Як повідомляє Інтерфакс-Україна, інвестиційна компанія S1 REIT, яка управляє фондами нерухомості за моделлю REIT, оголосила про запуск нового капіталізаційного фонду “S1 Позняки” загальним обсягом 250 млн грн, що інвестуватиме в апартаменти у прибутковому будинку, який будується на березі озера Срібний Кіл, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з пресрелізом, розмір первинної інвестиції становить 1 тис. грн з можливістю збільшення частки на суму від 100 грн. Запланована дохідність становить 9% річних в у валюті, дивідендні виплати розпочнуться після введення об’єкта в експлуатацію та початку орендної діяльності.
“Раніше, щоб заробляти на апартаментах, треба було купити квартиру за десятки тисяч доларів. Ми розділили цей поріг на маленькі частини. Тепер почати можна з 1000 грн. Вигода для інвестора проста: купуємо раніше – купуємо дешевше. Будинок будується, квадратні метри зростають у ціні, а разом із ними зростає вартість активів фонду. Тож ми хочемо викупити якомога більше квадратних метрів зараз – на ранньому етапі, поки ціна найнижча. І пропонуємо нашим клієнтом купувати разом із нами”, – пояснив CEO інвесткомпанії S1 REIT Ігор Гіфес, слова якого наведено в повідомленні.
Як повідомлялося, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за засіданні 16 вересня ухвалила рішення зареєструвати проспект емісії та випуск інвестиційних сертифікатів ЗНПІФ “С1 Позняки”.
“S1 Позняки” – прибутковий будинок формату build-to-rent, який від початку створюється як цілісний професійно керований орендний продукт, а не набір окремих квартир для індивідуальної здачі. Водночас проєкт реалізує концепцію “Живи та працюй в одному місці” завдяки розвиненій внутрішній і комерційній інфраструктурі.
Активами фонду “S1 Позняки” стануть 80 апартаментів загальною площею 2828 кв. м у 24-поверховому прибутковому будинку на 756 апартаментів, загальна площа яких становить 29,5 тис. кв. м.
В межах комплексу буде реалізовано близько 1,5 тис. кв м внутрішньої інфраструктури, яка передбачає коворкінг, тренажерну залу, lounge-зону, кінозал, SPA зону, відкриті та закриті простори для відпочинку та дозвілля, ігрову та караоке зали, дитячу кімнату та облаштоване укриття.
Ще близько 7 тис. кв.м на перших поверхах відведено під комерційну інфраструктуру: супермаркет, ресторани, кав’ярні, аптеки, стоматологію та інші сервіси.
До цього, як повідомлялося, S1 REIT запустив продаж “S1 Plaza Позняки”, в активах якого будуть комерційні площі торгового центру біля метро “Позняки” у Києві. Загальна площа об’єкта становить близько 5 тис. кв. м, емісія нового фонду – 600 млн грн. Первинна інвестиція – 1000 грн, доінвестиція – 100 грн. Запланований прибуток “S1 Plaza Позняки” становить 10,4% річних у валюті.
Управлятиме всім об’єктом компанія з управління нерухомістю S1 Property, яка відповідатиме за експлуатацію та сервіс для мешканців, а також за забезпечення сталої орендної діяльності для інвесторів.
У релізі повідомляється, що інвестор може використовувати “S1 Позняки” як інвестиційний інструмент і поступово збільшувати свою частку в нерухомості. Якщо обсяг накопичених сертифікатів буде еквівалентним вартості цілих апартаментів, інвестор зможе скористатися опцією їх обміну на готові апартаменти. Перехід до фізичного об’єкта не є обов’язковим: сертифікати можна й надалі утримувати як інвестицію у фонд та після початку орендної діяльності отримувати дивідендний дохід.
“Фонд “S1 Позняки” для інвесторів – це нові можливості почати володіти частиною реальної унікальної дохідної нерухомості в столиці та відразу заробляти на ній”, – зазначив Гіфес.
Водночас уточнюється, що зазначені показники є прогнозованими, базуються на фінансовій моделі проєкту та не є гарантією майбутньої дохідності.
Компанія працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.
Доступними для інвестування є чотири фонди: “S1 ВДНГ”, S1 Obolon, “S1 Позняки” та “S1 Plaza Позняки”. Їхніми активами є дохідна нерухомість на базі девелоперських проєктів від Standard One.
Schneider Electric за підсумками першого півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток, що припадає на акціонерів компанії, приблизно на 30% – до EUR2,49 млрд, тоді як виручка досягла рекордних EUR21,23 млрд.
Роком раніше виручка становила EUR19,34 млрд. Органічне зростання продажів у першому півріччі 2026 року становило 14%.
Скоригований показник EBITA збільшився до EUR4,09 млрд із EUR3,51 млрд, або на 22% органічно. Рентабельність за цим показником досягла 19,3%.
Вільний грошовий потік компанії зріс більш ніж утричі – приблизно до EUR1,6 млрд.
Особливо сильним був другий квартал, коли виручка Schneider Electric досягла рекордних EUR11,5 млрд, збільшившись органічно на 17%. Напрям Energy Management зріс на 18%, Industrial Automation – на 11%.
Одним із головних драйверів компанія називає ринок дата-центрів. Попит на електричну інфраструктуру для центрів обробки даних швидко зростає на тлі розвитку штучного інтелекту, який суттєво підвищує щільність обчислювальної потужності, енергоспоживання серверних стійок і вимоги до систем охолодження та резервного живлення.
Північна Америка продемонструвала органічне зростання на 23%, Китай і Східна Азія – на 20%.
Після сильного першого півріччя Schneider Electric підвищила прогноз на весь 2026 рік. Компанія очікує органічне зростання скоригованої EBITA на 14-19% проти попереднього прогнозу 10-15%.
Органічне зростання виручки прогнозується на рівні 10-13%.
Результати Schneider Electric відображають ширший інвестиційний цикл в енергетичній інфраструктурі. AI-дата-центри потребують не лише серверів і графічних процесорів, а й трансформаторів, розподільчих пристроїв, UPS, систем автоматизації, охолодження та цифрового енергоменеджменту.
Таким чином, саме енергетична інфраструктура поступово стає одним із ключових обмежень подальшого масштабування AI.
Для України цей тренд має значення у довгостроковій перспективі відновлення цифрової інфраструктури та будівництва нових дата-центрів. Майбутні об’єкти потребуватимуть значно більшої підключеної потужності та складнішої архітектури електропостачання, ніж традиційні серверні центри.
Schneider Electric працює в Україні понад 30 років. Глобально компанія представлена більш ніж у 100 країнах та налічує близько 160 тис. співробітників.
Міністерство оборони України оцінює зростання витрат на оборону у 2027 році до $175 млрд зі $155 млрд у 2026 році, в урядовому проєкті державного бюджету поки закладено $100 млрд, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев у бюджетній дискусії, організованій Центром економічної стратегії того тижня.
“Потреба $70 млрд є. І тут різні інструменти мають включатися, зокрема співпраці з міжнародними партнерами, щоб не просто фінансування залучати, а й різними інструментами, які працювали протягом 4 років: “Рамштайн”, PURL і всі інші механізми, які пов’язані з залученням безпосереднього озброєння”, – зазначив перший заступник міністра.
Він наголосив, що під час планування видатків на оборону у проєкті держбюджету-2027 Мінфін суттєво змінив підходи порівняно із попередніми роками, коли на самому початку вони закладалися нижче від потреб.
“Зараз ми ситуацію змінили і збільшили ресурс на сектор оборони вже безпосередньо зараз: збільшено ресурс на 518 млрд грн – тобто це від 4,4 трлн до 4,9 трлн грн наступного року”, – сказав Єрмоличев.
Перший заступник міністр пояснив, що у державному бюджеті-2026 наразі не відображено додаткові 300 млрд грн на виплату грошового забезпечення, яке підвищили з 1 липня, та пов’язані із обороною соціальні виплати, які будуть профінансовані за рахунок внутрішні джерел, але в збільшених на 518 млрд грн оборонних видатках проєкту держбюджету-2027 на 2027 рік ці 300 млрд грн вже закладено.
Водночас він уточнив, що розрахунки здійснено без урахування фактору збільшення чисельності військових, який складно спрогнозувати.
“Тому ми надіємося, що на початок року ми вийдемо більш-менш стабільно. Плюс ми збільшили ресурс на Резервний фонд під Міністерством фінансів: в цей рік ми входили по загальному фонду близько 140 млрд грн, то на наступний рік ми вже заклали по загальному фонду 200 млрд грн”, – підсумував Єрмоличев.
Як повідомлялося, дефіцит фінансування на заявлену Міноборони потребу у $155 млрд на війну 2026 рік до останнього часу оцінювався у $27 млрд, але прем’єр-міністр Сергій Корецький та Мінфін заявили, що $7 млрд або біля 300 млрд грн з цієї суми знайдено за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема Резервного фонду Мінфіну.
Щодо наступного року, то, за даними агентства “Інтерфакс-Україна“, з $70-75 млрд витрат на війну, які не покриті держбюджетом, щодо $20 млрд є бачення джерел фінансування, тоді як решта ще потребує пошуку.
Україна у січні-серпні-2026 збільшила імпорт олова та виробів з нього у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,352 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт олова та виробів з нього становив $830 тис.
Експорт олова та виробів у січні-серпні-2026 склав $740 тис., у серпні – $45 тис., порівняно з $104 тис. у січні-серпні-2025.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт олова та виробів на 36,5% порівняно з 2024 роком – до $4,352 млн. Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Велика Британія з 1 січня 2027 року суттєво скоротить державну підтримку програми Homes for Ukraine: щомісячні виплати британським домогосподарствам, які надають житло українцям, зменшаться з 350 до 100 фунтів, повідомляє The Guardian.
Таким чином, розмір так званої thank you payment скоротиться на 71,4%.
Нові правила поширюватимуться як на господарів житла, які вже беруть участь у програмі Homes for Ukraine, так і на нових учасників програми.
Одночасно британський уряд також скорочує фінансування місцевих органів влади, які забезпечують реалізацію програми. Виплата муніципалітетам у розрахунку на одного прибулого українця знизиться з 5,9 тис. фунтів до 3,3 тис. фунтів.
За даними The Guardian, з моменту запуску програми «Homes for Ukraine» у березні 2022 року через неї отримали підтримку 181 тис. із приблизно 234 тис. українців, які прибули до Великої Британії після початку повномасштабної війни. На реалізацію програми британський уряд уже виділив понад £1,81 млрд.
Скорочення фінансування викликає побоювання в українців та приймаючих сімей щодо подальшої можливості надавати безкоштовне житло. Опитані The Guardian учасники програми заявили, що зменшення виплат може змусити деяких господарів припинити участь у програмі.
Британський уряд як один із варіантів подальшого проживання вказує на можливість переходу приймаючої сторони від статусу «host» до звичайних відносин орендодавця та орендаря, за яких українці самостійно оплачуватимуть житло.
Це може стати особливо чутливим питанням для літніх українців, людей з обмеженою працездатністю та сімей з низькими доходами, яким складно самостійно оплачувати оренду на британському ринку нерухомості.
При цьому 350 фунтів стерлінгів — це не орендна плата для українців, а державна виплата приймаючому домогосподарству. На одну адресу може надаватися лише одна така виплата незалежно від кількості гостей, які там проживають.
Для українців, які перейшли з візи Homes for Ukraine на програму Ukraine Permission Extension (UPE), виплати приймаючій стороні можуть здійснюватися не більше 18 місяців з моменту першого переходу гостя на UPE. Після цього періоду державна виплата «thank you payment» припиняється.
Програма «Homes for Ukraine» була запущена британським урядом 14 березня 2022 року. Програма дозволила мешканцям Великої Британії надавати українцям житло у своїх будинках або окремих об’єктах нерухомості, отримуючи від держави щомісячну компенсаційну виплату.
Криптовалютна біржа Bitget втратила близько $351,6 млн внаслідок кібератаки на інфраструктуру своїх гаманців, що стала одним із найбільших інцидентів у криптоіндустрії у 2026 році.
За словами генерального директора Bitget Грейсі Чен, зловмисникам вдалося скомпрометувати критично важливий backend-компонент інфраструктури гаманців біржі, після чого вони підмінили дані про транзакції та запустили внутрішній процес авторизації виведення коштів.
При цьому приватні ключі гаманців, згідно з попередніми результатами розслідування компанії, скомпрометовані не були.
Атака торкнулася «гарячих» і так званих «теплих» гаманців Bitget. «Холодні» гаманці, в яких кошти зберігаються в офлайн-режимі, залишилися захищеними.
Після виявлення атаки біржа зупинила подальші несанкціоновані перекази. Торгівля та депозити продовжували працювати, однак виведення коштів було тимчасово призупинено на період перевірки безпеки.
Bitget заявила, що збитки користувачів будуть покриті за рахунок власного User Protection Fund, обсяг якого на момент інциденту перевищував 464 млн доларів.
Особливість атаки полягає в її механізмі. У найбільших криптовалютних зломах зловмисники часто отримують доступ до приватних ключів і після цього безпосередньо підписують операції з виведення активів.
У випадку з Bitget, за заявою керівництва біржі, зловмисники замість отримання ключів змусили внутрішню систему прийняти підроблені дані про перекази за легітимні операції.
Інцидент знову продемонстрував, що безпека централізованих криптовалютних платформ залежить не лише від захисту приватних ключів та холодного зберігання активів. Backend-інфраструктура, системи авторизації транзакцій та внутрішні механізми контролю також залишаються потенційними точками атаки.
