Прибутковість майнінгу біткойна помітно відновилася в серпні 2026 року завдяки різкому зростанню вартості найбільшої криптовалюти, проте економіка галузі залишається значно слабшою за показники минулого року — повідомляє Fixygen.
Згідно з опублікованим 8 вересня щомісячним оглядом Luxor Hashrate Index, доларовий hashprice — розрахунковий дохід майнера на одиницю обчислювальної потужності — розпочав серпень на рівні $31,63 за PH/s на добу, а завершив місяць на позначці $39,33, збільшившись на 24,4%.
Це стало найсильнішим місячним зростанням показника з листопада 2024 року. 27 серпня hashprice тимчасово піднявся вище $40 вперше за 220 днів.
Основною причиною поліпшення економіки майнінгу став Bitcoin. У серпні його вартість зросла з $62,889 до $78,312, або на 24,5%. Середня ціна BTC за місяць зросла на 8,7% — до $69,263.
Середній hashprice за серпень склав $34,63 проти $31,21 у липні, збільшившись на 10,9%.
Однак навіть після відновлення прибутковість залишається значно нижчою за торішню. Середній серпневий hashprice був приблизно на 32% нижчим за середній рівень 2025 року, що становив $50,68 за PH/s на добу.
Додаткову підтримку майнерам забезпечила відносно стабільна складність мережі. За серпень два перерахунки майже компенсували один одного, а підсумкова зміна склала близько мінус 0,34%. Середня складність була на 2% нижчою за липневу.
Проте вже 5 вересня складність мережі зросла на 1,31%, оскільки частина раніше відключених обчислювальних потужностей почала повертатися в мережу. Luxor зазначає, що майнінгова активність відновлюється після скорочення hashrate в червні-липні.
Зростання обчислювальної потужності може знову чинити тиск на прибутковість. Чим більше обладнання конкурує за незмінний обсяг винагороди за блок, тим менша частина доходу припадає на одиницю хешрейту.
Складною залишається ситуація й для менш ефективного обладнання. За оцінкою Luxor, пристрої з енергоефективністю 25–38 Дж/ТГ у середньому генерували в серпні енергетичну прибутковість близько 45 доларів за МВт-год при середній вартості електроенергії в мережі близько 48 доларів за МВт-год. Це означає, що частина старого обладнання залишається на рівні або нижче рівня беззбитковості.
У результаті серпень дав майнерам помітну перепочинку, однак стійкість відновлення залежатиме відразу від трьох факторів — ціни на біткойн, складності мережі та вартості електроенергії.
Україна у серпні цього року наростила експорт марганцевої руди на 30% порівняно з попереднім місяцем – до 3,511 тис. тонн із 2,701 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), загалом за вісім місяців поточного року експортовано 28,158 тис. тонн марганцевих руд, тоді як в аналогічному періоді минулого року експорт був 8,014 тис. тонн.
У липні цього року Україна наростила експорт марганцевої руди на 14,9% порівняно з попереднім місяцем – до 2,701 тис. тонн із 2,350 тис. тонн, у червні наростила експорт на 36,6% порівняно з травнем – до 2,350 тис. тонн з 1,720 тис. тонн, у травні – знизила постачання за кордон у 3,1 раза порівняно з квітнем – до 1,720 тис. тонн з 5,319 тис. тонн, у квітні наростила експорт у 2,8 раза порівняно з березнем – до 5,319 тис. тонн з 1,932 тис. тонн, у березні знизила його у 3,1 раза порівняно з попереднім місяцем – до 1,932 тис. тонн з 6,072 тис. тонн, і у 2,4 раза проти січня, коли було експортовано 4,553 тис. тонн.
У грошовому вимірі за січень-серпень було експортовано цієї сировини на $4,843 млн (на 8 міс.-2025 – $1,329 млн).
У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 23,099 тис. тонн руди на $3,578 млн, тоді як торік імпорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році знизила експорт марганцевої руди на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,281 тис. тонн, але у серпні-грудні активізувала поставки. Якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн, у листопаді – 3,860 тис. тонн, у грудні – 4,689 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за весь 2025 рік впав на 45,2% порівняно з 2024 роком – до $3,599 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (99,22% поставок у грошовому вимірі) та Польщі (0,78%). За рік країна імпортувала з Гани 37,006 тис. тонн на $5,546 млн. Всі поставки відбувалися в листопаді. За 2024 рік було імпортовано 84,293 тис. тонн руди на $18,302 млн.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
ПГЗК у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн. Комбінат у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Урожай олійних культур в Україні очікується близько 20 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“Попередньо по соняшнику очікується урожай близько 12 млн тонн. Ріпаку зібрано 4 млн тонн. Ми очікуємо, що сої також буде близько 4 млн тонн”, – повідомив Висоцький.
Він також зазначив, що по завершенню збору врожаю соняшника можуть бути коригування на рівні 1-1,5 млн тонн. За його словами, це пов’язано з тим, що соняшник вирощують одноосібники, які не зобов’язані подавати статистику, і, відповідно, не подають її.
У Базелі 10 вересня 2026 року відбувся Форум муніципальної співпраці Швейцарія-Україна, присвячений розвитку партнерств між українськими та швейцарськими містами і реалізації спільних проєктів із відновлення та підвищення стійкості громад, повідомило Посольство України у Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн.
Форум об’єднав представників центральної та місцевої влади України і Швейцарії, а також профільних організацій двох країн. Його спільно організували уряд Швейцарії, міста Базель, Берн і Цюрих, Верховна Рада України, Посольство України у Швейцарії, Українська асоціація Швейцарії та Support and Recovery Platform.
З вітальними виступами до учасників звернулися президент уряду кантону Базель-Штадт Конрадин Крамер, посол України у Швейцарії Ірина Венедіктова, міністр розвитку громад та територій України Віталій Безгін і делегат Федеральної ради Швейцарії у справах України Жак Гербер.
Під гаслом «Формуючи партнерства. Досягаючи результату» учасники обговорили перехід від міжмуніципальних контактів до конкретних інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Основними напрямами співпраці визначено енергопостачання та енергоефективність, водну інфраструктуру, місцеве врядування та розвиток публічних послуг.
Програма форуму включала дві панельні дискусії – щодо політичних основ муніципального партнерства у відбудові та практичних моделей реалізації таких проєктів. Окремо відбулися робочі сесії City Labs, під час яких представники українських і швейцарських міст спільно розробляли конкретні пропозиції для подальшої співпраці.
Муніципальне партнерство є одним із напрямів довгострокової підтримки України з боку Швейцарії. У швейцарській програмі співпраці з Україною на 2025-2028 роки окремо передбачена підтримка місцевих і регіональних органів влади у відновленні, модернізації міської інфраструктури та забезпеченні базових послуг, зокрема у сферах транспорту, енергетики, водопостачання, охорони здоров’я та освіти.
Швейцарські міста вже беруть участь у практичних проєктах в Україні. Зокрема, Базель передає Львову до 25 трамваїв у межах програми, яку Швейцарія фінансує на CHF2,5 млн у 2024-2028 роках. Раніше трамваї Україні також передавав Берн.
Швейцарія розглядає розвиток прямих зв’язків між містами як один із механізмів відбудови України. У державній програмі країни зазначається, що зацікавленість у партнерствах зі швейцарськими містами раніше висловлювали, зокрема, Вінниця, Одеса, Суми та Харків.
Проведення форуму в Базелі має сприяти переходу від загальних домовленостей між громадами до конкретних спільних проєктів, які можуть залучати швейцарські технології, муніципальний досвід і фінансування до відновлення української інфраструктури.
Один із відомих готелів чорногорського узбережжя — «Плажа» у Херцег-Нові — виставлять на публічні торги 14 вересня. Об’єкт разом із земельною ділянкою оцінено у 30,742 млн євро, повідомляє сербський діловий портал Parametar.rs.
На першому аукціоні готель не можна буде продати дешевше 80% оціночної вартості, тому мінімальна ціна становитиме близько 24,6 млн євро. Для участі потенційним покупцям необхідно було внести заставу у розмірі 3,074 млн євро.
Продаж пов’язаний із багаторічним спором навколо компанії Vektra Boka, яка управляла об’єктом. Кошти від реалізації майна мають піти на погашення вимог колишніх працівників та інших кредиторів. Серед них — муніципалітет Херцег-Нові та місцевий «Водовод і каналізація». Окремі вимоги до Vektra Boka має і CKB banka.
Якщо покупця на першому аукціоні не знайдеться, на другому мінімальна ціна може знизитися до 50% оцінки — приблизно 15,37 млн євро.
Пакет, що продається, включає землю вартістю 7,01 млн євро та будівлі на 23,73 млн євро. Площа основного готельного об’єкта становить близько 5,44 тис. кв. м.
Джерело — Parametar.rs
Міністерство сільського господарства США у вересні підвищило прогноз виробництва фуражних зернових в Україні у 2026/27 маркетинговому році на 0,5 млн тонн — до 39,09 млн тонн, як свідчать дані звіту WASDE.
До цієї категорії USDA відносить кукурудзу, ячмінь, сорго, овес, жито, просо та змішані зернові. Оскільки прогноз виробництва кукурудзи для України залишився незмінним на рівні 31,8 млн тонн, виробництво решти фуражних культур оцінюється приблизно в 7,29 млн тонн проти близько 6,79 млн тонн у серпневому прогнозі.
USDA прямо зазначає, що у вересні підвищило оцінку виробництва ячменю в Україні, а також в Австралії та Казахстані.
Водночас прогноз загального експорту фуражних зернових з України знижено з 24,27 млн тонн до 23,77 млн тонн. Оскільки експорт кукурудзи, як і раніше, оцінюється в 22 млн тонн, на решту фуражних культур припадає близько 1,77 млн тонн експорту, що на 0,5 млн тонн менше, ніж у серпневій оцінці.
Сукупне внутрішнє споживання фуражних зернових в Україні підвищено з 11,24 млн тонн до 11,34 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів — з 7,13 млн тонн одразу до 8,63 млн тонн.
При цьому показник 8,63 млн тонн включає й кукурудзу, запаси якої USDA оцінює в 5,46 млн тонн. Отже, безпосередньо на решту кормових культур припадає близько 3,17 млн тонн кінцевих запасів.
Зростання виробництва при одночасному зниженні прогнозу експорту вказує на ймовірність збільшення пропозиції зерна на внутрішньому ринку України у 2026/27 МР.
Першоджерело — USDA WASDE-675, опублікований 11 вересня 2026 року: офіційний звіт USDA
