Грузія готується до посилення міграційних правил після різкого зростання кількості заяв на отримання дозволу на проживання на підставі шлюбу з громадянином країни.
За даними МВС Грузії, у першому кварталі 2026 року кількість заяв на отримання посвідки на проживання на підставі шлюбу зросла втричі. Влада вважає, що така динаміка може свідчити про зловживання та використання фіктивних шлюбів для легалізації перебування в країні.
Нові поправки передбачають створення окремого типу дозволу на проживання для подружжя громадян Грузії. Перед видачею такого документа держава перевірятиме справжність шлюбу через спеціальну комісію. Такий дозвіл на проживання діятиме до того моменту, коли заявник зможе отримати постійний дозвіл на проживання.
Крім того, Грузія планує криміналізувати фіктивні шлюби, укладені з метою отримання громадянства, дозволу на проживання або іншої законної підстави для перебування в країні. Серед можливих санкцій — депортація іноземця, заборона на повторний в’їзд на строк від двох до десяти років, штраф, домашній арешт на строк від одного до двох років або позбавлення волі на строк до двох років.
Поправки також розширюють повноваження міграційного департаменту МВС. Йому планують надати право проводити оперативно-розшукові заходи для виявлення незаконної міграції та зловживань міграційними процедурами.
Окремий блок змін стосується іноземних студентів. Влада хоче запровадити додаткові вимоги для вступу до грузинських вищих навчальних закладів та професійних навчальних закладів, зокрема міжнародний мовний сертифікат або складання мовного іспиту. Також планується встановити максимальні квоти на прийом іноземних студентів, а навчальні заклади повинні будуть вносити відомості про них до єдиної інформаційної системи.
Грузія пояснює реформу необхідністю зробити міграційну систему більш прозорою, безпечною та керованою. Влада зазначає, що чинні правила не завжди дозволяють ефективно контролювати, чи справді іноземці навчаються, перебувають у реальному шлюбі або використовують ці підстави лише формально.
Міграційна тема для Грузії стала особливо чутливою після 2022 року, коли країна прийняла значну кількість іноземців із Росії, України, Білорусі та інших країн. При цьому структура іноземної присутності в країні неоднорідна: частина мігрантів пов’язана з релокацією, частина — з навчанням, частина — з поверненням людей грузинського походження, які вже мають іноземне громадянство.
За даними, оприлюдненими прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе у лютому 2026 року, у країні було видано 107 307 тис. дозволів на проживання громадянам 164 держав. На громадян Росії припадало 32 129 тис. дозволів, або 29,9 % від загальної кількості. Влада уточнювала, що значна частина цієї групи — колишні громадяни Грузії або люди грузинського походження.
Друга за чисельністю група власників посвідки на проживання — громадяни Індії: 23,930 тис. осіб, переважно студенти. Далі йдуть громадяни Азербайджану, України — 6,290 тис. осіб, або 5,9 %, Вірменії — понад 5 тис., Білорусі — 3 738 тис., Туреччини — 3 645 тис., Ірану — 3 331 тис. Серед помітних груп також громадяни Судану, Китаю, Йорданії, Пакистану, Єгипту та США.
Окремо в Грузії проживають українці без звичайного дозволу на проживання. За словами Кобахідзе, до 25 тис. українців перебувають у країні з фактичним статусом біженців, а загальна кількість українців у Грузії оцінюється приблизно в 30 тис. осіб.
За попередніми даними перепису, загальна кількість іноземців, які проживають у Грузії, включаючи як легальних, так і нелегальних мігрантів, оцінюється приблизно в 257 тис. осіб. Більше 70 % іноземців, за оцінками влади, походять із пострадянських країн, ЄС, США та Ізраїлю.
Таким чином, посилення правил щодо шлюбів та студентських дозволів на проживання є частиною ширшої перебудови міграційної політики Грузії. Країна намагається зберегти відкритість для бізнесу, студентів та релокантів, але водночас посилити контроль над підставами перебування іноземців та скоротити кількість схем формальної легалізації.
Підприємства, що займаються операціями з брухтом чорних металів, виступили за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України та запровадження квот на постачання цієї сировини до країн ЄС у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Таку позицію представники бізнесу озвучили на пресконференції “Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Президент Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) Володимир Бублей зазначив, що виробництво сталі за 5 місяців поточного року скоротилося на 6%, споживання брухту – на 7,6%, до 604 тис. тонн. Через це країна втратила EUR60 млн валютної виручки, відповідно скоротилися надходження податків до державного бюджету.
За його словами, через заборону на експорт брухту впали ціни на брухт на внутрішньому ринку. Так, “Укрзалізниця” реалізовувала в поточному році брухт за ціною 5,5 тис. грн, тоді як у 2025 році середня ціна становила 8,5 тис. грн за тонну. При продажу 50 тис. тонн брухту “УЗ” втратила на кожній тонні 3 тис. грн.
“Споживачі зараз продають брухт на внутрішньому ринку по $160-165 за тонну, тоді як підприємці в ЄС платять $360 за тонну. Таким чином, ми втрачаємо в середньому $200”, – констатував Бублей.
Він запропонував провести нараду на урядовому рівні, щоб розібратися із ситуацією на ринку та скласти баланс споживання брухту. Крім того, він вважає неправильними плани щодо підвищення ПДВ на операції з брухтом.
Генеральний директор ТОВ “Укрмет-Інвест” Сергій Вовк зазначив, що його компанія через фактичну заборону на експорт брухту звільнила 150 співробітників.
“Із 18 підрозділів залишилося 6, решта виставлені на продаж через мільйонні збитки. Раніше постачали на ринок 5-6 тис. тонн брухту, зараз – 2 тис. тонн. Галузь із заготівлі брухту відповідно скоротила відрахування до бюджету. Загалом держава втратила понад 500 млн грн надходжень до бюджету”, – сказав Вовк.
Генеральний директор Групи компаній “УКРМЕТ” Владислав Клещинський зазначив, що після фактичного закриття експорту брухту галузь “зламалася”.
“Ми закрили два термінали, порт і 10 майданчиків. Але не слід закривати галузь, коли немає можливості збувати продукцію на внутрішньому ринку. Компромісне рішення – запровадити експортну квоту в розмірі до 200 тис. тонн на постачання брухту до ЄС”, – сказав Клещинський.
Директор із розвитку ТОВ “Миртен” Микола Климович звернувся до уряду: “Ми не вимагаємо пільг або допомоги – дайте нам можливість працювати в ринкових умовах”.
Раніше глава “УАВтормет” Володимир Бублей заявляв, що в результаті запровадження з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів брухтозаготівельна галузь втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників.
Як повідомлялося, брухтозаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн із 293,190 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за 2025 рік зросло на 44,5% – до $131,927 млн із $91,311 млн. Експорт брухту в зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (75,42% постачань у грошовому вираженні), Греції (10,19%) та Італії (6,65%).
У зв’язку з різким зростанням вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту з установленням нульового обсягу квоти. Уряд запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Брухтозаготівельні підприємства України у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн із 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
ВЛАДИСЛАВ_КЛЕЩИНСЬКИЙ, ВОЛОДИМИР_БУБЛЕЙ, МЕТАЛОБРУХТ, МИКОЛА_КЛИМОВИЧ, СЕРГІЙ_ВОВК
Посол Італії в Україні Карло Формоза провів зустріч з представниками італійських компаній, які вже працюють в Україні, а також із бізнесом, що реалізує нові проєкти в країні, повідомило посольство Італії в Україні.
“Нагода об’єднати досвід, контакти та знання, налагодити нові зв’язки й посилити італійську присутність в Україні”, – йдеться у повідомленні посольства у Facebook.
Зазначається, що захід став майданчиком для обміну досвідом, налагодження нових контактів та посилення співпраці між італійськими підприємствами, представленими на українському ринку.
У посольстві нагадали, що зустріч відбулася після серії вебінарів за участю понад 1 тис. італійських підприємств і спрямована на подальше зміцнення згуртованої та скоординованої ділової спільноти.
Особливу увагу приділили діяльності Italian Business Association (IBA), створеної кілька місяців тому з ініціативи посольства для посилення впізнаваності та об’єднавчого потенціалу італійського бізнесу в Україні.
“Посольство продовжує сприяти діалогу між підприємствами та інституціями, заохочуючи обмін компетенціями та координацію зусиль Системи Італія на підтримку італійської економічної присутності в Україні”, – йдеться у дописі.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-травні 2026 року зріс на 9,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 5 місяців поточного року становив 1,19 трлн грн.
Роздрібний товарообіг у травні до квітня поточного року зріс на 5,2%, у річному вираженні до травня-2025 – на 10,9%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-травні 2026 року збільшився на 9,3% порівняно із січнем-травнем 2025 року і становив 0,83 трлн грн.
Водночас у травні до квітня поточного року роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі зріс на 5,2%.
За даними статвідомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
ДЕРЖСТАТ, підприємство, Роздрібна торгівля, ТОВАРООБІГ, УКРАЇНА
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень зниженням: біткойн знову опустився нижче психологічного рівня $60 тис., ефір наблизився до $1,55 тис., а більшість найбільших альткойнів торгувалися під тиском на тлі відтоку капіталу з крипто-ETF, більш жорстких очікувань щодо ставок ФРС та зміцнення долара.
Станом на четвер-п’ятницю біткойн торгувався на рівні близько $59,2 тис., знизившись приблизно на 3% за добу. Внутрішньоденний мінімум становив близько $58,2 тис. Ефір опускався до $1,55 тис., втративши близько 5,5% за день, тоді як Solana утримувалася на рівні близько $68–69.
Тиждень став продовженням слабкої динаміки червня. Ще на початку місяця біткойн торгувався вище $70 тис., однак потім ринок зіткнувся з низкою негативних факторів: рекордними або близькими до рекордних відтоками з американських спотових біткойн-ETF, зростанням привабливості акцій компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом, зміцненням долара та погіршенням настроїв навколо великих корпоративних власників біткойна.
Цього тижня тиск посилився після чергового падіння біткойна нижче $60 тис. CoinDesk зазначав, що падіння криптовалюти відбувається навіть на тлі періодичного зростання інших ризикових активів, оскільки капітал продовжує перетікати в технологічні та AI-сегменти фондового ринку. Deutsche Bank, за даними CoinDesk, пов’язував падіння біткойна нижче $60 тис. із більш жорсткою риторикою ФРС, відтоками з ETF та побоюваннями щодо компаній із високою експозицією до біткойна.
Ethereum також не зміг стати захисним активом на крипторинку. За ціни близько $1,55 тис. друга за капіталізацією криптовалюта залишається під тиском разом із broader market. Зниження ether вказує на те, що інвестори поки що скорочують ризик у криптоактивах загалом, а не лише у bitcoin.
Solana виглядала дещо стабільнішою протягом дня, проте загальний фон для альткойнів залишається слабким. Коли біткойн падає нижче ключових рівнів, інвестори зазвичай скорочують позиції в більш ризикованих токенах швидше, ніж у базових активах ринку.
Окремим фактором залишається динаміка спотових біткойн-ETF у США. У червні ринок уже пережив кілька хвиль відтоку з фондів, які раніше були одним із головних джерел попиту на біткойн. Коли ETF перестають підтримувати ринок припливом коштів, біткойн стає більш чутливим до макроекономічних показників, дохідності, долара та загального апетиту до ризику.
На глобальному рівні криптовалюти зараз конкурують за капітал не тільки з традиційними активами, але й з сектором штучного інтелекту (AI). Reuters раніше зазначав, що інвестори дедалі активніше перерозподіляють кошти на користь акцій, пов’язаних зі штучним інтелектом, та очікуваних великих IPO, тоді як біткойн демонструє один із найслабших стартів року за останнє десятиліття.
До кінця тижня головним технічним рівнем для біткойна залишається зона $58–60 тис. Утримання цього діапазону може дати ринку шанс на стабілізацію, однак закріплення нижче $58 тис. посилить очікування подальшого зниження. У цьому випадку наступною зоною уваги може стати $55 тис., яку частина аналітиків розглядає як потенційний рівень формування локального дна.
Базовий сценарій на найближчі дні — підвищена волатильність і обережні спроби стабілізації після різкого зниження. Для стійкого відновлення ринку знадобиться поєднання кількох факторів: припинення відтоків з ETF, ослаблення долара, пом’якшення очікувань щодо ставок ФРС та повернення попиту на ризик у криптоактивах.
Поки що крипторинок залишається в режимі defensive trade: інвестори воліють скорочувати експозицію, фіксувати збитки або чекати нових сигналів від потоків ETF та макроекономіки США.
Українці в Республіці Молдова отримають можливість набути громадянство України за спрощеною процедурою: Кабінет міністрів включив цю країну до переліку держав, на громадян яких поширюється такий механізм, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Обговорила це рішення з прем’єр-міністром Молдови Олександром Мунтяну. Для наших країн це закономірний крок. Нас об’єднує спільний кордон, спільний шлях до Європейського Союзу та взаємна підтримка в умовах російської агресії. У Молдові проживає велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства», – написала вона у Telegram.
Прем’єр-міністр зазначила, що наступним кроком буде зробити цю процедуру максимально зручною.
«Сьогодні для отримання громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України, але зробити це можна лише в Україні. Працюємо над можливістю дистанційного складання іспитів. Також нам належить врегулювати завершальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи, щоб люди могли отримати український паспорт без зайвих перешкод», – підкреслила Свириденко.
Крім того, сторони окремо обговорили розвиток спільної транспортної інфраструктури, зокрема будівництво нового мосту між Україною та Молдовою.
