Гірничо-металургійна група “Метінвест”, попри труднощі воєнного часу, планує в 2025 році спрямувати майже 5,7 млрд грн на розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів та 2,5 млрд грн – у виробництво заводу “Каметсталь” (Кам’янське Дніпропетровської обл.).
За словами генерального директора “Метінвесту” Юрія Риженкова, це рекордна сума за останні роки, значну частину якої спрямують на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску продукції.
В пресрелізі групи констатується, що через ворожі обстріли постраждали її підприємства в Маріуполі та Авдіївці, а міста окуповано. Також у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації “Метінвест” нещодавно призупинив роботу Покровської вугільної групи.
Решта активів групи у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи безпекові, енергетичні, логістичні та економічні чинники. Пріоритетом залишається турбота про співробітників, на всіх підприємствах групи в Україні є бомбосховища.
Гендиректор додав, що за три роки повномасштабного вторгнення група спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн, з яких 4,4 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”.
“З першого дня повномасштабного вторгнення й через три роки потому ми продовжуємо боротьбу за Україну. Попри виклики воєнного часу, “Метінвест” зміг не лише вистояти, а й зберегти статус лідера з експорту, опори держави, одного з найбільших донорів ЗСУ. І все це – завдяки внеску кожного працівника “Метінвесту” – в Україні та закордоном. Нас єднає спільна мета – наближати перемогу всіма доступними засобами. А після неї – стати фундаментом для повоєнної відбудови”, – сказав Риженков, якого цитує пресслужба.
Підкреслюється, що важливим внеском у підтримання економіки України та прифронтових регіонів є сплата податків. За підсумками 2024 року “Метінвест” є найбільшим платником податків ГМК.
Крім того, група налагодила виробництво для армії, займається розмінуванням територій – налагоджено вмпуск протимінних тралів і спрямовано ресурси на закупівлю обладнання, амуніції й техніки для фронту.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українська drogerie-мережа EVA (ТОВ “Руш”) планує розширити логістичні потужності e-commerce напрямку після придбання у компанії Dragon Capital складу у Броварах, повідомила пресслужба мережі.
Згідно з повідомленням, придбання об’єкту дочірнього підприємства “СК Омега-1 Логістик” у Броварах зумовлене стрімким розширенням напряму електронної комерції – збільшенням асортименту та кількості замовлень в інтернет-магазині EVA.UA.
“З третього кварталу цього року ми плануємо розпочати переобладнання об’єкту, придбаного у Dragon Capital. У 2026 році плануємо перенести туди свій склад, який обслуговуватиме роздрібну мережу EVA в центральних областях України”, – наведено в повідомленні слова виконавчої директорки ТОВ “Руш” Ольги Шевченко.
За її словами, власний розподільчий центр EVA у Київській області загальною площею 43 тис. кв. м розділений на склад для роздрібної мережі (22 тис. кв. м) та електронної комерції (21 тис. кв. м). Після переобладнання придбаного складу площею 19,1 тис. кв. м компанія планує повністю віддати власний розподільчий центр від потреби напряму e-commerce.
Придбання активу біля діючого складу також дасть змогу зберегти команду в Броварах, зазначила Шевченко.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України надав дозвіл ТОВ “Руш” придбати ДП “СК Омега-1 Логістик” у січні 2024 року. Угода з продажу була завершена у лютому.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На кінець 2024 року мережа налічувала близько 1080 магазинів, що працюють.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками трьох кварталів 2024 року дохід “Руш” склав 19,2 млрд грн, чистий прибуток – 1,2 млрд грн. У 2023 році дохід підприємства зріс на 33,7% до 21 млрд грн порівняно з 2022 роком, чистий прибуток – на 26%, до 2,2 млрд грн.
Мер Києва Віталій Кличко в понеділок заявив, що після консультацій із військовими є попередні домовленості частково зняти обмеження руху Південним мостом, а саме – дозволити рух транспорту з лівого берега на правий.
«Після консультацій з військовими є можливість частково зняти обмеження. А саме – дозволити рух транспорту з лівого на правий берег. Рух із правого берега поки що залишиться без змін. Такі попередні домовленості», – написав Кличко в Телеграмі.
Він зазначив, що ще потрібні «додаткові рішення» військових, з якими тривають консультації, після цього потрібне рішення Ради оборони міста.
Раніше повідомлялося, що голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що після консультацій із військовими на засідання Ради оборони Києва буде винесено питання щодо послаблення обмеження руху автомобілів Південним мостом.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляє, що Європейський союз і країни-члени надали допомогу Україні на EUR145 млрд.
«Європейський союз і країни-члени підтримували Україну на 145 млрд євро. Це більше ніж хтось іще допомагав», – сказала фон дер Ляєн під час пленарного засідання “Підтримуй Україну” в Києві в понеділок.
За її словами, ЄС допоміг Україні покрити дефіцит бюджету країни на весь 2025 рік.
«Паралельно ми маємо негайно надавати зброю та озброєння. І це буде в центрі нашої роботи наступні кілька тижнів», – наголосила президентка Єврокомісії.
Вона також наголосила, що Європа зміцнить Україну «в цей критичний момент».
«Можу анонсувати, що новий платіж Україні на 3,5 млрд євро надійде вже в березні», – зазначила фон дер Ляєн.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала інтеграцію енергетичних ринків України та Молдови в європейський ринок до кінця наступного року.
«Єврокомісія підготувала амбітний пакет з енергобезпеки. Мета – гарантувати стійку, безпечну та конкурентну енергосистему для України», – сказала вона в понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами фон дер Ляєн, під час цієї зими Європа надала Україні 1,8 ГВт електроенергії. «Але зараз ми повністю інтегруємо український і молдовський електричні ринки в наш європейський до кінця наступного року. І ми використаємо потенційний обсяг 80% всіх запасів усього газу, це допоможе створити і прибутковість. Усе це збільшить енергобезпеку і Європейського Союзу, і України», – зазначила президентка Єврокомісії.
MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, європейський ринок, Урсула фон дер Ляєн
Міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Європейську Комісію після завершення автономних торговельних заходів у торгівлі українською агропродукцією повернутися до довоєнних квот, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у фейсбук.
«Є речі, які ми не допускаємо! Захищаємо інтереси та засоби до існування фермерів від української сільськогосподарської продукції. У спільному листі з моїми колегами міністрами сільського господарства Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Брюссель вжити заходів», – написав він.
Угорський міністр нагадав, що регламент ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні 2025 року, тому Європейська Комісія повинна знайти довгострокове рішення ринкових труднощів, що виникають на європейському ринку через українську сільгосппродукцію.
«У спільному листі ми закликали комітет повернутися до довоєнних квот, запровадити заходи захисту сільгосппродукції, запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти для держав-учасниць на регіональній основі. Крім того, ми також просили Брюссель вимагати від ЄС охорони здоров’я та здоров’я рослин, охорони тварин, охорони здоров’я та навколишнього середовища для української сільгосппродукції», – розповів Надь.
Він уточнив, що Угорщині цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи зрадить їх знову, як це було у вересні 2023 року, коли заборону на імпорт української агропродукції в ЄС не було продовжено.
Надь запевнив, що Угорщина збереже обмеження на імпорт української сільгосппродукції у своїй національній юрисдикції доти, доки не буде необхідності захищати угорців.
«Солідарні з Україною, але захистимо життєдіяльність і конкурентоспроможність фермерів», – резюмував міністр сільського господарства Угорщини.
