Президент України Володимир Зеленський прибув до Сінгапуру для участі в конференції «Діалог Шангрі-Ла», що є ключовим майданчиком з безпекових питань в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, та проведення низки зустрічей, зокрема з міністром оборони США Ллойдом Остіном.
«Глобальна безпека неможлива, коли найбільша країна світу ігнорує визнані кордони, міжнародне право та Статут ООН, шантажує голодом, темрявою та ядерною зброєю», – написав президент у своєму Телеграм-каналі.
За словами Зеленського, відновлення справедливого миру в Україні, забезпечення глобальної продовольчої та ядерної безпеки – це завдання Глобального саміту миру у Швейцарії. «Саме тому нам важливо буде почути там голос Азіатсько-Тихоокеанського регіону», – зазначив він.
Як повідомив глава держави, у Сінгапурі він проведе зустрічі з президентом цієї держави Тарманом Шанмугаратнамом і прем’єр-міністром Лоуренсом Вонгом, президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, сінгапурськими інвесторам, а також міністром оборони США Ллойдом Остіном.
Як випливає з порядку денного конференції, яка в нинішньому році проводиться з 31 травня до 2 червня, виступ президента України заплановано на неділю, 2 червня.
У конференції, зокрема, візьмуть участь міністр оборони США Ллойд Остін і його китайський колега Дун Цзюнь, заступник начальника штабу оборони Франції П’єр Вандьє, міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Зеленський виступить у межах пленарного засідання, присвяченого рішенням для Глобального миру і регіональної стабільності.
За даними ЗМІ, у нинішній конференції Росія участі не братиме.
Азіатський безпековий саміт «Діалог Шангрі-Ла» – це щорічний міжурядовий безпековий форум, що проводиться незалежним аналітичним центром «Міжнародний інститут стратегічних досліджень» (IISS), у якому беруть участь міністри оборони, постійні керівники міністерств та інші військові керівники 28 держав АТР. Форум отримав свою назву від готелю Шангрі-Ла (Shangri-La Hotel) у Сінгапурі, де він проводиться з 2002 року.
В Україні в понеділок, 2 червня, крім південно-східної частини короткочасні дощі, місцями грози.
Вітер переважно південно-західний, 7-12 м/с.
Температура в західних областях уночі 10-15°, вдень 21-26°; на решті території вночі 13-18°, вдень 27-32°, у північних, Вінницькій та Черкаській областях 24-29°.
У Києві в ніч на понеділок невеликий, удень невеликий короткочасний дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 16-18°, вдень 26-28°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 2 червня найвища температура вдень була 33,3 у 1921 р., найнижча вночі 3,9 у 1963 р.
У вівторок, 3 червня, вночі в центральних, східних, вдень у західних і північно-східних областях місцями короткочасний дощ, грози, на решті території без опадів.
Вітер південний, південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 13-18°, вдень 23-28°, на півдні та сході країни 27-32°.
У вівторок у Києві без опадів. Вітер південний, південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 16-18°, вдень 26-28°.
28 травня 2024 року Посольством Азербайджану в Україні було влаштовано в Києві урочисте прийняття з нагоди 106-річниці утворення АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки.
Минуло 106 років з дня створення 28 травня 1918 року першої демократичної, правової та світської держави на мусульманському Сході – АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки (АДР), основу якої заклав Мамед Емін Расулзаде.
В напруженій та складній суспільно-політичній обстановці АДР проіснувала лише 23 місяці. Незалежна Азербайджанська Республіка була окупована більшовиками та тільки після розпаду СРСР Азербайджан вдруге здобув свою незалежність.
Азербайджанська Республіка, що відновила 18 жовтня 1991 року відповідним Конституційним актом свою державну незалежність, проголосивши себе правонаступницею Азербайджанської Демократичної Республіки, прийняла її державні атрибути, в тому числі державний прапор, державний гімн та герб.
На урочистий захід з нагоди свята завітали почесні гості: іноземні дипломати, представники керівництва органів державної влади, ісламські релігійні діячі, члени азербайджанської діаспори в Україні, діячі культури та освітяни.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Й. В. Сеймур Мардалієв.
У своєму виступі Посол зупинився на історії та сьогоденні Азербайджанської Демократичної Республіки.
«Сьогодні під керівництвом Президента Ільхама Алієва наша країна втілює у життя сподівання та ідеали Азербайджанської Демократичної Республіки. Азербайджан переживає найграндіозніший і найуспішніший період у своїй давній історії і ніколи не був таким сильним, як зараз», – заявив дипломат.
Посол також зазначив, що Азербайджан ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну був однією з перших країн, що почав надавати гуманітарну допомогу та готовий і надалі продовжувати надавати цю допомогу.
Від українського уряду привітання висловив заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
Євген Перебийніс висловив вдячність Азербайджану за послідовну політичну, гуманітарну та військову підтримку України та висловив сподівання на подальше зміцнення стратегічного партнерства двох країн.
6 лютого 1992 року між Україною та Азербайджаном було встановлено дипломатичні відносини. Посольство України в Азербайджані діє з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджану в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
Міністерство фінансів і Національний банк України після досягнутої з МВФ угоди на рівні персоналу (SLA) щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) очікують на її схвалення радою директорів Фонду і виділення п’ятого траншу за програмою $2,2 млрд найближчими тижнями.
«Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості – це свідчення нашої відданості реформам і змінам для нашої країни (…)”, – прокоментував угоду прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що уряд продовжує працювати над упровадженням реформ і визначає пріоритетом підтримку економічної стабільності та відновлення України на шляху до вступу в ЄС. Він також подякував команді МВФ за ефективну та злагоджену співпрацю.
За інформацією Мінфіну, експерти Фонду акцентували на важливості реалізації Національної стратегії доходів та імплементації певних її положень.
«Нацстратегія є одним із структурних маяків за Програмою (EFF – ІФ-У), яка передбачає поетапне впровадження заходів, спрямованих як на реформування фіскальних органів, так і мобілізацію податкових надходжень, а також заходів, спрямованих на зміцнення довіри громадськості до податкової та митниці», – нагадали в міністерстві.
Зі свого боку в НБУ зазначили, що серед майбутніх пріоритетів співпраці з Фондом буде посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу.
Крім цього, значна увага приділятиметься збільшенню рівня фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях і в регіонах, близьких до активних бойових дій.
«Її низький рівень є стримувальним фактором для економічної активності, тому Національний банк зосередиться на діагностичній роботі із залученням експертів МВФ і Світового банку, щоб розробити ефективні заходи», – йдеться на сайті регулятора в п’ятницю ввечері.
НБУ готовий надалі пом’якшувати монетарну політику за умови збереження стійких інфляційних очікувань і привабливості гривневих інструментів, стійкості яких посприяє гнучкий обмінний курс, вважає регулятор.
«Подальше виважене та поетапне пом’якшення валютних обмежень відповідно до Стратегії має підтримати відновлення економіки, не створюючи ризиків для макрофінансової стабільності», – ідеться в повідомленні НБУ.
Як інформують у Нацбанку, експерти МВФ зазначили, що потреби в бюджетному фінансуванні у 2024 році залишаються дуже високими. З огляду на це, виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.
«Для забезпечення фіскальної стійкості Україні необхідно прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів», – наголошується в пресрелізі.
Серед пріоритетів виконання Програми регулятор відзначив посилення податкового та митного адміністрування, а також зміцнення довіри суспільства через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту персональних даних платників податків.
Міністерство юстиції України в судовому порядку стягнуло в дохід держави цінні папери та кошти на суму понад 1,8 млрд грн. у ТОВ «Royal Pay Europe», яке пов’язують із російським букмекером «1xBet».
«За матеріалами Офісу генерального прокурора Міністерство юстиції України через суд стягнуло в дохід держави цінні папери та кошти на суму понад 1,8 млрд грн, що належать компанії-нерезиденту Латвійської Республіки, пов’язаній із країною-агресором», – ідеться в повідомленні Офісу генерального прокурора в Телеграм-каналі в суботу вранці.
Повідомляється, що під час досудового розслідування встановлено, що ця компанія має тісний зв’язок із російським букмекером «1xBet» та іншими суб’єктами, і до неї застосовано санкції.
«Джерелами походження коштів, що надходили на банківські рахунки компанії-нерезидента, яка, серед іншого, здійснює процесинг букмекерської діяльності на території держави-агресора, були перерахування з російських і білоруських фінансових установ», – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що матеріали кримінального провадження стали підставою для пред’явлення Міністерством юстиції України позову до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про націоналізацію майна цієї компанії.
Досудове розслідування за фактом фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, триває та здійснюється ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора (ст. 110-2 КК України).
Як уточнюється у Фейсбук ВАСК, 31 травня колегія суддів ВАКС частково задовольнила позовну заяву Міністерства юстиції України до ТОВ «Royal Pay Europe» та застосувала до нього санкцію, передбачену пунктом 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав людини і основоположних свобод». 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».
У дохід держави ВАКС стягнув грошові кошти в розмірі 53 млн грн, 54,316 тис. євро і $3,49 млн, а також цінні папери номінальною вартістю 1 258 735 тис. грн і 494 158 тис. грн.
Джерела: https://t.me/pgo_gov_ua/24160
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
