Минулого тижня, 4 листопада, МІУ оголосило, що електронний кабінет моряка відновив роботу, а також запущено міжнародну систему тестування CES (Crew Evaluation System). Як це вплине на процес отримання документів моряками та з якими труднощами їм доводилося стикатися до цього розповів віце-президент Морської палати України, директор ТОВ “Краншип” Іван Ніякий.
На фото: Іван Ніякий, директор ТОВ “Краншип”
Останні кілька років хто тільки не писав і не говорив про проблеми наших моряків. Чому це вважається проблемою у нашій країні?
Міжнародна конвенція про підготовку та дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) – головний міжнародний документ у сфері дипломування, до неї Україна приєдналася у 1996 році. Так відповідно до конвенції, раз на 5 років кожен моряк повинен підтверджувати збереження професійної придатності.
Також, згідно з конвенцією, наші моряки зі стажем можуть отримати продовження документів без жодних іспитів. Як це відбувається у Болгарії, Грузії, Румунії та інших країнах, але не в нас. На судах групи компаній Трансшип працює близько 800 моряків різних національностей та найбільші проблеми з робочими документами саме в українців.
В Україні багато років діяла норма, згідно з якою абсолютно будь-який моряк для підтвердження робочого диплома мав складати іспит. А щоб бути до нього допущеним, йому потрібно було пройти низку курсів у навчально-тренажерних центрах (НТЦ).
Але ж справа не лише в обов’язковому складанні іспиту. У 2018 році з появою Морської адміністрації вся система дипломування перетворилася на багатомільйонну корупційну схему. З’явилися “клубні” НТЦ, повністю підконтрольні керівництву Морада, які відразу підняли ціни у 8 разів, а складання іспиту без хабаря стало неможливим. У результаті, якщо у 2017 році оновлення документів коштувало 1 000 доларів, то на початку 2021 року морякам доводилося віддавати до 10 000 доларів.
Джерело: фото з відкритих джерел Google
Що зараз змінилося? З приходом нового міністра інфраструктури та його команди очікувалися зміни у процесі дипломування моряків. Так і сталося. У липні 2021 року СБУ накрила всю корупційну мережу, вилучила обладнання та програмне забезпечення, які зберігали персональні дані всіх українських моряків та перебували у приватних (!) руках. На налагодження процесів знадобився час і система завмерла на кілька місяців, при цьому морякам продовжили документи на рік, що дозволило нівелювати можливі проблеми при працевлаштуванні.
Чимало людей піарилося на темі дипломування. Але розв’язання проблеми заслуга не лише міністра. Внесли позитивні зміни до системи дипломування й народні депутати, ухваливши в червні законопроект 3944. Підготовлений у явному поспіху, прийнятий одразу у двох читаннях, документ, проте, скасував норму в Кодексі торговельного мореплавання про обов’язкове складання іспиту під час підтвердження робочих документів.
Враховуючи вищезгадане, можна зробити висновок, що на проблеми в галузі звернули увагу, але їх ще багато. Не вирішені питання з незаконно призначеними капітанами портів, діяльністю посередника Моррічсервіс, як і раніше, діють різні агенти та “помічники”. Нормативна база потребує серйозного доопрацювання. Проте вже сьогодні моряк може вільно пройти курси в обраному НТЦ, автоматично підтвердити робочі документи, скласти тест для присвоєння в системі CES.
І якщо йти за заданим курсом, то через півроку-рік система дипломування моряків перестане бути ганебною плямою на міжнародному іміджі нашої країни.
Довідка. Іван Ніякий – віце-президент з морського права Морської палати України з серпня 2018 року. У квітні 2020 року очолив компанію “Краншип”, яка прибрала з пляжу в Одесі танкер “Делфі”, що зазнав катастрофи. Компанія “Краншип” входить до групи компаній “Трансшип”, що належать Андрію Іванову.
ВАТ “Меридіан” ім. Корольова, що входить до складу державного концерну “Укроборонпром”, візьме участь у створенні вітчизняних бойових роботів, повідомила прес-служба “Укрборонпрому”.
“ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова, який входить до складу концерну, ТОВ “Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge” і команда розробників проекту “Мобільні бойові роботи” підписали договір про співпрацю. Це стало першим кроком із реалізації п’яти інноваційних вітчизняних ідей для оборонної сфери”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що проекти було відібрано серед фіналістів конкурсу стартапів Sikorsky Challenge-2021, створених українськими науковцями й винахідниками. Ці розробки пройшли попередній відбір, під час якого фахівці оцінювали їхню інноваційність, технологічну завершеність, можливість розгортання виробництва на потужностях “Меридіану” тощо.
Першим планують реалізувати проект “Мобільні бойові роботи” – це безекіпажні наземні компактні машини, призначені для виконання логістичних, розвідувальних і бойових завдань, зокрема вогньової підтримки та розмінування.
Як повідомляється, холдинг Sikorsky Challenge забезпечить маркетинговий супровід, а завод “Укроборонпрому” – серійне виробництво.
Інші чотири проекти, реалізацію яких планують розпочати згодом, стосуються протидії ворожим БПЛА, розмінування територій за допомогою дронів, мережевих технологій інтелектуального відеомоніторингу повітряного простору у видимому та інфрачервоному діапазонах частот і високоточного наведення засобів ураження повітряних об’єктів, а також створення економічного електродвигуна.
У лікувально-діагностичному відділенні ADONIS на вул. Раїси Окіпної, 8Б пройшов другий етап соціального проекту. Ветеранам АТО були встановлені сучасні холтер-монітори MAWI Biosensor Patch. Це компактні пристрої для безперервної реєстрації серцевого ритму. Протягом 72-120 годин, монітор фіксує дані та автоматично відзначає будь-які зміни та пікові значення. Отримані результати розшифровують досвідчені кардіологи ADONIS, розписуючи кожному пацієнту розгорнуті рекомендації.(запис пацієнта обробляється за допомогою унікального алгоритму ШІ і валідується лікарем-кардіологом. Після цього досвідчені кардіологи ADONIS розписують для кожного пацієнта розгорнуті рекомендації)
Компактні холтери не впливають на якість життя. Ергономічний корпус з водостійкого пластику не видно під одягом, він не обмежує рухів і дає можливість приймати душ.
Крім того, кожен монітор призначений для одноразового використання, що особливо важливо у період пандемії. Дізнатись детальніше про діагностику здоров’я серця можна тут.
МГК ADONIS активно бере участь у соціальних проектах, супроводжує спортивні заходи та масові івенти. Прочитайте більше про наші події тут.
Adonis – мережа приватних медичних центрів повного циклу для дорослих та дітей.
Приватна клініка Adonis була заснована понад 20 років тому. До мережі входять 11 філій у Києві та області, у тому числі два власні пологові будинки та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 66 медичними напрямками.
Прибуток державного Укрексімбанку (Київ) за підсумками січня-жовтня 2021 року склав 2,052 млрд грн, зокрема чистий прибуток банку за жовтень склав 302 млн грн, повідомила прес-служба банку у середу.
“У структурі чистого операційного доходу за жовтень найбільшу частину становлять відсоткові доходи, які генерує кредитно-інвестиційний портфель банку. При цьому в умовах пандемії COVID-19 банк дотримується збалансованої кредитної політики та приділяє значну увагу якості портфеля”, – процитувала прес-служба в. о. голови правління банку Сергія Єрмакова.
Він додав, що фінансовий стан банку більш ніж стабільний, а всі нормативи НБУ виконуються із значним запасом.
Укрексімбанк створено 1992 року, єдиним власником є держава.
За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2021 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-е місце (241,973 млрд грн) серед 72 банків, що діють у країні.
Громадська організація «Життя» презентувала результати третього Глобального індексу втручання тютюнової індустрії згідно з яким Україна посіла 52 місце із 80 держав рейтингу. Дослідження вимірює ефективність урядів щодо захисту політики охорони здоров’я від втручання тютюнової промисловості та ефективних стратегій протидії цьому втручанню, які мають впроваджуватися урядом на державному рівні. Результати третього звіту Індексу втручання тютюнової індустрії в Україні, ґрунтуються на даних, зібраних за період від 1 січня 2020 року до 31 березня 2021 року.
«Цього року Україна отримала на 4 бали менше, що демонструє позитивну динаміку у зниженні рівня втручання тютюнової індустрії на формування та здійснення державної політики захисту населення від шкоди тютюну. Попри це вплив тютюнової індустрії на роботу Уряду та Парламенту залишається на рівні, який перешкоджає виконанню Україною Цілі №3 сталого розвитку ООН та поглибленню імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Зниження втручання тютюнової індустрії у політику охорони здоров’я розблокує ухвалення антитютюнових законодавчих ініціатив, які врятують тисячі життів українців», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»
Експерти оцінили рівень втручання тютюнової промисловості на політику держави Україна у 64 бали зі 100 можливих. Згідно з результатами попереднього Індексу втручання тютюнової промисловості у 2020 році Україна отримала 68 балів. Найвищий бал втручання тютюнової індустрії у політику держави зафіксовано у Домініканської Республіки – 96 балів, найнижчий у держави Бруней Даруссалам – 15 балів. За методологією дослідження, чим вищий бал, тим сильніше втручання тютюнової індустрії.
«Неприпустимо, коли під час пандемії COVID-19 тютюнова промисловість намагається надавати допомогу державі, водночас вимагаючи зменшення акцизів на тютюнові вироби, коли куріння на 50% підвищує ризик смертності від ускладнень COVID-19. Україна як держава, яка ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну буде відмовлятися від такої співпраці дотримуючись статті 5.3 Конвенції та її Керівних принципів», – підкреслив Отто Стойка – лікар-методист Центру громадського здоров’я МОЗ України.
2020 рік характеризується тим, що тютюнова індустрія використовувала скрутну ситуацію боротьби країни з пандемією COVID-19. Через свої групи впливу у Парламенті, індустрія постійно займалася «законодавчим спамом» та блокувала ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту. Попри агресивні спроби тютюнової індустрії підірвати політику підвищення акцизів на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи), Уряд та Верховна Рада України змогли відстояти ефективне рішення про гармонізацію акцизів на ТВЕН та сигарили до рівня сигарет. З 1 січня 2021 року вступили в дію норми Закону № 466-IX і лише за перші 9 місяців 2021 року доходи Держбюджету від акцизів на ТВЕНи склали близько 10,5 млрд гривень у той час, як за весь 2020 рік доходи від акцизів на ТВЕН становили 1,7 млрд грн.
«Україна гармонізувала оподаткування сигарет та ТВЕН, що дозволило Держбюджету отримати додаткові надходження. Тютюнова індустрія намагалася скасувати підвищення акцизів, однак завдяки вчасному інформуванню та суспільному резонансу, державі вдалося захистити ефективне рішення. Це доводить необхідність запровадження в Україні на рівні законодавства декларування та звітності про будь-які контакти представників держави та тютюнової індустрії», – зазначив Сергій Миткалик, Голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
Глобальний індекс втручання тютюнової промисловості фіксує сім індикаторів впливу на державну політику :
Зменшити вплив тютюнової індустрії на державну політику охорони здоров’я допоможе впровадження практик реалізації Керівних принципів Статті 5.3 РКБТ ВООЗ, які зокрема, рекомендують встановити систему звітування про контакти представників держави з представниками тютюнової промисловості.
Довідкова інформація: Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії був вперше запроваджений Альянсом Південно-Східній Азії з боротьби проти тютюну (South–East Asia Tobacco Control Alliance) як регіональний звіт за підтримки проєкту «Зупинимо тютюнові організації та вироби» Благодійного Фонду Блумберга та є частиною глобальної публікації Всесвітнього центру ефективного управління контролем над тютюном (Global Centre for Good Governance in Tobacco Control) у Школі глобальних досліджень Університету Таммасат.
Для додаткової інформації:
Дмитро Полонський, медіакоординатор ГО «Життя», 063 344 12 69, smokefreeukraine@center-life.org.
Українська промисловість готова до впровадження IoT рішень для оптимізації процесів, повідомив директор з продажу та абонентського обслуговування “Vodafone Україна” Євген Булах під час запуску “розумного” кар’єру у Горішніх Плавнях у середу.
“Ми бачимо інтерес до подібних цифрових інструментів з боку багатьох бізнесів. Кілька проектів на стадії активного опрацювання. Серед найбільш зацікавлених секторів: енергетика, агропромисловість, логістика, порти. Не всі готові інвестувати значні кошти у розгортання своїх мереж. Є проекти, які реалізуються на наших потужностях, на умовах OPEX”, – повідомив Булах.
