Американці голосують за свого наступного президента на загальних виборах, які завершаться у вівторок, 5 листопада.
Після закриття виборчих дільниць, залежно від того, наскільки гострою буде боротьба, можливо, переможця не буде визначено протягом кількох годин, днів або навіть тижнів. Ось що вам потрібно знати.
Демократка Камала Гарріс, нинішня віцепрезидентка, і республіканець Дональд Трамп, колишній президент, йдуть нога в ногу вже кілька тижнів.
Загальнонаціональні опитування та опитування в штатах, що вагаються, стають дедалі жорсткішими з наближенням 5 листопада, тож у кількох місцях може бути дуже вузька перевага, що може вимагати перерахунку голосів.
Також можливо, що деякі результати цього року надходитимуть повільніше через зміни в тому, як окремі штати – включно з усіма сімома штатами, що вагаються, які в кінцевому підсумку вирішать долю перегонів, – проводять вибори з 2020 року.
З іншого боку, підрахунок голосів прискорився в таких штатах, як Мічиган, і цього разу поштою буде віддано набагато менше голосів, ніж на минулих виборах, які проходили під час пандемії Covid.
Це означає, що існує ряд можливих результатів – переможець буде оголошений в ніч виборів, наступного ранку або, можливо, через кілька днів або тижнів.
Вибори 2020 року відбулися у вівторок, 3 листопада, але американські телеканали оголосили Джо Байдена переможцем лише пізно вранці в суботу, 7 листопада.
Коли американці лягали спати в ніч виборів, прихильники Трампа були впевнені, що перемога близька, але насправді обидва кандидати були в межах досяжності 270 голосів колегії вибірників, необхідних для того, щоб стати обраним президентом.
Хоча переважна більшість штатів оголосили результати виборів протягом 24 годин, кілька ключових штатів, зокрема Пенсильванія і Невада, цього не зробили.
Пенсильванія, з її 19 голосами виборців, однак, схилялася до демократів. У суботу вранці свіжа партія бюлетенів, підрахованих у цьому штаті, дала телеканалам впевненість у тому, що Байден здобуде там перемогу.
CNN першим оголосив результат, а всі інші телеканали наслідували його приклад протягом наступних 15 хвилин.
Як правило, виборці звикли до думки, що вони знатимуть, хто буде наступним президентом, коли підуть спати пізно ввечері в ніч виборів або, принаймні, рано вранці наступного дня.
Наприклад, у 2016 році, коли Трамп вперше виграв президентські вибори, його оголосили переможцем незадовго до 03:00 за східним часом (08:00 за Гринвічем) на наступний день після виборів.
У 2012 році, коли Барак Обама здобув другий термін, його перемогу прогнозували ще до півночі в день голосування.
Але одним помітним нещодавнім винятком були вибори 2000 року між Джорджем Бушем і Альбертом Гором.
Обидві кампанії вступили у запеклу боротьбу у Флориді, і результат перегонів не був визначений до 12 грудня, коли Верховний суд США проголосував за припинення процесу перерахунку голосів у штаті, залишивши Буша на посаді офіційного переможця і, таким чином, вручивши йому ключі від Білого Дому.
По всій країні перші виборчі дільниці закриються о 18:00 за східним часом (23:00 за Гринвічем) у вівторок ввечері, а останні – о 01:00 за східним часом (06:00 за Гринвічем) рано в середу.
Очікується, що ці перегони зведуться до результатів у семи штатах, що вагаються – Аризоні, Джорджії, Мічигані, Неваді, Північній Кароліні, Пенсильванії та Вісконсині, які можуть бути вирішальними.
19:00 EST (00:00 GMT) – Закриваються виборчі дільниці в Джорджії та п’яти інших штатах, а також частково ще в двох штатах. Це також час, коли американські телевізійні мережі, ймовірно, почнуть робити свої перші нічні дзвінки, в менш конкурентних штатах, таких як Кентуккі.
19:30 за східним часом (00:30 за Гринвічем) – Виборчі дільниці закриваються в трьох штатах, включаючи Північну Кароліну, де Гарріс сподівається покласти край низці поразок кандидатів у президенти від Демократичної партії, починаючи з 2008 року.
20:00 за східним часом (01:00 за Гринвічем) – Закриваються виборчі дільниці в Пенсильванії, 15 інших штатах і окрузі Колумбія, а також частково в Мічигані та чотирьох інших штатах.
21:00 за східним часом (02:00 за Гринвічем) – Всі інші виборчі дільниці закриваються в Мічигані. Голосування також завершиться в Арізоні, Вісконсині та 12 інших штатах.
22:00 за східним часом (03:00 за Гринвічем) – виборчі дільниці закриваються в Неваді та двох інших штатах, а також частково в двох інших штатах.
Зазвичай спочатку підраховують голоси, подані в день виборів, потім – дострокові та надіслані поштою бюлетені, ті, що були оскаржені, а потім – голоси, подані за кордоном та військовослужбовцями.
Місцеві виборчі чиновники – іноді призначені, іноді обрані – перевіряють, обробляють і підраховують окремі голоси в процесі, відомому як агітація.
Перевірка бюлетенів включає порівняння кількості поданих голосів з кількістю активних виборців; вилучення, розгортання та перевірку кожного бюлетеня на наявність розривів, плям чи інших пошкоджень; а також документування та розслідування будь-яких невідповідностей.
Підрахунок бюлетенів передбачає введення кожного бюлетеня в електронні сканери, які зводять результати в таблицю. Деякі обставини вимагають ручного підрахунку або повторної перевірки результатів.
У кожному штаті та населеному пункті діють суворі правила, які визначають, хто може брати участь в агітації, порядок обробки голосів і які етапи відкриті для громадськості, а також те, як партійні спостерігачі можуть контролювати і втручатися в процес підрахунку голосів.
Вузький розрив у результатах змусить ЗМІ чекати довше, перш ніж робити свої прогнози, але він також створює загрозу перерахунку голосів і судових позовів.
У Пенсильванії, наприклад, автоматичний перерахунок голосів по всьому штату вступає в силу, якщо різниця між голосами, відданими за переможця і переможеного, становить піввідсотка. У 2020 році різниця становила трохи більше 1,1 відсоткового пункту.
По всій країні вже подано понад 100 передвиборчих позовів, зокрема щодо права голосу та управління списками виборців з боку республіканців. Поточні судові рішення у цих справах формують перебіг перегонів з кожним днем.
Інші сценарії, які можуть спричинити затримки, включають будь-які випадки безладу, пов’язані з виборами, особливо на виборчих дільницях, і перешкоди для підрахунку голосів, як, наприклад, прорив водопроводу на дільниці з обробки бюлетенів у Грузії в 2020 році.
Після того, як кожен дійсний голос був включений до остаточних результатів, і після завершення таких процесів, як перерахунок голосів, результати виборів засвідчуються – спочатку в місцевих юрисдикціях, а потім на загальнодержавному рівні.
Керівник штату, як правило, губернатор, затверджує так званий список виборців , які представлятимуть свій штат у колегії виборців. Ці виборщики зустрічаються у своїх штатах 17 грудня, щоб віддати свої голоси і відправити їх до Вашингтона.
6 січня новий Конгрес США збирається на спільне засідання для підрахунку голосів виборців під головуванням чинного віцепрезидента.
Після виборів 2020 року Трамп відмовився визнати свою поразку і зібрав прихильників на марш до Капітолію, коли Конгрес збирався засвідчити перемогу Байдена.
Він закликав свого віце-президента Майка Пенса відкинути результати виборів, але Пенс відмовився.
Навіть після того, як заворушення було ліквідовано, а члени Конгресу перегрупувалися, 147 республіканців невдало проголосували за скасування програшу Трампа.
Виборчі реформи, що відбулися з того часу, ускладнили законодавцям можливість заперечувати завірені результати, надіслані їм з окремих штатів, а також уточнили, що віце-президент не має права в односторонньому порядку відкидати голоси виборців.
Тим не менш, спостерігачі за виборами очікують, що на місцевому рівні та на рівні штатів можуть мати місце спроби затримати засвідчення результатів голосування 2024 року.
Трамп, його візаві Джей Ді Венс та провідні республіканські лідери на Капітолійському пагорбі неодноразово відмовлялися однозначно заявити, що вони визнають результати виборів, якщо він програє.
Обраний президент розпочне свої повноваження після інавгурації в понеділок, 20 січня 2025 року, на території комплексу Капітолію США.
Це буде 60-та президентська інавгурація в історії США.
Під час заходу новий президент складе присягу, пообіцявши дотримуватися Конституції, а потім виступить з інавгураційною промовою.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-жовтні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 1,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 729,1 тис. тонн із 715,1 тис. тонн.
За даними компанії, у жовтні вироблено 73,8 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-жовтні поточного року збільшив випуск прокату на 21,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 1,2 тис. тонн з 1 млн 652,5 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за зазначений період зросла на 21,05% – до 2,418 млн тонн, чавуну – на 17%, до 2,562 млн тонн.
У жовтні “Запоріжсталь” виробила 264,5 тис. тонн чавуну, 241,3 тис. тонн сталі, відвантажено 172,2 тис. тонн прокату.
Водночас нагадується, що у 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в ході інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Італія, як одна з провідних економік Євросоюзу, продовжує відновлюватися після пандемії та кризових явищ останніх років. Однак ринок праці стикається з безліччю викликів, як-от демографічний спад, старіння населення і тиск міграційних потоків. У першому півріччі 2024 року ринок праці Італії показує змішані результати: поліпшення в деяких секторах і стагнацію в інших.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував основні тенденції в економіці Італії, ситуацію на ринку праці та становище громадян України, які перебувають на території Італії.
Мінімальна заробітна плата в Італії, як і раніше, не встановлена на національному рівні. Питання про введення мінімальної заробітної плати обговорюється в країні вже давно, але на поточний момент умови оплати праці регулюють колективні договори, що укладаються профспілками і роботодавцями в різних галузях. У середньому мінімальна заробітна плата за договорами становить близько 8-9 євро на годину, що при повній зайнятості відповідає приблизно 1 300-1 500 євро на місяць.
Як повідомляє Experts Club, зарплати в Італії варіюються залежно від регіону, кваліфікації та галузі. Розглянемо середні зарплати за основними секторами економіки:
Тенденціями у сфері зайнятості є:
На початок 2024 року в Італії проживає близько 5 мільйонів мігрантів, що становить майже 9% від усього населення країни. Основні національності серед мігрантів:
На початок 2024 року чисельність українських громадян в Італії істотно збільшилася через війну в Україні. Згідно з даними на лютий 2024 року, в Італії проживає понад 254 000 українців, які офіційно зареєстровані з тимчасовим захистом. Однак реальна чисельність українців, які перебувають у країні, може перевищувати 1 мільйон з огляду на постійні потоки біженців і мігрантів, а також тих, хто не зареєструвався офіційно.
Ці мігранти переважно зайняті в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері послуг, пов’язаній із доглядом за літніми людьми та дітьми. Українці, наприклад, після початку війни 2022 року, становлять значну частку працівників у сфері домашнього догляду.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, одним із головних викликів для Італії залишається інтеграція мігрантів в економіку. У деяких секторах спостерігається нестача кваліфікованих кадрів, тоді як інші стикаються з проблемою надлишкової робочої сили, особливо серед молоді. Найближчими роками уряд продовжить впроваджувати програми, спрямовані на підтримку інтеграції та навчання молодих фахівців, а також на скорочення бюрократичних бар’єрів для створення нових робочих місць.
Таким чином, ринок праці в Італії в першому півріччі 2024 року показує як позитивні, так і негативні тенденції. Економіка потребує кваліфікованих працівників, особливо в технологічному та медичному секторах, тоді як сектор послуг продовжує залежати від мігрантів, які відіграють важливу роль у вирішенні демографічних проблем країни.
Український постачальник зоотоварів Suziria Group розробив трирічну стратегію розвитку бізнесу, в якій передбачив будівництво виробництва з виготовлення вологих кормів для домашніх тварин у місті Калуш (Івано-Франківська обл.) та залучив понад $6 млн зовнішнього фінансування, повідомила співвласниця і голова наглядової ради Suziria Group, засновниця мережі зоомаркетів Поліна Кошарна.
«У нас також є 3-річна стратегія розвитку бізнесу, розрахована до 2027 року. У ній представлено бізнес-моделювання. У ній (стратегії – ІФ-У) описано як діючий бізнес, так і розвиток нового виробництва. (…) Це перший проєкт, який будується із залученням великого зовнішнього фінансування. Сам проєкт, будівництво, вже розпочато», – сказала вона на “Саміті СЕО”, який Forbes Ukraina провів у Києві в п’ятницю.
Кошарна додала, що група виграла грант USAID у розмірі $2 млн, з яких $1 млн уже витрачено за виготовлення обладнання. Крім того, Suziria Group у 2025 році має намір залучити ще приблизно $4 млн зовнішнього кредитування, отримає ще $1 млн гранту, а також використає власні кошти.
Як повідомлялося, державний Ощадбанк (Київ) уклав інвестиційну кредитну угоду із Suziria Group на суму понад $4,5 млн. У банку розповіли, що наразі Suziria Group виробляє вологі корми для домашніх тварин на партнерських потужностях у країнах ЄС. Розвиток власного виробництва допоможе компанії поступово відмовитися від імпорту цієї категорії продукції і розширити географію продажів. Через три роки Suziria планує розпочати власний експорт вологих кормів українського виробництва на європейський ринок.
За інформацією Ощадбанку, Suziria Group планує подвоїти обсяги виробництва в найближчі п’ять років.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Міністерство економіки Тайваню заявило про повне припинення поставок верстатів до Росії через посилення правил експортного контролю. Ці заходи вжито після публікації в ЗМІ серії розслідувань про такі поставки.
Міністерство економіки Тайваню в п’ятницю, 1 листопада заявило
про повне припинення поставок верстатів, які можуть використовуватися на військових підприємствах, до Росії. Правила експортного контролю були посилені після публікації серії розслідувань про такі поставки в засобах масової інформації.
Зокрема, істотно збільшено – до 1 млн тайванських доларів (приблизно 31 100 доларів США) – розмір штрафу за первинне порушення санкцій, введених проти РФ і Білорусі. Крім того, Мінекономіки повідомило, що веде «активну роз’яснювальну роботу» з виробниками, закликаючи їх дотримуватися законів і контролювати кінцевий потік продукції.
За даними відомства, це вже дало результат, і обсяг експорту верстатів із Тайваню в Росію «впав до нуля».
У січні нинішнього року російське видання The Insider і тайванське The Reporter опублікували спільне розслідування,
у якому йшлося про те, що Тайвань, незважаючи на проукраїнську позицію влади, став головним постачальником металообробних верстатів для підприємств військово-промислового комплексу Росії. У публікації вказувалося, що цей експорт йде через треті країни, такі як Туреччина. Уже в лютому Тайбей запровадив санкції проти кількох російських компаній, які фігурували в статті).
У липні вийшло нове розслідування
The Insider – про те, що тайванська компанія Giant Force має намір в обхід обмежень поставити в РФ незамінний прилад для тестування термостійкого покриття корпусів ракет – «камеру соляного туману». У цій схемі, за даними видання, брали участь китайський завод тайванської фірми, малазійська транспортна компанія і киргизький банк. У підсумку поставки було зірвано завдяки пильності банків, зокрема китайських, які побоювалися санкцій за експорт товарів подвійного призначення, пише The Insider.
Про постачання тайванських верстатів у Росію йшлося також у доповідях британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень і Open Source Centre – урядового центру США, що аналізує інформацію з відкритих джерел для американських спецслужб.
У 2023 році Росія в обхід санкцій отримала понад 300 автоматизованих верстатів від виробників ФРН, ідеться в розслідуванні німецької телекомпанії SWR, яка проаналізувала митні документи, а також фото та відеозаписи. За цими даними, німецькі верстати з ЧПУ активно використовують підприємства, що постачають російську армію двигунами і деталями для літаків, зокрема «КамАЗ», НІР, «Індустріальні рішення».
Як з’ясували журналісти, російський ВПК використовує верстати понад 30 німецьких виробників, зокрема компанії Heller. За даними SWR, у двох третинах випадків обладнання з ФРН надходить до РФ через посередників у Туреччині.
Німецькі компанії заявили SWR, що дотримуються санкцій проти Москви і не знають, як їхні верстати опинилися в Росії. «Обхід санкцій – надзвичайно прибуткова справа. Як правило, у третій країні знайдеться людина, якій за це добре заплатять», – пояснив експерт із санкцій Бенджамін Гільгеншток із Київської школи економіки. Він вважає, що німецькі компанії дійсно не завжди знають, куди відправляється їхня продукція, але вони «однозначно могли б це з’ясувати, якби спробували». Експерт закликав уряд ФРН посилити експортні правила.
Джерело: https://www.dw.com/ru/tajvan-zaavil-o-polnom-prekrasenii-postavok-stankov-v-rossiu/a-70672790
