Обсяг економіки Німеччини у другому кварталі не змінився порівняно з попередніми трьома місяцями, свідчать попередні дані Федеральної статистичної агенції ФРН (Destatis).
У річному вираженні зростання ВВП з поправкою на кількість робочих днів становило 1,4%.
Аналітики в середньому очікували на підвищення першого показника на 0,1% і другого на 1,7%, повідомляє Trading Economics.
У першому кварталі ВВП зріс на 0,2% у поквартальному вираженні та підвищився на 3,8% за рік.
Обсяг німецької економіки все ще на 0,2% нижче, ніж у четвертому кварталі 2019 року – тобто в останньому кварталі до пандемії коронавірусу, йдеться в повідомленні Destatis.
Destatis опублікує остаточні дані про динаміку економіки країни у другому кварталі 25 серпня.
При цьому в повідомленні статистичного відомства зазначається, що через кризу COVID-19 і російське вторгнення в Україну дані схильні до більшої невизначеності, ніж зазвичай. Це свідчить про можливість сильнішого перегляду показників проти спочатку оголошеними.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 23 по 29 липня становив близько 281 тис., тоді як на виїзд – близько 262 тис., повідомляє Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім тижнем кількість тих, хто в’їхав в Україну, трохи зросла, тоді як кількість тих, хто її залишив, трохи скоротилася, внаслідок чого чиста притока в країну збільшилася приблизно до 19 тис. з близько 5 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, залишилося на рівні 119 тис. на тиждень, а оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилося до 431 проти 560 тижнем раніше.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 23 по 29 липня з України до Польщі в’їхало 162 тис. (тижнем раніше – 163 тис.), тоді як із Польщі до України – 173 тис. (167 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,130 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,218 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, останні чотири тижні намітилася тенденція, коли у неділю-вівторок помітно більше людей в’їжджає в Україну, а у середу-п’ятницю – трохи більше виїжджає.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через її західний кордон місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за цей період знизився до 60 тис.
За даними УВКБ ООН на 26 липня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 9,927 млн осіб, з них до Польщі 4,944 млн, Росію – 1,857 млн, Угорщину – 1,042 млн, Румунію – 890,2 тис. осіб ., Словаччину – 627,6 тис., Молдову – 549,3 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 26 липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,996 млн осіб.
Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо організації освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2022/23 навчальному році.
«У новому 2022/23 навчальному році освітню діяльність у закладах позашкільної освіти МОН рекомендує розпочати 1 вересня 2022 року. Форма організації освітнього процесу (очна, дистанційна, змішана) визначається залежно від ситуації із безпекою у кожному населеному пункті», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
У відомстві зазначають, що керівники навчальних закладів несуть персональну відповідальність за організацію безпечних умов для претендентів на освіту та всіх працівників установи у разі проведення освітнього процесу в очному форматі.
«Освітній процес у очному режимі здійснюється у приміщеннях чи будинках у межах розрахункової ємності споруд цивільного захисту, які можуть бути використані для укриття у разі сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів», – йдеться у повідомленні.
Проведення дистанційного освітнього процесу на території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях запроваджується наказом (розпорядженням) засновника навчального закладу за погодженням з керівником адміністрації (без обов’язкового укладання трудового договору про дистанційну роботу у письмовій формі; головною умовою є своєчасне виконання завдань).
«Установи позашкільної освіти на підконтрольній Україні території виконують не лише освітню, а й виховну та соціальну функції, забезпечують психологічну підтримку та змістовне дозвілля для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Ці заклади ефективно займаються патріотичним вихованням дітей та молоді, організовуючи військово-патріотичні заходи, благодійні та волонтерські акції», – заявляють у Міносвіти.
Згідно з повідомленням, за даними державної статистики, станом на 1 січня 2022 року в системі освіти працювало 1263 заклади позашкільної освіти, які відвідували понад 1 млн 14 тис. дітей.
Станом на 25 липня 2022 року зруйновано 12 закладів позашкільної освіти та 60 пошкоджено. Найбільше постраждали установи Донецької, Харківської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Київської, Сумської та Чернігівської областей.
Чоловіки, які мають подвійне громадянство, згідно з чинним законодавством, можуть виїхати за межі України лише у разі припинення українського громадянства, заявили у Державній прикордонній службі України.
“Згідно із законодавством України, подвійне громадянство (тобто громадянство України та ще однієї чи кількох країн) в Україні не допускається. Особа, яка має кілька громадянств, одне з яких – України, у відносинах з Україною вважається громадянином України”, – вказується в повідомленні у Facebook.
Підстави втрати та припинення громадянства України визначено у ст. 18 та 19 закону “Про громадянство”. У будь-якому разі громадянство припиняється у день видання указу Президента України.
“Таким чином, використовувати паспорт громадянина іншої країни для перетину державного кордону України на законних підставах мають фізичні особи після виходу указу президента України про втрату такими особами громадянства України”, – уклали у Держприкордонслужбі.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” (Київ) 29 липня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість -92 196 тис. грн.
Документи приймаються до 3 серпня
Віце-прем’єр-міністр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Андрій Спину повідомив, що наступного місяця Молдова купуватиме 30% електроенергії, що бракує, у двох українських компаній.
“Українські компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго” поставлять в серпні Молдові 30% електроенергії, що їй бракує. Із загального обсягу потужностей – 20% припаде на “Енергоатом”, а 10% – на “Укргідроенерго” за тією ж ціною. Обидві компанії поставлять електроенергію за однаковою ціною – $77/МВтч”, – написав Спину у п’ятницю на своїй сторінці в телеграм-каналі.
Він нагадав, що 70% поставить Молдавська ДРЕС (розташована в Придністров’ї та належить російській групі “Інтер РАО ЄЕС”) за ціною $59,9/МВтч, згідно з контрактом, укладеним на липень-серпень. За словами віце-прем’єра, середньозважена ціна поставок у серпні становитиме $65,03/МВтч.
“Така ціна дозволяє зберегти на колишньому рівні тариф на електроенергію для громадян та економіки”, – сказав Спину.
Раніше повідомлялося, що Молдова купує електроенергію у молдавської ДРЕС. При цьому з березня договори укладаються лише на один місяць. Це пов’язано з енергетичною кризою та нестабільними цінами на газ. Через скорочення “Газпромом” у травні постачань газу до Придністров’я Молдовська ДРЕС попередила Кишинів, що зможе постачати на правий берег Дністра лише 70% від необхідного обсягу електроенергії. З травня Молдова закуповує обсяг електроенергії, що бракує, в Україні.
