Запаси вугілля на складах теплоелектростанцій на початок опалювального сезону 2022-2023 років мають сягати від 2 млн тонн до 3 млн тонн, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На початок ОЗП обсяги вугілля на складах розраховуємо довести щонайменше до 2 млн тонн. Це дасть змогу забезпечити стабільність постачань і для населення, і для бізнесу. Максимальний показник, який ми маємо намір накопичити, – близько 3 млн тонн вугілля на початок ОЗП. Таке завдання поставлено перед Міністерством енергетики”, – сказав Шмигаль під час засідання уряду у вівторок.
При цьому він зазначив, що видобуток вугілля на державних шахтах знизився приблизно на третину через окупацію частини об’єктів, але вказав на наявність альтернативних варіантів.
Водночас він звернув увагу на проблеми з підвезенням вугілля на деякі станції. “На частині наших станцій підвезення вугілля заблоковане через загрозу обстрілів, а також є логістичні проблеми та руйнування”, – зазначив глава уряду.
Водночас прем’єр наголосив на окупації низки генеруючих об’єктів: Запорізької атомної електростанції, Каховської гідроелектростанції, трьох ТЕС та близько 40% усіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Водночас прем’єр висловив думку, що з урахуванням падіння споживання електроенергії приблизно на 30% ресурсу, що генерується, вистачить і для забезпечення самої України, і для експорту до європейських країн.
“Потенціал – сотні мільйонів доларів прибутку щорічно та зменшення залежності країн Європи від російського газу”, – наголосив Шмигаль.
Як повідомлялося, уряд створив штаб із підготовки до опалювального сезону, який очолив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Уряд доручив “Нафтогазу” довести запаси газу на початок ОЗП щонайменше до 19 млрд куб. м.
За словами Шмигаля, підготовка до ОЗП є пріоритетним завданням для Міністерства енергетики та Міністерства розвитку громад та територій, про виконання заходів міністри мають звітувати кожні два тижні.
Станом на 1 вересня 2021 р. у ПСГ було накопичено 18,16 млрд куб. м газу, вугілля менше ніж 1 млн тонн – 738,3 тис. тонн
Увага! У Донецькій області зникли люди. Просимо допомогти у пошуках:
1. Ковальова Олександра Семенівна Знаходилась за адресою: м. Маріуполь, вул. Азовстальска, буд. 160, кв. 50, ЇЇ сестра Тітченко Ганна Семенівна, також знаходилась в Маріуполі за невідомою адресою. Дівоче прізвище сестер – Лубенець
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження родини Олександри і Ганни, прохання повідомити за телефоном:
+380951857593 (Антонюк Людмила).
———–
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Приблизне місце останнього перебування зниклого.
Проект “Знайди близьких” є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Запрошуємо колег із ЗМІ приєднатися до ініціативи!
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте, будь ласка, на електронну пошту maksim.urakin@gmail.com
Медична група компаній Adonis відновила роботу медичного центру у Бучі (Київська обл.), закритого через окупацію.
“На початку червня ми відновили роботу медичного центру в Бучі, який був відкритий 21 лютого, але через окупацію пропрацював лише три дні. Життя триває, тому ми знову відкриваємо наші клініки”, – зазначив директор із розвитку медгрупи Adonis Віталій Гирін.
Він повідомив, що в бучанській клініці відкрито прийом терапевта, реабілітолога, інших фахівців, працюють кабінети УЗ-діагностики, маніпуляційний кабінет, пункт забору матеріалу на ПЛР-тестування та власну лабораторію.
Adonis – мережа приватних медичних центрів для дорослих та дітей, заснована понад 20 років тому. До неї входять 12 філій у Києві та області, зокрема два власних пологових будинки та лабораторія стовбурових клітин.
У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 66 медичними напрямами.
Президент України Володимир Зеленський обрав другим послом національного бренда UNITED 24 українську тенісистку Еліну Світоліну, повідомили в Офісі президента України.
Як повідомляє пресслужба ОПУ у вівторок увечері, представлення Світоліної другим послом фандрейзингової платформи UNITED24 відбулося під час онлайн-зустрічі з главою держави, віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим та координатором платформи Ярославою Гресь.
Крім того, до відеоконференції приєднався перший посол UNITED24 Андрій Шевченко, разом з яким Світоліна продовжить об’єднувати світову спортивну спільноту навколо допомоги Україні.
Президент подякував Світоліній за активну позицію, яку спортсменка зайняла з перших днів війни, та зазначив, що важливо розповідати про Україну у світі.
В ОП також наголосили, що наприкінці липня заплановано благодійну гру першої ракетки світу Іги Свьонтек під патронатом Світоліної.
За перші чотири тижні роботи фандрейзингової платформи UNITED24 на потреби України зібрано понад $52,5 млн.
Як повідомлялося, 18 травня Зеленський підписав указ про заснування національного бренда UNITED24 і привітав першого посла цього бренда – легендарного українського футболіста та тренера Андрія Шевченка.
7 червня Міністерство молоді та спорту відкрило спеціальний рахунок у Національному банку України для пожертвувань у рамках ініціативи фонду відновлення UNITED24.
ПрАТ “Стальканат” (Одеса), незважаючи на воєнні дії, працює із завантаженістю виробничих потужностей на 75% і звертається до США про зняття раніше введених мит на постачання продукції.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко, зараз завод завантажений на 75% потужностей, з яких 90% продукції, що виробляється, поставляється на експорт.
Також він уточнив, що продукція переважно поставляється в ЄС автомобільним транспортом, хоча витрати на логістику зросли майже вдвічі.
За його словами, незважаючи на зняття мит США та ЄС у розмірі 25%, залишаються антидемпінгові мита США при постачанні до США у розмірі 19,32%.
Лавриненко констатував, що компанія вживає дій щодо диверсифікації поставок.
“Ми докладаємо зусиль для скасування антидемпінгового мита при постачанні продукції до США”, – констатував співрозмовник агентства.
Відповідаючи на питання щодо ринку України, топ-менеджер зазначив, що наразі, у період війни, попит на продукцію різко знизився через припинення роботи гірничо-металургійних підприємств країни.
“Але ми працюємо, як і раніше – стабільно, виробляємо продукцію”, – сказав гендиректор.
Також СЕО вказав на позитивне рішення уряду щодо повернення ПДВ за постачання продукції на експорт.
Раніше повідомлялося, що США запровадили попередні мита на імпорт сталевих канатів із України у розмірі 19,32% виробництва ПрАТ “Стальканат-Сілур” та інших українських постачальників.
ПрАТ “Стальканат-Сілур” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
Як повідомлялося, акціонери виокремили зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створили нову компанію – ПрАТ “Стальканат”, до якої переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, на балансі ПрАТ “Стальканат-Сілур” буде завод “Сілур”, розташований на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПАТ “ВО “Стальканат-Сілур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, надіслало відповідну заяву до Національної поліції.
Україна у травні 2022 року відвантажила на експорт усіма видами транспорту 1,74 млн тонн зернових та олійних культур, а також продукти переробки АПК, що в 1,8 разу перевищує показники квітня, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
“У травні в порівнянні з квітнем 2022 року відбулась переорієнтація каналів експорту: водним транспортом (річкові порти та паромні переправи) було експортовано 798,8 тис. тонн та 22,1 тис. тонн відповідно, що зробило річкові порти України головними експортними воротами”, – уточнило відомство.
За його даними, у травні на зовнішні ринки було відвантажено 959,35 тис. тонн кукурудзи (+60% до квітня), 43,5 тис. тонн (зростання у 4,7 разу), 11,6 тис. тонн ячменю (- 2%), 341,8 тис. тонн насіння соняшника (зростання у 3,3 разу), 66,62 тис. тонн соєвих бобів (+17%) та 101 тис. тонн шроту (зростання у 2,6 разу).
Крім того, покупцям за кордоном у травні поставлено 202,65 тис. тонн соняшникової олії (+56% до квітня цього року) та 16,08 тис. тонн соєвої олії, що приблизно відповідає квітневим показникам у 16,38 тис. тонн.
Через повномасштабне російське вторгнення в Україну та блокаду її експортної інфраструктури в Чорному морі темпи експорту продукції АПК усе ще поступаються показникам аналогічного періоду 2021 року. Так, у травні 2021 року було експортовано 2,24 млн тонн кукурудзи, 857,8 тис. тонн пшениці, 22 тис. тонн ячменю, 189,6 тис. тонн насіння соняшника, 501,8 тис. тонн соняшникової олії, 36,18 тис. тонн соєвих бобів, 20,6 тис. тонн соєвої олії та 440 тис. тонн шроту.
За даними Мінагрополітики, у травні залізничним транспортом відвантажено 709,6 тис. тонн експортного постачання продукції АПК, або 40% від загального її експорту. За допомогою залізничного транспорту перевезено 56% усього експорту соєвої олії, 53% кукурудзи, 48% шроту, 39% ячменю, 33% соєвих бобів і 28% соняшникової олії.
У свою чергу через річкові порти Дунаю експортовано 75% пшениці, 59% насіння соняшника, 57% ячменю, 50% соєвих бобів та 43% шроту.
Автомобільні перевезення у травні забезпечили 40% експорту соєвої олії, 32% соняшникової олії та 23% насіння соняшника.
“Порт “Рені” відвантажив на експорт 398 тис. тонн продукції, Ізмаїльський порт – 327,9 тис. тонн. Через Володимир-Волинський – Хрубежув було фактично вивезено 206,2 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки, тоді як через Чоп – Захонь, Чієрна над Тисою – 118,05 тис. тонн”, – уточнюється у повідомленні.
Як повідомлялося, на початку травня міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що Україна у квітні експортувала 1,09 млн тонн зернових культур, що вп’ятеро перевищує показники березня, коли через російське військове вторгнення в Україну їх експорт становив лише 0,2 млн тонн.
До початку війни Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси та Миколаєва, проте наразі через їх морську блокаду Росією країна може щомісяця перевозити приблизно 1 млн тонн зернових.
