаметов.
Згідно з інформацією на сайті НКЦБФР, вона зареєструвала дебютний випуск облігацій «ФінВін» загальною номінальною вартістю 60 млн грн у серпні 2025 року, а остаточне свідоцтво було видано в грудні. Номінал облігації становить 1 тис. грн.
ФК «ФінВін» у 2025 році збільшила виручку в 20,5 раза – до 663,25 млн грн і отримала чистий прибуток 3,30 млн грн порівняно з 0,03 млн грн роком раніше. Зареєстрований капітал компанії на кінець минулого року становив 20,10 млн грн, додатковий капітал – 30 млн грн, активи протягом року зросли в 14 разів – до 441,17 млн грн.
До групи LIZARD також входять торгово-розважальні центри River Mall і Blockbaster Mall, група компаній «Молочний альянс», мережа кінотеатрів «Планета кіно» і розважальний центр Kidландія, ТОВ «Новоодеський елеватор», компанія «Стоунлайт» з промислово-будівельної сфери та IT-компанія IWIS.
З 25 квітня Укрзалізниця розпочинає продаж квитків у вагонах класу «люкс» за новими коефіцієнтами — вартість квитків буде коригуватися залежно від чотирьох факторів.
Як повідомляється в телеграм-каналі Укрзалізниці в суботу, ці зміни стосуватимуться проїзду виключно у вагонах СВ (люкс) та першого класу поїздів «Інтерсіті» у внутрішньому сполученні.
«Динамічне ціноутворення на квитки у преміум-сегменті – відповідний наказ пройшов громадські обговорення та набирає чинності. Продаж квитків за новими коефіцієнтами розпочнеться з 25 квітня. Також узгоджено індексацію тарифів у вагонах СВ (люкс) міжнародних поїздів», – йдеться в повідомленні «Укрзалізниці».
Щоб покращити наявність місць, а це особливо важливо в піковий сезон, який вже не за горами, вартість квитків у преміум-сегменті буде гнучко коригуватися залежно від чотирьох факторів:
1. Сезонність. У періоди, коли поїзди заповнені лише на 70–80%, квитки будуть дешевшими. А в пікові місяці, наприклад серпень, коли попит максимальний, ціна буде вищою. Загалом буде 16 зон сезонності, які відображають сучасний календар свят, канікул тощо. Це допоможе пасажирам обирати вигідніший час для подорожей, покращити наявність місць у пік та збільшити заповнюваність поїздів у непікові періоди.
2. День тижня. Найнижчі ціни будуть у вівторок і середу, а найвищі — коли день поїздки припадає на п’ятницю та неділю, коли попит найбільший. Пасажири, які можуть змінювати дату поїздки, отримають для цього додаткову мотивацію, а їхні місця звільняться для інших у найпопулярніші дні.
3. Заздалегідь. Кількість днів до відправлення поїзда, за які купується квиток. Сьогодні майже 30% пасажирів купують квитки в день поїздки або за два дні до неї. Новий підхід заохочуватиме планувати подорожі заздалегідь і купувати квитки вигідніше. Це дозволить найбільш ефективно задіяти рухомий склад.
4. Заповнюваність. Якщо поїзд заповнений на 90-100%, ціна може бути вищою. Але якщо перед відправленням залишаються вільні місця – ціна знижуватиметься. Це дозволить і пасажирам, які інакше обирали б інший клас подорожі, доступніше подорожувати першим класом або СВ. Впровадження цього механізму вимагає доопрацювання ІТ-систем і буде реалізовано окремо.
